Спосіб лікування пієлонефриту у вагітних жінок

Спосіб лікування пієлонефриту у вагітних жінок, що включає застосування антибактеріальних препаратів та імуностимуляції з детоксикацією організму, який відрізняється тим, що як антибактеріальний та імуностимулюючий засіб внутрішньовенно уводять озонований фізіологічний розчин в чергуванні з ультрафіолетовим опроміненням аутокрові, а детоксикацію організму проводять шляхом ентеросорбції. Корисна модель відноситься до медицини, а саме, до акушерства і нефрології, і може бути використана у комплексній терапії пієлонефриту у вагітних жінок. Відомим є спосіб комплексного лікування пієлонефриту роділь, що включає антибактеріальну, діуретичну, десенсибілізуючу, імуномодулюючу і детоксикаційну терапію, який обраний нами, як прототип [1]. У якості імуномодулятора застосовують препарат спіруліни у дозі 3-5г на добу, курсом 4-6 місяців з перервами 10 днів після кожних 20 прийомів, разово внутрішньом'язово уводять одну дозу людського імуноглобуліну. Детоксикаційну терапію здійснюють за допомогою безперервного мембранного плазмаферезу, що складається з 2-3 сеансів з інтервалами між ними в 4-5 днів. Однак запропонований авторами спосіб має ряд недоліків. Препарат спіруліни необхідно застосовувати довгостроково, на протязі декількох тижнів. Людський імуноглобулін є препаратом крові, що цілком не виключає ризик передачі гемотрансмісивних інфекцій, а також пріонових захворювань, до того ж часто відзначається підвищена чутливість до препарату, який є білком [2]. Застосування плазмаферезу, як методу детоксикації організму, потребує відповідного обладнання, багато часу та коштів, до того ж має ряд протипоказань [3]. В основу корисної моделі покладено завдання створення способу лікування пієлонефриту у вагітних жінок, яка дозволяє досягти підвищення ефективності та безпеки, а також скорочення термінів лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування пієлонефриту у вагітних жінок, що включає застосування антибактеріальних препаратів та імуностимуляції з детоксикацією організму, відповідно до корисної моделі в якості антибактеріального та імуностимулюючого засобу внутрішньовенно уводять озонований фізіологічний розчин в чергуванні з ультрафіолетовим опроміненням аутокрові, а детоксікацію організму проводять шляхом ентеросорбції. Спосіб здійснюється таким чином Внутрішньовенно уводять 400мл озонованого фізіологічного розчину. Озонування роблять за допомогою апарату «Озон УМ-80», концентрація озону в газовій суміші складає 0,5-1,5мг/л, швидкість потоку 0,5л/хв., час барботації - 10-15хв. Озонотерапію проводять у кількості 5-й сеансів у чергуванні з ультрафіолетовим опроміненням аутокрові. Ультрафіолетове опромінення аутокрові виконують за допомогою апарату «Ізольда». Забирання і повернення крові в пацієнток проводять з розрахунку 2мл на 1кг маси тіла. Середня експозиційна доза випромінювання складає 35,7±4,8кДж/м2. тривалість одного сеансу - 34±3 хвилини. Системну гепаринізацію проводять з розрахунку 100ОД гепарину на 1кг маси тіла. Кількість процедур складає від 3 до 5. На фоні проведеного лікування здійснюють ентеросорбцію таблетками «Белосорб» у дозуванні 6-10 таблеток на добу чи порошком «Ентеросгель» 50-120г гелю на добу протягом 10 днів. Для підвищення ефективності ентеросорбції додатково створюють лікувальну діарею шляхом CM 5210 перорального застосування 30% розчину магнію сульфату з розрахунку Юмл на 1кг маси тіла пацієнтки. Будучи нешкідливим для людського організму, озон у терапевтичних дозах здійснює імуномодулюючу. протизапальну, бактерицидну, вірусолітичну, фунгіцидну, антистресову та анальгезуючу дію, що особливо важливо для купування септичного процесу в нирках вагітної і поліпшення стану внутрішньоутробного плоду [4]. Лікувальні ефекти, які виникають при внутрішньовенному введенні озонованого фізіологічного розчину, побудовані на відомих механізмах біологічної дії озону. Високий окисний потенціал озону забезпечує бактерицидний, фунгіцидний, вірицидний ефекти у