Спосіб визначення структурно-функціонального статусу селезінки поросят

Спосіб визначення структурнофункціонального статусу селезінки поросят, що включає дослідження та визначення її будови, 3 мію і топографію селезінки дорослих свиней. Можливо, саме тому, лікарі ветеринарної медицини звертають меншу увагу на особливості будови селезінки загиблих або вимушено забитих поросят. Це зумовлює значні витрати на необґрунтоване лікування і профілактику хвороб, пов'язаних з порушенням неспецифічної резистентності організму. Відомі морфологічні критерії структурнофункціональних особливостей селезінки недостатньо інформативні. [Бесет Ф. Целостность организма и иммунитет / Ф. Бесет, Пер. с англ.. - М.: Мир, 1964. - 262с.; Жарикова Н.А. Периферические органы системы иммунитета / Н.А. Жарикова. Минск: Беларусь, 1979. - 205с.; Смирнова Ю.Г. Биологические особенности новорожденных поросят крупной белой породы \ Ю.Г.Смирнова // Биологические особенности периода новорожденности: Труд Московского общества испытателей природы. - М.: Наука. 1968, Т. 29. - С. 161-167; Геллер Л.И. Физиология и патология селезенки / Л.И. Гиллер. - М.: Медицина, 1964. - 163с.; Комахидзе М.Э. Селезенка / М.Э. Комахидзе. - М.: Наука. 1971. - 256с.; Павловський М.П. Селезінка: анатомія, імунологія, актуальні проблеми хірургії / М.П. Павловський, С.М. Чулкін. - Львів, 1996. 92с.; Горальський Л.П. Особливості гістоархітектоніки селезінки сільськогосподарських тварин / Л.П. Горальський // Научные труды КГАУ. - Симферополь, 2000. - Вып. 64. - С.3-8.]. Недоліком прототипу [Комахидзе М.Э. Селезенка / М.Э. Комахидзе. - М.: Наука. 1971. - 256с.] є не визначеність критеріїв структурнофункціонального стану селезінки добових і новонародженого періоду поросят. Корисною моделлю ставиться завдання визначити критерії структурно-функціонального стану селезінки поросят з метою з'ясування її впливу на особливості неспецифічної резистентності організму та життєздатність тварин. Поставлене завдання досягається тим, що згідно корисної моделі проводять визначення структурно-функціонального стану селезінки за розробленими критеріями при вирощуванні поросят у неонатальний період. Для визначення структурно-функціональних критеріїв селезінки використовували одно (І - з живою масою вищою за порідні показники; II - з живою масою відповідно порідним показникам та III - нижчою живою масою), а також 5-, 10-, 15- і 20добових поросят Полтавського м'ясного типу, що вирощували в навчально-науково-виробничому комплексі Південного Філіалу „Кримський агротехнологічний університет" Національного університету біоресурсів і природокористування України. Поросят протягом перших 20 діб життя вирощували в клітках разом із свиноматкою у типовому свинарнику. Після визначення топографії селезінки, за допомогою штангенциркуля визначали її довжину, ширину і товщину, а також її абсолютну і відносну масу. Селезінку фіксували спочатку у 5%-, а через 5 діб - у 10% розчині формаліну, де і зберігали протягом гістологічних досліджень. Гістологічні зрізи виготовляли на заморожуючому мікротомі 49213 4 (МК-25м), фарбували гематоксиліном і еозином та імпрегнували азотнокислим сріблом за загально прийнятими методиками. Дослідження гістозрізів проводили за допомогою світлового мікроскопу "Olympus СХ 21". На мікроскопічному рівні визначали відносну площу (ВП) сполучнотканинної