Спосіб визначення нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу

Спосіб визначення нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу, який відрізняється тим, що визначають комплекс соматотипологічних та антропометричних показників, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення основних нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу: фолікулінова фаза GR=12,189+0,829×ЖСБ7,279×ШДЕГ+17,112×ШДЕППР13,265×ШДЕПЛ+1,018×МГД-4,767×ШДЕППЛ LZ=135,012+7,603×ЖСЗПП11,733×ОПСС+18,438×ОППВТ-6,206×ПНГР3,898×ОСТЕН+2,766×ВПАТ ED1=8,969-3,913×ПНГР+5,586×ЗК+10,538×МГД8,347×МОД-5,188×ОК TS1=3,083+0,074×ЖСБ-0,117×ВК0,084×ОГКВИ+0,065×ОГКСС0,069×ОГНТ+0,039×ОШ PG1=-0,8570,664×ШДЕПП+0,122×ОСТО+0,194×ЕНМК0,049×КСМТАІХ×+1,504×ШДЕГ-1,204×ШДЕГЛ фаза овуляції GR=-62,074+3,816×СРГК1,562×ОСТЕН+1,327×ЖСПЛ+0,657×ВНГТ+2,199× ОК LZ=-426,557+8,272×ВВТ+15,000×-ЖСГ36,959×МГД+29,219×МОД3,411×ВПЛТ+11,243×ОГВТ ED1=430,712-21,239×ОШ+71,545× ШДЕПЛ+10,211×ЖСБ-10,806×ЖСППП-9,259×ЗК TS1=-2,014+0,184×ММК+0,082×ШП0,146×СРГК+0,038×ЖСГ-0,079×ККМ+0,016×ВВТ 2 (19) 1 3 49542 4 ОГВТ - обхват гомілки у верхній третині (см); ОГКВИ - обхват грудної клітки на видиху (см); ОГКСС - обхват грудної клітки в спокійному стані (см); ОГНТ - обхват гомілки в нижній третині (см); OK - обхват кисті (см); ОПВТ - обхват передпліччя у верхній третині (см); ОПНС - обхват плеча в напруженому стані (см); ОППВТ - обхват передпліччя у верхній третині (см); ОППНТ - обхват передпліччя в нижній третині (см); ОПСС - обхват плеча в спокійному стані (см); ОСТЕ - обхват стегна (см); ОСТЕН - обхват стегон (см); ОСТО - обхват стопи (см); ОШ - обхват шиї (см); ПНГР - поперечний нижньогрудинний розмір (см); ПСГР - поперечний середньогрудинний розмір (см); СРГК - сагітальний розмір грудної клітки (см); ШДЕГ - ширина дистального епіфіза гомілки (см); ШДЕГЛ - ширина дистального епіфіза гомілки ліворуч (см); ШДЕППР - ширина дистального епіфіза плеча праворуч (см); ШДЕПЛ - ширина дистального епіфіза плеча ліворуч (см); ШДЕПП - ширина дистального епіфіза передпліччя (см); ШДЕППЛ - ширина дистального епіфіза передпліччя ліворуч (см); ШДЕС - ширина дистального епіфіза стегна (см); ШП - ширина плечей (см). Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства та гінекології, і стосується моделювання гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку, на підставі ґрунтовного вивчення провідних фенотипічних маркерів, передусім комплексу антропометричних та соматотипологічних показників. Охороні репродуктивного здоров'я жінок, починаючи з дитячого віку, надається пріоритетне значення та підтримується державними установами відповідно до Національної Програми "Репродуктивне здоров'я 2001-2005", "Здоров'я нації на 2002-2011 роки". Гармонічний розвиток організму в дитячому і юнацькому віці багато в чому визначає подальшу долю жінки, як у медичному, так і в соціальних аспектах. Вирішення цієї проблеми пов'язано з накопиченням знань про закономірності індивідуального розвитку організму жінки, її дітородної функції, особливостях соматотипу і компонентного складу маси тіла. Останнім часом помітно зростала увага дослідників до вивчення та встановлення взаємозв'язку і впливу конституційних особливостей організму з параметрами будови та показниками функції його окремих органів та систем, так як кожному типу конституції, зокрема соматотипу властиві характерні особливості не тільки у первинно виділених антропометричних показниках, але й у складі