Спосіб комплексної терапії вугрової хвороби

Спосіб комплексної терапії вугрової хвороби, що здійснюють шляхом призначення лосьйону 3 включає базисну специфічну (системну, топічну) терапію та додаткове застосування терапевтичних заходів, спрямованих на усунення або корекцію супутніх чинників, значимих в патогенезі цього дерматозу, зокрема призначають препарати Зинерит і Скінорен, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців. Паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначають пробіотик Хілакфорте по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день та препарат гіалуронової кислоти куріозин у вигляді аплікацій 1-2 рази на добу при лікуванні тяжких клінічних форм акне. Проводять також реабілітаційну терапію засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. До недоліків способу слід віднести повільну дію Скінорену (азелаїнової кислоти), оскільки виразний ефект лікування спостерігається тільки через 4 тижні, та суттєву частоту тимчасового подразнення шкіри у перші 3-5 днів застосування. Крім того, частина пацієнтів вказує на певні незручності при застосуванні Скінорену у літню пору року. Це обумовлюється галеновою формою препарату у вигляді крему, що перешкоджає респірації. Відома патогенетична роль при ВХ гормонального обміну, порушення мікробіоценозу шкіри, імунної недостатності, але дані про комплексне вивчення основних чинників вугрової хвороби висвітлені ізольовано, без урахування порушень мікробіоценозу кишечника і ліпідного обміну, які можуть впливати на тяжкість захворювання [Баринова А.Н. Вульгарные угри: патогенез, клиника и лечение. Современное состояние вопроса // Российский семейный врач. -2003.- №3.- С. 3043]. Зростання захворюваності на ВХ, збільшення частки торпідних до терапії форм ВХ зумовлюють доцільність розробки нових комплексних методів терапії цього захворювання відповідно до провідних ланок патогенезу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу комплексної терапії вугрової хвороби, в якому за рахунок зміни схеми лікування буде досягнуто впливу на всі ланки патогенезу ВХ. Поставлена задача вирішується тим, що в способі комплексної терапії вугрової хвороби, який здійснюють шляхом призначення лосьйону Зинерит, який наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 5-10 тижнів, пробіотику Хілакфорте по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день, згідно з корисною моделлю, додатково призначають лосьйон Угрин, який наносять на уражені ділянки шкіри, протираючи ватним тампоном, змоченим препаратом, 3 рази на день протягом 2 місяців, та препарат Епадол по 2 капсули 4 рази на день під час їжі протягом місяця. Запропонований комплексний патогенетично обґрунтований спосіб лікування із застосуванням засобів для корекції метаболічних порушень і порушень мікробіоценозу кишечника, засобів для місцевої терапії лосьйону Угрин і лосьйону Зинерит. 62393 4 Лосьйон Зинерит містить еритроміцинцинковий комплекс. Дія еритроміцину бактеріостатична, цинк зменшує вироблення секрету сальних залоз. Пробіотик Хілак-форте - засіб, який підтримує і коригує мікрофлору кишечника. Лосьйон Угрин містить витяжки з трави деревію, листя м'яти, квітів ромашки, трави чистотілу, квітів календули, квітів пижма, трави лаванди на 40 % етанолі. Цей лосьйон призначають хворим на ВХ, оскільки він містить витяжки з лікарської рослинної сировини, які мають протизапальну, антибактеріальну і протигрибкову дію, і ефективність лосьйону є достатньою для таких пацієнтів. Лосьйон Угрин призначають також хворим, які мають алергічні реакції на антибіотики, незалежно від ступеня тяжкості. Препарат Епадол є сумішшю з високим вмістом ефірів омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), а також пальмітоолеїнової, пальмітинової, ліноленової, лінолевої, олеїнової, стеаринової та інших жирних кислот. Омега-3 ПНЖК мають гіполіпідемічні властивості: знижують переважно рівень тригліцеридів, також зменшують вміст холестерину ліпопротеїдів дуже низької і низької щільності. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Пацієнту з вугровою хворобою проводять комплексне обстеження і на його основі призначають зовнішнє лікування шкіри обличчя: лосьйон Зинерит наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 5-10 тижнів, лосьйон Угрин наносять на уражені ділянки шкіри, протираючи ватним тампоном, змоченим препаратом 3 рази на день протягом 2 місяців. Призначають ліпідограму і на основі змін показників даного обстеження встановлюють метаболічні порушення, якікоригують шляхом призначення препарату Епадол по 2 капсули 4 рази на день під час їжі протягом місяця. Пробіотик Хілак-форте призначають по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день. Для підтвердження ефективності запропонованого способу лікування проведені клінічні дослідження: було обстежено 102 хворих на ВХ віком від 14 до 35 років, які знаходились на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у Львівському обласному комунальному шкірно-венеричному диспансері за період з 2003 по 2007 роки. Усі пацієнти підлягали комплексному клініколабораторному обстеженню, яке призначалось під час встановлення діагнозу, і під час наступного диспансерного спостереження. Контрольну групу склали 14 практично здорових осіб віком 16-30 років. Разом із загальноприйнятими лабораторними дослідженнями (клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів), визначали вміст глюкози, на основі ліпідограми визначали вміст тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) у сироватці крові хворих на ВХ за допомогою біохімічного аналізатора „Spectrum ABBOTT" з використанням реактивів POINTE SCANTIFIC (США). У всіх хворих визначали індекс 5 атерогенності (ІА): ТА визначається як відношення різниці загального холестерину (ЗХС) і ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) до ХС-ЛПВЩ. Мікробіологічні дослідження проводили до і після лікування методом прямої якісної оцінки мікробіоценозу неураженої шкіри (відбитки), осередків запалення (гній, комедони). Аеробні та анаеробні культури мікробів виділяли на збагачених селективних середовищах згідно з уніфікованими методиками. Ідентифікацію виділених мікробів проводили згідно з Наказом МОЗ СРСР № 535 (від 22.04.1985 р.) та 9-м виданням визначника бактерій Берджі. Дослідження чутливості до антибіотиків проводили за допомогою дисків з антибіотиками згідно з «Інструкцією для медичного застосування дисків з антибіотиками для визначення чутливості мікроорганізмів до лікарських засобів» (2004 p.). Дослідження мікробіоценозу кишечника проводили згідно з Методичними вказівками по мікробіологічній діагностиці захворювань, викликаних ентеробактеріями (1984 р.) [Методические указания по микробиологической диагностике заболеваний, вызываемых энтеробактериями.- Москва.1984.- 147 с.]. Для уніфікованого визначення тяжкості захворювання ВХ при першому огляді та в динаміці спостереження за хворими застосовували клінічну класифікацію, запропоновану Американською академією дерматології, згідно з якою виділено чотири ступеня прояву процесу. При аналізі клінічних проявів ВХ на момент огляду було визначено: І ступінь тяжкості вугрової хвороби - у 37 хворих (36,28 %); II ступінь тяжкості вугрової хвороби - у 43 хворих (33,33 %); III ступінь тяжкості вугрової хвороби - у 23 хворих (22,55 %); IV ступінь тяжкості вугрової хвороби - у 8 хворих (7,84 %). При аналізі метаболічних показників сироватки крові спостерігалося відхилення показників ліпідного обміну у хворих з вугровою хворобою в порівнянні з показниками групи контролю. Результати біохімічних досліджень показали різні порушення ліпідного спектра крові в обстежуваних хворих на ВХ. Ліпідний дисбаланс виявлено у більшості - 89 (87,27 %) зі 102 хворих, порівняно з 14 здоровими особами. Спостерігалися помірні зміни у вигляді гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, збільшення рівня ліпопротеїдїв високої щільності і ліпопротеїдів низької щільності (Р