Зонд для декомпресії шлунково-кишкового тракту

Зонд для декомпресії шлунково-кишкового тракту, що містить одноканальну трубку з боковими отворами, який відрізняється тим, що в просвіт зонда вмонтовані електрод та трубка без бокових отворів з можливістю вільного пересування в дистальному та проксимальному напрямку завдяки провіднику, з'єднаному з внутрішньою трубкою. клараційний патент №58737 А61М25/00 Феджага І.П., Півторак В.І., Одарченко СП.]. Однак, при використанні відомого зонда для інтестинальної декомпресії найбільш ефективна евакуація відмічається з 80-100см проксимальної частини тонкої кишки і знижується по напрямку до дистальних відділів кишківника [Исаев Г.Б., Гусейнов С.А., Рагимова A.M., Алиева Э.А. Временная илеостомия в лечении разлитого гнойного перитонита. // Хирургия. -2000. -№1. -С.25-27]. Велика довжина робочої частини інтубаційного зонду з боковими отворами та зниження величини розрідження в зонді по мірі віддалення від електровідсмоктувача є причиною недостатньої декомпресії дистальних відділів тонкої кишки. Недостатня декомпресія дистальних відділів тонкої кишки знижує ефективність інтестинальної інтубації, що зменшує доцільність її застосування при розповсюдженому перитоніті та кишковій непрохідності, що змушує застосовувати більш травматичні та прогностично менш благоприємні ентеростоми. При назоінтестинальній декомпресії відомим зондом стимуляція моторно-евакуаторної функції кишківника забезпечується тільки веденням лікарських препаратів і не використовується дія постійного струму, який спричиняє інтенсивну сприятливу дію на стінку кишки. Під дією інтраорганного електрофорезу відновлення перистальтики відбу со 00 CM ю О) 5428 вається в більш ранні строки, що в значній мірі знижує бактеріальну транслокацію і корегує ентеральну недостатність, які є основними складовими ендогенної інтоксикації. В основу корисної моделі "Зонд для інтубації шлунково-кишкового тракту" поставлено завдання шляхом введення в просвіт зонду електроду та трубки без бокових отворів, яка вільно переміщається в дистальному та проксимальному напрямку, завдяки провіднику з'єднаному з внутрішньою трубкою, підвищити ефективність інтубації кишечника та покращити результати комплексного лікування хворих з розповсюдженим перитонітом та кишковою непрохідністю. Поставлене завдання здійснюється за допомогою зонду для декомпресії шлунково-кишкового тракту, що має одноканальну трубку з боковими отворами, в якому згідно з корисною моделлю, в просвіт вмонтовано електрод та трубку без бокових отворів з можливістю вільного пересування в дистальному та проксимальному напрямку завдяки провіднику з'єднаному з внутрішньою трубкою. Завдяки зонду забезпечується по-перше дозована керована декомпресія різних відділів тонкого кишківника, по-друге інтраінтестинальний електрофорез. Під дією постійного струму змінюється електролітний склад клітини, знижується проникність їх мембран, відновлюється мікроциркуляція та кислотно-основний стан тканин, зменшується їх набряк, стимулюється викид біологічно активних речовин, покращується проходження імпульсів через сінапси периферичних нервів, що в значній мірі сприяє відновленню моторно-евакуаторної функції кишківника. Методом інтраорганного електрофорезу створюється оптимальний електролітний баланс та максимальна локальна концентрація антибактерійних препаратів в стінці кишки і в заочеревинному просторі (корінь брижи), де знаходяться вегетативні нервові сплетіння і основні колектори лімфовідтоку. Дозована керована декомпресія кишківника, здійснюється шляхом під'єднання електровідсмоктувача до внутрішньої трубки зонду, яка вільно рухається в дистальному та проксимальному напрямку, завдяки провіднику, і дозволяє виконувати селективну декомпресію різних відділів шлунково-кишкового тракту з високою величиною розрідження в зонді. Завдяки внутрішній трубці зонду є можливість, також, селективної санації та підведення лікарських засобів в різні відділи травного тракту. На кресленні зображений запропонований зонд для декомпресії шлунково-кишкового тракту. Зонд містить одноканальну еластичну трубку 1 довжиною 2,5м із зовнішнім діаметром 6мм для назоінтестинальної інтубації, чи 12мм для ретроградної інтубації, з боковими отворами 2 на протязі 1,5м від дистального кінця, внутрішню трубку З без бокових отворів, яка вільно рухається в просвіті зонду в дистальному і проксимальному напрямку завдяки провіднику 4, та електрод 5, який вмонтований на всьому протязі зонду. Зонд використовується таким чином. При наявності показів до декомпресії кишківника викону ють інтубацію тонкої кишки антеградним чи ретроградним способом. Електровідсмоктувач під'єднують до зовнішньої частини внутрішньої трубки зонду 3 і здійснюють декомпресію дистальних відділів тонкої кишки, по мірі потреби трубку З витягують назовні і тим самим здійснюють поступову селективну декомпресію різних відділів тонкої кишки з високою величиною розрідження в зонді. Після закінчення декомпресії завдяки провіднику 4 трубку 3 заводять назад в зонд 1 з виконанням, при необхідності, селективного підведення лікарських засобів в різні відділи тонкої кишки. Електрофорез починають з 1 доби післяопераційного періоду. Після ентеросанації та ентеросорбції проводять інтраінтестинальний електрофорез з поляризуючою сумішшю (1 фракція) і антибактерійними препаратами (2 фракція), які вводяться через внутрішню трубку 3. В залежності від зарядів іонів препаратів на електрод 5 подають заряд "+" або "-", з силою струму 3-5 мкА, апаратом "Поток-1", пасивні електроди розміщують на рівні І-ІІІ поперекових хребців по правій і лівій лопаточній лінії. Електрофорез проводять 1 раз на добу протягом 1 години, по ЗО хвилин кожна фракція, до повного відновлення активної перистальтики. Клінічний приклад: Хворий В. 52р., І.Х. №12145 знаходився в клініці факультетської хірургії Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, що розміщена на базі хірургічного відділення МКЛ №2, з 9.03.03 по 18.03.03 р. З діагнозом: перфоративна виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, загальний гнійний перитоніт. 9.03.03 р. Операція: висічення перфоративної виразки за Джадом-Хорслі, дуоденопластика, двобічна стовбурова ваготомія, санація дренування черевної порожнини, назоінтестинальна інтубація. З 1 доби післяопераційного періоду в комплексі післяопераційної терапії проводили селективну декомпресію кишківника з інтраінтестинальним електрофорезом за допомогою модифікованого зонду. Інтестинальну декомпресію проводили двічі на добу, інтраінтестинальний електрофорез 1 раз на добу в 2 фракції по ЗО хвилин (1 фракція - поляризуюча суміш, 2 - розчин метрогілу). Відновлення в'ялої перистальтики відмічено через 24 годин після операції, активна перистальтика з'явилась через 36 годин. Гази відійшли на початку З доби після операції. Зонд видалений на 4 добу. Хворий виписаний у задовільному стані на 8 добу з моменту госпіталізації. Використання запропонованого зонду значно покращує ефективність інтубації тонкої кишки шляхом підвищення декомпресійних властивостей зонду, інтраінтестинального електрофорезу, які направлені на більш ефективну боротьбу з ендогенною інтоксикацією, завдяки керованій селективній інтестинальній декомпресії та санації, ранньому відновленню моторно-евакуаторної функції кишечника та профілактиці транслокації мікрофлори, що дозволяє покращити результати комплексного лікування хворих з кишковою непрохідністю та розповсюдженим перитонітом. 5428 Фіг. Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601