Спосіб медичної реабілітації хворих на грипозну пневмонію

Спосіб медичної реабілітації хворих на грипозну пневмонію, що включає введення метилурацилу, імунокоректорів та застосування фізіотерапевтичних засобів, який відрізняється тим, що введення імунокоригуючих препаратів здійснюють після вивчення їх впливу на показники розеткоутворення з лімфоцитами периферичної крові хворого, причому вводять той препарат, який обумовлює найбільше підвищення показника розеткоутворення Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до пульмонології Актуальність проблеми пов'язана зі значною розповсюдженістю грипозних пневмоній (ГП), в період епідемій грипу серед населення та недостатньою ефективністю існуючих способів реабілітації хворих на ГП Існує спосіб медичної реабілітації хворих на ГП, що включає введення стимуляторів регенерації та природної антиінфекційної резистентності, зокрема метилурацилу та фізіотерапевтичні засоби , зокрема електрофорез з йодистим калієм або індуктотермію (Фролов В М , Пустовой Ю Г , Муратова Л К Проблемы медицинской реабилитации больных, перенесших гриппозные пневмонии // Современные вопросы медицинской реабилитации и курортного лечения больных с патологией бронхолегочной системы Матер науч практич конф - Тбилиси, Цхалтубо, 1990- С 326329) бір імуномодулюючого препарату при реабілітації хворих, перенесших ГП, здійснюється за випадковістю обставин, тобто емпірично У зв'язку з цим в низці випадків існуючий спосіб медичної реабілітації хворих на ГП недостатньо ефективний Задачею винаходу є підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації хворих на ГП шляхом призначення імунокорегуючих препаратів після визначення їх спроможності до активації імунокомпетентних клітин кожного конкретного хворого, оскільки це забезпечує підвищення ефективності медичної реабілітації хворих Запропонований спосіб здійснюється таким чином У хворого на ГП, який належить до медичної реабілітації, беруть кров з вени, виділяють в градієнті ЩІЛЬНОСТІ фенол-верографіну мононуклеари, з яких готують суспензію в концентрації 1*106/мл Потім шкубують в термостаті суспензію лімфоцитів хворого та різні імунокорегуючи препарати в останній концентрації 1*104/мл Інкубацію проводять в термостаті протягом 3 - 4 годин при температурі 37°С Після цього ставлять реакцію розеткоутворення (РУТ), після інкубації з тим, або іншим імунокорегуючим препаратом проти загального контролю, при якому РУТ ставлять з нативними лімфоцитами, не обробленими імуноактивними препаратами Співставляють % розеткоутворюючих клітин в ДОСЛІДНІЙ (з імунокоректором) та контрольної пробах При підвищенні % розеткоутворення в дослідної пробі на 15% та більш рахують цей імуноактивний препарат позитивно впливаючим на імуноцити хворого, тобто Оскільки у значної КІЛЬКОСТІ осіб, які перехворіли на ГП, тривало зберігаються прояви імунодефіциту, додатково пропонується при реабілітації хворих призначати препарати з імунокоригуючою дією, зокрема левамізол (Фролов В М , Пустовой Ю Г , Муратова Л К Современные подходы к реабилитации больных после перенесенных вируснобактериальных пневмоний // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунологи 36 наук, праць- Київ, Луганськ, Харків, 1996- Вип З (9) -С 86-94) Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу До недоліків прототипу відноситься те, що ви о ю 50470 активізуючим лімфоцити Для реабілітації хворого використовують той препарат, який володіє найбільш значною активуючою дією в PVT Технічно спосіб здійснюють таким чином Хворому з залишковими явищами ГП, який належить до медичної реабілітації, призначають метилурацил по 0,5г 3 - 4 рази на добу протягом 10-15 діб, фізіотерапевтичні засоби на ту ділянку легені, де був запальний осередок (електрофорез з йодистим калієм або індуктотермію) та додатково імунокоригуючий препарат після вивчення чутливості до нього імуноцитів периферичної крові хворого Для цього беруть 5мл венозної крові хворого, виділяють з неї в градієнті ЩІЛЬНОСТІ фенолверографіну мононуклеари, роблять суспензію лімфоцитів в концентрації 1*106/мл, шкубують в термостаті при температурі 37°С по 0,1 мл взвесі лімфоцитів з 0,1мл розчину того чи іншого імуноактивного препарату в концентрації 1*104/мл протягом 3 - 4 години Потім додають до кожної пробірки по 