Спосіб виготовлення пінобетону

1. Спосіб виготовлення пінобетону шляхом приготування цементної суміші, її перемішування та подавання стиснутого повітря, який відрізняється тим, що на першому етапі готують суміш з принаймні води, цементу та пластифікатора шляхом перемішування її пропусканням по щонайменше одному замкнутому циклу руху крізь відцент ровий насос, а на другому етапі до суміші додають піноутворюючу рідину та подають повітря, отриману суміш пропускають по щонайменше одному замкнутому циклу руху крізь відцентровий насос. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що на першому етапі кількість циклів руху суміші вибирають залежно від заданої міцності виробу. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що на другому етапі кількість циклів руху суміші вибирають залежно від заданого класу пінобетону за щільністю. 4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що перемішування виконують зі швидкістю 1000-4500 об/хв. Корисна модель відноситься до виготовлення розчинів сумішей цементу з іншими матеріалами, зокрема до отримання пінобетону, та може бути використаний у виробництві легких шумо- та теплоізоляційних матеріалів на основі бетону, які використовують для одержання різноманітних конструкцій і блоків для будівництва. Відомим є спосіб виготовлення виробів із пінобетону (Патент РФ, RU 2099313 від 20.12.1997, МПК С04В38/10, В28В1/50), який включає приготування суміші шляхом спільного помелу в'яжучего та мінерального заповнювача з одночасним введенням води та пороутворюючої добавки, при цьому в процесі помелу у суміші створюють надлишковий тиск, який наростає до початку вивантаження суміші у форму. Недоліками зазначеного способу є висока собівартість отримуваних виробів у зв'язку з досить великою витратою найдорожчого бетоноутворюючого компонента - цементу, а також обмежені показники фізико-механічних характеристик бетонних виробів. Найбільш близьким до способу, що заявляється є спосіб приготування пінобетонної суміші (Патент України, 50611 від 15.11.2002, МПК 7 С04В 28/02, С04В 38/08), який передбачає приготування піни перемішуванням води з добавленням поверхнево-активної речовини, подавання стиснутого повітря, сухої мінералізації отриманої піни через введення до неї сухих компонентів в'яжучого або в'яжучого та заповнювачів, причому стиснуте повітря подають у піну при її перемішуванні при тиску 0,5... 4,0 атм до отримання 100%-го розрахункового об'єму піни, а після цього проводять суху мінералізацію піни при її перемішуванні з сухими компонентами в'яжучого або в'яжучого та заповнювачів до отримання 100% розрахункового об'єму пінобетонної суміші без додаткового подавання стиснутого повітря в отриману пінобетонну суміш. Недоліками вищеописаного способу є висока собівартість отримуваного пінобетону та порівняно низька технологічність. Технічною задачею, на вирішення якої спрямовано корисну модель, є зниження собівартості пінобетону та підвищення технологічності способу його виготовлення. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі виготовлення пінобетону шляхом приготування цементної суміші, її перемішування та додавання стиснутого повітря, згідно із корисною моделлю, у перший етап готують суміш з, принаймні, води, цементу та пластифікатору шляхом перемішування її пропусканням по, щонайменше, одному замкнутому циклу руху крізь відцентровий насос, а у другий етап до суміші од ю со ю 4535 ночасно додають піноутворюючу рідину та подають стиснуте повітря, отриману суміш пропускають по, щонайменше, одному замкнутому циклу руху крізь відцентровий насос. У першому етапі кількість циклів руху суміші вибирають залежно від заданого показника міцності виробу. У другому етапі кількість циклів руху суміші вибирають залежно від заданого класу пінобетону за щільністю. Найкраще, коли перемішування виконують зі швидкістю 1000 - 4500 об/хв. Таким чином, спосіб виготовлення виконують в два етапи: 1. Приготування цементної суміші з принаймні води, цементу та пластифікатору та її перемішування за допомогою відцентрового насосу за, щонайменше, один замкнутий цикл. При цьому відбувається диспергування цементної суміші. В результаті диспергації цементної суміші збільшується кількість цементу, що гідратується, завдяки чому підвищується міцність бетону, при збереженні показнику щільності. 