Спосіб визначення протизапальної активності вагінальних лікарських засобів на моделі гострого запалення піхви

УКРАЇНА (19) UA (11) 65518 (13) U (51) МПК (2011.01) G01N 25/00 A61B 17/00 A61K 9/00 A61P 15/00 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ видається під відповідальність власника патенту ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ВАГІНАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА МОДЕЛІ ГОСТРОГО ЗАПАЛЕННЯ ПІХВИ (13) начають вагінальні засоби для місцевого застосування (песарії, вагінальні креми та мазі, вагінальні капсули, тампони та т. ін.). Враховуючи те, що саме запалення відіграє головну роль у патогенезі розвитку ЗЗЖСО, обов'язковим є вивчення протизапальних властивостей нових лікарських засобів, що пропонуються для лікування даної патології. Протизапальну дію лікарських засобів визначають за офіційною методикою на моделі гострого асептичного запалення кінцівок у лабораторних тварин (щури, миші) з використанням різноманітних флогогенів: карагенін, формалін, декстран, серотонін, гістамін, трипсин, овальбумін, агар, каолін [1]. Недоліками даної методики можна вважати те, що за її допомогою неможливо об'єктивно оцінити локальну дію вагінальних лікарських форм, таких як: песарії, вагінальні таблетки, капсули і т. ін., 65518 Корисна модель належить до біології та медицини, а саме до способів вивчення протизапальної активності вагінальних лікарських засобів на моделі гострого запалення піхви, і призначена для використання при проведенні доклінічних досліджень зазначених засобів. Запальні захворювання жіночих статевих органів (ЗЗЖСО) є однією з актуальних проблем сьогодення. За даними ВООЗ ЗЗЖСО займають одне з перших місць серед захворювань, що зустрічаються у хворих гінекологічного профілю. Проведені численні дослідження, присвячені проблемі ЗЗЖСО, але й до сьогодні триває пошук ефективних лікарських засобів і методів терапії, що направлені на зменшення кількості ускладнень та рецидивів, покращення репродуктивної функції. Для лікування захворювань в акушерстві та гінекології поряд із препаратами системної дії приз (11) симальною температурою визначають пік запалення, а протизапальну активність розраховують за емпіричною формулою: Тк  Тд ПА  (1  ) * 100 % , де Тк  Тмп ПА - протизапальна активність, виражена в процентах; Тк - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин контрольної групи; Тд - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин дослідної групи; Тмп - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин групи модельної патології. UA (21) u201105766 (22) 10.05.2011 (24) 12.12.2011 (46) 12.12.2011, Бюл.№ 23, 2011 р. (72) СТЕПАНОВА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ДОЛЖИКОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА, ДОБРОВА ВІКТОРІЯ ЄВГЕНІВНА, МАЛОШТАН АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (57) Спосіб визначення протизапальної активності вагінальних лікарських засобів на моделі гострого запалення піхви наркотизованих дослідних тварин-самиць флогогену з подальшою оцінкою зміни стану запального процесу під впливом лікарських засобів, що досліджуються, у порівняння з контролем, який відрізняється тим, що додатково перед введенням флогогену скарифікують слизову оболонку піхви, визначають початкову локальну температуру у піхві з наступним вимірюванням такої температури через задані проміжки часу, за мак U 2 (19) 1 3 безпосередньо у місці запалення. Відомий спосіб вивчення протизапальної активності лікарських засобів шляхом інтравагінального введення флогогенів [2], згідно з яким досліди проводяться на статевозрілих щурах-самицях вагою 180-200 г. Попередньо тварин наркотизують шляхом введення 1 % розчину барбамілу з розрахунку 1 мл на 100 г тварини. За допомогою зонду тварині у піхву вводять флогоген із розрахунку 0,2 мл / 100 г. Біологічно-активну речовину, що вивчають, вводять у попередньо обраному режимі введення. Через 8 годин після введення речовини, що вивчається, тварин виводять з експерименту, проводять