Спосіб визначення відстані пострілу та виду пневматичної зброї по слідах на перешкодах

Спосіб визначення відстані пострілу та виду пневматичної зброї по слідах на перешкодах, який здійснюють шляхом визначення особливостей 3 продуктів пострілу в ділянці ушкодження, згідно з корисною моделлю, визначають наявність утворення «штанц-марки», яка за формою та розмірами відповідає дуловому зрізу зброї, і при її наявності визначають постріл упритул із пневматичної зброї, яка практично не має відбою, при визначенні подвійної «штанц-марки» навколо вхідного пневмострільного пошкодження на перешкоді визначають постріл упритул із застосуванням пружиннопоршневої пневматичної зброї. При пострілі із пневматичної зброї, також як із будь-якої ствольної зброї, виникає відбій (віддача), тобто рух її назад від перешкоди. Саме тому цей процес ніяк не впливає на формування «штанцмарки». До того ж відбій у газобалонної пневматичної зброї відсутній, тому що відсутні масивні рухомі деталі механізму (бойова пружина й масивний поршень). У пружинно-поршневій пневматичній зброї відбій, навпаки великий та, крім того, ще й «потрійний». Це пов'язане виключно зі згаданим принципом її дії. Повітряний циліндр такої зброї безпосередньо з'єднується зі стволом. Під час «переламування» ствола або переміщення важеля взведення усередині циліндра рухається поршень, стискаючи бойову пружину. Поршень утримується в такому положенні спусковим механізмом. У момент пострілу потужна пружина, яка розжимається, змушує масивний поршень рухатися уперед, а саму зброю сіпнутися назад. Так виникає перший відбій зброї. Поршень продовжує рух і під дією пружистості пружини та запасеної власної кінетичної енергії стискає повітряний прошарок між поршнем і снарядом. У ту мить, коли тиск повітря у циліндрі сягає максимуму, але ще не здатен подолати опір тертя снаряду об стінки ствола, масивний поршень миттєво зупиняється, змушуючи зброю зрушитися уперед. Так виникає другий відбій зброї. Ці два спрямованих у різні боки відбої відбуваються в той проміжок часу, коли снаряд ще не залишив ствол. Надалі тиск повітря долає опір тертя снаряду об стінки ствола й він вилітає назовні. При цьому виникає третій відбій зброї знову в напрямку назад, який пов'язаний з «реактивним ефектом» струменя стисненого повітря (іншого газу), що випливає зі ствола вслід за снарядом. Як відомо, найбільш достовірною ознакою пострілу впритул із вогнепальної зброї є відбиток дулового зрізу зброї на перешкоді, так звана «штанц-марка». Для з'ясування механізму утворення «штанцмарки» при пострілах впритул необхідно коротко зупинитися на принципові дії деяких видів сучасної пневматичної зброї, оскільки «штанц-марка» утворюється саме в результаті контакту зброї з перешкодою. Одними з найбільш розповсюджених видів цієї зброї є пружинно-поршнева та газобалонна. У пружинно-поршневій пневматичній зброї взведення бойової пружини для створення необхідного тиску повітря у циліндрі забезпечується або поворотом ствола у вертикальній площині, або за допомогою важеля, що міститься зверху (збоку, знизу), або при русі ствола назад, або за допомогою енергії накопиченої в акумуляторній батареї. У 51794 4 газобалонній пневматичній зброї резервуаром для стисненого вуглекислого газу (СО2) слугують змінні стальні балони ємністю 8 або 12г. У балонах частина СО2 перебуває в зрідженому, а частина в газоподібному стані. При пострілі відкривається випускний клапан і порція газоподібної вуглекислоти виштовхує снаряд із ствола. У зв'язку з вище викладеним можна припустити, що механізм утворення «штанц-марки» при пострілі впритул має бути різним залежно від принципу дії пневматичної зброї. Запропонований спосіб здійснювали таким чином. Для дослідження використовували пневматичну зброю калібру 4,5мм: пружинно-поршневі гвинтівки ІЖ-38 і МР-512 та газобалонний пістолет МР654К виробництва Росії, призначені для тренувальної та розважальної стрільби. З огляду на те, що утворення «штанц-марки» відбувається при контактові дулового зрізу зброї з перешкодою, досліджували конструктивні особливості та розмірні характеристики цієї частини застосованих зразків