2. Додавання до отриманої суміші піноутворюючої рідини, подання стиснутого повітря та перемішування отриманої суміші за допомогою відцентрового насосу за, щонайменше, один замкнутий цикл. При цьому відбувається поризація суміші. Як складові матеріали для виготовлення пінобетону, використовують: 1. Цемент (портландцемент, шлакопортландцемент, магнезіальний цемент, глиноземний цемент, гіпсоглиноземний цемент, шлаколужний цемент та інші.); 2. Пластифікатор; 3. Воду; 4. Піноутворюючу рідину; 5. Стиснуте повітря Корисна модель пояснюється фігурою 1, де зображено технологічну схему виготовлення пінобетону. На технологічній схемі зображені наступні елементи: 1 - відцентровий насос; 2 - воронка накопичувача складових пінобетону; 3 - трубка повернення суміші у воронку; 4 - електромагнітні клапани; 4 і - трубка подачі цементу у форми; 5 - повітряний компресор з трубкою; 6 - дозатор цементу; 7 - дозатор води; 8 - дозатор пластифікатора; 9 - дозатор піноутворюючої рідини; 10 - форми для виробів; 11 - пропарювальна камера; 12 - пост розпалубки виробів та зборки форм; 13 - склад готової продукції. Спосіб виконують наступним чином. Воду подають крізь дозатор 7 у воронку 2. Потім вмикають відцентровий насос 1 який забезпечує прогін води по замкнутому колу крізь трубку 3 повернення суміші у воронку. Потім, при працюючому насосі крізь дозатор 6 цемент подають у воронку. Одночасно з цементом, крізь дозатор 7 подають пластифікатор. Одержана суміш води, цементу та пластифікатора рухається по замкнутому колу, при цьому цементна суміш диспергується. Кількість циклів руху суміші по замкненому контуру залежить від того який клас пінобетону за міцністю треба отримати. Потім крізь дозатор 9 подають піноутворюючу рідину та одночасно з компресора 8 крізь трубку в суміш подають повітря яке утягується у рух по колу. Завдяки чому відбувається насичення суміші повітрям та відповідно відбувається пороутворення. Кількість наступних замкнутих циклів руху поризованої суміші залежить від того, який клас пінобетону за щільністю треба отримати. Потім суміш подають у форми та пропарювальні камери, після чого проводять розпалубку готової продукції. Використання відцентрового насосу у запропонованому способі виготовлення пінобетону дозволяє збільшити гідратацію цементу у пінобетонній суміші до 90%, що дає змогу зменшити витрату цементу з одночасним поліпшенням міцносних характеристик та збереженням показнику щільності. На фігурі 2 зображено процес гідратації цементу. Кількість гідратуємого цементу збільшується за рахунок зняття з поверхні цементних часточок цементного клею 1, що не пропускає воду, та наступною гідратацією сухого ядра 2 цементної часточки. Це призводить до економії найдорожчого компоненту бетону - цементу, з одночасним збільшенням міцносних характеристик пінобетону та збереженням щільності. Використання замкнутих циклів проходження суміші крізь відцентровий насос дозволяє вільно регулювати характеристики пінобетону, зокрема міцність та щільність, що підвищує технологічність способу. Також підвищується продуктивність та спрощується операція формування виробів завдяки подаванню готової суміші під тиском у форми розташовані на певній площині. А також виключається етап окремого приготування піни та наступного змішування її з розчинною частиною пінобетону. При цьому відсутній процес гасіння піни завдяки постійній регульованій подачі повітря. У таблиці наведені практичні показники фізико-механічних характеристик пінобетону отриманого згідно зі способом за даною корисною моделлю у порівнянні з традиційною технологією. Таблиця № Матеріал 1 2 3 Пінобетон За класичною технологією (аналог) Міцність, кг/см^ Щільність, кг/см" 25 500 50 800 75 1000 За способом, що заявляється Міцність, Kr/cMz Щільність, кг/см"5 25 400 50 600 75 700 4535 Для реалізації описаного способу використовується необхідне стандартне обладнання, тобто спосіб не вимагає специфічних пристроїв та устат кування і може бути впроваджений на будь-якому профільованому підприємстві. Ч1 to -• > 12 n Фіг. 1 Фіг. 2 Комп'ютерна верстка А Крулевский Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601