Засіб з рослинної сировини, що проявляє антиоксидантну та гіполіпідемічну дії

Винахід відноситься до медицини і може бути використаний як дієтичний лікувально-профілактичний засіб. Одною з патофізіологічних ланок між гіперглікемією та розвитком діабетичних судинних ускладнень є підвищене утворення кисневмісних вільних радикалів [1]. В нормальних умовах вільні радикали швидко елімінуються природними жиро- та водорозчинними антиоксидантами. Однак у хворих на цукровий діабет рівень природних антиокислювачів суттєво зменшений, що призводить до патологічного підвищення кількості реактивних радикалів, або так званому "оксидативному стресу" [2]. Оксидативний стрес, який визначають як дисбаланс між утворенням та утилізацією вільних радикалів, при діабеті виникає за рахунок аутоокислення глюкози, неферментативного глікозилювання, послаблення антиоксидантного захисту и посиленого витоку електронів через дихальний ланцюг з-за підвищеного внутрішньоклітинного метаболізму глюкози. В теперішній час його розглядають як універсальний механізм, що об'єднує всі основні біохімічні шляхи токсичного впливу гіперглікемії [3]. Відомо, що для послаблення розвитку діабетичних мікроангіопатій та покращання глікемічного контролю у хворих на цукровий діабет 2 типу застосовують природні та синтетичні антиоксиданти [4]. Крім того, доцільним є використання замінювачів цукру, які не призводять до підвищення рівня глюкози в крові. Одним з таких замінювачів цукру є стевіозид, який виділяють з листя стевії (Stevia rebaudina Bertoni). Дуже актуальним є пошук засобів які не тільки обмежують енергетичне надходження до організму з їжею при збереженні її солодкого смаку та органолептичних властивостей, а й одночасно виказують антиоксидантну дію. Відомим засобом, який широко застосовують для корекції інсулінорезистентних станів, таких як метаболічний синдром, ожиріння, атеросклероз, є метформін. Застосування метформіну сприяє поліпшенню глюкозного та ліпідного профілів без ризику розвитку гіпоглікемії. Це свідчить про можливість його використання як корегуючого препарату при порушеннях ліпідного профілю за умов інсулінорезистентності [5]. Однак серед недоліків метформіну слід відзначити його побічні ефекти, які обумовлені розвитком лактацидозу та шлунково-кишкових розладів [б]. Задача винаходу: створення засобу з лікувально-профілактичними властивостями, який має антиоксидантний та гіполіпідемічний ефекти і може бути використаний як низькокалорійний замісник цукру. Поставлена задача вирішується тим, що для запобігання патологічних станів, які обумовлені підвищеною продукцією вільних радикалів, використовується засіб з рослинної сировини - фітоконцентрат, який є композицією екстрактів з листя стевії та пелюсток хризантеми у такому співвідношенні компонентів, мас. %: екстракт з листя стевії - 14 екстракт з пелюсток хризантеми - 5-6 вода - решта. Стевіозиди, які виділяють з листя стевії, практично нетоксичні. Встановлена на щура х максимальна доза, що не виказує токсичної дії, складає близько 550мг/кг маси тіла. При екстраполяції дослідних даних на людину припустима добова доза складає 5,5 мг/кг маси тіла або біля 300мг на добу, що еквівалентно 100г цукру. В експерименті на щура х при ви вченні гострої токсичності ЛД50 очищеного препарату (вміст стевіозиду - 40-55%) складала більше 42г/кг маси тіла, а для мишей - 16г/кг маси тіла, що дозволяє віднести його до групи малотоксичних сполук [7]. Технічний результат: розширення арсеналу лікувально-профілактичних засобів для нормалізації ліпідного профілю та запобігання або послаблення тяжкості макросудинних ускладнень у хворих на цукровий діабет. Для приготування фітоконцентрату брали 70мл 20% екстракту і листя стевії та 30мл 19,5% екстракту з пелюсток хризантеми, вміст сухи х речовин був відповідно 14мас. % та 5,89мас. %. Решту складав