Спосіб визначення порушень функції ендотелію

Спосіб визначення порушень функції ендотелію, що включає визначення показників ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, який від 3 відстань між проксимальним і дистальним по відношенню до датчика допплерівським сигналом. Об'ємні показники кровотіку розраховують за допомогою відповідних формул, виходячи із діаметру 2 артерій (площина перетину артерії - S = 3D ( /4) і швидкості кровотіку. Дослідження рекомендують починати після 1015 хвилинного перебування пацієнтів в горизонтальному положенні. Стимулом, який спричиняє залежну від ендотелію дилатацію периферичних артерій, зазвичай являється реактивна гіперемія. В манжеті, яку розміщують дистальніше ділянки, яка вивчається, протягом 4-10 хвилин нагнітають тиск 200-300 мм рт.ст., потім тиск зменшують, в проксимальному сегменті артерії підвищується кровонаповнення і швидкість кровотіку, тобто виходить реактивна гіперемія. Діаметр судини вимірюють через 30-90 сек. після декомпресії (час максимальної дилатації артерій). Умовно прийнято вважати нормальну реакцію плечової артерії її дилатацію на фоні реактивної гіперемії більш чім на 10% від початкового діаметру, менші її значення чи вазоконстрикцію вважають патологічними. За допомогою венооклюзивної плетизмографії вимірюють величину кровопотоку в досліджуваних периферичних артеріях. Тензометричний датчик розміщують на верхній третині передпліччя чи на 10 см нижче ліктьової ямки. Передпліччя трішки піднімають над рівнем правого передсердя. Швидким нагнітанням тиску (до 40 мм рт.ст.) в манжетці, яка розміщена проксимальніше ліктьового згину, створюють венозну оклюзію. Кровообіг в кисті припиняють за допомогою манжетки , яка накладена на зап'ястя, в якій утворюють тиск на 50 мм рт.ст. більше систолічного за 1 хв. і на весь час дослідження для виключення впливу артеріовенозних шунтів. Одночасно прямим методом вимірюють AT. Вимірювання проводять кожні 15 сек. Судинний опір розраховують як відношення рівня AT до величини кровотіку. Розрахунок діаметру судини проводять з використанням декількох формул: D 2x / 4 ; A=(QxVol/Vx60), де А - площина перетину судини (см ); Q - об'єм кровотоку за результатами плетизмографії (мл/хв.х100 мл); Vol - об'єм передпліччя (в одиницях, які отримують при діленні на 100 мл); V - швидкість кровопотоку (см/с). Спільними суттєвими ознаками аналогу і корисної моделі, що заявляється, є такі: оклюзія плечової артерії за допомогою манжети, визначення показників гемодинаміки до та після оклюзії плечової артерії. Але цей спосіб має такі недоліки: результати, що отримують за методикою реоплетизмографії у поєднанні з оклюзією плечової артерії, не дають можливості дати оцінку ендотеліальної дисфункції так як вони не враховують зміни гуморальних факторів; стан кровотііку в плечовій артерії безпосередньо не тестується: метод передбачає загальну, регіональну оцінку кровотіку в ділянці плеча; аналог передбачає визначення лише об'ємної швидкості кровотіку, коефіцієнту механочутливості та реґіонарного судинного опору. Названі показники в недостатній мірі мають можливість оцінити кровотік в плечовій артерії. 52589 4 Відомий також спосіб визначення функції ендотелію Д.С.Целермайера (Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. // Lancet. -1992. - V. 340(8828). - P. 1111-1115). Цей спосіб передбачає відтворення реактивної гіперемії шляхом оклюзії плечової артерії протягом 5 хвилин та дослідження діаметру плечової артерії і швидкісних показників кровотіку (V max.) та (V.vol.) у вихідному стані та одразу після припинення оклюзії плечової артерії. Пацієнту за 2 доби до початку тесту відміняють всі вазоактивні препарати (за виключенням нітрогліцерину для лікування нападів стенокардії). За добу до дослідження хворому заборонено вживати спиртні напої, міцний чай, кофе, сигарети. Вранці натще о 10.00 при температурі повітря +22°С хворому проводять сканування плечової артерії. Пацієнт знаходиться в положенні лежачи протягом 15 хв., потім за допомогою датчика з частотою індукції не менше 7,1 МГц визначають базовий діаметр плечової артерії в зоні між ендотелієм і медією. Потім визначають діаметр судини в 4 точках з відстанню в 1 см між ними. Після цього розраховують усереднене значення діаметра судини, що характеризує базальний тонус артерії. Пацієнту вище місця вимірювання на плече накладають манжетку від манометра і нагнітають тиск в 200 мм рт.