Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний жировий гепатоз на тлі туберкульозу

Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний жировий гепатоз на тлі туберкульозу, що включає введення стимуляторів регенерації з гепатозахисною активністю та імуноактивних препаратів природного походження, який відрізняється тим, що як стимулятор регенерації та гепатозахисного препарату вводять антраль по 0,2 г 2 рази на день усередину протягом 10-15 днів, а як імуноактивний препарат - ербісол по 2 мл через день внутрішньом'язово 3 рази на тиждень, всього на курс 10-12 ІН'ЄКЦІЙ медичної реабілітації хворих ХЖГ на тлі туберкульозу Відомий також спосіб медичної реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу шляхом введення стимуляторів регенерації печінки, зокрема метилурацілу, який має гепатозахисну активність, у вигляді повторних курсів (Рычнев В Е, ФроловВ М , Федотова Л Т Опыт клинического использования стимуляторов регенерации в комплексной терапии больных жировым гепатозом // Врачебное дело -1982 -№ 10 -С 82-86) Детальне удосконалення даного способу реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу здійснено шляхом додаткового введення хворим поряд з метилурацілом також імуноактивного препарату природного походження - спленіну (Фролов В М , Пустовой Ю Г , Терешин В А Оценка эффективности медицинской реабилитации больных хроническим жировым гепатозом с применением метилурацила и спленина // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунологи 36 наук праць - Київ, Луганськ, Харків,1996 -Вип 2(8) С 69-75) Цей спосіб медичної реабілітації хворих на ХЖГ найбільш ефективний з існуючих і тому його обрано в якості прототипу До недоліків прототипу відноситься недостатньо висока липотропна активність метилурацилу та спленіну, а також не ефективність вказаних препаратів при наявності синдрому внутрипечінкового холестазу, який дуже часто зустрічається у хворих з фоновим туберкульозом СО о Ю 50473 Задачею винаходу було підвищення ефективності медичної реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу, скорочення строків її проведення та збільшення тривалості досягнутої КЛІНІКОбюхімічної ремісії Ця задача досягається тим, що замість спленіну хворим на ХЖГ на тлі туберкульозу вводять ербісол, а замість метилурацилу — новий український гепатозахисний препарат антраль Вказана пропозиція базується на встановленій авторами заявці на винахід вперше в експеріментальних умовах закономірності, яка полягає у високої гепатозахисної та ліпотропної дії комбінації ербісолу та антралю, що робить вказану комбінацію препаратів перспективною в проведенні лікування та реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу При розробці запропонованого способу лікування було обстежено дві групи хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу в фазі нестійкої ремісії, які підлягали медичної реабілітації Першу з цих груп склали 65 хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу, які отримували реабілітацію згідно з запропонованим способом, другу 62 хворих, які отримували реабілітацію згідно з існуючим способом-прототипом Обидві групи хворих були рандомізовані за віком, статтю хворих, тяжкістю перебігу ХЖГ та тривалістю захворювання на туберкульоз Оцінка ефективності досягнутих результатів при проведенні медичної реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу проводилася на підставі КЛІНІЧНИХ даних, тобто повноти та загальної тривалості досягнутої ремісії згідно з загальним самопочуттям хворих та динамікою клініко-лабораторних показників У зв'язку з цим проводилося динамічне обстеження хворих, які були під наглядом, загальною тривалістю 2 роки При проведенні медичної реабілітації запропонований спосіб використовується таким чином Хворому на ХЖГ в фазі нестійкої ремісії на тлі туберкульозу вводять внутришньом'язово ербісолу по 2мл 3 рази на тиждень з інтервалами 1 день між ІН'ЄКЦІЯМИ протягом 3 - 4 тижнів та новий вітчизняний гепатозахисний препарат антраль по 0,2г усередину 2 разі на день протягом 1 0 - 1 5 днів поспіль Курсова доза ербісолу складає 1 0 - 1 2 ІН'ЄКЦІЙ, антралю 4 - 6г Наш КЛІНІЧНИЙ ДОСВІД показує, що введення цих препаратів у вигляді комбінації за вказаною схемою дозволяє отримати стійку клішко-бюхімічну ремісію ХЖГ у хворих на туберкульоз більш ніж в 90% випадків При обстеженні вказаних двох груп хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу до початку проведення медичної реабілітації встановлено, що в клінічному плані у хворих, які були під наглядом, відмічено деякі ознаки наявності патологічного процесу в печінці Це була гепатомегалія, помірна чутливість краю печінки, слабка субіктеричність склер, наявність вираженого червоного або змішаного дермографізму, помірно виражена печінкова еритема на долонях, загальна слабкість, зниження апетиту, ІНОДІ важкість у правому підребер'ї 3 лабораторних ознак нестійкості ремісії ХЖГ виявлено помірне збільшення фракції прямого білірубіну при нормальному, або