Спосіб визначення морфологічних ехокардіографічних показників серця у юнаків із різним соматотипом в залежності від їх конституційних особливостей

Спосіб визначення морфологічних ехокардіографічних показників серця у юнаків із різним соматотипом в залежності від їх конституційних особливостей, який характеризується тим, що визначають комплекс соматотипологічних та антропометричних показників, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення основних нормативних морфологічних показників серця: для юнаків з мезоморфним соматотипом: ТМШПС = 0,05СДГ - 0,06МГВТ + 0,05ТШЖСГ + 0,02ВЛАТ + 0,07ОК - 0,06ОППНТ - 0,04НШГ 0,26; ТЗСЛШД = 1,43 - 0,02ВК + 0,05ШНЩ - 0,01ОТ + 0,05ТШЖСПП + 0,02МВТ-0,11ЕНКС + 0,01ТШЖСЖ; ДЛШД = 0,03ОТ 0,09ТШЖСППП + 0,49ШДЕППЗ + 0,07ВК + 0,07 ПЗРГК 0,05МВТ - 0,66; для юнаків з ектоморфним соматотипом: ТСПШС = 0,04МГВТ + 0,10МКС - 0,04ОГНТ + 0,04ОК - 0,73; ТМШС = 0,06ОГВТ + 0,23ШДЕСЗ - 0,03ОТ + 0,05ОПННС - 1,87; ТЗСЛШД = 0,12ОППВТ - 0,10ТШЖСС + 0,08НБШГ + 0,02ВПАТ - 0,05ОГВТ + 0,06ТШЖСГ - 0,16ШДЕГС - 2,82; для юнаків з екто-мезоморфним соматотипом: ТСПШС = 0,21 + 0,04ОПННС + 0,08НБШГ 0,01МТ - 0,22ШДЕСС + 0,06ККМ + 0,02ВК 0,02ТШЖСЖ; ТМШПД = 0,02 ОСТЕ - 0,02МГВТ + 0,02ОГНТ 0,05ШНЩ + 0,03ПНГР - 0,03ТШЖСБ - 0,13; ТЗСЛШД = 1,09 + 0,04ОТ + 0,04ШНЩ 0,06МВТ - 0,05ОШ - 0,05ОППНТ + 0,03МВВТ; для юнаків із середнім проміжним соматотипом: 2 (19) 1 3 57226 4 СДГ - сагітальна дуга голови, см; ТШЖСБ - товщина шкірно-жирової складки на боці, мм; ТШЖСГО - товщина шкірно-жирової складки на гомілці, мм; ТШЖСГ - товщина шкірно-жирової складки на грудях, мм; ТШЖСЖ - товщина шкірно-жирової складки на животі, мм; ТШЖСЗПП - товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча, мм; ТШЖСПП - товщина шкірно-жирової складки на передплічі, мм; ТШЖСППП - товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча, мм; ТШЖСС - товщина шкірно-жирової складки на стегні, мм; ШДЕГС - ширина дистального епіфіза гомілки справа, мм; ШДЕППЗ - ширина дистального епіфіза передпліччя зліва, см; ШДЕСЗ - ширина дистального епіфіза стегна зліва, см; ШДЕСС - ширина дистального епіфіза стегна справа, см; ШНЩ - ширина нижньої щелепи, см; ШП - ширина плечей, см. Корисна модель належить до медицини, а саме до її морфологічної та фізіологічної галузей, і стосується моделювання метричних характеристик серця у юнаків, що мешкають в умовах сучасного міста, на підставі ґрунтовного вивчення провідних фенотипічних маркерів, передусім комплексу антропометричних та соматотипологічних показників. Зміни, що відбуваються у нормальному серці під впливом різноманітних факторів привертають увагу дослідників [Гурова, 2004; Соя, 2005]. Так, питання впливу статі на зміни серця залишається відкритим і до цього часу. Більшість авторів погоджуються, що на всіх етапах індивідуального розвитку представники чоловічої статі превалюють у середніх значеннях кардіометричних параметрів над представниками жіночої [Єременко, Полька, 1999; Петрова, 2001]. Лише у період 12-14 років спостерігаються більші розміри серця у дівчаток в порівнянні з величиною серця у хлопчиків, але наступного року всі параметри серця хлопчиків знову переважають такі у дівчаток [Якубовська, 2000]. Існує й інша думка, згідно якої розміри серця представників різної статі не відрізняються, тому що величина серця більше залежить від маси і довжини тіла, ніж від статі [Соколов, 2003]. Якщо для організму, що росте і розвивається, питання про залежність розмірів серця від віку є доведеним, то для дорослих щодо цього э декілька суперечливих думок. Частина дослідників заперечують вік як фактор, що впливає на розміри серця дорослих. При цьому збільшення маси серця вони пов'язують з паралельним збільшенням маси тіла, яке найчастіше відбувається з віком [Kobzev et al., 2000; Ito et al., 2001; Nakao Fumiaki et al., 2001]. Прихильники протилежної думки вказують на постійне збільшення серця до глибокої старості. При цьому більшість з них погоджуються, що у віці 45-50 років розміри серця досягають постійної величини [Christoffels et al., 2000]. Суть вчення про типи конституції, зокрема