Біологічно активна домішка до косметичних засобів “витаэфф”

Винахід, що передбачається відноситься до харчової, парфумерно-косметичної промисловості, а саме до одержання косметичних та гігієнічних засобів з використанням біологічно активних речовин одержаних з рослинної сировини. Існує біостимулюючий збір (патент України №17083 від 18.03.97р., кл. А61К35/78). До складу збору входять шоломниця байкальська, стальнік пашений та ще е хінацея. Головним недоліком відомого збору є те що, до його складу входять рослини які не розповсюджені в Україні, тому використання їх обмежено. Відома також біологічно активна домішка з хвої, що застосовується в парфюмерно-косметичній і миловарній промисловості (RU, №2074704, А61К7/00,від 10.03.1997). До недоліків відноситься те, що якісний і кількісний склад цих засобів не дозволяє одержати продукт з досить високим і різноманітним спектром дії. Відома "Биологически активная добавка к косметическим средствам", (RU, №2157177, кл. А61К7/00, А61К35/78, від 10.10.2000), що включає дуже велику кількість різних лікарських рослин. Недоліком цієї композиції складність у приготуванні суміші, тому що необхідно екстрагувати окремо кожну рослину, а потім робити суміш із екстрактів. Відомий біостимулюючий засіб "Фітор" (UA, №54990, кл. А61К35/78, від 17.03.2003), до складу якого входять листки дуба, кореневища лепехи, кропива, хвоя, морські водорості, склад має біостимулюючу та загальнозміцнювальну дію. До причин що перешкоджають одержанню технічного результату, який досягається у винаході, що заявляється, варто віднести те, що кількісний та якісний склад цього засобу не дозволяє одержати досить високий і різноманітний спектр дії. Найбільш близьким до способу, що заявляється є склад для лікування порожнини рота та горла (UA, №22667, А61К7/26, від 15.02.2001) до складу якого входять календула, чистотіл, лепеха, ромашка, кропива і шипшина. Недоліком цієї композиції є те, що склад надає лікувальну дію тільки для порожнини рота і горла. В основу винаходу, що передбачається, поставлено задачу розробити біологічно активну домішку до косметичних засобів, що містить квітки календули, траву чистотілу, листи лепехи, квітки ромашки, листи кропиви, плоди шипшини, шляхом додавання рослинних компонентів, які би забезпечували комплексний вплив складу, у результаті чого досягається високий ефект, за рахунок збагачення косметичних засобів біологічно активними речовинами, вітамінами, глікозидами, мікро- і макроелементами, що містяться в домішці. Поставлена задача вирішується тим, що до складу, що містить сухі здрібнені лікарські рослини, а саме квітки календули, траву чистотілу, листи лепехи, квітки ромашки, листи кропиви, плоди шипшини, у відповідності з винаходом додатково додають бруньки берези, квітки безсмертника, корінь валеріани, траву материнки звичайної, корені горця зміїного, траву меліси лікарської, квітки липи серцелистної, листи матері-імачухи, листи м'яти перцевої, корінь кульбаби, листи подорожника, бруньки сосни, листи конвалії травневої, плоди кмину, траву деревію, траву чебрецю, траву низки трьохроздільної, траву шавлії лікарської, траву евкаліпту, траву лаванди в рівних масових доля х. Отримана біологічно активна домішка являє собою комплексне з'єднання, отримане шляхом змішання компонентів, має оздоровлюючу дію на шкірні покриви за допомогою наявності біологічної активності впливу на імунну систему і на обмінні процеси в шкірі, що дозволяє готувати косметичні та гігієнічні засоби з лікувально-профілактичними властивостями. Характеристика складових частин препарату, що патентується. Квітки календули (Calendula officinalis L.) - містять каротин, флавохром, ксантіни, кверціин, рутін, глікозіди, сапоніни, вітамін С, ефірну олію, саліцилову кислоту, мікроелементи Cu і Se за рахунок чого виникає протизапальна, бактерицидна, заспокійлива, противоонкологічна дія, сприяють відновленню основних кліток тканин органів при дистрофічних процесах і перешкоджають заміщенню їх сполучною тканиною, тобто