зброї. Виміри проводили за допомогою металевої лінійки з ціною поділки 1мм та штангенциркуля з ціною поділки 0,1мм. Досліджували експериментальні пошкодження, заподіяні при пострілах із перелічених зразків пневматичної зброї у небіологічні імітатори тканин тіла людини - блоки 7см завтовшки, що виготовлені із скульптурного пластиліну (РСТУ 1904-87), та тканину одягу - мішені з білої бавовняної тканини розмірами 20 15см. З метою уточнення механізму утворення «штанц-марки» та наочності отриманих результатів при пострілах у ткані мішені дуловий зріз зброї попередньо закопчували над полум'ям спиртівки. Для вирішення окремих завдань дослідження виконали серію пострілів із гвинтівки МР512 у пластилінові блоки крізь мішені з білої бавовняної тканини. Постріли виконували снарядами, які є штатними для обраних зразків зброї: з гвинтівок - розширювальними свинцевими кулями "Diabolo Standard" калібру 4,5мм (177) з круглястою головною частиною Чеського виробництва; з пістолета обмідненими сталевими кульками калібру 4,5мм виробництва фірми «Люман» (м. Луганськ). Відстані пострілів: впритул герметично, впритул "на дотик", 1см (контрольна серія). Умови експериментів: постріли зі зброї, що міцно фіксована в установці для експериментальної стрільби; постріли зі зброї, що утримували в руках, як при звичайній стрільбі. З кожного виду зброї, з кожної відстані й у кожний об'єкт виконано по 3 постріли. Усього проведено 78 залікових опити. У пошкодженнях в пластилінових блоках і тканих мішенях відмічали наявність або відсутність «штанц-марки», її характер, форму та розміри, а також розміри та інші особливості вхідного отвору. Усі об'єкти в процесі дослідження фотографували за правилами судової фотографії цифровою камерою Sony DSC-F707 за допомогою спеціальної установки «УЛАРУС». Деякі мішені з бавовняної тканини фотографували у відбитих інфрачервоних променях. Отримані зображення зберігали у вигляді графічних файлів на жорсткому диску ПК. Дуловий зріз (кінець) гвинтівки ІЖ-38 являє 5 собою площадку круглої форми діаметром 14,5мм з рівною поверхнею. Внутрішній діаметр каналу ствола 4,5мм. Дулова частина каналу ствола має фаску діаметром 7мм. Мушка розташована на 20мм позаду від дулового зрізу. На дуловому кінці ствола гвинтівки МР-512 нагвинчена пластмасова насадка-модератор для зменшення звука пострілу. Передній кінець насадки являє собою площадку круглої форми, діаметром 15мм, у центрі якої є отвір для кулі, діаметром 6,5мм. Краї переднього кінця насадки й отвору для кулі розташовані дещо над її поверхнею у вигляді кілець по 1мм завширшки. На 6,5мм позаду переднього кінця насадки й на 5мм над нею на стволі закріплена мушка, яка захищена металевим намушником у вигляді пустотілого циліндра зовнішнім діаметром 23мм. Дуловий кінець пістолета МР-654К являє собою площадку круглої форми зовнішнім діаметром 20мм і складається з двох окремих деталей: переднього кінця ствола, діаметром 13мм та переднього кінця кожух-затвора, який рухається вздовж ствола. Ствол на 1мм виступає над рівнем кожух-затвора. Діаметр каналу ствола 4,5мм. Дуловий кінець каналу ствола має фаску діаметром 6мм. Мушка розташована на прицільній планці на 2мм позаду від дулового зрізу. Усі пошкодження в 39 пластилінових блоках були сліпими. Вхідні отвори мали форму кратера діаметром 4-5мм (постріли з гвинтівок) і 5-6мм (постріли з пістолета). Краї отворів відносно рівні, вивернуті назовні на 1-2мм. Усі пошкодження у 39 мішенях із бавовняної тканини були наскрізними з дефектом тканини круглої форми діаметром 2-3мм або чотирикутної форми розмірами від 2 2мм до 3 3мм з пояском забруднення по краях шириною близько 1мм. У результаті пострілів упритул у пластилінові блоки із усіх застосованих зразків зброї за умови, що зброя міцно фіксована затискувачем згаданої установки для експериментальної стрільби, навколо вхідного отвору утворювалося по одному відбитку дулового зрізу («штанц-марка») у вигляді кільцеподібного вдавлення зовнішнім діаметром 12-13мм (пістолет) і 14-15мм (гвинтівки), яке за формою і розмірами відповідає дуловому зрізу застосованої зброї. У результаті пострілів із газобалонного пістолета