Спосіб прогнозування виникнення епізодів шлуночкової екстрасистолії у хворих на гіпертонічну хворобу іі стадії

Спосіб прогнозування виникнення епізодів шлуночкової екстрасистолії у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, який полягає в тому, що проводять електрокардіографію в 12 відведеннях, холтерівське моніторування артеріального тиску та електрокардіографію протягом 24 годин, ультразвукове дослідження серця у М- та В-режимах з імпульсною доплерографією, визначення функції ендотелію за методикою Целемайєра-Соренсена (ендотелійзалежна вазодилятація) та за допомогою нітрогліцеринової проби (ендотелійнезалежна вазодилятація) та визначення холестерину ліпопротеїнів високої щільності в сироватці крові і, ана U 1 3 53524 5) величини середньодобового рівня ПАТ в мм рт. ст.; 6) рівня ЛПВП в плазмі в ммоль/л; 7) наявності верифікованої ІХС. Стабільної стенокардії напруги І–II ФК в балах (наявна ІХС - 1 бал; відсутня - 0 балів); 8) наявності обтяженої спадковості за серцево-судинними захворюваннями (у чоловіків до 55 і у жінок до 65 років) в балах (наявна обтяжена спадковість за серцево-судинними захворюваннями - 1 бал і відсутня - 0 балів). Для оцінки ефективності різних клінікоінструментальних показників у прогнозуванні розвитку різних варіантів екстрасистолії в хворих на ГХ II стадії, а також для складення прогностичного алгоритму нами застосований множинний лінійний дискримінантний аналіз Фішера [модуль "Discriminant analysis" пакета StatSoft "Statistica" v. 6.0) / Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. - M.: МедиаСфера, 2006. - 312 с.]. При проведенні аналізу з метою відбору найбільш інформативних показників була застосована процедура ("Forward sterwise") покрокового 4 включення ознак. У ході аналізу розраховували значення лямбди Уілкса (Wilks' Lambda) (величина показника відображала дискримінаційну здатність ознак), рівень інформативності лямбди (критерій Фішера - F-значення та рівень значущості - р), оцінювали систему класифікаційних рівнянь (дозволяла створювати конкретну математичну модель - моделювати лінійну дискримінантну функцію) і адекватність отриманої моделі (розраховувалась чутливість і специфічність прогнозування). Всі наведені етапи аналізу відображені в відповідних таблицях. Для проведення аналізу була використана статистична матриця, яка включала 150 хворих на ГХ II стадію з та без екстрасистолії (30 хворих без екстрасистолії, 54 - із частою СЕ, 40 - із частою ШЕ і 26 - із КЕ) та 118 різних клінікоінструментальних показників. Нами проведений окремий дискримінантний аналіз для шлуночкової екстрасистолії (ШЕ). Аналіз отриманої дискримінантної моделі свідчив, що вона є достатньо коректною - лямбда Уілкса склала 0,82, фактична F-величина - 12,33 при критичному рівні - 6,14; р=0,00002. Таблиця 1 Модель прогнозу розвитку частої шлуночкової екстрасистолії в пацієнтів із гіпертонічною хворобою II стадії Показник іММЛШ в г/м2 ВТСА в ум. од. Епізоди ІМ в балах САТ доб в мм рт. ст. ПАТ доб в мм рт. ст. ЛПВЩ в ммоль/л ІХС в балах Спадковість за серцевосудинною патологією в балах Лямбда Уілкса 0,9301 0,8569 0,8002 0,8341 0,7931 0,7544 0,7297 0,7161 F-значення Р Толерантність Цінність R2 16,3454 14,3495 12,8062 13,7773 9,6126 7,5561 4,8831 0,0002 0,0005 0,001 0,0006 0,003 0,012 0,055 0,4608 0,5313 0,5539 0,2651 0,3379 0,5955 0,7653 0,5391 0,4686 0,4460 0,7348 0,6620 0,4044 0,2346 4,2897 0,068 