про соматотип, полягає у тому, що для кожного типу властиві характерні особливості не тільки у первинно виділених антропометричних показниках, але й у складі тіла, діяльності нервової, ендокринної і імунної систем, структурі і функціях внутрішніх органів. Одним із таких органів є серце. В ряді до сліджень показано, що конкретні соматотипи характеризуються різними кардіометричними показниками [Сарафинюк, Кухар, 2004; Gallagher et al., 2000]. При вивченні кардіометричних показників встановлено, що всі вони виявляють певний зв'язок з конституційними параметрами, особливо з індексом маси тіла, активною масою тіла, компонентним складом маси тіла та певним соматотипом [Wang et al., 2000]. Отжевивчення мінливості кардіометричних показників визначення індивідуальних нормативних морфометричних параметрів анатомічних структур серця та їх пропорційність до соматоантропометричних параметрів людини в нормі і при патології являється актуальною проблемою інтегративної біомедичної антропології. Прототип способу, що пропонується, невідомий. В основу корисної моделі "Спосіб визначення морфологічних ехокардіографічних показників серця у юнаків із різним соматотипом в залежності від їх конституційних особливостей" поставлене завдання шляхом вивчення антропометричних, соматотипологічних та ехокардіографічних параметрів, використання математичного апарату і статистичних моделей розробити адекватний підхід до здійснення прогностичної оцінки та моделювання нормативних параметрів серця для юнаків в залежності від антропометричних та соматотипологічних характеристик. Поставлене завдання досягається способом, в якому згідно з корисною моделлю визначають комплекс антропометричних, соматотипологічних та ехокардіографічних показників, компонентний склад маси тіла, у практично здорових юнаків Поділля, проводять покроковий регресійний аналіз і створюють математичні моделі визначення індивідуальних нормальних ехокардіографічних розмірів серця. Статистична модель, що надає можливість визначити морфологічні характеристики серця, має наступний вигляд: Для юнаків з мезоморфним соматотипом ТМШПС=0,05СДГ-0,06МГВТ+0,05ТШЖСГ+ +0,02ВЛАТ+0,07ОК0,06ОППНТ-0,04НШГ-0,26 5 ТЗСЛШД=1,43-0,02ВК+0,05ШНЩ-0,01ОТ+ +0,05ТШЖСПП+0,02МВТ-0,11ЕНКС+ +0,01ТШЖСЖ ДЛШД=0,03ОТ-0,09ТШЖСППП+ 0,49ШДЕППЗ++0,07ВК+0,07ПЗРГК-0,05МВТ-0,66 Для юнаків з ектоморфним соматотипом ТСПШС=0,04МГВТ+0,10МКС-0,04ОГНТ+ +0,04ОК-0,73 ТМШС=0,06ОГВТ+0,23ЩДЕСЗ-0,03ОТ+ +0,05ОПННС-1,87 ТЗСЛШД=0,12ОППВТ-0,10ТШЖСС+ +0,08НБШГ+0,02ВПАТ-0,05ОГВТ+ +0,06ТШЖСГ-0,16ШДЕГС-2,82 Для юнаків з екто-мезоморфним соматотипом ТСПШС=0,21+0,04ОПННС+0,08НБШГ-0,01МТ-0,22ШДЕСС+0,06ККМ+0,02ВК-0,02ТШЖСЖ ТМШПД=0,02ОСТЕ-0,02МГВТ+0,02ОГНТ-0,05ШНЩ+0,03ПНГР-0,03ТШЖСБ-0,13 ТЗСЛШД=1,09+0,04ОТ+0,04ШНЩ-0,06МВТ-0,05ОШ-0,05ОППНТ+0,03МВВТ Для юнаків із середнім проміжним соматотипом ТМШПС=1,05+0,08ТШЖСЗПП-0,08НШГ+ +0,07ОГНТ-0,02ШП ТЗСЛШД=0,03ОС+0,03ТШЖСЗПП-0,13 ДЛШД=0,72НДГ+0,06ТШЖСБ+1,65ЕККС-0,45ШДЕГС+0,17ТШЖСГО-0,43МКС-11,71 Де: ДЛШД діаметр лівого шлуночка під час діастоли(см); ТЗСЛШД товщина задньої стінки лівого шлуночка під час діастоли (см); ТМШПД товщина міжшлуночкової перетинки під час діастоли(см); ТМШПС товщина міжшлуночкової перетинки під час систоли (см); ТСПШС товщина стінки правого шлуночка під час систоли (см); ВК вік (роки); ВЛАТ висота лобкової антропометричної точки (см); ВПАТ висота плечової антропометричної точки (см); ЕККС ектоморфний компонент соматотипу (бали); ЕНКС ендоморфний компонент соматотипу (бали); ККМ кістковий компонент маси тіла за Матейко (кг); МВВТ міжвертлюгова відстань таза (см); МВТ міжостьова відстань таза (см); МГВТ міжгребнева відстань таза (см); МКС мезоморфний компонент соматотипу (бали); МТ маса тіла (кг); НДГ найбільша довжину голови (см); НБШГ найбільша ширину голови (см); НШГ найменша ширину голови (см); ОГВТ обхват гомілки у верхній третині (см); ОГНТ обхват гомілки у нижній третині (см); ОК обхват кисті (см); 57226 6 ОПННС обхват плеча у ненапруженому стані (см); ОППВТ обхват передпліччя у верхній третині (см); ОППНТ обхват передпліччя у нижній