ст. Після 5 хв. експозиції повітря із манжетки випускають і через 80 сек. повторно вимірюють діаметр плечової артерії за вищевказаною методикою. Таким чином розраховують ендотелійзалежну вазо дилатацію. Про збережену функцію ендотелію свідчить розширення плечової артерії (ендотелійзалежна вазодилатація на 10% і більше). Приріст ендотелій залежної вазодилатації менше 5% розглядають як показник порушення функції ендотелію. Даний спосіб визначення порушень функції ендотелію є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Але вищеназваний спосіб визначає дисфункцію ендотелію недостатньо точно, тому що передбачає оцінку тільки двох показників гемодинаміки (V max.) та (V.vol.) і не передбачає визначення та врахування інших важливих показників кровотіку, наприклад, якісну та кількісну характеристику вазодилятаторів, які синтезуються ендотелієм судин. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисною моделі покладено задачу підвищення точності оцінки функції ендотелію шляхом визначення ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії в комплексі з оцінкою вмісту в сироватці крові вазодилататору, що дозволить підвищити точність, відтворюваність та достовірність результатів дослідження. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі визначення порушень функції ендотелію, що включає визначення показників ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, згідно з корисною моделлю, додатково визначають вміст S-нітрозотіолу і 5 нормальну функцію ендотелію діагностують при прирості показників діаметра плечової артерії на 10% і більше одразу і повернення їх до вихідного рівня до 7-ї хвилини після декомпресії та при рівні вмісту S-нітрозотіолу вище ніж 22,44 мкмоль/л; порушення функції ендотелію діагностують при прирості показників діаметра плечової артерії менше 10%, що не нормалізуються до 7-ї хвилини після декомпресії, та при рівні вмісту Sнітрозотіолу нижче ніж 22,44 мкмоль/л. Технічний результат корисної моделі, а саме підвищення точності оцінки функції ендотелію шляхом визначення ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії в комплексі з оцінкою вмісту в сироватці крові вазодилататору, обумовлений тим, що враховуються найважливіші показники кровотіку. Спосіб здійснюють таким чином: Виконують забір крові для аналізу на кількісний вміст вазодилататорів. Проводять пробу з реактивною гіперемією та динамічно реєструють показники кровотіку. Інтегрують отримані результати і визначають дисфункцію ендотелію. За день до проведення дослідження обстежуваному рекомендують утримання від вживання алкоголю та кофеїн-вміщуючих речовин, від куріння тютюну не менш ніж за 40 хвилин до дослідження. Забір венозної крові проводять за загальноприйнятою методикою венепункції ліктьової вени, перед забором крові досліджуваний 5 хвилин перебуває у спокої в положенні сидячи. Кількісне дослідження вмісту метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіоли) виконують спектрофлюорометричним методом (Marzinzing М. et al., 1997) в модифікації Ковальової О.М. і співавт. (2007). Нормальними вважаються показники, які не відхиляються від відповідних референтних (нормативних) значень більше ніж на 10% (згідно з інструкцією до лабораторних наборів). Якщо діагностують відхилення більше 10% референтних значень, то діагностують ендотеліальну дисфункцію. Пробу з реактивною гіперемією проводять не раніше чім через годину після забору крові з вени в умовах температурного комфорту, тиші і при відсутності небажаних подразників. Зранку (8-12 год.), в положенні лежачи та розслабленому стані на правому плечі досліджуваного розміщують компресійну манжету типового артеріального тонометру. За допомогою ультразвукового лінійного датчика з частотою 7 МГц вимірюють у досліджуваного внутрішній діаметр плечової артерії та в режимі енергетичного допплерівського сканування показники гемодинаміки - частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск. Далі нагнітають повітря в компресійну манжетку. Величину компресії контролюють за допомогою манометра. Тривалість компресії становить 5 хвилин. Через 5 хвилин відкривають повністю кран системи компресійного тонометра, випускають повітря з манжетки до тиску 0 мм рт.