Спосіб виготовлення асоційованої вакцини “гемоентеротоксал” проти гемофільозного полісерозиту, сальмонельозу і набрякової хвороби свиней

Спосіб виготовлення асоційованої вакцини проти гемофільозного полісерозиту, сальмонельозу і набрякової хвороби свиней - асоційованої інак 3 Штами, що входять до складу "Гемоентеротоксалу", відклоновані та селекціоновані в лабораторії асоційованих інфекцій Інституту ветеринарної медицини НААНУ. Штами, що входять до складу "Гемоентеротоксалу", задепоновані в колекції Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів: - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Haemophilus parasuis шт. ША, видане 04.04.1994 року і має реєстраційний номер 3, епізоотичний; - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Haemophilus parasuis шт. 5747, видане 10.02.2010 року і має реєстраційний номер 492, еталонний; - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Salmonella typhimurium шт. Skp, видане 10.02.2010 року і має реєстраційний номер 493, епізоотичний; - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Salmonella choleraеsuis шт. 32, видане 10.02.2010 року і має реєстраційний номер 494, еталонний; - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Escherichia coli О139:К82 шт. 1084, видане 10.02.2010 року і має реєстраційний номер 495, епізоотичний, гемолітичний; - свідоцтво про первісне депонування мікроорганізмів Escherichia coli О157:К88 шт. 1297, видане 10.02.2010 року і має реєстраційний номер 496, еталонний, гемолітичний. До складу вакцини входять такі компоненти: 1. Штами збудників хвороб - Haemophilus parasuis5747 і ША, Salmonella typhimurium і Salmonella choleraesuis, гемолітичні Escherichia coli О157:K88 і Escherichia coli О139:K82. 2. Гідроокис алюмінію або галун. 3. Формалін. Корисна модель ілюструється такими прикладами: Приклад 1. Виготовлення вакцини. Штами висіваються в пробірки з бульйоном Хоттінгера і культивуються при 37 °C впродовж 1820 годин. Отримані матричні культури висівають у 3 колби по 300-350 см того ж бульйону і після витримки 18-20 годин при 37 °C висівають у 10 62392 4 літрові і більше реактори 200-250 мільйонів мікро3 бних клітин на 1 см і культивують до 10-12 годин. Для покращення ростових властивостей в бульйон додають глюкозу 0,2-0,3 % (в сухій речовині) у вигляді 40 % розчину та в такій же дозі екстракт дріжджів. Аерація біомаси забезпечується роторним змішувачем при 200-250 об/хв. Впродовж вирощування бактеріальної маси кожні 2-3 години контролюють рН, кількість накопичених мікробів і їх чистоту. При наявності в бактеріальній масі 2-х мільярдів мікробних клітин в 1 см її інактивують 40 %-ним формаліном в кількості 0,5 %. Через 24 години в біомасу додають ад'ювант: 5 % гідроокисалюмінію 3 або 25 см на 1 л бактеріальної маси 6 % галуну. В такому вигляді бактеріальна маса витримується 48 годин при 37 С з включенням роторного змішувача на 15-20 хв. кожні 5-6 годин. Після цієї процедури бактеріальну масу всіх культур змішують в пропорції 1:1:1:1:1:1, фасують і відбирають проби для проведення контролю. Приклад 2. Визначення контамінації бактеріальною і грибковою мікрофлорою. Визначення контамінації бактеріальною та грибковою мікрофлорою проводять згідно з ДСТУ 4483:2005. Приклад 3.Визначення антигенності. Перед вакцинацією у свиноматок відбирають кров та досліджують сироватки крові в РА, використовуючи антигени, виготовлені із бактерій вакцинних штамів. Для постановки пробірної РА добові культури мікроорганізмів на скошеному агарі 3 змивають 3-4 см фізрозчину, змішують в рівних частках, готують антиген - завись інактивованих бактерій шляхом прогрівання на водяній бані при 100 °C впродовж 1-1,5 години, рахуючи з моменту закипання. Вакцину вводять внутрішньом'язово поросним свиноматкам у ділянці середньої третини шиї двічі за 30 і 15 днів до опоросу; в дозах відповідно - 5 3 3 см і 10 см . Через 21 день після другої вакцинації у свиноматок перед опоросом відбирають кров та знову досліджують сироватки в РА (табл. 1). Титр антитіл після дворазового введення вакцини повинен бути 1:100-1:160. 