строми, лімфоїдної тканини, періартеріальних лімфоїдних муфт і лімфоїдних вузликів, а також вивчали особливості ретикулярної основи. Анатомічні дослідження свідчать, що у поросят, як і в інших продуктивних тварин, селезінка є сформованим компактним органом. Селезінка розміщується у лівому підребер'ї і ділянці мечоподібного хряща. Доро-вентрально межує з більшою кривиною шлунка, закріплюючись на ньому шлунково-селезінковою зв'язкою. Парієтальною поверхнею селезінка торкається діафрагми на рівні 1315 ребер. Дорсальним кінцем направлена до хребта, сягаючи лівої нирки, а вентральним - печінки. Проте, у недорозвинутих поросят (III група) вона не доходить до сухожилкового центру діафрагми. З віком поросят топографія селезінки практично не змінюється. На вісцеральній поверхні органа знаходяться ворота, через які проникають кровоносні і лімфатичні судини та нерви. Абсолютна маса селезінки добових поросят з живою масою відповідно порідним показникам становить 1,48±0,17г, відносна - 0,15±0,01%, а довжина - 60,40±3,05мм, ширина - 12,160±0,67 і товщина - 4,00±0,71 (табл. 1). У тварин І групи абсолютна маса селезінки більша на 16,7%, тоді як відносна лише на 0,01%. У поросят з живою масою нижчою за порідні показники (III група) абсолютна маса селезінки менша на 29,0%, а відносна - більша на 0,01%. Морфометричні показники селезінки у поросят III групи значно менші порівняно з такими II групи. Проведені гістологічні дослідження селезінки поросят свідчать, що її морфометричні параметри безпосередньо корелюють з параметрами сполучнотканинної строми та паренхіми (лімфоїдної тканини). Строма селезінки поросят представлена капсулою і трабекулами, які утворені щільною волокнистою сполучною тканиною в якій є міоцити. Капсула дещо потовщена у воротах селезінки, а в найбільш товстих трабекулах проходять трабекулярні артерії і вени. Паренхіма селезінки добових поросят чітко поділяється на білу і червону пульпу. Лімфоїдна тканина, що розміщена в білій пульпі, утворена періартеріальними муфтами різної форми (коловидної, овальної та зірчастої), а також лімфоїдними вузликами (шаровидні скупчення лімфоцитів). У добових поросят з живою масою відповідно порідним показникам (II група), ВП сполучнотканинної строми селезінки становить 8,87±1,35%, лімфоїдної тканини - 7,44±0,16% і червоної пульпи - 83,70±1,14% (табл. 2). У поросят І групи ВП сполучнотканинної строми менша на 1,16%, а лімфоїдної тканини більша на 0,41%, тоді як у III групі, навпаки, більше сполучнотканинної строми на (0,02%), а лімфоїдної тканини менше (на 2,12%) порівняно з такими показниками тварин II групи. 5 49213 Лімфоїдна тканина (біла пульпа) селезінки добових поросят утворена периартеріальними муфтами і лімфоїдними вузликами, ВП яких дещо більша у добових тварин І та II груп. Максимальна ВП червоної пульпи (87,24±0,47%) відмічається у поросят III групи, що свідчить про затримку становлення неспецифічної резистентності їх організму. 