Спосіб підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок

1. Спосіб підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок, згідно з яким здійснюють лікувальну процедуру, направлену на зменшення причин материнської і перинатальної захворюваності та летальності, який відрізняється тим, що як згадану лікувальну процедуру здійснюють переривчасту нормобаричну гіпоксичну стимуляцію (ПНГ) організму. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ПНГ проводять шляхом вдихання газової суміші, що вміщує 13-10% кисню в атмосферному повітрі при нормальному атмосферному тиску в циклічнофракційному режимі. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що концентрацію газової суміші впродовж лікувальної процедури поступово зменшують від 13 до 10%. 4. Спосіб за будь яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що тривалість лікувальної процедури поступово змінюють з 3 хвилин під час перших сеансів до 5 хвилин за один цикл, здійснюючи 4-6 циклів за один сеанс, відповідно, при загальному числі до 15 сеансів. 5. Спосіб за будь яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що перед початком лікувальної процедури визначають індивідуальну чутливість організму вагітної до використаної газової суміші. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до акушерства і гінекології, вона може бути використана як немедикаментозний засіб підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок, в тому числі лікування анемії, і призначена для практичного здоров'язбереження (відділень патології вагітних, пологових будинків, денних стаціонарів жіночих консультацій, санаторно-курортних закладів спеціального призначення). Відомий спосіб підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок (див. патент України №46211 А, МПК7 А61В10/00, G01 N33/48, G01 N33/50, опубл. П.В. №5 за 2002 p.), згідно з яким здійснюють лікувальну процедуру, направлену на зменшення причин материнської і перинатальної захворюваності та летальності, як таку проводять застосування препарату заліза, який містить органічні солі двовалентного заліза та мікроелементів марганцю і міді, разом з якими застосовують ензимний препарат флогензим. Медикаментозна терапія вагітних жінок при різних захворюваннях, які ускладнюють перебіг вагітності, являє собою складну проблему сучасного акушерства, перинатології і клінічної фармакології. Не менші проблеми та обмеження пов'язані з фармакотерапією патологічних станів внутрішньоутробного плода, перш за все гіпоксії та гіпотрофії. Вимоги повної безпеки фармакологічних засобів для організму вагітної та плода істотно зменшують вибір ліків. Анемії вагітних дотепер залишаються одними з основних видів акушерської патології, і за даними різних авторів частота їх складає 72-86%. Анемії займають одне з основних місць серед причин перинатальної захворюваності та летальності, при цьому кожна 4-5-та дитина, яка народилася від жінки з анемією, тією чи іншою мірою відстає від фізичного чи психоемоційного розвитку. Тому одним з важливих завдань у системі заходів з охорони здоров'я матері та дитини є своєчасна діагностика, прогнозування, профілактика та лікування даного ускладнення вагітності. В основу корисної моделі покладено завдання такого удосконалення способу підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок, при якому за рахунок проведення переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) забезпечується можливість виключення використання медикаментозних методів активізації компенсаторно-пристосувальних механізмів організму вагітної і плода для CD 00 CM Ю О) 5286 профілактики ускладнень, забезпечується ефективність лікування різного роду захворювань, особливо анемії під час вагітності, а також відновлення порушених процесів біологічного окислення у тканинах за рахунок активізації механізмів транспорту кисня та нормалізації тканинного дихання і, як наслідок, підвищення показників еритроцитарної ланки та обміну заліза. Для вирішення цього завдання у способі підвищення функціональних резервів