0,1 мл суспензії еритроцитів барана в концентрації 1*106/мл, центрифугують 10 хвилин, витримують в термостаті протягом 1 години, повторно центрифугують, роблять з осадку мазки на предметних склах, фарбують за РомановськімГімза та підраховують КІЛЬКІСТЬ розеткоутворюючих клітин В якості контролю використовують пробірку в яку імуноактивні препарати не додавалися Потім співставляють % розеткоутворюючих клітин серед вивчених пробірок з різними імуноактивними препаратами відносно контролю Наприклад, якщо в контролі було 35% PVT, в пробірці № 1 - 40%, № 2 - 48%, № 3 - 52% та № 4 - 38%, то відносно контролю прибавка КІЛЬКОСТІ PVT склала для препарату № 1 - +5%, № 2 -13%, № 3 -17% та № 4 - +3% Тому для реабілітації даного хворого потрібно використовувати імуноактивний препарат, який був прибавлений у пробірку № 3, оскільки він дає максимальне збільшення КІЛЬКОСТІ PVT При розробці запропонованого способу медичної реабілітації хворих на ГП нами було порівняно ефективність існуючого та запропонованого способів в 2 групах хворих, кожна з яких включала 70 осіб Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих та важкістю перенесеної пневмонії Хворі першої групи отримували медичну реабілітацію згідно з запропонованим способом, другої групи - згідно з існуючим способом При проведенні нагляду за хворими встановлено, що запропонований спосіб має суттєві переваги перед існуючим, які проявляються прискоренням нормалізації загального стану та самопочуття хворих, ліквідацією постінфекційного астенічного синдрому, а також залишкових явищ пневмонії у вигляді бронхіту, сприяє нормалізації імунних показників До початку медичної реабілітації більшість хворих, які перенесли ГП, скаржилися на загальну слабкість, нездужання, зниження апетиту та працездатності, частина хворих відмічала також наявність кашлю з незначною КІЛЬКІСТЮ харкотиння, переважно слизового характеру При огляді встановлено наявність ознак, які свідчили про розбалансованість вегетативної нервової системи, зокрема стійкої тахікардії при незначному фізичному навантажені, стійкого червоного або змішаного дермографізму, дихальної аритмії та інш У частини хворих при аускультації відмічено наявність сухих хрипів, переважно з того боку, де був пневмонічний фокус В імунологічному плані у обстежених хворих відмічається стійка Т-лімфопенія зі значним зниженням КІЛЬКОСТІ циркулюючих СВЗ+-лімфоцитів а також клітин з фенотипом CD4+ тобто Т-хелперівіндукторів (Тп), у зв'язку з чим був знижений імунорегуляторний індекс CD4/CD8, який віддзеркалює співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів (тобто Th/Ts) В обох групах хворих до початку проведення реабілітаційних заходів відмічалося підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), переважно за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібномолекулярних (11S-19S та < 11S), була також знижена фагоцитарна активність моноцитів (ФАМ) периферичної крові, яка вивчалася виходячи з оцінки фагоцитарної реакції моноцитів периферичної крові на бактеріальні агенти, зокрема фагоцитоз живої добової культури Staph aureus, штам 505 Дані про вплив запропонованого способу медичної реабілітації хворих на ГП на КЛІНІЧНІ показники узагальнені в таблиці 1 Таблиця 1 Вплив запропонованого способу медичної реабілітації на КЛІНІЧНІ показники у хворих на ГП (М ± т ) Клінічна симптоматика Запропонований спосіб (п = 70) Існуючий спосіб (п = 70) Р 6,1 ±0,12 16,3 ±0,9 < 0,01 6,2 ±0,2 5,2 ±0,2 6,0 ±0,18 6,2 ±0,3 16,5 ± 1 , 0 15,1 ± 1 , 0 16,2 ± 1,0 15,8 ± 0 , 8 < < < < 5,8 ±0,4 15,6 ± 0 , 9 < 0,01 10,2 ±0,5 8,6 ±0,6 6,2 ±0,4 21,3 ± 0 , 9 18,3 ± 0 , 8 15,3 ± 0 , 8 < 0,01 < 0,01 0,1) Після завершення медичної реабілітації відмічалося суттєве поліпшення показників імунітету у хворих першої групи, які отримували реабілітацію згідно з запропонованим способом Так, на 20-ту добу від початку медичної реабілітації у першій групі осіб, які перехворіли на ГП відмічено нормалізацію КІЛЬКОСТІ СОЗ+-лімфоцитів (загальна популяція Т-клітин), рівня СО4+лімфоцитів (тобто Т-хелперів), імунорегуляторного індексу CD4/CD8, зниження рівня ЦІК та нормалізація їх молекулярного склад)' за рахунок зниження найбільш патогенних середньо (11S-19S) та дрібномолекулярної (0,1 CD4/CD8 1,35 + 0,06 2,03 + 0,05 1,36 + 0,05 1,61 + 0,04