6 У таких тварин виявляється найменша ВП периартеріальних муфт (5,73±0,41%), а лімфоїдні вузлики відсутні. Максимальна ВП лімфоїдних вузликів (0,06±0,02%) виявляється у поросят, що мають більшу живу масу при народженні. Для них характерна найменша ВП (84,24±1,14%) червоної пульпи. Таблиця 1 Динаміка морфометричних параметрів селезінки поросят Вік, діб, групи 1 20 І II III Середнє 5 10 15 I II Середнє Жива маса 1506,67±120,28 968,00±64,27 735,00±67,58 1025,00±100,15 1412,00±218,01 1855,00±187,71 2300,00±37,42 3433,33±74,27 2176,67±47,68 2815,00±314,69 Абсолютна Відносна маДовжина селе- Ширина селе- Товщина семаса селезін- са селезінки, зінки, мм зінки, мм лезінки, мм ки, г % 2,41±0,57 0,16±0,03 72,67±2,86 15,67±0,41 3,67±0,41 1,48±0,17 0,15±0,01 60,40±3,05 12,60±0,67 4,00±0,71 1,15±0,17 0,16±0,01 47,25±1,96 10,25±1,19 3,75±0,29 1,60±0,21 0,15±0,009 59,08±3,33 12,58±0,77 3,83±0,26 2,84±0,62 0,20±0,02 74,00±6,05 14,60±0,84 5,50±1,06 5,05±0,45 0,28±0,07 92,50±8,98 19,75±1,84 6,75±1,09 5,97±0,51 0,26±0,02 93,33±7,79 20,00±0,71 6,83±0,74 10,08±1,18 0,29±0,03 122,33±11,28 21,00±0,24 6,17±0,74 4,36±0,86 0,20±0,04 88,33±6,57 17,33±1,08 6,00±0,71 7,22±1,52 0,25±0,02 105,33±9,83 19,17±0,71 6,08±0,41 Таблиця 2 Динаміка відносної площі тканинних компонентів селезінки поросят, % Вік, діб, групи І II III Середнє 5 10 15 І 20 II Середнє 1 Периартеріальні Первинні лім- Вторинні лім- Червона пульлімфоїдні муффоїдні вузлики фоїдні вузлики па ти 7,44±0,66 7,41±0,66 0,06±0,002 83,70±1,14 7,85±0,37 7,85±0,37 0,003±0,001 84,24±0,47 5,73±0,41 5,73±0,41 87,01±0,68 7,04±0,41 7,04±0,28 0,007±0,002 85,03±0,43 7,16±0,21 7,16±0,21 0,09±0,02 84,28±0,40 9,20±0,32 9,20±0,32 0,18±0,02 82,95±0,40 9,58±0,20 9,38±0,20 0,20±0,02 82,45±0,43 10,55±0,021 10,55±0,21 0,23±0,02 0,02±0,001 77,893±0,74 9,40±0,36 9,40±0,31 0,17±0,06 78,32±1,23 9,98±0,20 9,77±0,22 0,20±0,02 0,02±0,001 78,08±0,69 Сполучнотканинна Лімфоїдна строма тканина 8,87±1,35 7,91±0,42 7,93±0,26 8,56±0,43 8,56±0,43 7,85±0,35 7,98±0,47 11,62±0,93 0,27±1,42 11,95±0,81 З віком поросят (у 5-добових) зростає ВП сполучнотканинної строми і білої пульпи, серед якої до 0,09% виявляються лімфоїдні вузлики без гермінативних центрів. У 10-добових ВП білої пульпи зростає у 2 рази при зменшенні ВП червоної пульпи. Інтенсивність збільшення ВП білої пульпи селезінки дещо знижується у 15-добових поросят, як і лімфоїдних вузликів. На кінець новонародженого періоду, у 20 добових поросят, серед лімфоїдних вузликів білої пульпи селезінки з'являються такі, що містять гермінативні центри, в яких є плазматичні клітини та ретикулярні кошики із фрагментацією ретикулярних волокон у центрі. У поросят із нижчою живою масою, порівняно з ровесниками, лімфоїдні вузлики з гермінативними центрами відсутні. ВП білої пульпи у таких тварин менша на 1,15%, а лімфоїдних вузликів на 0,06%, що свідчить про затримку становлення неспецифічної резистентності їх організму. У такому разі необхідно звертати особливу увагу на поросят, у яких відстає розвиток і диференціювання імунних утворів, що виконують функцію захисту організму протягом постнатального періоду онтогенезу, розробляючи і приймаючи відповідні заходи для їх збереження, що підвищують рентабельність свинарства. Визначення структурно-функціонального стану селезінки надає можливість виявити особливості становлення неспецифічної резистентності їх організму в умовах вирощування тварин при сучасній екології. Зниження критеріїв структурнофункціонального стану селезінки поросят, потребує розробку заходів щодо підвищення їх життєздатності, що буде сприяти росту і розвитку організму, позитивно впливаючи на підвищення рентабельності свинарства. 7 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 49213 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601