5 62392 6 Таблиця 1 Експериментальні дані по визначенню антигенної активності вакцинних штамів "Гемоентеротоксалу» Кількість досліджень Штами Haemophilus parasuis5747 Haemophilus parasuis ША Salmonella typhimurium Skp Salmonella choleraesuis32 Escherichia coli1297 (О157) Escherichia coli1084 (О139) Середній титр Свиноматки після двораСвиноматки перед вакцинацією зової вакцинації 7 28,0 173,0 10 192,0 15 28,0 268,0 5 20,0 256,0 7 5,0 203,0 8 5,0 143,0 Приклад 4. Визначення імуногенності. Імуногенність серії вакцини перевіряють на 60 білих мишах - по 10 на кожний контрольний штам, яким вводять вакцину підшкірно, дворазово з інте3 рвалом 14 діб по 0,5 см ,60-ти (контрольні групи) замість вакцини вводять дворазово підшкірно по 3 0,5 см стерильного бульйону Хоттінгера. Через 21 добу після другого введення вакцини 10 імунізованих та 10 контрольних мишей заражають внутрішньочеревно патогенними бактеріями кожного із шести контрольних штамів в визначеній летальній дозі. За піддослідними тваринами ведуть спостереження протягом 10 днів. Вакцину вважають імуногенною в тому випадку, коли після контрольного зараження виживає не менше 60 % вакцинованих мишей шести груп і загибелі не менше 80 % мишей у контрольних групах за час спостережень (табл. 2). Таблиця 2 Експериментальні дані по визначенню імуногенності штамів в асоційованому складі вакцини Штами Haemophilus parasuis5747 Haemophilus parasuis ША Salmonella typhimurium Skp Salmonella choleraesuis32 Escherichia coli1297 (О157) Escherichia coli1084 (О139) Приклад 5. Визначення нешкідливості вакцини. Для проведення випробувань відбирають три флакони вакцини. Після ретельного перемішування до одержання гомогенної суспензії із кожного флакона відбирають стерильною піпеткою 3 по 10-15 см вакцини і переносять у стерильний 3 флакон об'ємом 100 см . Суміш перемішують, 3 набирають у шприц і вводять по 0,5 см підшкірно в ділянці спини 10-ти білим мишам масою 16-18 г, яких раніше не використовували в дослідах. Одночасно 10 контрольним невакцинованим 3 мишам вводять підшкірно по 0,5 см стерильного фізіологічного розчину. % захисту 89,0 83,3 90,0 77,7 100,0 77,7 За піддослідними тваринами спостерігають впродовж 10 діб. Вакцину вважають нешкідливою, якщо за час спостереження всі миші залишилися живими. Приклад 6. Результати експериментальних досліджень. Провели аналіз впливу "Гемоентеротоксалу" на репродуктивну систему свиноматок в свинарських комплексах [3]. Вакцинація застосовувалась згідно з настановою внутрішньом'язово: свиноматкам дворазо3 3 во - 5 см і 10 см за 30 і 15 днів до опоросу. Припустимою нормою вважається 2-3 % викиднів від наявності свиноматок (Э.Г. Гельвиг 2005 р.) (табл. 3). 7 62392 8 Таблиця 3 Порівняльні дані прояви викидів в залежності від вакцинації свиноматок "Гемоентеротоксалом» Назва комплексу «Слобожанський» «Бахмутський» «Агро-Еліта» Кількість свиноматок (тис.) Всього 7,0 139 9,0 183 4,0 142 Крім того в свинарському комплексі "Бахмутський" проведено аналіз щорічної вибраковки свиноматок. В результаті установлено, що при технологічній нормі вибраковки маток 40 %, до % Результати спостережень Всього 2,0 34 2,0 136 3,5 83 % 0,5 1,5 1,3 вакцинації фактично відхід маток становив 29,5 %, тоді як після проведення вакцинації вибраковка знизилась до 18,5-19,0 %, чим продовжила відтворювальну функцію біля 800 маток. Таблиця 4 Дані ефективності "Гемоентеротоксалу" на дорощуванні поросят в свинарському комплексі за час гострого перебігу інфекційних хвороб Відхід за період дорощування Всього Вимушено заПало битих Гол. % Невакциноване поголів'я 3767 573 1881 2554 67,7 Вакциноване поголів'я 3224 786 414 1200 37,2 Прийнято на дорощування Таким чином за період дорощування серед вакцинованих поросят було додатково збережено 783 голови (табл. 4). Вакцина "Гемоентеротоксал" знайде застосування в свинарських господарствах різних форм власності, особливо в крупних свинарських комплексах, де захворювання перебігають, в більшості, в асоційованій формі. Джерела інформації: 1. Вербицький П.І. Ветеринарні імунобіологічні препарати. Довідник. /Вербицький П.І., Головко A.M. - К.- реф. 2004 р. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Переведено на відгодівлю Всього Гол. % 1035 34,6 1818 53,3 2. Павлов Є.Г. Особливості прояви патологічних процесів в легенях свиней при респіраторних хворобах / Павлов Є.Г., Айшпур О.Є. Ветеринарна біотехнологія. К.-2008 р. - № 12. - С. 162-165. 3. Айшпур О.Є. Ефективність гемоентеротоксалу при гострому перебігу респіраторних хвороб в промисловому свинарському комплексі / Айшпур О.Є., Павлов Є.Г., Сидорук М.О. // Ветеринарна біотехнологія. К.-2008 р. -№ 12. - С. 9-12. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601