відношенні найважливіших видів грампозитивних і грамнегативних бактерій, вірусів, патогенних грибів і найпростіших. А імуномодулююча дія озону заснована на його здатності активувати фагоцитоз за рахунок пероксидів і стимуляції вироблення цитокинів лімфоцитами і моноцитами [5]. Ультрафіолетове опромінення аутокрові, як один з методів фотомодифікації крові, полягає в екстракорпоральному впливі на кров квантами оптичного випромінювання ультрафіолетової частини спектру, 150-250мл крові зі швидкістю 1020мл у хв. пропускається через оптичний кварц, і при цьому кров опромінюється ультрафіолетом. Джерелом випромінювання є ртутно-кварцові бактерицидні лампи типу ДРБ-8-1 потужністю 8Вт зі спектром випромінювання 200-280нм. Кров двічі піддається ультрафіолетовому опроміненню: при ексфузії і поверненні пацієнтці. Процедура є одноголковою, тривалість її 15-37 хвилин. Для досягнення клінічного ефекту проводять 3-5 сеансів ультрафіолетового опромінення аутокрові. Фотони, впливаючи на біомолекули крові, запускають фотобіологічні процеси, що реалізуються на рівні клітини або систем цілісного організму. При цьому відбувається часткова фотохімічна деструкція поверхневих структур опромінених клітин і десорбція примембранних токсинів у плазмі, поліпшуються процеси клітинного переносу, у тому числі кисню. Вплив ультрафіолетового опромінювання на клітинні рецептори сприяє звільненню біологічно активних речовин. Спостерігаються функціональні зміни білків плазми (IgM, IgG, IgA, Hb, альбуміну й ін.). Впливу ультрафіолетового опромінювання піддаються імунокомпетентні клітини (Т и В-лімфоцити, макрофаги). Підсилюється фібрінолітична активність, нормалізується газовий склад і кислотно-лужна рівновага [6]. Пієлонефрит за вагітності супроводжується синдромом ендогенної інтоксикації організму різного ступеня важкості. При цьому в організмі накопичуються речовини, які здатні виступати в ролі ендотоксинів (сечовина, креатинін, білірубін, трансамінази, калій, аміак, молочна, піровиноградна кислоти, фібриноген, лизосомальні та індикаторні ферменти, медіатори запалення, продукти вільно-радикального, перешеного і гідроперекисного окислювання, бактеріальні екзо- і ендотоксини) [7]. Шлунково-кишковий тракт і, зокрема, кишечник проводить екскрецію та елімінацію ендогенних токсинів з організму вагітної, і тому його можна віднести до могутніх систем біологічної детоксикації організму [8]. Фактори, які визначені причинними у виникненні та загостренні пієлонефриту у вагітних (а саме, зниження тонусу сечових шляхів і зміна уродинаміки внаслідок гормональних впливів плаценти), приводять до зниження тонусу кишечнику й ослабленню його детоксикаційної функції. Тому проведення ентеросорбції у загалі з медикаментозною діареєю патогенетично виправдано у випадку наявності при синдромі ендогенної інтоксикації, який неминуче виникає внаслідок пієлонефриту у вагітних. Наводимо конкретні приклади використання способу в клініці. 1. Вагітна Б., 24 років, надійшла в пологове відділення зі скаргами на болі в поперековій області, підвищення температури тіла до 38,4СС, посилене ворушіння плоду. Діагноз при надходженні: Вагітність 1, 29-30 тижнів, гестаційний пієлонефрит, фетоплацентарна недостатність, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Обстежена: у загальному аналізі крові виявлений лейкоцитоз до 12,6т/л, паличкоядерні зрушення до 10%, зниження показників гемоглобіну до 96г/л; у загальному аналізі сечі - лейкоцити до 1/2 поля зору, білок 0,1 г/л; при кардіотокографії плоду виявлене зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей плоду, при ультразвуковому дослідженні (УЗД) нирок - помірна пієлокалікоектазія, УЗД плоду гіпертрофія плаценти, що дозволило підтвердити діагноз. Призначено терапію, що включає ампіцилін 0,5г 4 рази на добу, нітроксолін 0,1г 4 рази в добу, таблетки «Белосорб» 6 таблеток на добу, 30% розчин сульфату магнію для внутрішнього застосування 60мл щодня, озонотерапія з ультрафіолетовим опроміненням аутокрові (5 сеансів кожної процедури