третині (см); ОС обхват стопи (см); ОСТЕ обхват стегна (см); ОТ обхват талії (см); ОШ обхват шиї (см); ПЗРГК передньо-задній розмір грудної клітки (см); ПНГР поперечний нижньо-грудний розмір (см); СДГ сагітальна дугу голови (см); ТШЖСБ товщина шкірно-жирової складки на боці (мм); ТШЖСГО товщина шкірно-жирової складки на гомілці (мм); ТШЖСГ товщина шкірно-жирової складки на грудях (мм); ТШЖСГ товщина шкірно-жирової складки на грудях (мм); ТШЖСЖ товщина шкірно-жирової складки на животі (мм); ТШЖСЗПП товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча (мм); ТШЖСПП товщина шкірно-жирової складки на передплічі (мм); ТШЖСППП товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча (мм); ТШЖСС товщина шкірно-жирової складки на стегні (мм); ШДЕГС ширина дистального епіфіза гомілки справа (мм); ШДЕППЗ ширина дистального епіфіза передпліччя зліва (см); ШДЕСЗ ширина дистального епіфіза стегна зліва (см); ШДЕСС ширина дистального епіфіза стегна справа (см); ШНЩ ширина нижньої щелепи (см); ШП ширина плечей (см). Спосіб здійснюється таким чином. На попередньому етапі визначення ехокардіографічних характеристик серця у здорових юнаків проводили: Антропометричне дослідження за методикою В. В. Бунака [Бунак В. В. Антропометрия, - М.: Учмедгиз Наркомпроса РСФСР. - 1941. - 368с]. Компонентний склад маси тіла вивчали за методом J. Mateigka [Matiegka J. The testing of physical efficiency //Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. Vol. 2, № 3. - P. 25-38.]. Соматотипування проводили за розрахунковою модифікацією методу В. Heath і J. Carter [Carter J. L., Heath B. H. Somatotyping development and applications. - Cambridge University Press, 1990. - 504p.]. Ехокардіографічне дослідження проводили за загальноприйнятою методикою [Бобров и др., 1997, 1998] в трьох стандартних позиціях в М- і Dрежимах з трансторакального доступу на апараті "Ultramark-9". Статистична обробка отриманих результатів проведена в статистичному пакеті "STATISTICA 6.1" (належить НДЦ ВНМУ ім. М. І. Пирогова, ліцензійний № BXXR901E246022FA) з 7 57226 використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали за допомогою U-критерія Мана-Уітні. На завершальному етапі розробки математичних моделей для визначення ехокардіографічних характеристик серця застосовували методику прямого покрокового регресійного аналізу, який не вимагає наявності лінійного зв'язку між перемінними величинами та нормального розподілу залишків. При проведенні прямого покрокового регресійного аналізу нами були визначені наступні умови: перша - кінцевий варіант моделі повинен мати коефіцієнт детермінації (R2) не менше 0,50, тобто точність опису ознаки, що моделюється - не менша 50%; друга - значення F- критерію не менше 2,5; третя - кількість вільних членів, що включаються до моделі повинна бути, по можливості, мінімальною. Використання запропонованого підходу надає можливість визначити індивідуальні нормальні ехокардіографічні розміри анатомічних структур серця та забезпечити індивідуальну діагностику захворювань з урахуванням, соматотипологічних, Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 8 статевих, конституціональних та вікових особливостей людини. Приклад 1. Юнак К, з мезоморфним соматотипом має такі показники: сагітальна дуга голови 48 (см), міжгребнева відстань таза 28,5 (см), товщина шкірножирової складки на грудях 1,1 (мм), висота лобкової антропометричної точки 87 (см), обхват кисті 17,8 (см), обхват передпліччя у нижній третині 17,2 (см), найменша ширина голови 13,2 (см). Необхідно визначити індивідуальне нормальне значення для показника товщини міжшлуночкової перетинки під час систоли. Рішення: Використовуючи запропонований спосіб, розрахунок необхідного показника проводимо, використовуючи слідуючу формулу: ТМШПС=0,05СДГ-0,06МГВТ+0,05ТШЖСГ+ +0,02ВЛАТ+0,07ОК-0,06ОППНТ-0,04НШГ-0,26=,0548-0,0628,5+0,051,1+0,0287+ +0,0717,8-0,0617,2-0,0413,2-0,26=1,9(см). Висновок: Для юнака К нормальне значення для показника товщини міжшлуночкової перетинки під час систоли буде 1,9см. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601