організму вагітних жінок, згідно з яким здійснюють лікувальну процедуру, направлену на зменшення причин материнської і перинатальної захворюваності та летальності, згідно корисної моделі як згадану лікувальну процедуру здійснюють переривчасту нормобаричну гіпоксичну стимуляцію (ПНГ) організму, при цьому ПНГ проводять шляхом вдихання газової суміші, що вміщує 13-10% кисню в атмосферному повітрі при нормальному атмосферному тиску в циклічно-фракційному режимі, концентрацію газової суміші впродовж лікувальної процедури поступову зменшують від 13 до 10%, тривалість лікувальної процедури поступово змінюють з 3 хвилин під час перших сеансів до 5 хвилин за один цикл, здійснюючи 4-6 циклів за один сеанс, відповідно, при загальному числі до 15 сеансів, оптимальним при цьому є, коли перед початком лікувальної процедури визначають індивідуальну чутливість організму вагітної до використаної газової суміші. Результати досліджень кінетики кисневого метаболізму свідчать про відновлення під впливом гіпоксичної стимуляції порушених процесів, біологічного окислення у тканинах внаслідок активізації механізмів транспорту кисня та нормалізації тканинного дихання за рахунок підвищення здатності клітин використовувати кисень при більш низьких значення Ро2 У тканинах. Приклад конкретної реалізації пропонованого способу. Пропонований спосіб було здійснено в умовах відділення оздоровлення вагітних жінок в клінічному санаторії "Жовтень" в курортній зоні Конча-Заспа, м. Києва. Було обстежено 196 вагітних жінок (термін вагітності 20-32 тижнів) з анеміями різного ступеня важкості. За характером скарг пацієнток переважали: загальна слабкість, швидка втома, головний біль, сонливість, зміна смаку, зниження концентрації уваги. З боку клінічної симптоматики відмічалась сухість шкіряних покровів, ламкість волосся та нігтей, віддишка при фізичному навантажені, м'язова слабкість. У цих жінок були скарги на біль внизу живота, надмірна активність ворушіння плода. Результати обстеження вагітних показали, що латентний дефіцит заліза (ЛДЗ) був у 43,4% випадків. Анемії різного ступеню важкості спостерігались у 56,6% обстежених. Причому у шести з них відмічались анемії, при яких рівень гемоглобіну був нижчий за 70 г/л (табл. 1). Таблиця 1 Розподіл жінок за анеміями Анемії ЧисЛатентний ти Легкого та село дефіцит заліза реднього ступевиню падкі в п- абс. ч. абс. ч. % % 196 105 85 43,4 53,6 Важкого ступеню абс. % ч. 3,0 6 Вік вагітних становив від 21 до 38 років. Оцінювались скарги жінок, клінічні ознаки, аналізувались показники гемограми. Стан еритроцитарної ланки у хворих характеризувався за рівнем гемоглобіну крові, числом еритроцитів, їх середнім об'ємом (MCV), вмістом гемоглобіну в еритроциті (МСН) (гемоаналізатор НЕ-7000). В оцінці функціонального стану вагітних особливого значення надавалось спіровелоергометричному тестуванню - його вихідним даним і динаміці в результаті використання як лікувальної процедури переривчастої нормобаричної гіпоксичної стимуляції. Дослідження проводились при відсутності протипоказань у двох напрямках: визначення субмаксимального рівня навантаження і оцінка реакцій гемодинаміки на стандартне навантаження. Враховуючи специфіку обстежуваних (вагітність), тестування проводилось при понижених навантаженнях. Звичайно субмаксимальний рівень навантаження складає 75% аеробної здатності - це доведення навантажувального тесту до частоти серцевих скорочень (ЧСС) 170 уд. за хвилину - (ФПЗ170). У вагітних ми обмежувались доведенням навантажень до частоти серцевих скорочень 150 уд. за хв (ФПЗібо). Тестування проводилось на велоергометрі у положенні сидячи при швидкості обертання педалей 50-60 за хв. Для визначення споживання кисню використовувався газоаналізатор "Охусоп-4" фірми Hellige (Німеччина). Показник автоматично приводився до умов STPO (стандартні температури 0°С, тиск 760 мм рт.