Спосіб прогнозування розвитку атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до кардіології і може бути використаний у стаціонарних та амбулаторних умовах для виявлення груп пацієнтів з найбільшою вірогідністю розвитку атеросклерозу у хвори х на гіпертонічну хворобу. Відомо, що гіпертонічна хвороба (ГХ) одна з найбільш актуальних проблем кардіології та медицини. Розвиток первинної артеріальної гіпертензії зумовлений складною взаємодією гемодинамічних, нейрогуморальних, метаболічних та інших факторів. Підвищений рівень артеріального тиску (AT) визначає високий ризик серцевосудинних захворювань не тому, що підвищення AT само по собі викликає їх, а тому що, чим вище AT, тим вище тиск в артеріях, тим вище вірогідність порушення їх функції і структури. Наряду з цим ризик, що обумовлений гіпертензією, пов'язаний також з посиленням атеросклеротичних процесів і утворенню бляшок у артеріях, до чого призводять порушення функції ендотелію та механічний вплив високого AT, що ушкоджує судинну стінку. До теперішнього часу, спроби встановлення можливих взаємозв'язків між тяжкістю клінічного перебігу атеросклерозу у хвори х ГХ і біохімічними показниками крові хворого виявилися неспроможними, це пов'язане насамперед з невідповідністю між розвитком атеросклерозу, що розвиваються десятиріччями, і високою динамічністю біохімічних показників плазми крові хворого. Тому розробка більш інформативних способів прогнозування розвитку атеросклерозу у хворих Г Х в даний час дуже актуальна. Відомий «Способ прогнозирования течения гипертонической болезни», патент РФ №2039984, MПК: G01N33/50, дата публікації 20.07.1995, БИ №8, який полягає у визначенні в плазмі крові пацієнтів передсердного натрій-уретичного фактору (ПНУФ). При вмісті ПНУФ менш ніж 47пг/мол прогнозують сприятливий перебіг гіпертонічної хвороби, а при його змісті більш ніж 47пг/мол - несприятливий плин. Недоліком відомого способу є неможливість прогнозування розвитку атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу, у результаті відсутня можливість ефективного підбору адекватної терапії. Це обумовлено тим, що показник ПНУФ підвищується на стадії уразки органів мішені, а саме - серця, при цьому не враховується ураження судинної системи взагалі. Відомий також "Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби" Декл. пат. України № 46273А, МПК7 G01N33/48, А61В5/02, опублікований 15.05.2002. Бюл. №5, 2002p., який оснований на біохімічному дослідженні крові, в процесі якого визначають активність a -1-інгібітору протеїназ ( a -1-ІП) двічі до і після манжеточної проби (МП) і при відсутності підвищення активності a -1-ІП після МП прогнозують несприятливий перебіг ГХ, який проявляється у розвитку або наявності дисфункції ендотелію судин. Недоліком цього способу є його малоінформативність, тому що він не відображає дійсного стану (причини) дисфункції ендотелію судин, а саме вірогідність розвитку атеросклерозу у хворих на ГХ. Крім цього у способі не враховується фактор нейрогенного механізму розвитку ГХ. У основу винаходу покладена задача розробки такого способу прогнозування розвитку атеросклерозу у хворих гіпертонічною хворобою, у якому вибір більш специфічних прогностичних критеріїв з урахуванням фактору нейрогенного механізму розвитку ГХ дозволить отримати достатню та об'єктивну ін формацію для оцінки вірогідності розвитку атеросклерозу у хворих на ГХ, що в свою чергу, забезпечить можливість своєчасно і цілеспрямовано призначати адекватну гіпотензивну та протиатеросклеротичну терапію і сприятиме профілактиці прогресування розвитку атеросклерозу у хворих на ГХ. Ця задача вирішується у способі прогнозування розвитку атеросклерозу у хворих на ГХ, який полягає у тому, що у момент надходження хворого до стаціонару здійснюють оцінку клінічного стану, проводять клінікоінструментальні та біохімічні дослідження сироватки крові, визначають та оцінюють прогностичні показники. Відмінними ознаками заявляемого способу, у порівнянні з прототипом, є те, що: у якості прогностичних показників розвитку атеросклерозу за даними біохімічного дослідження визначають рівень активності нейропептиду Y та вміст у сироватці крові показників ліпідного обміну: холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ); розраховують величину індексу атерогенності (ІА), як відношення ХС ЛПНЩ / ХС ЛПВЩ; і при значенні ІА>3 та. збільшенні рівня активності нейропептиду Y більш ніж на 10%, у порівнянні з нормою, прогнозують можливість розвитку атеросклерозу у хворих на Г Х. Вибір у якості прогностичного, показника значення