Спосіб геолого-генетичної інтерпретації геологічної інформації по золоторудних об’єктах докембрійського віку

Спосіб геолого-генетичної інтерпретації геологічної інформації по золоторудних об'єктах докембрійського віку, який полягає в тому, що для розшифровки формування золоторудних об'єктів у докембрійських комплексах передбачають побудову спочатку простих геолого-генетичних моделей (гіпергенного, седиментогенного, метаморфогенного та ультраметаморфогенномагматогенного походження), а потім їх суперпозицію (послідовне накладення) відносно можливих 3 вченні топомінералогічних об'єктів земної кори з встановленням розподілу мінералів, мінеральних асоціацій і комплексів, спроектованого на площину картування (денну поверхню, горизонт гірничих виробок, площину розрізу) [Н.П. Юшкин у кн. Топоминералогия. - М.: Недра, 1982. - 288 с.]. Даний спосіб обрано в якості найближчого аналога. Недоліками відомого способу є неможливість на певному рівні (на рівні генерацій мінералів) застосовувати отриману мінералого-генетичну інформацію для створення просторової мінералогогенетичної моделі, а також неможливість прогнозувати золоте зруденіння при середньомасштабних дослідженнях. В основу запропонованої корисної моделі поставлено задачу створити ефективний спосіб прогнозної оцінки та пошуків корінного золота промислового типу у межах докембрійських комплексів із застосуванням генераційного аналізу мінералівіндикаторів на початковому етапі прогнозних досліджень, так і в подальшому при пошуках рудних тіл. Причому генераційний аналіз можливо проводити з використанням звичайного оптичного обладнання (бінолупа та поляризаційний мікроскоп) виробничої геологічної лабораторії, а також і в польових умовах. Представлена задача вирішується способом геолого-генетичної інтерпретації геологічної інформації по золоторудних об'єктах докембрійського віку, який полягає в тому, що для розшифровки формування золоторудних об'єктів у докембрійських комплексах передбачають побудову спочатку простих геолого-генетичних моделей (гіпергенного, седиментогенного, метаморфогенного та ультраметаморфогенно-магматогенного походження), а потім їх суперпозицію (послідовне накладення) відносно можливих комбінацій різних геологічних умов, тобто побудову складних моделей золоторудних систем, який відрізняється тим, що на початковому етапі виконують металогенічне прогнозування золоторудних об'єктів на підставі аналізу головних чинників їх контролю - палеолітологічного, метаморфогенного і ультраметаморфогенномагматогенного з використанням мінералогогеохімічних ознак в тому рахунку онтогенії мінералів (генераційного аналізу) і факторного аналізу, що забезпечує високий генетичний рівень прогнозних досліджень і дозволяє за певних граничних умов визначити пошукові ознаки (мінералогічні, генетичні і топомінералогічні) складних геологогенетичних моделей золоторудних систем і на цій підставі встановити перспективні ділянки для детальних пошуково-розвідувальних робіт. Для розшифровки формування золоторудних об'єктів у докембрійських комплексах пропонується спосіб геолого-генетичної інтерпретації геологічної інформації по цих об'єктах, який, на відміну від прототипу, передбачає побудову спочатку простих геолого-генетичних моделей, а потім їх суперпозицію відносно можливих комбінацій різних геологічних умов. Запропоновані моделі повинні класифікуватися на принципах рішення зворотних задач, тобто послідовним введенням для кожної моделі ієрархічно побудованих граничних умов, а саме: 1) походження, 2) генезис, 3) поведінка зо 60869 4 лота в режимах описаного генезису, 4) парагенезис, як наслідок реалізації хімічних реакцій. Це дозволяє послідовно виділити: за походженням серії золоторудних систем, за генезисом - групи золоторудних систем, за парагенезисом - класи золоторудних систем, і побудувати 11 варіантів простих теоретично можливих геолого-генетичних моделей золоторудних систем гіпергенного, седиментогенного, метаморфогенного і ультраметаморфогенно-магматогенного походження. У реальних природних умовах прості моделі можуть послідовно накладатися одна на одну з утворенням складних моделей. Складні моделі золоторудних систем можуть бути використані як підстава прогнозування реальних золоторудних об'єктів. Ієрархічна взаємодія золоторудних систем на рівнях вузького парагенезису (геологічного тіла) - генезису (конкретного геологічного генетичного процесу, частка речовини якого є рудою) походження (головного геологічного процесу) дає можливість розглядати: вузький парагенезис (клас) як більш надійну пошукову ознаку, а генезис (групу) як більш надійний прогнозний критерій. Пропонується алгоритм прогнозно-пошукових робіт на корінне золото у докембрійських