Спосіб прогнозування летального кінця інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації

Спосіб прогнозування летального кінця інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації, що включає біохімічний аналіз крові, який відрізняється тим, що додатково проводять клінічний і коагулографічний аналіз крові, ураховують показники скипання та протискипання систем крові - фібриноген А і час рекальцифікації, проведення ЕКГ-діагностики, причому при біохімічному аналізі крові виділяють аспартатамінотрансферазу, а при клінічному аналізі крові враховують U 1 3 Недоліком способу є неприступність для широкого використання, тому що для цього потрібна дорога апаратура та видаткові матеріали. Технічною задачею корисної моделі є виявлення показників клінічного, біохімічного, коагулографічного гомеостазу крові при інфаркті міокарда лівого шлуночка передньої локалізації шляхом стандартизованої оцінки комплексу клінічних і параклінічних даних і математичного моделювання, для попередження й профілактики раптової коронарної смерті й підвищення ефективності диференціальної діагностики. Необхідно в найкоротший термін по доступних біохімічних і клінічних аналізах прогнозувати погрозу розвитку фатального кінця, що особливо важливо в гострий і найгостріший період інфаркту міокарда. Ця задача вирішена таким чином. У способі прогнозування летального кінця інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації, що включає біохімічний аналіз крові, відповідно до корисної моделі, додатково проводять клінічний і коагулографічний аналіз крові, ураховують показники скипання та протискипання систем крові - фібріноген А і час рекальцифікації, проведення ЕКГ діагностики, причому при біохімічному аналізі крові виділяють аспартатамінотрансферазу, а при клінічному аналізі крові враховують наступні показники: еритроцити, лімфоцити, паличкоядерні, і еозінафіли, по формулах дискримінантного аналізу, що мають наступний вигляд: F1=4,973X1+0,4Х2+0,184Х3+3,532Х4+0,04 Х5+4,998Х6+0,554Х7-23,144, F2=4,891X1+1,36X2+0,013X3+3,843X4-0,032X5+0,747X6+1,282X7-27,860 де: Х1 - еритроцити; Х2 - паличкоядерні; Х3 - лімфоцити; Х4 - фібріноген А; Х5 - час рекальціфікації; Х6 - аспартатамінотрансфераза (ACT); Х7 - еозинофіли, розраховують значення F1 і F2, що характеризують стан пацієнта, які порівнюють між собою й при F1>F2 - результати диференціальної діагностики означають високу ймовірність того, що пацієнт виживе, а при F2>F1 - летальний кінець. В останні роки активне впровадження в медицину методів математичного моделювання й створення автоматизованих, у тому числі комп'ютерних, систем істотно розширило можливості діагностики й терапії захворювань. Однієї з різновидів медичних комп'ютерних діагностичних систем є нозологічна діагностика з постановкою (обґрунтуванням) конкретного діагнозу на основі наявної інформації (клінічної й параклінічної) [Кобринский Б. А. Системи штучного інтелекту в медицині: Стан, проблеми й перспективи // Новини штучн. інтелекту 1995; 2:65-79]. У зв'язку з ростом числа хворих з інфарктом міокарда й інвалідізацією осіб працездатного віку з'явилася нагальна потреба пошуку нових методів ранньої діагностики змін в організмі людини з метою запобігання фатального кінця у хворих з інфа 56702 4 рктом міокарда. Інфаркт міокарда - це захворювання серця, викликане недостатністю його кровопостачання з вогнищем некрозу серцевого м'яза, є перехідною формою ішемічної хвороби серця (ІХС). Початком інфаркту міокарда вважають появу інтенсивного і тривалого (більше 30 хвилин, нерідко багатогодинного) загрудинного болю (ангінозний стан), що не знімається повторними прийомами нітрогліцерину; іноді в картині нападу переважає ядуха або біль під грудьми. Ускладнення гострого нападу: кардіогенний шок, гостра недостатність лівого шлуночка аж до набряку легенів, важкі аритмії зі зниженням артеріального тиску, раптова смерть. У гострому періоді інфаркту міокарда спостерігаються артеріальна гіпертонія, що зникає після стихання хворій, частішання пульсу, підвищення температури тіла (2-3 доба) і числа лейкоцитів у крові, що переміняється підвищенням ШЗЕ, збільшення активності ферменту аспартатамінотрансферази й ін. Може виникнути епістенокардитичний перикардит (біль в області грудини, особливо при