ст. і вимірюють показники діаметру плечової артерії та кровотіоку 52589 6 в ній безпосередньо після такої декомпресії і через 7 хвилин після декомпресії. Усі отримані показники заносять у таблицю протоколу дослідження. Для визначення наявності дисфункції ендотелію користуються такими критеріями. Нормальну функцію ендотелію діагностують за наступними критеріями: приріст діаметра плечової артерії на 10% і більше одразу і повернення до вихідного рівня до 7-ї хв. після декомпресії. Порушення функції ендотелію діагностують за наступними критеріями: приріст показників відрізняється від таких у вихідному стані менше 10% і не нормалізуються до 7-ї хвилини після декомпресії. Після визначення наявності дисфункції ендотелію проводять інтеграцію отриманих показників за даними кількісного визначення вазодилататорів -метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолів). Для визначення показника норми вазодилататорів - метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолів), було обстежено 21 практично здорову особу, серед обстежених здорових осіб були представлені різні вікові групи (згідно рекомендацій ВООЗ), середній вік складав 48,7±11,2 роки, жінок було 54%, чоловіків - 46%. Після обчислення результатів обстеження групи здорових осіб рівень Sнітрозотіолу складав від 35,45 до 26,64 мкмоль/л, при цьому нижня межа виявлення їх становила 22,44 мкмоль/л. При рівні S-нітрозотюлу нижчому від 22,44 мкмоль/л в поєднанні з реактивною гіперемією встановлюють дисфункцію ендотелію. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1. Обстежуваний М, 49 років. Діагноз: Практично здоровий. При проведенні проби з реактивною гіперемією не виявлено дисфункції ендотелію (приріст показників діаметра плечової артерії становить на 14% від вихідного рівня). Досліджувані показники повернулись до вихідних значень до 7-ї хвилини після декомпресії. При кількісному дослідженні вмісту метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіоли) в сироватці крові встановлено нормальні їх значення. Висновок. Нормальна функція ендотелію. Приклад 2. Обстежена М., 54 років. Діагноз: ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги Ш функціональний клас. Дифузний кардіосклероз. Ожиріння П ст. СН 1 ст. При проведенні проби з реактивною гіперемією виявлено дисфункцію ендотелію (приріст показників діаметра плечової артерії на 6% від вихідного рівня). Досліджувані показники не повернулись до вихідного стану до 7-ї хвилини після декомпресії. При кількісному визначенню вмісту метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіоли) в сироватці крові встановлено зниження їх на 27%. Висновок. Діагностовано порушення функції ендотелію. Таким чином, на основі сумісного аналізу даних кількісного вмісту вазодилататорів - метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіоли) та даних функціонального стану ендотелію, отриманих в результаті проведеної проби з реактивною гіперемією, визначають порушення функції ендотелію. 7 52589 Спосіб не потребує спеціальної підготовки лікаря, передбачає лише незначні економічні витрати на придбання типового тонометру та реактивів і приладів для визначення вазодилататорів - метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолів). Використання способу, що пропонується, дозволяє вчасно за комплексною оцінкою результа Комп’ютерна верстка І.Скворцова 8 тів реактивної гіперемії і рівнів метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолів) діагностувати порушення функції ендотелію, що в підсумку приводить до оптимізації лікування і призначення адекватної патогенетичної терапії і дає можливість попередити появу ускладнень. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601