МР-654 за умови, що зброя утримувалася в руках і контактувала з поверхнею блока щільно і «на дотик», виникали такі ж самі за характером і розмірами одиночні «штанц-марки», що й при стрільбі з установки. У результаті пострілів із пружинно-поршневих гвинтівок ІЖ-38 і МР-512 за умови утримання зброї в руках і контактові з поверхнею пластилінового блока щільно й «на дотик» навколо вхідного отвору виникали відбитки дулового зрізу зброї у вигляді двох ексцентричних кільцеподібних вдавлень діаметром 14-15мм, тобто подвійні «штанцмарки», які за формою і розмірами відповідають дуловому зрізу цих гвинтівок. У результаті пострілів упритул із пружиннопоршневих гвинтівок ІЖ-38 і МР-512, за умови утримання зброї в руках і контактові з поверхнею бавовняної мішені щільно й «на дотик» виникали 51794 6 відбитки дулового зрізу у вигляді двох ексцентричних кілець діаметром 14-15мм, які за формою і розмірами відповідають конструктивним особливостям дулового зрізу цих гвинтівок. Аналогічні відбитки спостерігалися при зйомці мішеней, отриманих за згаданих умов, у відбитих інфрачервоних променях. Контрольні постріли у пластилінові блоки та мішені із бавовняної тканини з відстані 1см за всіх згаданих умов до формування «штанц-марки» не призводили. Механізм утворення «штанц-марки» залежить від принципу дії пневматичної зброї. Так, при пострілах із газобалонної зброї, яка не має відбою, цей механізм полягає в тому, що в мить пробиття снарядом перешкоди він сам й стиснене повітря передають свою енергію перешкоді, а остання імпульсно випинається в бік дулового зрізу й забивається об нього з формуванням одиночної «штанц-марки». На користь цього ствердження свідчать: утворення «штанц-марки» не тільки в результаті пострілів зі зброї, що тримається в руках, а й при міцно фіксованій зброї; вивернуті назовні краї вхідного отвору; відбиток візерунку першої тканої перешкоди навколо вхідного отвору на другій перешкоді при пострілі крізь них. Механізм утворення подвійної «штанц-марки» в результаті пострілу із пружинно-поршневої пневматичної зброї, якій притаманний «потрійний відбій», є таким. Під час вже згаданого другого відбою і руху зброї уперед дуловий зріз завдає удару перешкоді. У результаті утворюється перша «штанц-марка». Оскільки снаряд при цьому ще знаходиться у каналі ствола зброї, ні вона сама, ні стиснене повітря, яке її штовхає, будь-якого впливу на перешкоду здійснити не здатні. Коли снаряд залишає ствол, він пробиває перешкоду. При цьому снаряд й стиснене повітря передають свою енергію перешкоді, а остання, як і у випадку пострілу з газобалонної зброї, імпульсно випинається в бік дулового кінця і забивається об нього. У результаті виникає друга «штанц-марка», яка розташована поверх першої, дещо зміщена відносно неї й за механізмом утворення не відрізняється від такої, що виникає при пострілах за умов, коли відсутній відбій (конструкція зброї або її міцна фіксація). Таке зміщення другої «штанц-марки» пов'язане зі зміщенням самої зброї відносно перешкоди після утворення першої «штанц-марки» за умови стрільби з рук. Таким чином, ані перший, ані третій відбої пружинно-поршневої зброї не призводять до формування «штанц-марки» на перешкоді. Отримані результати є перспективними й можуть бути використані для подальшого дослідження механізму та особливостей слідів пострілу з різних видів сучасної пневматичної зброї на тілі людини, одязі та інших об'єктах судово-медичної і криміналістичної експертизи. Визначені умови і механізм утворення «штанцмарки» при пострілах із пневматичної зброї дають змогу уточнити механізм утворення «штанцмарки» й від дії вогнепальної зброї. Можна стверджувати, що в цьому процесі беруть участь не тільки порохові гази, що є провідним чинником у 7 51794 формуванні даного сліду, а й сам вогнестрільний снаряд, який передає свою велику кінетичну енергію перешкоді. Тобто, застосування корисної моделі спромо Комп’ютерна верстка А. Крулевський 8 жне надавати допомогу лікарям судово-медичним експертам у формуванні більш достовірних висновків на вимогу органів дізнання, слідства та суду. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601