подиху, нерідко вислуховується шум тертя перикарда). До ускладнень гострого періоду відносять, крім перерахованих вище: гострий психоз, рецидив інфаркту, гостра аневризма лівого шлуночка (випинання його стоншеної некротизованой частини), розриви - міокарда, межжшлункової перегородки й папіллярних м'язів, серцева недостатність, різні порушення ритму й провідності, кровотечі з гострих виразок шлунка й ін. При сприятливому плині процес у серцевому м'язі переходить у стадію рубцювання. Повноцінний рубець у міокарді формується до кінця 6 місяця після його інфаркту. Поставлена вище задача реалізується проведенням розрахунку стандартизованої формули, що дозволяє визначити значення змінних, що характеризують різні типи стану пацієнта при інфаркті міокарда (F1 і F2), які потім порівнюють між собою й з високою імовірністю діагностують той або інший стан. Автори в запропонованому винаході використовували математичну модель для диференціальної діагностики інфаркту міокарда, що описана в патенті РФ № 2286570 «Спосіб диференціальної діагностики еритродермічної форми Т-клітинного злоякісного мікроманометра шкіри й інших еритродермій». Етапність розробки стандартизованих формул діагностики. 1. Ранжирування референтних клінікоанамнестичних і лабораторних ознак на основі побудови математичної моделі диференціальної діагностики інфаркту міокарда. Вихідними даними є скарги, клінікоанамнестичні й лабораторно-інструментальні результати обстеження хворих. Фактичні дані, структуровані у відповідях стандартизованих карт, були внесені в електронну базу даних у форматі таблиць програми Microsoft Excel 97. 2. Методом кластерного аналізу було проведене виявлення нетипових представників ("викидів") для кожної із груп досліджуваних хворих, присутність яких у вибірці могло істотно спотворити 5 результати аналізу. Серед хворих інфарктом міокарда лівого шлуночка передньої локалізації нетипових представників або "викидів", що спотворюють результати аналізу, не було виявлено, що свідчило про однорідність групи. 3. Проведено розрахунок коефіцієнтів кореляцій між пацієнтами що вижили й умерли з гострою коронарною недостатністю для виявлення різнонаправлених векторів пацієнтів, що входять в одну групу. Зазначених різнонаправлених векторів у хворих виявлено не було. 4. Проведено виявлення диференційнодіагностичних ознак методами дисперсійного аналізу з використанням непараметричних критеріїв порівняння середні й множинні порівняння середніх, t-критерію для нормальних ознак і порівняння часток ознак різних сукупностей хворих. Для оцінки ступеня інформативності параметрів був використаний однофакторний дисперсійний аналіз, що дозволяє оцінити ступінь впливу окремо взятої ознаки на результат діагностики, для чого висувалася й оцінювалася нульова гіпотеза про відсутність такого впливу. Одночасно із цим висувалася альтернативна гіпотеза, що затверджує, що такий вплив досліджуваної ознаки є. З метою перевірки гіпотези розраховувався критерій Фішера (F), що залежав від двох параметрів (N - число хворих у вибірці, n - число градацій ознаки). Спостережуване значення критерію Фішера (Fн) рівнялося із критичним значенням цього критерію (Fкp), що залежало від рівня значимості р (J 0,05). Якщо Fн>Fкp, тo приймалася альтернативна гіпотеза, що дозволяло затверджувати з імовірністю не менш 0,95 вплив досліджуваної ознаки на результат діагностики. Таким чином, спостережуване значення критерію Фішера (Fн) служило мірою ступеня впливу ознаки на результат діагностики: чим значення було більше, тим вище оцінювався ступінь його впливу. Однак слід зазначити, що навіть слабкоінформативні ознаки за критерієм Фішера могли робити досить сильний вплив, взаємодіючи з іншими ознаками. Тому слабкоінформативні ознаки виключалися з подальшого розгляду з великою обережністю, тільки після побудови моделі множинної лінійної регресії. 5. Вироблено вирішальні правила прогнозування летального результату інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації з обліком і участю всіх відібраних інформативних ознак. За допомогою процедури покрокового відбору змінних удалося знизити розмірність вирішального правила при збереженні максимальної правильності розпізнавання образів. 