Спосіб визначення генетичної схильності до інфекційних захворювань

1 Спосіб визначення генетичної схильності до інфекційних захворювань за групами крові АВО, що включає моделювання реакції ізогемаглютинацм і введення в реагуючу систему полісахаридної фракції мікроорганізмів з подібними до речовини групи крові цукрами, який відрізняється тим, що, крім полісахаридної фракції, в реакцію вводиться ендотоксин ВІДПОВІДНОГО інфекційного збудника з попереднім підбором його субгемолггичної дози шляхом розведення ендотоксину ІЗОТОНІЧНИМ розчином натрію хлориду, а при гальмуванні реакції ізогемаглютинацм на > 4 розведення стандартної сироватки з еритроцитами відповідної групи крові досліджувану особу вважають генетичне схильною до даної інфекції 2 Спосіб за п 1, відрізняється тим, що як джерело аглютининів використовують сироватку від інфікованої особи паралельно із стандартною сироваткою, а при гальмуванні реакції ізогемаглютинацм в присутності інфекційного агента на > 4 розведення вважають діагноз інфекційного захворювання підтвердженим Винахід відноситься до медицини, зокрема, до розділу "Інфекційні захворювання", і може бути використаний при розробці системи генетичного консультування, диспансеризації, а також для диференційної діагностики інфекційних захворювань на ранніх етапах їх розвитку Прототипом технічного рівня, що пропонується, є спосіб визначення генетичної схильності до інфекційних захворювань за групами крові АВО на прикладі стафілококових інфекцій (Г Н Дранник, Г М Дизик "Генетические системи крови человека и болезни" - Киев Здоров'я, 1990 - С 122 126) Наведене технічне рішення має ряд недоліків, а саме - в якості мікробних агентів у реакції ізогемаглютинацм використовуються діагностичні алергени для внутрішньошкірного введення, які вміщують тільки полісахаридну фракцію мікроорганізмів Полісахаридна фракція мікробних агентів виявляє подібність до цукрів речовини групи крові, але ніколи не викликає в організмі людини захворювання, тобто не є аналогом збудника, - деякі збудники, наприклад сальмонела тифімуріум, мають високу вірулентність за рахунок ендотоксина, який ніколи не виділяється в культуральне середовище при рості мікроорганізмів і мо же бути екстрагований трихлороцетовою кислотою В реакції ізогемаглютинацм ендотоксин викликає гемоліз, а не аглютинацію еритроцитів, тому в прототипі не використовується, - в прототипі застосовувались стандартні алергени, виготовлені Казанським НДІЕМ, а не окремі штами мікроорганізмів, що є збудниками захворювань і отже, не несли відповідної інформації щодо генетичної схильності до конкретного збудника, його штаму і частоти виділення від хворих В основу винаходу " Спосіб визначення генетичної схильності до інфекційних захворювань" поставлене завдання розробити інформативний спосіб визначення генетичної схильності до інфекційних захворювань за групою крові ізосеролопчної системи АВО Поставлене завдання досягається створенням моделі реакції ізогемаглютинацм, при якій вводиться полісахаридна фракція мікроорганізмів, що має подібність до цукрів речовин груп крові, який відрізняється тим, що крім зазначеної фракції, в реакцію вводиться ендотоксин ВІДПОВІДНОГО інфекційного збудника з попереднім підбором и субгемолітичної дози, шляхом розведення ендотоксину ІЗОТОНІЧНИМ розчином натрію хлориду Одночасне використання зазначених інгредієнтів мікроорганізмів розширює можливості і підвищує інформативність 45129 способу На таблиці 1 показано гальмування природного перебігу реакції ізогемаглютинацм еритроцитів Ознаками, що відрізняють винахід, є О(І) групи крові в присутності мікробних компонен- використання ендотоксину, наприклад сальтів сальмонели тифімуріум, а на табл 2 - гальмумонели тифімуріум, як головного чинника захвовання ізогемаглютинацм еритроцитів А(ІІ) в присутрювання, виділеного від хворого на важку гастроінності антигенів протею мірабіліс тестинальну форму сальмонельозу, тобто саме того штаму, який став причиною інфекційного заГальмування природної реакції можливе лише хворювання, а не лабораторного, музейного штау випадку поєднання