Спосіб ідентифікації вогнепальної зброї по слідах каналу ствола на кулях

Спосіб ідентифікації вогнепальної зброї по слідах каналу ствола на кулях, який полягає у 3 ідентифікації вогнепальної зброї по слідах каналу ствола на кулях взятий за прототип. Недоліком такого способу ідентифікації є те, що він недостатньо враховує особливості слідоутворення елементів каналу ствола на фактично здеформованій кулі під час пострілу, зокрема, ефект змінювання форми кулі після виходу з каналу ствола. Так, під час пострілу за рахунок радільної та поверхневої деформації кулі, яка обумовлена нерівномірністю розподілу та дії порохових газів у нарізах каналу ствола, неідеальністю форми кулі та каналу ствола (зокрема, їх овальність) та випадковістю їх взаєморозташування, розбіжністю діаметрів куль та каналу ствола в межах допусків на виготовлення, ступенем змазки тощо, куля деформується і її форма дещо змінюється. При цьому слідоутворення елементів каналу ствола відбувається на здеформованій поверхні кулі. Після виходу кулі з каналу ствола чинники деформації зникають, і форма кулі стає дещо відмінною від тієї, на якій було здійснено слідоутворення. Тому на профілограмах може мати місце неспівпадіння взаємного розташування борізд та їх глибин на трасах експериментальних куль та куль, що досліджуються. Таким чином, у випадках, коли має місце неспівпадіння окремих борізд та значень глибин борізд на зображеннях профілограм трас експериментальних куль та куль, що досліджуються, або коли розташування окремих борізд на зображеннях трас співпадають, а глибини борізд не співпадають, або розташування окремих борізд не співпадають, а глибини борізд практично співпадають, ці неспівпадіння можуть бути помилково віднесені до сукупності розбіжностей, що може привести до виникнення невизначеності в оцінці сукупності співпадань та розбіжностей та помилкового висновку експерта. Метою способу є підвищення достовірності ідентифікації вогнепальної зброї по стріляних кулях шляхом порівняння зображень профілограм експериментальних куль та куль, що досліджуються, за рахунок зваженості більшої сукупності співпадань сталих та суттєвих ознак слідоутворюючих елементів каналу ствола. Поставлена мета в способі, що пропонується, і який полягає у порівнянні та співставленні особливостей трьохмірних профілограм трас бокових поверхонь експериментальних куль та куль, що досліджуються, отриманих за допомогою растрового електронного мікроскопу, досягається тим, що особливостями для ідентифікації вогнепальної зброї є значення послідовно розташованих кутів між прямими лініями, якими здійснюється апроксимація ламаних ліній, що утворюють нижні піки профілограм, кількість цих кутів, їх послідовність, просторова орієнтація та ступінь зміщення вершин кутів як відображення слідоутворюючих елементів каналу ствола. Суть корисної моделі полягає в тому, що для врахування особливостей суттєвих та сталих ознак слідоутворюючих елементів каналу ствола на профілограмах трас бокових поверхонь експериментальних куль та куль, що 28791 4 досліджуються, отриманих за допомогою растрового електронного мікроскопу, здійснюється апроксимація ламаних ліній нижніх піків прямими лініями та формування кутів відповідних нижніх піків профілограм. При ідентифікації визначають значення отриманих кутів, їх послідовність, просторову орієнтацію та розташування (зміщення) вершин. Приклад такої апроксимації наведений на Фіг., де крім профілограм експериментальної кулі (а) та кулі, що досліджується, (б) показані відповідні оптичні розгортки (в, г), які отримані за допомогою растрового електронного мікроскопу в косопадаючих променях світла. Після здійснення апроксимації кутів нижніх піків профілограм, видно, що значення апроксимованих кутів a1e,..., a6е з вершинами О1е,..., О6е на профілограмі (а) трас експериментальної кулі практично співпадають зі значеннями відповідних кутів a1д,..., a6д з вершинами О1д,..., О1д на профілограмі (б) трас кулі, що досліджується, а також співпадають послідовність цих кутів та їх просторова орієнтація. Водночас, має місце незначне зміщення вершин О4е, О5е, О6е відносно вершин О4д, О5д, О6д кутів окремих борізд трас на кулях, що в цілому відповідає зміщенню темних міток на відповідних оптичних розгортках (в, г) цих куль. Разом з цим, на профілограмах (а) і (б) видно, що значення глибин практично всіх нижніх піків відповідних борізд експериментальної кулі та кулі, що досліджується, мають більші розбіжності, ніж значення апроксимованих кутів. Це пов'язано з тим, на значення глибин борізд на трасах поверхонь куль, впливає набагато більше чинників (ступінь змазки, неідеальність форм куль та ствола, випадковість їх взаєморозташування, розбіжності діаметрів куль та каналу ствола в межах допусків на виготовлення, різна деформація куль в каналі ствола при пострілі тощо), ніж на значення кутів цих борізд, які обумовлені тільки формою профілю мікровиступів в каналі ствола і на профілографах відображаються у вигляді нижніх піків. Таким чином, порівняння та співставлення значень послідовно розташованих кутів між прямими лініями, якими здійснюється апроксимація ламаних ліній, що утворюють нижні піки профілограм бокових поверхонь куль, кількості цих кутів, їх послідовності, просторової орієнтації та ступеню зміщення вершин кутів, дозволяє за рахунок зваженості більшої сукупності співпадань сталих та суттєвих ознак слідоутворюючих елементів каналу ствола підвищити достовірність ідентифікації. 5 28791 6