розвитку склерозу, нормалізують секреторну і видільну функцію печінки. Трава чистотілу (Chelidonium та jus L.) містить цілий перелік біологічно активних речовин. В усіх частинах рослини знайдені алкалоїди, кількість яких у траві може досягати 0,27-2,25%, а в коренях - до 4%. Також у чистотілі містяться флавоноїди, сапоніни, дубильні речовини, вітаміни А, С, органічні кислоти (1,4-4,32%) хелідонова, лимонна, яблучна, аскорбінова, бурштинова, вищий аліфатичний спирт - хелідоніол, у плодах міститься до 40% жирної олії. Склад алкалоїдів дуже складний і за структурою може бути віднесений до різних типів ізохінолінових похідних. Містяться алкалоїди підгрупи протоберберина - берберин, коптизин, стилопин та ін.; алкалоїди підгрупи протопина - протопин, аллокриптопин; алкалоїди підгрупи бензофенонтрідина хелідонин, хелерітрин, хелірубин, сангвірітрин, азотвміщуючі з'єднання - холін, гістамин, тірамин і ін. Алкалоїди в чистотілі знаходяться як у вільному, так і в зв'язаному стані - з хелідоновою кислотою, за структурою дуже близької до меконової кислоти. Кореневища лепехи (Acorus calamus L.) містять ефірну олію (до 4,85%), що складається з гашена (1%), камфена (7%), каламена (10%), камфори (8,7%), акарона, ізоакарона, азарона, проазулена. До складу кореневищ входять гіркий глікозид акорін, дубильні речовини, алкалоїд каламін і аскорбінова кислота. Трава лепехи багата крохмалем (до 20%), містить холін, смоли, глікозид люценін. Препарати з кореневищ лепехи широко використовують для лікування хронічних гастритів, виразкової хвороби шлунка. Квітки ромашки (Matricaria chamomilla L.) містять ефірну олію, сесквітерпени, кумаріни, глікозид, саліцилову кислоту, гліцериди жирних кислот, каротин, камеді, вітаміни С, В, К и ін. Препарати ромашки володіють протизапальною і місцевою анестезуючою, антимікробною дією, підсилюють регенерацію. Листи кропиви (Urtica dioica L.) містять хлорофіл, вітаміни С, B1, B2, К, каротин, лецитин, органічні кислоти (мурашину, пантотенову), віолаксантин, фітонциди, танін, холін, ацетилхолін, протопорфірин, сітостерин, фітостерин, дубильні речовини, глікозид, уртіцин, камедь, протеїн, крохмаль, кавову, р-кумарову і ферулову кислоти, мікроелементи (залізо, калій, мідь, кальцій, марганець, алюміній, ванадій), білкові і дубильні речовини, хлорофіл. Кропива має кровоспинну, протизапальну, кровоочисну, сечогінну, протигарячкову, загальнозміцнювальну, жовчогінну, ве трогонну, тонізуючу та ранозагоюючу дію. Плоди шипшини (Rosa cinnаmоmea L.) - містять вітаміни С, B1, B2, К, Е, Р, РР, каротин, органічні кислоти (лимонну, линолевую, олеїнову, яблучн у), пектини, солі калію, заліза, кальцію, магнію, марганцю, фосфор у, ефірну і жирну олії, цукри (глюкозу, фр уктозу, сахарозу), флавоноїди (кверцетин, гіперозид, кверцитрин, кемпферол, лікопин, ізокверцетин і ін.), фітонциди, пентозани, білкові, дубильні і барвні речовини. Бруньки берези (Betula verrucosa Ehrh.) містять ефірну олію, до складу якої входять бетуленова кислота, сесквитерпени (бетулен, бетулол, бетуленол), сапоніни, інозит, фітонциди, спіракозид, гіперозид, антоціани, танін, бетулальбин, дубильні і жовте барвне речовини, флавоноїди (бетулетол, кверцитрин, рутін і ін.), аскорбінова кислота, каротин, смоли, цукри. Бруньки берези володіють сечогінним, потогінним, протизапальним, слабким жовчогінним, що ранозагоює, протицинготним, кровоочисним, загальнозміцнювальним, антимікробним, жарознижуючим і відхаркувальним дією. Квітки безсмертника песчанного (Helichrysum arenarium (L.) Moench.) містять вітаміни С, К, каротин, сапоніни, флавоноїди (нарінгенін, апігенін), флавоноглікозіди (ізосаліпурпозид, саліпурпурозид, кемпферол), сітостерин, солі заліза, марганцю, калію і кальцію, ефірна олія, скополетин, інозит, жири, смоли, слизи, цукри, стеринові з'єднання, органічні і жирні кислоти, таніни, гіркоти, дубильні і барвні речовини. Препарати володіють сечогінним, тонізуючим, жовчогінним, жарознижуючим, дезинфікуючим, протизапальним, в'язким, спазмолітичною, кровоспинною