препарування піхви та оцінюють протизапальну дію біологічно активних речовин за показниками місцевої дії (площею некрозу слизової оболонки, наявністю та ступенем набряку, гіперемій, наявністю та площею ерозій, крапкових крововиливів), оцінюючи показники у балах. До недоліків відомого способу слід віднести низьку точність та обмежену достовірність одержаних результатів внаслідок суб'єктивності бальної оцінки, яку проводить лаборант, що присвоює бали у залежності від ступеня виваженості ознак. Спосіб також не містить чітких рекомендацій щодо часу введення флогогену та не враховує високу стресостійкість слизової оболонки піхви, за рахунок чого через 8 годин після введення флогогену у піхві майже не відбуваються зміни, що можуть бути зафіксовані візуально. Задача корисної моделі полягає у створенні способу визначення протизапальної дії вагінальних лікарських засобів на моделі гострого запалення піхви у лабораторних тварин при проведенні доклінічних досліджень, який шляхом обчислення статистично доказової протизапальної активності за зміною локальної температури у піхві забезпечує об'єктивну оцінку протизапальної активності досліджуваного засобу безпосередньо у місці запалення. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі визначення протизапальної активності вагінальних лікарських засобів, що включає моделювання гострого запалення шляхом введення у піхву наркотизованих дослідних тваринсамиць флогогену з подальшою оцінкою зміни стану запального процесу під впливом лікарських засобів, що досліджуються, у порівняння з контролем, згідно з корисною моделлю на відміну від прототипу додатково перед введенням флогогену скарифікують слизову оболонку піхви, визначають початкову локальну температуру у піхві з наступним вимірюванням такої температури через задані проміжки часу, за максимальною температурою визначають пік запалення, а протизапальну активність розраховують за емпіричною формулою: Тк  Тд ПА  (1  ) * 100 % , де Тк  Тмп ПА - протизапальна активність, виражена в процентах; Тк - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин контрольної групи; 65518 4 Тд - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин дослідної групи; Тмп - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин групи модельної патології. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Статевозрілим щурам-самицям вагою 180200 г в одній фазі естрального циклу за годину до введення флогогену вводять досліджуваний засіб. Через годину після введення досліджуваного лікарського засобу тварин наркотизують у піхву на глибину 3-5 мм вводять напівжорсткий скарифікатор слизових оболонок, прокручують 5 разів та за допомогою зонду вводять у піхву розчин флогогену. Після цього тваринам одразу вимірюють початкову локальну температуру у піхві за допомогою придатного для цієї мети електронного термометра. Фіксують локальну температуру у піхві через задані проміжки часу. Протизапальну активність досліджуваного засобу визначають за різницею між початковою локальною температурою у піхві та локальною температурою, зафіксованою через заданий проміжок часу. Протизапальну активність вагінальних засобів розраховують за формулою: Тк  Тд ПА  (1  ) * 100 % , де Тк  Тмп ПА - протизапальна активність, виражена в процентах; Тк - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин контрольної групи; Тд - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин дослідної групи; Тмп - середнє арифметичне різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин групи модельної патології. Середнє арифметичне зазначених показників емпіричної формули розраховується відомим чином: n Тк   Ткi i 1 n ; n Тд   Тдi i1 n ; n  Тмпi i1 , де n n - кількість тварин відповідно у контрольній, дослідній (ліковані тварини) та групі модельної патології (неліковані тварини). Всі ознаки заявленою засобу визначені дослідним шляхом. Їх сукупність є новою, не відомою з Тмп  5 65518 джерел інформації. Однією з можливих причин зміни локальної температури тіла може бути