Спосіб визначення критеріїв структурно-функціональних артеріально-венозних взаємовідношень у кістковому мозку ссавців

Спосіб визначення критеріїв структурнофункціональних артеріально-венозних взаємовідношень у кістковому мозку ссавців, що включає визначення особливостей галуження кістково 3 плодов человека и новорожденных / З.И. КисельРябцева : вести, рентг., рабиолог., T.XXVI, Вып.56. 1947. - С.19-22; Крупко И.Л. Внутрикостная анестезия / И.Л. Крупко, А.В. Воронцов, С.С. Ткаченко. М.: Медицина, 1969. - 56с.; Мажуга П.М. Функциональная морфология кровеносных сосудов конечности человека и животных / М.П. Мажуга. - Киев: Наукова думка, 1966. - 356с.; Новиков И.И. Кровеносные сосуды костного мозга / И.И. Новиков. - М.: Медицина, 1983. - 186с; Хрусталѐва И.В. О некоторых закономерностях в расположении сосудистых отверстий на костях грудных конечностей некоторых домашних животных: матер, всесоюзн. конф. по возрастной морфологии. - Самарканд, 1972. - C.217-220.] Найближчим аналогом є роботи Новикова И.И. [Новиков И.И. Кровеносные сосуды костного мозга / И.И. Новиков. - М.: Медицина, 1983. - 186с.] в якому висвітлені особливості галуження внутрішньокісткових вен та артерій у людини і лабораторних тварин. Недоліком прототипу [Амалицкий В.Г. Пути циркуляции крови в трубчатых костях с/х животных / В.Г. Амалицкий // Вопросы животноводства на Юге Украины: сб. науч. тр. - Херсон, 1970. С.241-266] є відсутність відомостей про структурно-функціональні взаємовідношення внутрішньокісткових артерій і вен у кісткових органах, особливо, у червоному кістковому мозку новонароджених тварин. Корисною моделлю ставиться завдання визначення структурно-функціональних взаємовідношень внутрішньокісткових артерій і вен довгих трубчастих кісток грудних і тазових кінцівок плодів і новонароджених телят і ягнят. Поставлене завдання досягається тим що, у способі визначення критеріїв структурнофункціональних артеріально-венозних взаємовідношень у кістковому мозку ссавців, що включає визначення особливостей галуження кістковогомозкових артерій і вен діафіза і епіфізах довгих трубчастих кісток кінцівок, згідно корисної моделі, у кістковому мозку ссавців за умови статики визначають систолічний тиск паравенозного артеріального сплетення, причому за умови зменшення еластичності кістково-мозкових артерій, сповільненні течії крові у венах, підвищені внутрішньокісткового тиску та подразненнях нервових закінчень, встановлюють прояв больових відчуттів із значним посиленням при збільшенні статики тварини. Досліджували структурно-функціональні взаємовідношення артерій і вен довгих трубчастих кісткових органів грудних і тазових кінцівок 8-9 місячних плодів та телят віком та 1-, 10-, 20-, 30 діб бика домашнього чорно-рябої і червоно-степової порід та овець романівської породи віком 1-, 10-, 20-, 30 діб. Морфологію внутрішньоорганних артерій і вен різного калібру і їх взаємовідношення досліджували в плечових, стегнових, променевих, великогомілкових п'ясткових і плеснових (n=147) кісткових органах з використанням комплексу морфологічних методів (анатомічного препарування, мікрорентгенографії, світлової мікроскопії тощо). З'ясували, що взаємовідношення і галуження 49142 4 кровоносних судин у кісткових органах, зокрема у кістковому мозку, значно відрізняється від таких, порівняно із іншими органами організму свійських тварин і людини. Нами встановлено, що артеріально-венозні взаємовідношення у кістковому мозку мають загальнобіологічні закономірності характерні для всіх кісткових органів. Перш за все, це наявність артеріальних паравенозних сплетень. Відмінністю останніх є зменшення діаметру артерій і збільшення діаметру вен у напрямку від дистальних до проксимальних ланок кінцівок. Живильна діафізарна кістковомозкова артерія має максимальний діаметр у середній ділянці діафіза (Фіг.1). Товщина стінки 1, значно більша за її просвіт 2, тоді як стінка діафізарної кістковомозкової вени дуже тонка стінка 3 і має великий просвіт 4. В стінці вени виявляються артерії паравенозного сплетення 5. При світовій мікроскопії встановлено, що зовнішня стінка вени оточена кістковим мозком і межа між ними майже не виявляється. Джерела кістковомозкової вени знаходяться на межі субхондральної діаметафезарної кістки. Численні венозні гілки, зливаючись, утворюють вену значного калібру, який у кісткових органах телят сягає 2500,03000,0мкм. Утворена вена направляється до живильного отвору, через який проникає і діафізарна кістковомозкова артерія, яка галузиться на висхідну (коротшу) і низхідну (довшу) гілки. Обидві (Фіг.2) артеріальні гілки 6, супроводжують діафізарну кістковомозкову вену 7, обплітаючи її своїми гілками - артеріями меншого калібру 8, утворюючи паравенозне артеріальне сплетення. Внаслідок таких загальнобіологічних взаємовідношень артерії паравенозного сплетення, за умови проходження систолічної хвилі, тиснуть на тонкостінну вену, сприяючи течії крові із діафізарної кістково-мозкової вени в екстраоссальні і венозні магістралі оточуючих тканин. Отже, течія крові по діафізарній кістковомозковій вені у товстому шарі діафіза компактної кісткової тканини зумовлюється збільшенням систолічної течії крові в артеріях паравенозного сплетення. Зменшення еластичності товстостінних діафізарних кістковомозкових артерій (склеротичні явища), сповільнює течію крові у відповідній вені та підвищує внутрішньокістковий тиск. За умови такого стану, тобто підвищення внутрішньокісткового тиску, подразнюються нервові закінчення, що проявляється больовим відчуттям, яке значно посилюється при довгій статиці тварини. Крім того, дослідження свідчать, що в проксимальному і дистальному епіфізах кісткових органів з високою пружністю вени обплітають артерії (Фіг.3). Епіфізарна вена 9, охоплює артерії 10, утворюючи параартеріальне венозне сплетення. Внаслідок пружності губчастої кісткової тканини, зростає тиск на епіфізарні вени, особливо магістральні стовбури, які розміщуються в горизонтальній площині відносно статики маси тіла. Довге стояння тварини, як у першому, так і у другому випадку змінює гемодинаміку в кісткових органах, що зумовлює не лише біль, але й у подальшому 5 викликає зміни структури кісткового мозку, як органу універсального гемоімунопоезу. У новонароджених і молочного періоду тетрапод, до яких належать продуктивні тварини кісткова тканина грубоволокниста, для якої властива значна пружність, що зумовлює підвищення внутрішньокісткового тиску. При тривалій статиці новонароджених тетрапод підвищення внутрішньокісткового тиску призводить до виникнення больових подразнень. Допустимо, що даний феномен є одним із головних чинників, які зумовлюють відносно незначну рухливість, особливо, статику тварин, у 49142 6 перші дні після народження. Підвищення внутрішньокісткового тиску внаслідок порушення гемодинаміки є однією із причин розвитку деструктивних змін у кістковому мозку і кістковій тканині. Спосіб визначення критеріїв структурнофункціональних артеріально-венозних взаємовідношень у кістковому мозку ссавців, що пропонується, до цього часу не використовувалися у гуманній і ветеринарній медицині, зокрема у ветеринарній неонатології, артрології, клінічній діагностиці та терапії. 7 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 49142 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601