Спосіб запресовування маси, що самотвердіє, у підмуфтовий простір за допомогою ручного нагнітача

1. Спосіб запресовування маси, що самотвердіє, у підмуфтовий простір за допомогою ручного нагнітача, який полягає в проробленні вхідного отвору в муфті, що обмежує заповнюваний обсяг, проробленні мінімум одного дренажного отвору, заповненні через вхідний отвір підмуфтового простору масою, що самотвердіє, що подається під необхідним тиском, який відрізняється тим, що спочатку у вхідному отворі встановлюють перехідник, що має внутрішній осьовий наскрізний отвір, 3 в процесі запресовування герметика може виникнути необхідність зниження вже створеного тиску (наприклад, при несподіваній зміні режимів транспорту продукту). Відомий спосіб заповнення підмуфтового простору масою, яка самотвердіє, використовуваний у технології ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу [патент РФ 2314453], що є прототипом корисної моделі, що заявляється. Спосіб полягає в наступному. На дефектну ділянку трубопроводу встановлюють муфту й герметизують її торці. Після цього в попередньо пророблених у верхній і нижній частині муфти отворах установлюють крани. До нижнього крана муфти приєднують нагнітач (шприц із масою, яка самотвердіє) і починають заповнювати підмуфтовий простір. Після появи маси у верхньому крані муфти, останній закривають, а введення маси продовжують до досягнення заданого тиску. Після цього нижній кран закривають, а шприц від'єднують. Після затвердіння маси, крани й штуцери механічно видаляють, а отвір зашпаровують, наприклад, різьбовими заглушками. Основним недоліком способу, прийнятого за прототип, є відносно великий час проведення робіт, який обумовлений часом затвердіння використовуваної маси. У холодну погоду, час затвердіння використовуваній для цілей ремонту трубопроводів поліуретанової або епоксидної маси може досягати декількох діб. Разом з тим, у більшості випадків, пред'являються підвищені вимоги до мінімізації часу здійснення ремонту. Це може бути викликано об'єктивними обмеженнями на режими транспорту продукту для відкопаного трубопроводу, неможливістю проведення сезонних сільськогосподарських робіт в охоронній зоні, необхідністю проведення охоронних заходів у зоні котловану, проведенням робіт в умовах підтоплення ґрунтовими водами, проведенням ремонту під залізничним або автомобільним полотном і т.д. Ремонтна конструкція починає повністю виконувати свої функції (розвантаження трубопроводу) відразу після запресовування маси в під муфтовий простір. Однак зрізати штуцера й крани до габаритів муфти у відомих способах до закінчення процесів затвердіння маси не представляється можливим. Це затягує ізоляційні роботи на муфті й, як наслідок, подовжує час проведення ремонтних робіт у цілому. В основу корисної моделі покладена задача зниження часу ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу за рахунок застосування оснащених осьовим отвором з різьбою перехідника й кульового крана, що дозволяють заглушити технологічні отвори в муфті не виходячи за її габарити. Це дозволяє проводити ізоляційні, земляні й інші роботи до закінчення процесів затвердіння маси, що зменшує загальний час проведення ремонтновідбудовчих робіт. Задача, покладена в основу корисної моделі, вирішується за рахунок того, що в способі запресування маси, що самотвердіє, у підмуфтовий простір за допомогою ручного нагнітача, який полягає в проробленні вхідного отвору в муфті, що обмежує заповнюваний об'єм, проробленню міні 50865 4 мум одного дренажного отвору, заповненню через вхідний отвір підмуфтового простору масою, що самотвердіє, що подається під необхідним тиском, відповідно до корисної моделі, спочатку у вхідному отворі встановлюють перехідник, що має внутрішній осьовий наскрізний отвір, оснащений різьбою, далі, до перехідника співвісно прикріплюють кульовий кран, оснащений осьовим поздовжнім отвором з різьбою, аналогічною різьбі в перехіднику, після чого, через відкритий кульовий кран, підмуфтовий простір за допомогою ручного нагнітача заповнюють масою, що самотвердіє, далі закривають дренажний отвір, а тиск маси, що самотвердіє, в підмуфтовому просторі піднімають до необхідного значення, після цього кульовий кран закривають, а ручний нагнітач від'єднують, далі, в оснащене різьбою внутрішній отвір крана до запірного механізму крана вкручують заглушку, далі кран відкривають, і заглушку через кран вкручують у перехідник, після чого кран від'єднують від перехідника. Пропонований спосіб здійснюють у наступним чином. Переважно в нижній частині ремонтної муфти проробляють вхіднийотвір, а у верхній частині муфти мінімум один дренажний отвір. У вхідному отворі встановлюють перехідник, який має осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою. Пророблення отворів і установлення перехідника можуть здійснюватися як на змонтованій на трубопроводі муфті, так і на частинах муфти, до їхнього монтажу. Після цього, до перехідника кріплять кульовий кран, оснащений осьовим поздовжнім отвором з різьбою, аналогічною різьбі в перехіднику. До крану кріплять ручний нагнітач, за допомогою якого, через відкритий кран, починають заповнювати підмуф-товий простір масою, що самотвердіє. Після повного заповнення підмуфтового простору, дренажні отвори закривають, наприклад, конусними заглушками, а тиск у підмуфтовому просторі підвищують до заданого рівня. Після цього кран закривають, нагнітач від'єднують. В осьовому отворі крана до запірного механізму закручують заглушку. Далі кран відкривають, а заглушку уздовж усього осьового отвору вкручують у переходник. Після цього кульовий кран від'єднують від пере-хідника. Частини перехідника, що виходять за габарити муфти, зрізують. У реальних умовах, через неточний збіг різьби перехідника й кульового крану, можуть виникнути труднощі при вкручувані заглушки в перехідник. Для полегшення операції, внутрішня різьба в отворі крану, у місці стикування з перехідником, забирають на довжину заглушки. Пропонований спосіб пояснюється малюнками на Фіг.1-5. Малюнок на Фіг.1 пояснює операцію способу «пророблення вхідного й дренажного отворів», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 4 - вхідний отвір, 5 - дренажні отвори. Малюнок на Фіг.2 пояснює операцію способу «встановлення перехідника», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 4 - вхідний отвір, 6 - перехідник, 7 - осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою. 5 Малюнок на Фіг.3 пояснює операцію способу «встановлення кульвого крану», де 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовий простір, 6 - перехідник, 7 - осьовий поздовжній отвір, оснащений різьбою, 12 - заглушка, 13 - кульовий кран, 14 оснащений різьбою осьовий поздовжній отвір у крані, 15 - запірний механізм. Малюнок на Фіг.4 ілюструє операцію способу «видалення частини перехідника, що виходить за габарити муфти», де: 1 - трубопровід, 2 - муфта, 3 - підмуфтовое простір, заповнений речовиною 18, 6 - перехідник (частина, що залишилась), 12 - заглушка (частина, що залишилась). На Фіг.5 показаний варіант підключення ручного обладнання, що закачує, де 1 - трубопровід, 2 50865 6 муфта, 6 - перехідник, 12 - заглушка, 13 - кульовий кран, 16 -ручний нагнітач, 17 - манометри, 18 речовина. При необхідності контролю рівномірності заповнення речовиною підмуфтового простору, у дренажних отворах установлюють аналогічні перехідники з кульовим краном, до яких, після появи речовини, підключають манометри. Після зняття манометрів, забивання отворів здійснюють в описаному раніше порядку. Запропонований спосіб апробований підприємством «НПИП КиАТОН» при проведенні ремонтних робіт на магістральних газопроводах високого тиску діаметром від 300 до 1400мм. 7 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 50865 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601