запалення [3]. Автори вперше запропонували емпіричну формулу для достовірного визначення локальної протизапальної активності вагінальних лікарських засобів за зміною локальної температури у піхві під їх впливом. Корисна модель ілюструється прикладом. Приклад 1. Досліди проводили на статевозрілих щурахсамицях вагою 180-200 г, яких відбирали у дослід в одній фазі естрального циклу. Тварин поділяли на три групи: 1 група - контрольна група (інтактний контроль), тварин якої лише наркотизували барбамілом, 2 група - група модельної патології, тваринам якої після наркотизації проводили скарифікацію піхви та вводили флогоген зимозан, 3 група дослідна група тварин, яким за годину до наркотизації вводили досліджувані «Супозиторії з обліпиховою олією» у дозі 60 мг/кг, що була перерахова 6 на з терапевтичної дози для людини. Після наркотизації (1 % розчин барбамілу з розрахунку 0,7 мл на 100 г) тваринам другої та третьої груп у піхву на глибину 3-5 мм вводили напівжорсткий скарифікатор слизових оболонок, прокручували 5 разів (скарифікатор діаметром 2 мм та довжиною щіточки 1 см являє собою пластмасовий стрижень з синтетичними напівжорсткими щетинками довжиною 2 мм, розташованими з кроком 1 мм) та за допомогою зонду вводили у піхву 0,2 мл/100 г розчин зимозану у вигляді 2 % розчину. Після цього тваринам усіх груп одразу вимірювали температуру у піхві за допомогою електронного термометра та фіксували початкове значення. Далі фіксували локальну температуру у піхвах тварин через півгодини, одну годину, півтори та дві години, розраховували середнє арифметичне різниць температур у групі між початковою локального температурою та температурою у піхві у задані проміжки часу. Результати розрахунків зведені у таблицю 1. Таблиця 1 Значення середнього арифметичного різниць між початковою локальною температурою та локальною температурою через заданий проміжок часу у тварин різних груп. Група тварин n=10 Контрольна група (інтактний контроль) Модельна патологія (неліковані тварини) Дослідна група (тварини, ліковані «Супозиторіями з обліпиховою олією») Час вимірювання, годин 1 1,5 Середнє арифметичне 0,5 Тк 1,33±0,03 1,98±0,06 2,42±0,05 2,50±0,06 Тмп 1,12±0,08 0,70±0,06 1,50±0,06 1,70±0,07 Тд 1,18±0,06 1,48±0,09 1,77±0,09 2,00±0,12 Протизапальну активність досліджуваних «Супозиторіїв з обліпиховою олією» розраховували у відповідності з заявленим способом за емпіричною формулою: 2 Тк  Тд ) * 100 % . Тк  Тмп Результати розрахунків наведені у таблиці 2. ПА  (1  Таблиця 2 Визначення протизапальної активності «Супозиторіїв з обліпиховою олією» за заявленим способом Досліджуваний засіб «Супозиторії з обліпиховою олією» 0,5 30,78 % Отримані дані свідчать про виражену місцеву протизапальну активність «Супозиторіїв з обліпиховою олією». Максимальну активність досліджуваного засобу (61,04 %) реєстрували через годину після початку експерименту при максимальній локальній температурі (пік запалення) під час розвитку максимального запалення, викликаного зимозаном. Таким чином заявлено спосіб визначення протизапальної активності вагінальних лікарських форм на моделі гострого запалення піхви. Спосіб дозволяє одержувати статистично доказову оцінку протизапальної активності вагінальних препаратів. Заявлений спосіб призначений для проведення Протизапальна активність, % Час вимірювання, годин 1 1,5 61,04 % 29,09 % 2 35,42 % доклінічних досліджень нових вагінальних лікарських засобів та біологічно активних речовин. Джерела інформації 1. Доклінічні дослідження лікарських засобів: метод., рек. / под. ред. О.В. Стефанов. - К.: Авіценна, 2001. - 528 с. 2. Методы экспериментального изучения биологически активных веществ на моделях вульвовагинита: метод., рек. / С.М. Дрововоз, А.Г. Цыпкун, В.В. Решетник и др. - К., 2003 - С. 8-9. 3. Причины изменения локальной температуры тела / Ю.П. Потехина, М.В. Головапова, Медицинский альманах № 2, 2010. - С. 297-298. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 65518 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601