індексу атерогенності (ІА) як відношення ХСЛПНЩ/ХСЛПВЩ - дозволяє більш точно оцінити ступінь порушення ліпідного (холестеринового) обміну у хворих на ГХ вже на ранніх стадіях розвитку атеросклерозу у випадках, коли вміст загального холестерину може бути приближений до норми. Вибір у якості прогностичного критерію рівня активності нейропептиду Y дозволяє враховувати фактор нейрогенного механізму розвитку ГХ і додатковий вплив цього показника, як вазоконстриктора на прогресування і розвиток атерогенезу. У останні роки дослідженнями встановлена роль нейропептиду Y, як вазоконстриктора, що сприяє ендотеліальній дисфункції (Halava В., Mazurek W. Orcadian urinary excretion of catecholamine, plasma atrial natriuretic peptide, endothelian and neuropeptide Y in obese patiens with hypertension // Pol. Arch. Med.,-1997. - № 11.P.407-413). Ушкодження ендотелію судин призводить до порушення бар'єру проникливості судинної стінки внаслідок збільшення проміжків між ендотеліальними клітинами. Порушення холестеринового обміну і додатковий вплив вазоконстриктора на специфічні рецептори адвентиції судинної стінки зумовлює те, що в області ушкодження ендотелію у стінках кровоносних судин відкладаються холестерин (ХС) і його похідні, що є однією з причин виникнення атеросклерозу. Крім цього нейрогенний механізм розвитку ГХ обумовлений тим, що всі зони центральної нервової системи, які приймають участь в регуляції AT, тісно пов'язані між собою численними нервовими шляхами, котрі здійснюють облегшуючі та інгібуючі впливи (Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Артериальная гипертензия. Практическое руководство / Под ред. В.Н. Коваленко. -К.: Морион, 2001. - 528с.). Поряд з активацією моноамінами (норадреналін, адреналін, серотонін), медіаторами в нейронах є багаточисленні пептиди. В теперішній час за біологічно активними речовинами центральної нервової системи, які складаються із певної кількості амінокислот і модулюють інтегративні функції мозку, міцно закріпився термін «нейропептиди». Регуляція AT - багатофакторна фізіологічна функція, яка залежить від інтеграції діяльності серцево-судинної, нервової та ендокринної систем. Вважаючи на те, що не малу роль у цій інтеграції відіграють нейропептиди, визначення рівня одного з них, а саме нейропептиду Y, має беззаперечно важливе значення для прогнозування перебігу ГХ та виникнення такого ускладнення ГХ, як атеросклероз. Дослідження за запропонованим способом проведені у Інституті терапії АМН України на 48 хворих на ГХ без обмеження їх віку. У якості контролю використана кров 20 здорових донорів (ЗД). Порівняльний аналіз біохімічних показників ліпідного обміну у плазмі крові у ЗД і у хворих на Г Х з розрахунком і оцінкою ІА (ХСЛПНЩ/ХСЛПВЩ) та рівня активності нейропептиду Y при надходженні хворих на ГХ у клініку, виявив у останніх вірогідно більш високі значення у плазмі крові рівня активності нейропептиду Y та ІА (див. табл.1). Крім цього встановлений кореляційний зв'язок між показником загального ХС та рівнем нейропептиду Y (r=+0,44; р92% • активність a -1-інгібітору протеїназ (a-1-ІП) не враховують враховують відсутня наявна Запропонований спосіб здійснюють у такій послідовності: 1. У момент надходження хворого ГХ до стаціонару здійснюють оцінку його клінічного стану за скаргами, даними фізикального обстеження, уточнюють анамнез хвороби з урахуванням наявності хвороби серед найближчих родичів. 2. Поводять клініко-інструментальне обстеження хворого ГХ (електрокардіографія, ультразвукове обстеження серця та нирок, рентгеноскопічне обстеження органів грудної клітини). 3. Проводять біохімічні дослідження сироватки крові і визначають ферментативним методом за стандартною методою (Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Липиды, липопротеиды и атеросклероз. - Спб: Питер Пресе, 1995.-304с.) вміст у сироватці крові загального холестерину (ЗХС), тригліцерідів (ТГ), ХС ліпопротеідів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ХС ліпопротеідів високої щільності (ХС ЛПВЩ). 4. Згідно з винаходом, у якості прогностичних критеріїв розраховують індекс атерогенності (ІА), як відношення визначених показників ліпідного обміну - ХС ЛПНЩ / ХС ЛПВЩ. 5. Далі одночасно з вищенаведеним імуноферментним методом визначають в плазмі крові рівень нейропептиду Y (стандартною методою за допомогою наборів фірми Peninsula Laboratoriec, INC (USA)). 6. Здійснюють сумісну оцінку прогностичних критеріїв у хворих Г Х і при значенні індексу атерогенності більш ніж 3 у порівнянні з нормою (ІА>3 (норма 3 (норма