комплексах, який включає три етапи. На першому етапі при прогнозній оцінці перспективності конкретного об'єкта проводиться аналіз основних прогнозних критеріїв (палеолітологічного, метаморфогенного і ультраметаморфогенно-магматогенного) з встановленням походження і генезису об'єкта. На другому етапі проводиться аналіз пошукових ознак об'єкта при цьому аналізуються мінералогічні ознаки (онтогенічні, термобарогеохімічні, філогенічні і парагенетичні), генетичні ознаки (прогресивного метаморфізму, прогресивних метасоматитів, ультраметаморфізму-магматизму і регресивних метасоматитів) і топомінералогічні ознаки, тобто ознаки складних геологогенетичних моделей. В якості топомінералогічних ознак постають широкі мінеральні парагенезиси, встановлення і наступне картування яких дасть змогу виділити ділянки накладення продуктивних гідротермальних розчинів на метаморфізовані ділянки, збагачені золотом з підсиленням рудного потенціалу. В завершення аналізу будується топомінералогічна схема перспективності об'єкта з виділенням найважливіших пошукових ділянок. В межах кожної ділянки оцінюється послідовність формування рудних стадій і виділяються найбільш сприятливі рудні тіла. Для вирішення задачі в межах визначеної ділянки (об'єкту) достатньо пробурити обмежену кількість свердловин, які задаються за певними напрямками, і відібрати з них обмежену кількість мінералогічних проб для генераційного аналізу і зразків для петрографічного аналізу - по одному з кожного основного різновиду порід. Потім ці проби і зразки проходять підготовку за відомими методиками і потрапляють на вказані види аналізів. Загальними ознаками найближчого аналога та способу, який пропонується, є те, що в обох випадках кінцевим результатом є топомінералогічна карта чи схема з виділенням певних мінералогічних тіл. 5 Відмінними ознаками способу, який пропонується, від найближчого аналога є те, що на початковому етапі виконується металогенічне прогнозування корінного золота на підставі аналізу головних чинників контролю - палеолітологічного, метаморфогенного і ультраметаморфогенномагматогенного з використанням мінералогогеохімічних ознак в тому рахунку онтогенії мінералів і факторного аналізу, що суттєво підвищує рівень прогнозних досліджень і дозволяє виділити певні перспективні ділянки для пошукових і топомінералогічних досліджень з подальшим виділенням рудних тіл. Спосіб ілюструється деякими прикладами, характерними для геологічних умов Українського щита. Приклад 1 Топомінералогічні ознаки деяких тригенних геолого-генетичних золоторудних моделей. 1. Вивітрювання - амфіболітова фація - стадія власне ультраметаморфізму і пегматитів. Породи амфіболитової фації з прошарками залізистих і глиноземистих кварцитів зазнавали часткове, а потім повне розплавлення з формуванням порід діоритгранодіоритового та іншого складу. Головні породоутворюючі парагенезиси включали плагіоклази, калієві польові шпати (КПШ), кварц, біотит і піроксен, а також парагенезиси чарнокітоїдів. При накладенні на парагенезиси амфіболітової фації продуктів кристалізації палінгенноанатектичного і магматичного розплаву золото в низьких ступенях окислення утворювало парагенезис з графітом і піротином у вигляді бідної тонкодисперсної вкрапленості і рідко-газовими включеннями з кристалізацією бездомішкового магнетиту. Незначна кількість золота накопичувалась у зонах контактів метаморфічних та ультраметаморфогенних порід, а також слабко концентрувалась в кремнеземних фазах пегматитів. Результати буріння, аналізів зразків і проб, відібраних в ендоконтактовій зоні Янишівського масиву ультраметаморфогенних пегматитоносних турмалінумішуючих гранітів хмільницького комплексу раннього протерозою (басейн р.Кодима, Бузько-Росинська металогенічна область) показали наявність прояву золота, який відповідає даній моделі. 2. Седиментогенез - зеленосланцьова фація альбітити-грейзени. Згідно з цією моделлю на рудопрояви золота метаморфізованого генезису із золоторудними парагенезисами хлориту, карбонатів, альбіту, кварцю, піриту та піротину накладались флюїди пневматолітової стадії з високою концентрацією золота. Формування парагенезису альбіту, калієвого польового шпату і кварцю із завершальною фазою мусковіту і частково біотиту призводило до метасоматичного заміщення метаморфізованих верств суттєво метаграве-літового складу у вигляді високотемпературних регресивних метасоматитів крупнозернистої будови. При зростанні рН на ділянках сульфідизації осаджувались додаткові порції самородного золота, утворюючи зони з багатим 60869 6 зруденінням. Основними продуктивними парагенезисами виступали крупне самородне золото та його інтерметаліди, карбонат, пірит, піротин, які розвинені в інтерстиціях основних породоутворюючих мінералів регресивних метасоматитів. У цих умовах також існував парагенезис золото-графіт (реліктовий) і відбувався перехід піриту в піротин, що сприяло кристалізації додаткових кількостей тонкодисперсного золота. Більш пізнє тонко дисперсне золото приурочене до скупчень мусковіту і біотиту. На сьогоднішній день природні аналоги цієї моделі не встановлені. 