і слабкою седативною дією, а також підсилюють секрецію шлунка. Корінь валеріани (Valeriana officinalis L.) містить ефірну олія, до складу якої входять валеріанова кислота, борнеол з ізовалеріановою кислотою - борнілізовалерианат; камедь, алкалоїди валерін і хатінін, сапоніни, глікозиди, флавоноїди , органічні кислоти (мурашину, пальмітинову, стеаринову, оцтову, яблучн у), цукру, крохмаль, пінен, жири, спирти, смоли, солі магнію і кальцію, дубильні речовини. Валеріана діє як засіб, що поліпшує коронарний кровообіг, що володіє седативною, спазмолітичною, гіпотензивною, жовчогінною дією. Трава материнки звичайної (Oryganum Vulgaris L.) містить ефірну олію, до складу якої входять діпентен, тімол, геранілацетат, фенол, карвакрол, туйон, цимол, сесквітерпени, терпинен, таніни, аскорбінова кислота, фітонциди, пігменти, дубильні речовини, жирна олія. Материнка має відхаркувальну, потогінну, седативн у, протизапальну, антисептичну, спазмолітичну, болезаспокійливу, жовчогінну і слабку сечогінну дію, нормалізує обмін речовин, поліпшує травлення і збуджує апетит, застосовується при розладі центральної нервової системи, неврозах, істерії. Застосовується при гіпертонії й атеросклерозі. Горець зміїний (Polygonum bistorta L.) містить крохмаль, органічні кислоти (галову, галусову), катехіни, флавоноїди , оксалат кальцію, флобафен, вітамін С, каротин, глюкозу, дубильні, білкові і барвні речовини. Горець зміїний володіє в'язкою, кровоспинною, протизапальною і сечогінною дією. Трава меліси лікарської (Melissa officinalis L.) містить ефірну олію, до складу якої входять цітраль, мірцен, цітронеллаль, лінаол, гераніол; вітамін С, каротин, органічні кислоти (кавова, олеанолева, урсолова), смоли, дубильні і гіркі речовини. Має заспокійливу, болезаспокійливу, м'якшильну, потогінну, загальнозміцнювальну дію, що приділяються ефірною олією, що міститься в ній. Квітки липи серцелистної (Tilia cordata Mill.) містять глікозиди тіліацин і гесперидин, ефірна олія, до складу якої входить алкоголь фарнезол, терпени, вітамін С, каротин, флавоноїди , вуглеводи, слизи, сапоніни, віск, дубильні і цукристі речовини. Застосовуються як заспокійливий засіб при безсонні, невралгії, епілепсії, судорогах, головному болі, части х непритомностях. Листи матері-і-мачухи (Tussilago farfara L.) містять глікозиди, декстрин, фітостерин, сітостерин, вітамін С, каротин, інулін, ефірна олія, сапоніни, дубильні речовини, органічні кислоти (винна, галлова, яблучна), мінеральні речовини, флавоноїди (рутин, гіперозид і ін.). Володіють протизапальним, потогінним, відхаркувальним, м'якшильним, сечогінним, антисклеротичним, спазмолитическим, що дезінфікує, заспокійливою дією. Листи м'яти перцевої (Mentha piperita L.) містять ефірна олія, до складу якої входять ментол, лінеол, ефіри ізовалеріанової кислоти. У м'яті містяться також кетони ментон і піперитон, каротин, пінен, діпентен, гесперидин, бетаїн, глюкоза, органічні кислоти (линолева, меллисинова, олеанова, оцтова, урсолова, бурштинова), гіркоти, флавоноїди , мікроелементи (мідь, марганець, стронцій), дубильні і смолисті речовини. Препарати м'яти використовуються при лікуванні стенокардії, атеросклерозу, гіперацидних гастритів, колітів, ентероколітів, жовчнокам'яної хвороби, холециститів, фарингітів, ларингітів, трахеїтів, бронхітів, ринітів, гінгівітів, раней, опіків. Корені кульбаби (Taraxacum officinale Wigg.) містять трітерпени (тараксол, тараксастерол і ін.), інулін, холін, спирти, стігмастерин, цукри, жирна олія, каучук, стерини, каротіноїди, глікозиди тараксацин і тараксацерин, слиз, смоли, тіразиназу, білок, яблучну і нікотинову кислоти, дубильні речовини, маніт. Виявляють жовчогінні, сечогінні, потогінні, жарознижуючі, кровоочисні, заспокійливі, поліпшуючі обмінні процеси, що відновлюють сили. Листи подорожника (Plantago major L.) містять індикановий глікозид аукубін (що розщеплюється при гідролізі на глюкозу й аукубігенін), гіркі і дубильні речовини, каротин, аскорбінову