тіла, діяльності нервової, ендокринної і імунної систем, структурі і функціях внутрішніх органів. Соматотип є показником спадкового поліморфізму і слугує як об'єктивний критерій функціонального реагування організму. Зважаючи на інформативність, універсальність, доступність, методика соматотипування знаходить застосування у багатьох галузях сучасної медицини. Серед опублікованих даних не зустрічаються повідомлення про співвідношення антропометричних показників у практично здорових дівчат юнацького віку на різних етапах статевого дозрівання. Залишається відкритим також питання зв'язку гормональних характеристик з конституційними особливостями людини. Запропонований комплексний віковий та сомато-антропометричний підхід щодо вивчення нормативних показників гормонального фону дозво лить удосконалити критерії більш точного розмежування норми та патології, що в свою чергу дасть можливість більш визначено підійти до питання раннього виявлення груп ризику та прогнозувати захворювання внутрішніх статевих органів. Відомостей про дослідження, в яких розглядалися б показники гормонального фону жіночої статевої системи в комплексній залежності від фаз менструального циклу, віку, статі та конституції, як в Україні, так і за її межами, нами не знайдено. Таким чином, необхідність вивчення взаємозв'язків показників гормонального фону жіночої статевої системи з антропологічними показниками у здорових дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу та розробка на основі цих даних нормативних показників, без сумніву потребує сучасних наукових розробок і визначає актуальність даного дослідження. Прототип способу, що пропонується, невідомий. В основу корисної моделі "Спосіб визначення нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу" поставлене завдання шляхом вивчення антропометричних, соматотипологічних та гормональних показників та використання математичного апарату і статистичних моделей розробити адекватний підхід до здійснення прогностичної оцінки та моделювання нормативних гормональних показників жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залежності від фаз менструального циклу. Поставлене завдання досягається способом, в якому згідно з корисною моделлю визначають комплекс антропометричних, соматотипологічних, гормональних показників, компонентний склад маси тіла у практично здорових дівчат юнацького віку в різні фази менструального циклу та проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення нормативних гормональних показників статевої системи у дівчат. Статистична модель, що надає можливість визначити основні гормональні показники жіночої статевої системи у дівчат юнацького віку в залеж 5 ності від фаз менструального циклу, має наступний вигляд: фолікулінова фаза GR=12,189+0,829 ЖСБ7,279 ШДЕГ+17,112 ШДЕППР13,265 ШДЕПЛ+1,018 МГД-4,767 ШДЕППЛ LZ=135,012+7,603 ЖСЗПП11,733 ОПСС+18,438 ОППВТ-6,206 ПНГР3,898 ОСТЕН+2,766 ВПАТ ED1=8,969-3,913 ПНГР+ +5,586 ЗК+10,538 МГД-8,347 МОД-5,188 ОК TS1=3,083+0,074 ЖСБ-0,117 ВК0,084 ОГКВИ+0,065 ОГКСС0,069 ОГНТ+0,039 ОШ PG1=-0,857-0,664 ШДЕПП+ +0,122 ОСТО+0,194 ЕНМК0,049 КСМТАІХ+1,504 ШДЕГ-1,204 ШДЕГЛ фаза овуляції GR=-62,074+3,816 СРГК1,562 ОСТЕН+1,327 ЖСПЛ+0,657 ВНГТ+ +2,199 ОК LZ=-426,557+8,272 ВВТ+15,000 -ЖСГ36,959 МГД+29,219 МОД3,411 ВПЛТ+11,243 ОГВТ ED1=430,712-21,239 ОШ+ +71,545 ШДЕПЛ+10,211 ЖСБ-10,806 ЖСППП-9,259 ЗК TS1=-2,014+0,184 ММК+0,082 ШП0,146 СРГК+0,038 ЖСГ-0,079 ККМ+0,016 ВВТ PG1=-6,638-0,218 КСМТАІХ+ +0,227 ОГКСС+0,410 