тест-сиро ватки не з ВІДПОВІДму, НИМИ детермінантами на мембрані еритроцитів, а з аналогічними молекулярними структурами мікро- визначається генетична схильність під час бних агентів 3 цього випливає, що сальмонела тиепідемії, що дає змогу вводити карантин в закрифімуріум має в своєму складі таку ж речовину, що тих дитячих колективах, проводити диспансеризаі еритроцити групи 0(1), тобто "Н" - речовину, оскіцію і виділяти групи підвищенного ризику розвитку льки в якості антиреагента використовується лекданого інфекційного захворювання, брати їх під тин анти-Н профілактичний нагляд і тим переривати поширення епідемії - спосіб дає можливість у ранній період У випадку гальмування реакції ізогемаглютизахворювання проводити диференційну діагностинацм еритроцитів групи А(ІІ) в присутності антигена ку і застосовувати інтенсивну тактику лікування ще протею мірабіліс можна стверджувати, що ізогемадо отримання результатів бакпосіву глютиніни а поєднуються з мікробним агентом і їх не вистачає для аглютинації еритроцитів від розСпосіб здійснюється таким чином ведення 1 64 до 1 512, в той час як без мікро1 етап - приготування 5% зависі відмитих ерибного агента аглютинація припиняється при розветроцитів, денні 1 1024 2 етап - приготування і титрування антисироватки Встановлення подібності антигенної структури сальмонели тифімуріум за 0(1) групою крові, а проПри аглютинації еритроцитів групиО(І) викоритею мірабіліс з А(ІІ) групою крові дає підставу ввастовують лектин Ulex Europeus фірми Фрезеніус, жати представників цих груп схильними до ВІДПОВІоскільки еритроцити цієї групи не аглютинуються ДНИХ інфекцій Організм не розпізнає інфекційного сироватками крові групи А і В При аглютинації агента як "чуже", оскільки має в своєму складі анаеритроцитів групи А використовується стандартна логічну субстанцію сироватка групи В При аглютинації еритроцитів групи В використовується стандартна сироватка На підтвердження наводимо аналіз розподілу групи А При аглютинації еритроцитів групи АВ вигруп крові серед хворих на сальмонельоз, (табл 5) користовується будь-яка сироватка із зазначених Як видно з даних таблиці 5 в загальній групі груп хворих сальмонельозом спостерігається статистично достовірна перевага осіб з 0(1) групою крові у Кожну сироватку і лектин розводили фізіологіспіввідношенні зі здоровими дггьми При розгляді чним розчином в пропорції 1 2 до 1 1024 Для цьорізних форм сальмонельозу встановлена більш чіго в пробірку № 1 вносили 0,3мл фізрозчину та тка залежність між важкістю патологічного процесу 0,3мл ізосироватки, після перемішування із цієї і групою крові (табл 6) Так найбільша КІЛЬКІСТЬ пробірки переносили 0,3 мл суміші у наступну пропредставників групи крові 0(1) виявлена у хворих з бірку і т д до пробірки № 10, з якої після перемігенералізованою (43%, р < 0,05) та важкою гастрошування реагентів видаляли 0,3мл інтестинальною формами (43,2%, р 0,05 >0,05 Таблиця 6 Асоційованість груп крови системи АВ0 та Rh з різними формами сальмонельозу Здо ров 1 П Антигени Крові 160 Частота 0(1) А(ІІ) В(Ш) AB(IV) 25,0 40,0 24,4 10,6 Генерал ізов форма сальмон п-30 форсальRR Р1 RR Р2 Частота % та % 43,0 40,0 6,7 10,0 п-44 2,29 1,0 0,22 0,93 0,05 0,05 43,2 31,8 20,4 4,6 Середньоважка форма сальмон п-48 RR РЗ Частота % 2,28 0,70 0,80 0,40 Примітка Р1 - достовірність різниці між здоровими та хворими з генерал ізованою формою сальмонельозу Р2 - достовірність різниці між здоровими та хворими з важкою гастроінтестинальною формою сальмонельозу 0,05 >0,05 >0,05 31,2 33,3 29,1 6,4 Легка форма сальмон п-26 RR Р4 1,11 1,10 0,93 0,70 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 Частота % 1,36 0,75 1,28 0,56 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 26,9 42,2 23,0 7,9 РЗ - достовірність різниці між здоровими та хворими з середньоважкою гастроінтестинальною формою сальмонельозу Р4 - достовірність різниці між здоровими та хворими з легкою гастроінтестинальною формою сальмонельозу ДП "Український інститут промислової власності "(Укрпатент) Україна, 04119, Киів-119, вул сім'ї Хохлових, 15 (044) 456-20-90