кислоту, незначну кількість невивчених алкалоїдів і вітаміну К. Свіжі листя містять флавоноїди , сорбіт, лимонну й олеанолеву кислоти. Семена містять слиз, жирну олію. Препарати подорожника використовуються у фармакологічній промисловості. Екстракт листів має заспокійливу і снотворну дію, знижує артеріальний тиск; настій листів застосовують як відхаркувальний засіб. Бруньки сосни (Pinus silvestris L.) містять ефірну олія, до складу якої входять пинен, сильвестрен, борнеол, дипентен, лимонен, кадинен; вітаміни С, В2, К, каротин, фітонциди, дубильні речовини, смолу, мінеральні солі, скипидар, гірка речовина пініпікрин, крохмаль. У хвої знайдена ефірна олія, що містить борнілацетат, борнеол, кадіінен, лімонен, церратендіол, багато аскорбінової кислоти, каротин, дубильні речовини, фітонциди, смола, терпени, алкалоїди, хлорофіл. Препарати сосни застосовують при лікуванні авітамінозів, фарингітів, ларингітів, бронхітів, пневмоній, бронхіальної астми, гастритів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститів, циститів, водянки, подагри, ревматизму, артритів, радикулітів, рахіту. Крім того, препарати сосни ефективні при лікуванні гострих ринітів, ангін, раней, а також шкірних захворювань (псоріаз, екземи та ін.). Листи конвалії травневої (Convallaria majalis.) містять глікозиди конваллятоксин, конваллязид, монозид, маялозид, конваллямарин, конваллотоксол, ефірна олія, сапонін конваллярин, аспарагин, алкалоїд маялин, органічні кислоти (лимонну, хелидонову, яблучн у), кумарин, цукор, флавоноїди , холін, крохмаль. У науковій і народній медицині препарати конвалії застосовуються при лікуванні нейроциркуляторної дистонії по кардинальному типі, серцевій недостатності й іншим захворюванням серця, а також при дифузійному токсическом зобі. Плоди кмину (Carum carvi L.) містять жирну олію, флавоноїди, ефірну олію, до складу якої входять карвон, кетон, лімонен, карвакрол, карвеол, дігідрокарвакрол, кумарини, білки, дубильні і смолисті речовини, мінеральні солі, терпени, стероїди, віск. Кмин володіє протизапальним, відхаркувальним, жовчогінним, сечогінним, спазмолитическим, седативним, проносним, ветрогонним, бактерицидним і знеболюючим ефектом. Листи деревію (Achillea millefolium L.) містять алкалоїд ахілеїн, ефірну олію, до складу якої входять проазулен пінени, борнеол, камфора, туйон, цінеол, каріофіллен, органічні кислоти, спирти й інші речовини. У траві деревію знайдені також дубильні речовини, аконітова кислота, смоли, інулін, каротин, вітаміни К и С, фітонциди. Препарати деревію застосовуються для лікування шлунково-кишкових захворювань. Часто призначають як кровоспинний засіб, як гіркота для порушення апетиту. Рослина застосовується в гомеопатії і ветеринарії. Трава чебрецю (Thymus vulgaris L.) містить до 1% ефірної олії, основним компонентом якоъ є тимол (до 30%). Крім того, ефірна олія містить карвакрол, п-цимол, у-терпинен, а-терпінеол, борнеол. У траві виявлені також дубильні речовини, гіркоти, камедь, трітерпенові з'єднання - урсолова й олеанолева кислоти, флавоноїди , велика кількість мінеральних солей. Чебрець володіє протизапальним, сечогінним, в'язким, відхаркувальним, спазмолитическим, антисептичним, дезинфікуючим, обволікаючим, заспокійливим, болезаспокійливим, ранозагоюючим. Трава низки трьохроздільної (Bidens tripartita L.) - ефірна олія, вітамін С, каротин, флавоноїди (лютеолин і ін., кумарини, слиз, дубильні речовини, поліфеноли, мікроелементи «залізо, марганець, мідь, хром і ін.), гіркота, пігменти. Низка володіє протизапальним, антисептичним, потогінним, жарознижуючим, сечогінним, жовчогінним, м'якшильним, ранозаживляющим, що заспокоює і кровоочисною дією. Листи шавлії лікарської (Salvia officinalis L.) містять ефірну олію, до складу якої входять борнеол, сальвіол, камфора, парацимол, пінен, сальвен, туйон, танацетон, цінеол, а також фітонциди, дубильні речовини, гіркоти, крохмаль, камедь, сапонін уваол, органічні кислоти (олеанолева, урсолова, хлорогенова), флавоноїди, вітаміни Р, РР, білкові