ст., сухий газ). Це дозволяло отримувати дані про споживання кисню (Vo2) у спокої, на завершальному етапі навантаження, визначати витрати кисню на одиницю роботи (джоуль), величину кисневого, пульсу у спокої і при навантаженні - відношення споживання кисню за 1 хвилину до частоти пульсу за ту ж хвилину. Лінійна залежність між частотою серцебиття та споживанням кисню краще виявляється, коли збільшення частоти серцебиття при навантаженні порівняно із станом спокою відносять до одночасного збільшення споживання кисню при навантаженні у порівнянні із станом спокою. Через це досліджувалася і ця величина - диференційний кисневий пульс (AVO2 / Afn). Первинний рівень навантажень встановлювався у 15 Вт протягом 4 хвилин. При задовільній переносимості після періоду відпочинку до відновлення вихідних показників гемодинаміки, навантаження поступово збільшувалося на 15-25 5286 Вт. Кожний етап чергувався з періодом відпочинку. Контроль стану обстежуваної забезпечувався постійним лікарським спостереженням з регулярним вимірюванням частоти серцевих скорочень (ЧСС) і артеріального тиску (AT), постійним електрокардіоскопічним контролем. Тест припинявся на субмаксимальному рівні, коли ЧСС досягала 150 уд. за хвилину, або на пороговому рівні навантаження при меншій ЧСС, якщо виникали ознаки неадекватності фізичного зусилля (відчуття дискомфорту, болю, задишки, страх, інші скарги, екстрасистолія, значне підвищення або зниження AT, зміна кривої на екрані електрокардіоскопу та ін.). Виявлена величина навантаження у ватах (Вт) на субмаксимальному або пороговому рівні і являлася показником фізичної працездатності обстежуваної. Дослідження проводились до початку та після завершення лікування. В умовах санаторію як лікувальну процедуру, направлену на зменшення причин материнської і перинатальної захворюваності та летальності проводили переривчасту нормобаричну гіпоксичну стимуляцію (ПНГ). Під впливом гіпоксичного стимулу відбувається активація всіх етапів транспорту кисня до тканин, підвищення кисневої ємності крові, розширення та новоутворення капілярів, активізація тканинного дихання за рахунок підвищення зрідненості кінчевого ферменту дихального ланцюга цитохромоксидази до кисня і збільшення мітохондрій у клітині. Застосування переривчастої нормобаричної гіпоксії у вагітних нормалізує кислотно-основні стани, знижує несприятливі адаптаційні реакції та психоемоційне напруження, зменшує вегетативні прояви, нормалізує AT, підвищує працездатність. Під переривчастою нормобаричною гіпоксією (ПНГ) розуміють вдихання газової суміші, що вміщує 13-10% кисню в атмосферному повітрі при нормальному атмосферному тиску в циклічнофракційному режимі. Особливістю використання ПНГ у вагітних жінок являється поступове зниження концентрації кисню у газовій суміші, яку вдихають, з 13% до 10%; збільшення тривалості експозиції гіпоксичної газової суміші від 3 хвилин під час перших сеансів до 5 хв. за один цикл, всього 4-6 циклів в один сеанс, відповідно, загальне число сеансів 15 у терміні вагітності від 12 до 32 тижнів. Перед першим сеансом ПНГ визначали індивідуальну чутливість до ГГС (гіпоксична газова суміш). Для проведення ПНГ ми використовували гірськокліматичну установку "Борей", яка дозволяє за допомогою молекулярного сита в умовах нормального атмосферного тиску створювати необхідні гіпоксичні суміші. Результати дослідження. В результаті використання методу переривчастої нормобаричної гіпоксії у вагітних з анемією відзначено достовірне показників еритроцитарної ланки та обміну заліза (табл. 2). Таблиця 2 Показники, що характеризують стан еритроцитарної ланки та обміну заліза у вагітних з кардіальною патологією, ускладненою залізодефіцитною анемією, п-39 Показники Здорові При по- При вивагітні пступленні писуванні 52 3,1 ±0,02* 3,8±0,02 4,08±0,25 98,0±1,1 108,2±1,3 110,2±1,2 Еритроцити, Т/л Гемоглобін, г/л Сор. вміст гемоглобіну в еритро- 24,5±0,2* 30,2±0,2 циті, пг Сер. об'єм ерит75,0±0,8* 84,2+1,6 роцита, фл. Сироваткове 5,4±1,2* 14,6±1,2 залізо, мкмоль/л Сироватковий 29,0±6,5* 45,0±6,1 феритин, нг/л 30,5±0,2 88,2±1,5 18,6±2,3 86,0±9,1 Примітка: * - достовірні розходження наведених показників при поступленні та виписуванні (р