через раз). Курс лікування склав 10 днів. Загальний стан вагітної покращився на З добу, нормалізувалася температура тіла, зникли болі в поперековій області. На 5 добу відбулося зниження лейкоцитозу крові до 7,2т/л, паличкоядерного зрушення до 4%, лейкоцитів в загальному аналізі сечі до 4 у полі зору. До 10 доби цілком нормалізувалися показники гемоглобіну крові 113г/л, лейкоцити - 5,6т/л, лейкоцитарної формули крові; загальний аналіз сечі - без патологічних змін: кардіотокографія плоду - адаптаційні і компенсаторні можливості плоду задовільні, реактивний нестресовий тест. Це дозволило виписати пацієнтку з вагітністю, що розвивається, зі стаціонару на 10 добу під нагляд лікаря жіночої консультації за місцем проживання. У подальшому у вагітної не було загострення запального процесу в нирках, і вона народила живого, доношеного немовля без ознак внутрішньоутробного інфікування. 2. Вагітна Т., 32 років, надійшла в пологове відділення зі скаргами на субфебрилітет до 37,4°С, болі в правій поперековій області протягом 3-х днів. Вагітність 4, в анамнезі - пологи 1, 2 самовільних аборти в термін 7 і 12 тижнів, хронічний калькульозний правобічний пієлонефрит протягом 7 років. Дана вагітність ускладнювалася 5210 загостренням хронічного пієлонефриту в термінах 12-13 і 27-28 тижнів На момент надходження термін вагітності склав 34-35 тижнів, виявлені характерні зміни в КЛІНІЧНИХ аналізах крові і сечі, при УЗД діагностований синдром затримки розвитку плоду 1 ступеня Запропонований метод лікування дозволив пролонгувати вагітність до терміну пологів Жінка народила немовля масою 3000г (оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів), яке було прикладене до грудей у родильному залі і надалі знаходилося на спільному перебуванні з матір'ю до моменту виписки зі стаціонару, що говорить про його задовільний стан Породілля була виписана з пологового будинку на 6 добу, у післяпологовому періоді загострень хронічного пієлонефриту не було За допомогою запропонованого способу було проведено лікування 32 вагітних жінок, які знаходилися в пологовому відділенні Донецького обласного КЛІНІЧНОГО територіального медичного об'єднання Усі народили живих немовлят, два новонароджених мали ознаки внутрішньоутробного інфікування, але в жодного інфекція не реалізувалася Таким чином, перевагою даного методу є безпека для матері і плоду, простота застосування скорочення термінів перебування пацієнток у стаціонарі Джерела інформації, які були узяті до уваги 1 UA, Пат 36679А, МПК7 А61М01/38, А61К35/80 Спосіб комплексного лікування гострого пієлонефриту роділь / Чайка В К, Яковлева Комп'ютерна верстка Д Шеверун Е Б , Геєв Ю В , Ткаченко С В , Чермних С В (UA) - №2000010409, Заявлено 25 0100, Опубл 16 04 01 Бюл №3 2 Жибурт Е Б , Баранова О В , Богданова И П Прионы - новый класс гемотрансмиссивных инфекций Обзор // Вестник службы крови России 1999 -№2 -С 58-60 3 Черний В И , Костенко В С , Кабанько Т П , Шраменко Е К , Талалаенко Ю А Эфферентная терапия Фильтрационный плазмаферез Київ Здоров'я, 2003 - 336с 4 Побединский Н М Озонотерапия в акушерстве и гинекологии Инфекционный контроль 2001 -№1 -С 25-27 5 Талалаенко Ю А , Малеев О В , Мумрова Е И , Кабанько Т П , Костенко В С, Спалек А А Озонотерапия в комплексной профилактике внутриутробного инфицирования у плода у беременных с пиелонефритом Международный медицинский журнал - 2003 (приложение) - С 76-78 6 Абубакирова А М , Федорова Т А , Баранов И И Эфферентные методы терапии и фотомодификации крови в акушерстве и гинекологии Акушерство и гинекология -1997 - №6 - С 23-27 7 Ветров В В Синдром эндогенной интоксикации в акушерско-гинекологической практике Эфферентная терапия - 2001 - Т 7 - №1 - С 4-9 8 Малахова М Я Эндогенная интоксикация как отражение компенсаторной перестройки обменных процессов в организме Эфферентная терапия - 2000 - Т 6, №4 - С 3-15 Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького, 45 м Київ, МСП, 03680, Україна ДП 'Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601