і смолисті речовини, сліди алкалоїдів. Шавлія володіє протизапальним, дезинфікуючим, в'язким, антимікробним, м'якшильним, ветрогонним, слабкою сечогінною і жовчогінною дією. Листи евкаліпта (Eucalyptus globulus Labill.) містять ефірну олію, фла воноїди і дубильні речовини. Евкаліпт володіє антисептичним, протизапальним, відхаркувальним, ранозаживляючим і м'якшильною дією. Квітки лаванди (Lavandula officinalis Ehaix.) містять ефірну олію, до складу якої входять ліналілацетат, ліналоол, гераніол, борнеол, кумарин. Препарати лаванди володіють бактерицидним, жовчогінним, спазмолітичним, що заспокоює властивістю, а також поліпшують травлення. Рослини, що входять до складу цієї добавки, добре відомі і користаються заслуженою популярністю. Усі вони ростуть у наших регіонах і тому краще нами сприймаються і мають більш ефективну дію, чим екзотичні рослини, що на людей наших регіонів діють непередбачене (можуть викликати алергію, роздратування). Завдяки науково-обгрунтованому добору компонентів, препарат істотно і вигідно відрізняється від подібних біологічно активних домішок, дозволяє збагатити препарат цінними біологічно активними речовинами та сполуками. Аналіз відомих лікувальних показників і ефектів кожного з компонентів показав, що застосування їх одиничне чи в довільній комбінації не приводить до очікуваного ефекту. Склад, що заявляється, експериментально встановлено, діє не по сумарності, а кожен компонент потенціює дію іншого. Таким чином суміш підібрана в таких кількісних співвідношеннях, що приводить до досягнення технічного результату. Аналіз відомих технічних рішень у галузі харчової промисловості дозволяє зробити висновок про відсутність ознак, що схожі з суттєвими відмінними ознаками препарату, що заявляється, та признати це рішення, відповідним критерію „суттєві ознаки". Препарат “ВИТАЭФФ” готують таким чином. Відсортовану, суху рослинну сировину подрібнюють, екстрагують спиртом етиловим відповідної концентрації, або аміачною сумішшю, або гліцерином, або рослинними оліями при температурі 20-60°С, потім фільтрують. Приклад 1 Беруть 200г рослинної сировини, подрібнюють, завантажують в екстрактор, вакуум ують демінералізованою водою і витримують протягом 8-24 годин при температурі 60°С, потім фільтрують. Вихід екстракту складає 65%. Масова частка сухи х речовин у екстракті 2,45%. Приклад 2 Беруть 200г рослинної сировини, подрібнюють, екстрагують водно-спиртовою сумішшю з вмістом етилового спирту в екстрагенті 40%, протягом 24 годин при температурі 60°С, потім фільтрують. Вихід екстракту складає 65-68% мас. Масова частка сухих речовин у екстракті 2,7%. Приклад 3 Беруть 200г рослинної сировини, подрібнюють, екстрагують водно-аміачним розчином з вмістом аміаку 10% мас протягом 24 годин при температурі 40°С, потім фільтрують. Вихід екстракту складає 52%. Масова частка сухих речовин у екстракті 3,3%. Приклад 4 Беруть 200г рослинної сировини, подрібнюють, екстрагують кукурудзяною олією протягом 24 годин при температурі 40°С, потім фільтрують. Ви хід екстракту складає 51%. Масова частка нелетучих компонентів 8%. Отриманий біологічно активний продукт являє собою рідину від жовто-коричневого до коричнево-чорного кольору, із приємним запахом лікарських трав, що має протизапальну, антимікробну, бактерицидну, що дезодорує, ранозагоюючу і зм’якшуючу дію і можливе застосування в якості біологічно активної домішки в креми, шампуні, засоби для ванн, дезодоранти, зубні пасти. Токсично-гігієнічна і фармакологічна оцінка препарату підтвердила його абсолютну безпечність. Таким чином, склад що заявляється впливає на шкіру, зберігаючи її гідрофільність і сприяє її регененрації й очищенню, не токсичний. На підставі одержаних результатів можна зробити висновок, що біологічно активна домішка “ВИТАЭФФ” розширює асортимент засобів, що володіють підвищеною профілактичною дією за рахунок гармонічного сполучення використовуваних інгредієнтів. Вона може з успіхом бути використана в косметично-парфумерній промисловості.