6. У результаті дискримінантного аналізу виявлено 34 статистично достовірних і, що не корелюють між собою ознаки, що дозволяють визначати діагностичні ознаки прогнозування летального результату інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації. Дані ознаки надалі були використані в якості основних при побудові "вирішального правила" математичної моделі постановки діагнозу. Для прогнозування летального кінця інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації за допомогою дискримінантного аналізу нам удалося 56702 6 виявити 16 статистично достовірних ознак, що відрізняють групу пацієнтів, що вижили, відпомерлих, які минулого використані для побудови "вирішального правила" математичної моделі постановки діагнозу. 7. Розроблено вираження лінійних дискримінантних F1 і F2 функцій у наступному вигляді: F1=4,973X1+0,4Х2+0,184Х3+3,532Х4+0,04 Х5+4,998Х6+0,554Х7-23,144, F2=4,891X1+1,36X2+0,013X3+3,843X4-0,032X5+0,747X6+1,282X7-27,860 де: Х1 - еритроцити; Х2 - паличкоядерні; Х3 - лімфоцити; Х4 - фібріноген А; Х5 - час рекальціфікації; Х6 - аспартатамінотрансфераза (ACT); Х7 - еозинофіли. Реалізація способу прогнозування летального результату інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації: Отримані значення змінних F1 і F2 порівнюють між собою й при F1>F2 з 91% точністю можна трактувати, що пацієнт виживе, а при F2>F1 – пацієнт умре. Приклад 1. Грамін Л. В. (IX № 10101), 65 років, надійшов у кардіологічне відділення 19.04.05 в 10 ч. 10 хв. зі скаргами на слабкість та біль за грудиною. На ЕКГ: ознаки гострого трансмурального передньоперегородочного верхівко-бокового інфаркту міокарда (підйом інтервалу ST в І, II, avL відведеннях, також визначається патологічний зубець Q, у відведеннях V1-V6 підйом інтервалу ST більше 2мм, негативний зубець Т). Клінічні й біохімічні показники крові: ACT - 2, фібріноген А - 2,3, час рекальціфікації - 1,25хв., еритроцити - 4,3 (1012/л), паличкоядерні – 5%, лімфоцити – 18%, еозинофіли - 4. F1=4,9734,3+0,45+0,18418+3,5322,3+ +0,041,25+4,9982+0,5544-23,144=23,9375 F2=4,8914,3+1,365+0,01318+3,8432,3-0,0321,25+0,7472+1,2824-27,860=6,5 Перевищення F1 над F2 дозволяє прогнозувати успішний результат. Хворий Грамін Л. В. виписаний зі стаціонару 5.05.05 з діагнозом: гострий трансмуральний передньо-перегородочний верхівковий інфаркт міокарда. Приклад 2. Семенченко Є. К. (IX № 29925), 57 років, надійшов в кардіологічне відділення 1.12.05 в 11 ч. 00 хв. у тяжкому стані, без свідомості. На ЕКГ: ознаки гострого трансмурального передньоперегородочного верхівко-бокового інфаркту міокарда (підйом інтервалу ST в І, II, avL відведеннях, також визначається патологічний зубець Q, у відведеннях V1-V6 підйом інтервалу ST більше 2 мм, негативний зубець Т). Клінічні й біохімічні показники крові: ACT - 0,38, фібріноген А - 2,4, час рекальціфікації - 1,25 хв., еритроцити - 5,08(1012/л), паличкоядерні - 20 %, лімфоцити – 12 %, еозинофіли - 10. 7 56702 F1=4,9735,08+0,420+0,18412+3,5322,4+ +0,041,25+4,9980,38+0,55410-23,144=28,2 F2=4,8915,08+1,3620+0,01312+3,8432,4-0,0321,25+0,7470,38+1,282107-27,860=46,6 Перевищення F2 над F1 дозволяє прогнозувати смертельний результат у даного пацієнта, що підтверджено даними аутопсії. Пацієнт Семенченко Є. К. умер 4.05.05. Час смерті 18 г.00 хв. Посмертний діагноз: ІХС: Гострий трансмуральний інфаркт міокарда з субтотальною поразкою передньої стінки з переходом на межшлуночкову перегородку та циркулярно на верхівку в фазі некрозу. Ускладнення основного захворювання: розрив міокарда в області середньої третини передньої стінки лівого шлуночка. Гематотампонада порожнини перикарда. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 8 Таким чином, очевидно, що використання способу, що заявляється, у клінічній практиці дозволяє з високою точністю прогнозувати летальний результат інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації. За заявленою методикою нами обстежено 60 хворих з інфарктом міокарда лівого шлуночка передньої локалізації. Результати дослідження оброблені із застосуванням статистичного пакета «SPSS». Застосування корисної моделі в клінічній практиці дозволяє підвищити якість лікувальнодіагностичного процесу й, отже, знизити летальність результату інфаркту міокарда лівого шлуночка передньої локалізації. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601