розчинник вода. Оцінка антиоксидантної та гіполіпідемічної дії проведена на 35 самцях кролів породи Шиншила вагою 2,53кг. Абсолютну інсулінову недостатність викликали шляхом внутрішньовенної ін'єкції дитизону (35мг на кг маси тіла) [8]. Фітоконцентрат вводили діабетичним кролям перорально по 0,5мл щоденно на протязі 1 місяця. Група контрольних діабетичних тварин отримувала плацебо за аналогічною схемою. В якості препарату порівняння використовували метформін. Концентрацію холестерину (ХС) і тригліцеридів визначали ферментативним методом за допомогою стандартних наборів «Boeringer-Mannheim» (Німеччина). Інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) характеризували за вмістом дієнових (ДК), триєнових (ТК), тетраєнових (ТетК) та оксиєнових(ОК) кон'югатів в сироватці крові дослідних тварин. Стан антиоксидантної системи оцінювали за ступенем перекисного гемолізу еритроцитів, загальній антиоксидантній активності (ОАО), рівнем глутатіону та активністю каталази [9] в сироватці крові дослідних тварин. Визначення антиоксидантної активності розчинів фітоконцентрату in vitro проводили на моделі окислення ліпопротеїнів яєчного жовтку. Досліджувані розчини додавали до суспензії ліпопротеїнів в початковій концентрації і розведенні в 2, 4, 40 и 400 разів і проводили інкубацію при 37°С. Рівень малонового діальдегіду (МДА) визначали спектрофотометричне, загальну антиоксидантну активність (ОАО) розраховували у відсотках зниження вмісту МДА відносно контрольної групи. Було визначено, що фітоконцентрат в концентраціях від 100% до 0,25% виказує супресивний ефект відносно продукції МДА в суспензії ліпопротеїнів яєчного жовтку. При додаванні в середовище інкубації фітоконцентрату в концентрації 2,5% спостерігалося 50% пригнічення процесів ПОЛ (табл.1). Подібний антиоксидантний ефект виказував препарат порівняння - іонол в концентрації 10мкМ. Таблиця 1 Характеристика антиоксидантної активності фітокопцептрату in vitro па моделі окислення ліпопротеїнів яєчного жовтку (АОА, %; п=5) Концентрація Досліджувані розчини j Фітоконцентрат 82,1 ± 2,3 70,1 ± 4,2 61,2 ± 4,1 48,3 ± 5,2 17,2 ± 4,1 100% 50% 25% 2,5 % 0,25 % 10мкМ Іонол 59,9±3,6 Дослідження антиоксидантних властивостей фітоконцентрату проводили також в умовах ферментативного (індукованого нікотинамідадені-ндінуклеотид фосфатом відновленим (НАДФН) та неферментативного (індукованого аскорбатом) ПОЛ, інтенсивність якого характеризували за накопиченням МДА в гомогенатах печінки інтактних щурів на протязі 30 хвилин інкубації з аскорбатом і НАДФН при 37°С. Оцінка двох видів ПОЛ у присутності фітоконцентрату дозволяє зробити більш обгрунтований висновок відносно механізму реалізації його антиоксидантного ефекту. Так, аскорбатзалежне ПОЛ характеризує здатність активації вільнорадикального окислення ліпідів в гомогенатах тканини за участю активних (}юрм кисню, які виникають в результаті неферментативних процесів в системі Fe2+ - аскорбат і лімітуються наявністю структурних антиоксидантів - «пасток вільних радикалів». В свою чергу інтенсифікація ферментативного ПОЛ обумовлена утворенням радикалів кисню в електрон-траспортних ферментативних ланцюгах, в яких НАДФН виконує роль донатору електронів [10]. В результаті проведених досліджень було встановлено, що застосування фітоконцентрату в первинній концентрації, а також в 2-х і 4-разовому розведенні призводить до достеменного пригнічення як ферментативного, так и неферментативного ПОЛ (табл.2). Таблиця 2 Вплив фітоконцентрату на інтенсивність НАДФН- і аскорбат - індукованого ПОЛ в гомогенатах печінки інтактних щурів (X±Sx, n=5) Досліджуваний розчин Концентрація Контроль Фітоконцентрат 100% Фітоконцентрат 50% Фітоконцентрат 25% Іонол 20 мкмоль/л Накопичення МДА, ммоль/г ткани і НАДФН-індуковане ПОЛ аскорбат- індуковане | ПОЛ 4,69±0,20 4,12±0,14 2,12±0,15 2,84±0,21 Р1