3. Седиментогенез - амфіболітова фація - середньотемпературна гідротермальна стадія. За цією моделлю на прогресивні парагенезиси амфіболітової фації накладалися середньотемпературні суттєво водні розчини регресивної гілки з формуванням навколорудних змін незначних розмірів (окварцювання, хлоритизація, серицитизація, гематитизація та ін.). При різких інверсіях РТ-параметрів відбувався ступінчастий розпад золотоносних комплексів при більш високій температурі. При цьому початкові порції золота кристалізувались у вигляді тонкозернистої вкрапленос-ті у сульфідах заліза. На заключних стадіях утворювалось самородне золото. В цих умовах існування парагенезису золота з піритом, піротином і магнетитом відбувалось часткове розчинення піротину, золота і перевідкладення останнього у високих ступенях окислення - з піритом і магнетитом. Кумінгтоніт хлоритизувався. Формувались відносно потужні зони окварцювання і кварцово-жильні зони, які приурочені до ділянок перешарування метаморфічних порід різної компетенції з утворенням на ранній стадії більш високотемпературного парагенезису золотохалькопіритарсенопіритмолідбеніт, а пізніше - золото-бляклі руди-вісмутин-сфалерит-галеніт на ділянках мінералів більш ранніх сульфідних парагенезисів. Результати аналізів зразків і проб, відібраних у Західному Приазов'ї у межах Сорокінського палеорифту, а також у Північно-Західному районі в межах Кіровсько-Кочерівського палеорифту показали наявність відповідно Сурозького (з високо- і середньотемпературними продуктивними стадіями) і Поташнянського проявів, що відповідають даній моделі. Приклад 2 Топомінералогічні ознаки деяких тетрагенних геолого-генетичних золоторудних моделей. 1. Вивітрювання - зеленосланцьова фація альбітити-грейзени - високотемпературна гідротермальна стадія. Згідно з цією моделлю утворювались протяжні і відносно потужні зони регресивних навколорудних змін (перші сотні метрів), серед яких переважали калішпатизація, окварцювання і гематитизація. Замість піротину кристалізувався пірит з розчиненням першого. На продуктивний парагенезис зеленосланцьової фації - золото - хлорит - залізисті карбонати пірит - піротин накладався парагенезис аль-бітитгрейзенової фази гіпабісальних гранітоїдів - аль 7 60869 біт, КПШ, кварц, мусковіт, біотит. Крім основних мінералів, присутні ортит, ксенотим, монацит і турмалін. Тонко дисперсне золото при цьому входило в якості домішок у сульфіди. При подальшому накладенні формувались зони окварцювання з ортоклазом, топазом, турмаліном і високотемпературними сульфідами - халькопіритом, вісмутином, ганітом і арсенопіритом. Золото зустрічалось в самородному вигляді з утворенням добре огранених кристалів різних розмірів, часто у зростаннях з халькопіритом і піротином, а також крупних дротовидних виділеннях, дендритах та інших формах у кварці в парагенезисі з багатьма інтерметалідами вісмута, телура і селена. Тонкодисперсне золото із ранніх сульфідів і сульфоарсенідів перерозподілялось і накопичувалось у кварці. Дана геолого-генетична модель відкрита в межах: Інгуло-Інгулецького району - Юріївський (через амфіболітову фацію) і Клинцівський прояви (через вивітрювання, седимен-тогенез, амфіболітову фацію, високо- і середньотемпературний гідротермальний процес); Комп’ютерна верстка А. Рябко 8 на межі Інгуло-Інгулецького і Середньопридніпровського районів (у зоні Криворізького розлому) - Новоросійський прояв (через вивітрювання і амфіболітову фацію). Таким чином, запропонований спосіб у порівнянні з найближчим аналогом забезпечує на початковому етапі високий генетичний рівень прогнозних досліджень, які дозволяють на другому і третьому етапах за певних граничних умов визначити пошукові ознаки складних геолого-генетичних моделей золоторудних систем і на цій підставі встановити перспективні ділянки аж до виділення рудних тіл. Досягнутий результат зменшує фінансові витрати на проведення пошукових і пошуковооціночних геологічних робіт (буріння великої кількості свердловин, проходка шурфів, шахт і т.ін.) і дозволяє встановлювати золоторудні об'єкти промислового типу. Спосіб, що пропонується, надається геологічним підприємствам для використання у комплексі прогнозно-пошукових робіт на корінне золото в межах докембрійських геологічних структур. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601