помірно підвищеному рівні загального білірубіну, невелике збільшення активності сироваткових амінотрансфераз, особливо АлАТ, у деяких хворих був також помірно підвищений показник тимолової проби Отже, до початку проведення медичної реабілітації у обстежених хворих виявлені помірні клініко-лабораторні ознаки наявності патологічного процесу в паренхімі печінки, що і було підставою для проведення реабілітаційних заходів Проведення медичної реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу дозволило встановити, що в першої групі хворих, яка отримувала реабілітацію згідно з запропонованим способом, вже наприкінці другого тижня реабілітації досягнута в більшості випадків стійка клініко-бюхімічна ремісія, тоді як при використанні існуючого способу медичної реабілітації ремісія досягалася тільки наприкінці четвертого тижня, та у меншої КІЛЬКОСТІ хворих (таблиця 1) При співставленні ефективності медичної реабілітації хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу в першої і другої групах встановлено, що тривалість збереження симптомів захворювання у першій групі, яка отримувала реабілітацію згідно запропонованим способом, суттєво менш, ніж в другої групі, втому числі, загальної слабкості - в 2 рази, нездужання - в 2,1 рази, зниження апетиту -1,9 рази, важкості у правому підребер'ї в - 2,3 рази, стійкого красного або змішаного дермографізму - в 2 рази, субіктеричності склер - в 1,9 рази, гепатомегалм - в 1,8 рази, печінкової еритеми долоней - в 1,9 рази Отже, при використанні запропонованого способу медичної реабілітації, стійка клінічна ремісія захворювання досягнута у середньому на 13,6 ± 0,9 день проведення реабілітації хворих першої групи, і на 26,5 ±1,0 день - у другій групі тобто на 12,9 ± 0,6 дні пізніше (Р< 0,01) Таблиця 1 Вплив запропонованого способу медичної реабілітації на КЛІНІЧНІ показники у хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу (М ± т) КЛІНІЧНІ показники Тривалість збереження (днів) загальної слабкості нездужання зниження апетиту тяжкості у правому підребер'ї субіктеричністі склер гепатомегали стійкого дермографізму печінкової ерітеми долоней Запропонований спосіб (п = 65) Існуючий спосіб (п = 62) Р 6,2 ±0,2 12,6 ±0,3 < 0,01 6,0 ±0,15 5,8 ±0,2 6,1 ±0,22 12,2 ±0,5 20,2 ±0,9 10,6 ±0,3 21,3 ±0,8 12,8 ±0,3 11,3 ±0,25 14,2 ±0,3 22,6 ±0,8 35,5 ±1,0 20,8 ±0,9 40,2 ±0,9 < 0,01 < 0 01 < 0,01 < 0 01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 50473 Аналогічна динаміка була характерна також і відносно лабораторних показників Сумарно до початку проведення медичної реабілітації в обох групах обстежених відмічались вищевказані зсуви біохімічних показників, які були однотиповими (таблиця 2) Це помірна ппербілірубшемія з підвищенням фракції прямого (кон'югованого) білірубіну, підвищення показника тимолової проби, активності сироваткових амінотрансфераз -АлАТ та АсАТ Повторне лабораторне обстеження на 15-ту добу від початку проведення медичної реабілітації дозволило встановити, що у першої групи хворих (яка проходила реабілітацію згідно з запропонованим способом) к 15-ому дню проведення реабілітаційних заходів практично повністю нормалізувалися біохімічні показники, що свідчило про досягнення стійкої ремісії патологічного процесу в печінці В той же час у другій групі на 15-ту добу проведення реабілітації ще мали місце помірні зсуви біохімічних показників відносно норми або першої групи (див таблицю 2) Таблиця 2 Вплив запропонованого способу медичної реабілітації на біохімічні показники у хворих на ХЖГ на тлі туберкульозу (М ± м) БІОХІМІЧНІ показники Білірубін (мкмоль/л) загальний прямий непрямий Тимолова проба, од АлАТ, ммоль/г*л АсАТ, ммоль/г*л Запропонований спосіб (п = 65) 38,8±2,2 18,3±1,1 22,6±1,4 15,2±0,8 16,2±1,0 3,1±0,05 9,0±0,2 4,2±0,2 1,32±0,02 0,52±0,01 1,08±0,03 0,43±0,01 Примітка в чисельнику вказані показники до початку проведення медичної реабілітації, у знаменнику - на 15-ту добу від початку и проведення Проведення ретельного клінічнолабораторного обстеження на 30-ту добу від початку реабілітаційних заходів, тобто після завершення введення препаратів, дозволило встановити досягнення повноцінної стійкої клінічно-біохімічної ремісії у першій групі, яка отримала реабілітацію згідно з запропонованим способом, у 59 осіб (90,8%), у другій групі - у 46 осіб (74,2%), тобто на 16,6% менш Отже, отримані дані свідчать, що використання запропонованого способу реабілітації збільшує, як КІЛЬКІСТЬ хворих з досягнутою стійкою повноцінною клініко-бюхімічною ремісією, так і прискорює її досягнення у середньому на 12,9 ± 0,6 днів Диспансерний нагляд протягом двох років дозволив встановити, що у першій групі хворих, які отримали реабілітацію згідно з запропонованим способом, середня тривалість ремісії склала 18,6 ± 0,5 місяця, у другій групі, яка отримала реабілітацію згідно з існуючім способом-прототипом -10,2 ± 0,4 місяця, тобто на 8,4 ± 0,3 місяця довше (Р 01 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1