0,6882 0,3111 У таблиці 1 представлені результати дискримінантного аналізу класифікуючих функцій прогнозування розвитку частої ШЕ у хворих на ГХ II стадії, згідно яких можливо апріорно розрахувати ймовірність розвитку аритмії. Результати проведеного аналізу дозволили отримати наступну систему класифікаційних рівнянь: ШЕ0=0,01·iММЛШ+4,17·ВТСА-1,02·ІМ+ 0,64·САТдоб-0,07·ПАТдоб+18,49·ЛПВЩ +9,00·ІХС+16,39·СПССЗ-69,05; ШЕн=0,66·іММЛШ+7,82·ВТСА+0,002·ІМ+0,54·С АТідоб+0,04·ПАТдоб+16,13·ЛПВЩ+9,93·ІХС+ 12,89·СПССЗ-69,09, де ШЕ0 - часта шлуночкова екстрасистолія відсутня, ШЕн - наявна часта шлуночкова екстрасистолія. Інші змінні моделей наведені в таблиці 2. Позитивні знаки коефіцієнтів класифікаційних моделей відображали позитивний і, відповідно, негативні - зворотній зв'язок показників із розвитком ШЕ. Таким чином, результати проведеного аналізу свідчили, що розвиток частої ШЕ у хворих на ГХ II стадії пов'язаний із тяжкістю структурних змін серцево-судинної системи, що характеризувалось наявністю структурного ремоделювання лівого шлуночка (показник іММЛШ) і сонної артерії (показник ВТСА). Останній, в цілому, відзеркалював характер структурного ремоделювання судинної системи. Наведені показники мали найвищу дискримінаційну здатність і найвищі величини лямбди Уілкса (табл. 1). Крім того слід ураховувати, що розвиток частої ШЕ у хворих на ГХ II стадії, згідно отриманої дискримінантної функції, передбачав поєднання структурного ремоделювання серцево-судинної системи з низкою інших патогенетичних чинників, серед яких слід розглядати: 1) хронічну ішемію міокарда (показники, які характеризували наявність епізодів ІМ і верифікованої ІХС); 2) порушення ліпідтранспортної функції крові переваж 5 53524 но за рахунок зниження рівня ЛПВЩ; 3) порушення добової регуляції AT, що характеризувалось збільшенням величини рівня CAT і ПАТ протягом доби і 4) наявність обтяженої спадковості за серцево-судинними захворюваннями. Дискримінаційна здатність останнього чинника була найменшою і не мала статистичної достовірності. Інтерес представив той факт, що показники ІМ і ПАТ мали негативні коефіцієнти в дискримінантній моделі прогнозування відсутності 6 частої ШЕ і позитивні - в моделі прогнозування наявності ШЕ. Останнє наводило на думку, що відсутність епізодів ІМ і нормальний ПАТ протягом доби передбачає відсутність ШЕ у хворих на ГХ. Отже, розвиток частої ШЕ у хворих на ГХ II стадії можливо передбачати, насамперед, при наявності тяжкого структурного ремоделювання лівого шлуночка і судин, наявності епізодів ішемії міокарда та верифікованої ІХС, зниженні рівня ЛПВЩ і зростанні рівня систолічного і пульсового AT протягом доби. Таблиця 2 Коефіцієнти класифікуючих функцій прогнозування частої шлуночкової екстрасистолії в хворих на гіпертонічну хворобу II стадії Показник іММЛШ в г ВТСА в ум. од. Епізоди ІМ в балах САТ доб в мм рт. ст. ПАТ доб в мм рт. ст. ЛПВЩ в ммоль/л ІХС в балах Спадковість за серцево-судинною патологією в балах (СПССЗ) Констатнта Часта ШЕ відсутня 0,0071 4,1684 -1,0218 0,6439 -0,0668 18,4860 9,0018 Наявна часта ШЕ 0,0659 7,8151 0,0023 0,5419 0,0413 16,1345 9,9344 16,3923 12,8859 -69,0528 -69,0873 Результати аналізу апріорної вірогідності для хворих із наявною та відсутньою частою ШЕ при ГХ наведені в табл. 3. Як видно з даних таблиці чутливість і специфічність запропонованого спо собу прогнозування склали 72,5 % (29 із 40) і 86,4 % (95 із 