ЕМК-0,443 ЖСГ+0,291 ЖСПП-0,078 ОСТЕН лютеїнова фаза GR=43,829+1,300 ЖСГ+1,947 ОПСС0,776 ОСТЕН+0,275 ВПЛТ-5,792 ШДЕПП-2,046 ВК LZ=187,290+2,246 ЖСГ14,075 ШДЕППР+4,335 ОПВТ3,138 ОСТЕ+2,614 ЖСГО-2,969 ПСГР ED1=-99,379+19,727 ЕМК+5,936 СРГК1,778 ВПЛТ+5,343 МВД+7,375 ШДЕС TS1=0,045+0,212 ОПСС-0,025 ЖСГО0,068 ОППНТ+0,039 ЖСППП-0,147 ОПНС PG1=43,2072,137 МВД+l,016 ЖСЗПП+3,358 ЕМК+ +1,240 ОГВТ-0,272 ВПЛТ Де: GR гормон росту (нг/мл); LZ лютеїнізуючий гормон (мМЕ/мл); ED1 естрадіол (пг/мл); TS1 тестостерон (нг/мл); PG1 прогестерон (нг/мл); ВВТ висота вертельної точки (см); ВК вік (р); ВНГТ висота надгрудинної точки (см); ВПАТ висота пальцевої точки (см); ВПЛТ висота плечової точки (см); ЕМК ектоморфний компонент (бал); ЕНМК ендоморфний компонент (бал); ЖСБ жирова складка на боці (мм); ЖСГ жирова складка на грудях (мм); ЖСГО жирова складка на гомілці (мм); 49542 6 ЖСЗПП жирова складка на задній поверхні плеча (мм); ЖСПЛ жирова складка під лопаткою (мм); ЖСПП жирова складка на передпліччі (мм); ЖСППП жирова складка на передній поверхні плеча (мм); ЗК зовнішня кон'югата (см); ККМ кістковий компонент по Матейко (бал); КСМТАІХ компонентний склад маси тіла за американським інститутом харчування (бал); МВД міжвертлюгова дистанція (см); МГД міжгребенева дистанція (см); ММК мезоморфний компонент (бал); МОД міжостьова дистанція (см); ОГВТ обхват гомілки у верхній третині (см); ОГКВИ обхват грудної клітки на видиху (см); ОГКСС обхват грудної клітки в спокійному стані (см); ОГНТ обхват гомілки в нижній третині (см); OK обхват кисті (см); ОПВТ обхват передпліччя у верхній третині (см); ОПНС обхват плеча в напруженому стані (см); ОППВТ обхват передпліччя у верхній третині (см); ОППНТ обхват передпліччя в нижній третині (см); ОПСС обхват плеча в спокійному стані (см); ОСТЕ обхват стегна (см); ОСТЕН обхват стегон (см); ОСТО обхват стопи (см); ОШ обхват шиї (см); ПНГР поперечний нижньогрудинний розмір (см); ПСГР поперечний середньогрудинний розмір (см); СРГК сагітальний розмір грудної клітки (см); ШДЕГ ширина дистального епіфіза гомілки (см); ШДЕГЛ ширина дистального епіфіза гомілки ліворуч (см); ПІДЕППР ширина дистального епіфіза плеча праворуч (см); ШДЕПЛ ширина дистального епіфіза плеча ліворуч (см); ШДЕПП ширина дистального епіфіза передпліччя (см); ШДЕППЛ ширина дистального епіфіза передпліччя ліворуч (см); ШДЕС ширина дистального епіфіза стегна (см); ШП ширина плечей (см). Спосіб здійснюється таким чином. На попередньому етапі визначення гормональних показників у здорових дівчат юнацького віку проводили: - Антропометричне дослідження за методикою В.В. Бунака (Бунак В.В. Антропометрия. - М.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР. - 1941. - 368 с.). - Компонентний склад маси тіла вивчали за методом J. Mateigka (Matiegka J. The testing of physical efficiency //Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. Vol. 2, № 3. - P. 25-38.), - Соматотипування проводили за розрахунковою модифікацією методу В. Heath і J. Carter (Carter J.L., Heath B.H. Somatotyping - development 7 49542 and applications. - Cambridge University Press, 1990. - 504 p.). - Вивчення гормонів репродуктивної функції жіночого організму. Функціональний стан ендокринної і репродуктивної системи оцінювали за визначенням концентрації в периферичній крові таких гормонів як: фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ), тіреотропного (ТТГ), пролактину (ПРЛ), соматотропного (СТГ), естрадіолу (Е2), тестостерону(Т), прогестерону (П), з оцінкою функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи тестами: дослідження в динаміці базальної температури, шкірно-алергічний тест, дослідження клітинного складу осаду сечі (індекс дозрівання, каріопікнотичний індекс, еозінофільний індекс). Забір крові проводили зранку натще, об'єм гормонального дослідження визначали з урахуванням дня менструального циклу дівчини. Вміст гормонів в крові (гормону росту, ФСГ, лютеїнізуючого гормону, пролактину, тестостерону, естрадіолу, прогестерону) визначали імуноферментними методами (ELISA) з використанням стандартних наборів "DRG", Германія. Вміст тиреотропного гормону визначали з використанням стандартного набору "DAI", США. Тести функціональної діагностики містили в собі вивчення базальної температури і проведення досліджень уроцитограми. Морфологічна характеристика клітин (парабазальних, проміжних та поверхневих) та кількісний аналіз співвідношення клітин (визначення ІД - індексу дозрівання, тобто процентного співвідношення трьох видів епітеліальних клітин; КІ - каріопікнотичного індексу, який визначає процент поверхневих клітин з пікнотичними ядрами серед загальної кількості клітин та ЕІ - еозинофільного індексу, який детермінує процент поверхневих еозинофільно забарвлених клітин серед їх загальної кількості) свідчать про естрогенну насиченість організму дівчини-підлітка. Аналіз мазка проводили з врахуванням дня менструального циклу у зіставленні з іншими тестами функціональної діагностики та рівнем гормонів у крові. - Для статистичної обробки отриманих результатів та побудови математичних моделей використовували статистичний пакет "STATISTICA 5.5". На Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 8 завершальному етапі розробки математичних моделей застосовували методику прямого покрокового регресійного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. При проведенні прямого покрокового регресійного аналізу нами були визначені наступні умови: перша - кінцевий варіант моделі повинен мати коефіцієнт детермінації (R2) не менше 0,50, тобто точність опису ознаки, що моделюється - не менша 50 %; друга - значення F-критерію не менше 2,5; третя - кількість вільних членів, що включаються до моделі повинна бути, по можливості, мінімальною. Використання запропонованого підходу надає можливість визначити індивідуальні нормальні гормональні показники та адекватно вирішити завдання діагностики захворювань з урахуванням, соматотипологічних, статевих, конституціональних, вікових та біоритмічних особливостей людини. Приклад. Визначити індивідуальний нормальний показник гормону росту (GR) у фолікуліновій фазі для дівчини М., 18р., яка має наступні параметри: жирова складка на боці (ЖСБ) - 4,3 мм, ширина дистального епіфіза гомілки (ЩДЕГ) - 5,8 см, ширина дистального епіфіза плеча праворуч (ШДЕППР) 5,9 см, ширина дистального епіфіза плеча ліворуч (ШДЕПЛ) - 5,8 см, міжгребенева дистанція (МГД) 28,1 см, ширина дистального епіфіза передпліччя ліворуч (ШДЕППЛ) - 4,5 см. Використовуючи запропонований спосіб, розрахунок необхідного показника проводимо, використовуючи слідуючу формулу: GR=12,189+0,829 ЖСБ7,279 ШДЕГ+17,112×ШДЕППР13,265 ШДЕПЛ+1,018 МГД4,767 ШДЕППЛ=12,189+0,829 4,37,279 5,8+17,112 5,9-13,265 5,8+1,018 28,14,767 4,5=4,71 Висновок: Для дівчини М. індивідуальний нормальний рівень гормону росту у фолікуліновій фазі буде становити 4,71 нг/мл. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ –42, 01601