Спосіб визначення кардіоваскулярного ризику при біліарних дисфункціях

Спосіб визначення кардіоваскулярного ризику при біліарних дисфункціях, що включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління, який відрізняється тим, що попередньо вимірюють зріст, масу тіла, обхват стегон і талії та враховують індикатори ризику ка 3 коронарних подій (Шальнова С.А. Оценка суммарного риска сердечно-сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, О.В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия, 2005. - №3. - С. 54-56; D'Agostino R.B. Validation of the Framingham coronary heart disease prediction cores: results of a multiple ethnic groups investigation / R.B. D'Agostino, S. Grundy, L.M. Sullivan, P. Wilson // JAMA, 2001. - №286. - P. 180-187). Відомий спосіб оцінки кардіоваскулярного ризику (Органов Р.Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно-сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, A.M. Калинина // Кардиология, 2008. №5. - С. 85-89; Біловол О.М. Особливості формування порушень системної гемодинаміки та ремоделювання серця у хворих на хронічний холецистит в поєднанні з гіпертонічною хворобою / О.М. Біловол, В.М. Хворостінка, Л.Р. Боброннікова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: тем. збірник наукових праць, 2009.Вип. 1-2. - С. 503-512), який базується на виконанні електрофізіологічного дослідження морфофункціонального стану міокарду та магістральних судин, та передбачає виконання ультразвукового дослідження міокарду та центральних і периферичних судин з наступною кількісною оцінкою отриманих результатів, та визначенням високого кардіоваскулярного ризику у разі наявності ознак ремоделювання міокарду чи порушення гемодинамічних процесів. Цей спосіб дозволяє отримувати індивідуалізовану оцінку кардіоваскулярного ризику за показниками неінвазивного дослідження, а також дозволяє забезпечувати індикативний аналіз динамічних змін на клінічній стадії реалізації кардіоваскулярного ризику. Недоліком способу є використання вартісного обладнання, обмеженість його застосування у скринінгових технологіях на рівні первинної ланки надання медичної допомоги, що і обмежує його широке впровадження. Окрім того, недоліками способу є те, що ним не враховується такі значимі індикатори ризику, як тілобудова та структура компонентного складу тіла пацієнта, а також деякі фактори ризику (гіподинамія, паління, обважена спадковість). Спосіб орієнтовано для застосування серед хворих на серцево-судинні захворювання без урахування супутньої та поєднаної патології. Спосіб оцінки кардіоваскулярного ризику (Горбась І.М. Шкала SCORE у клінічній практиці: переваги й обмеження / І.М. Горбась // Здоров'я України, 2008. - №11 (1). - С. 40-41), який включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління, дозволяє у системі єдиної кількісної шкали оцінювати наявність високого кардіоваскулярного ризику на момент обстеження та, для осіб молодого віку, з екстраполяцією показників на момент досягнення шестидесятирічного віку. Для цього застосовується спеціальна багатовимірна шкала з попередньо визначеними прогностичними коефіцієнтами, що дозволяє, після виміру визначених показників та з'ясування наявності 57196 4 визначених у способі індикаторів ризику, отримувати індивідуалізовану оцінку кардіоваскулярного ризику. Позитивним у вказаному способі є інтегральність підходу до оцінки ризику, простота та його доступність на рівні первинної ланки надання медичної допомоги населенню, застосування у скринінгових обстеженнях, а також індивідуалізація можливих заходів щодо зниження ризику. Однак, недоліками способу є те, що ним не враховується такі значимі індикатори ризику, як індекс маси тіла, питома вага жирової частки у компонентному складі тіла, а також особливі індикатори кардіоваскулярного ризику, що властиві пацієнтам з біліарними дисфункціями (Боброннікова Л.Р. Особливості кінетичних порушень жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит в поєднанні з гіпертонічною хворобою / Л.Р. Боброннікова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології, 2005. - Вип.6 (69). - С. 296-303). Окрім того, спосіб не враховує вплив спільних для кардіоваскулярної патології та біліарних дисфункцій факторів ризику, тоді як відомо, що біліарну дисфункцію слід розглядати як патологію, що у значній мірі підвищує сумарний кардіоваскулярний ризик. Цей спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, що може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу визначення кардіоваскулярного ризику при біліарних дисфункціях, в якому при одночасному зниженні ресурсозатратності процесу оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з біліарними дисфункціями, досягається підвищення ефективності. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі оцінки кардіоваскулярного ризику, який включає вимір систолічного артеріального тиску, вмісту загального холестерину сироватки крові та урахування віку, статі і наявності паління, згідно з корисною моделлю, попередньо вимірюють зріст, масу тіла, обхват стегон і талії пацієнта та враховують індикатори ризику кардіоваскулярної патології, а оцінку кардіоваскулярного ризику (КВР) виконують за узагальненим показником, який розраховують за формулою КВР=(ПК1+ПК2+ПК3+...ПКn)/Q-, де ПК1 – ПКn коефіцієнти по кожному із n врахованих індикаторів, Q- - показник рівня безпомилковості визначення кардіоваскулярного ризику при біліарних дисфункціях; і коли, при послідовному додаванні коефіцієнтів, КВР+1,00, визначають високий рівень кардіоваскулярного ризику; при КВР-1,00 низький ризик; в інтервалі значень від -1,00 до +1,00 констатують наявність невизначеної клінічної ситуації та для оцінки ризику застосовують спосіб-прототип. Підвищення ефективності та зниження ресурсозатратності процесу оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів з біліарними дисфункціями досягається тим, що у пацієнтів цієї категорії враховується полінозологічний вплив спільних для кардіоваскулярних захворювань та біліарної дисфункції факторів ризику. Вказане дозволяє удосконалювати діагностику і профілактику кардіоваскулярного ризику, враховуючи специфічні та 5 спільні фактори ризику і, у підсумку, спільні патогенетичні механізми реалізації патології. Спосіб виконують наступним чином. Безпосередньо в натуральних умовах амбулаторнополіклінічної установи, при проведенні індивідуального прийому чи комплексного медичного огляду пацієнтів, вимірюють зріст, масу тіла, обхват стегон і талії пацієнта та враховують індикатори ризику кардіоваскулярної патології. Для цього, вимірюють зріст (Р, у метрах), масу тіла (В, у кілограмах), обхват стегон (Vc, у метрах) і талії (VT, у метpax) та розраховують індекс маси тіла за формулою ІМТ=В/Р2 (IМТ1,00 визначаємо наявність високого рівня кардіоваскулярного ризику у пацієнта з біліарною дисфункцією, що у даному випадку повинно бути враховано лікарем загальної практики сімейним лікарем при розробці програми комплексної профілактики в оздоровчий період. Приклад, що ілюструє застосування корисної моделі. Пацієнт Олег Л., 28p., звернувся до лікаря загальної практики з приводу планового контрольного обстеження в зв'язку з дисфункцією жовчного міхура 15.06.2010р. З метою визначення КВР застосовано корисну модель, для чого виміряли його зріст (Р=1,74м), масу тіла (В=70кг), обхват стегон (VC=0,94м) і талії (VT=0,72м) та розрахували відповідні коефіцієнти, зокрема: індекс маси тіла – ІМТ=В/Р2=70/1,74223,1 (ІМТ