110) відповідно. Отримані дані свідчать про достатньо високу інформаційну здатність розробленого прогностичного алгоритму. Таблиця 3 Апріорні вірогідності для груп хворих на гіпертонічну хворобу II стадії з наявною та відсутньою частою шлуночковою екстрасистолією Прогнозуємі стани Часта ШЕ відсутня Наявна часта ШЕ Усього Часта ШЕ відсутня 95 11 106 Враховуючи вказані особливості, спосіб передбачає специфічні підходи щодо профілактики виникнення порушень серцевого ритму по типу суправентрикулярної екстрасистолії у хворих на гіпертонічну хворобу. Запропонованим способом було обстежено 120 хворих (42 чоловіки і 78 жінок) на гіпертонічну хворобу II стадії за рекомендаціями Української асоціації кардіологів (2008) віком від 27 до 81 (в середньому 59,8±1,0) років. Згідно топічного варіанту екстрасистолії було виявлено 40 пацієнтів (33,3 %) з шлуночковою екстрасистолією, що, безумовно, стане відображенням зміни терапевтичної тактики лікування гіпертонічної хвороби у даної категорії пацієнтів. Клінічний приклад. Хвора К., 80 років, поступила у кардіологічне відділення зі скаргами на часті головні болі, періодичні головокружіння, нудоту, не пов'язану із прийомом їжі, відчуття загальної слабкості тіла, підйоми артеріального Наявна часта ШЕ 15 29 44 Усього по 40 150 тиску систолічного до 180 мм. рт. ст. та діастолічного - до 100 мм. рт. ст. Із анамнезу відомо, що гіпертонічною хворобою пацієнтка хворіє протягом 26 років, а перебої в роботі серця хвору турбують протягом 14-х років. Систематично лікарські препарати хвора не отримує. Хворій було встановлено попередній діагноз "Гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертензивне серце. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний міокардіосклероз, аортосклероз СН І, ФК II. Дисциркуляторна енцефалопатія II стадії, змішаного генезу". Після проведення вище вказаних обстежень, було виявлено CAT доб. - 180 мм. рт. ст., ДАТ доб. - 90 мм. рт. ст., CAT ніч. - 1150 мм. рт. ст., ДАТ ніч. - 98 мм. рт. ст., ПАТ доб. - 90 мм. рт. ст., ПАТ ден. - 58 мм. рт. ст., ПАТ ніч. - 69 мм. рт. ст. Добовий індекс CAT - 8, добовий індекс ДАТ - 16. Індекс часу ДАТ ден. 100, індекс варіабельності CAT дн. - 28, добовий індекс CAT - 6, добовий індекс ДАТ - 18, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, концен 7 53524 тричне ремоделювання міокарда лівого шлуночка, кальциноз мітрального клапана ++. Приріст плечової артерії на пробі з декомпресією. КСР 36 мм, КДР 54 мм, КДО 186 мм3, ЛП 44мм, ЛП/КДР 0,83, ПІД 28 мм, ПШ/КДР 0,50, ТМ 12 мм, ТМШПд 11, ВТМ 0,47, іММЛШ 156, УО 106 мл, ФВ 54 %, ЛПВЩ 0,1. Таким чином, беручи до уваги показники додаткових вище вказаних методів обстеження було встановлено наступний клінічний діагноз "Гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертензивне сер Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 8 це. Шлуночкові екстрасистолія II тип по Lown. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний міокардіосклероз, аортосклероз СН І, ФК II зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночку. Дисциркуляторна енцефалопатія II стадії, змішаного генезу". Отже "Спосіб прогнозування виникнення епізодів шлуночкової екстрасистолії у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії" може використовуватись з метою своєчасної діагностики та адекватної профілактики даного ускладнення. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601