Спосіб підвищення ефективності використання кормів при вирощуванні риби

Спосіб підвищення ефективності використання кормів при вирощуванні риби шляхом улаштування кормових місць, який відрізняється тим, що на кормових місцях додатково встановлюють загороджуючі пристрої, а селективний доступ вирощуваної риби до корму здійснюють, регулюючи розміри отворів загороджуючих пристроїв. Корисна модель відноситься до галузі рибництва, зокрема, до способів вирощування різнорозмірних, різновікових та риб різних видів на штучних кормах в умовах однієї водойми, а саме до способів підвищення ефективності використання кормів вирощуваною рибою. Заявлений спосіб може бути використаний в рибницьких господарствах різних форм власності для підвищення продуктивності ставів та якості рибницької продукції. Спосіб використовується для обмеження доступу риб залежно від розмірів та тілобудови до внесених кормів, з метою кращого використання природньої кормової бази: коропом - планктону та бентосу, товстолобом - планктону, білим амуром вищої водної рослинності та інших кормових об'єктів природнього походження та інше. Можливе використання для отримання риби однакової маси з посадкового матеріалу, що дуже відрізнявся за вагою при зарибненні. Можливе використання для рибних господарств, які займаються організацією спортивних рибалок для годівлі риби менших розмірів і обмеження у годівлі риб які використовуються для спортивної рибалки та інше. Відомі способи підвищення продуктивності рибогосподарських водойм шляхом інтенсифікації розвитку фітопланктону та покращення умов для вирощування рослиноїдних риб. [АС. СРСР 1235179 С07Д309/80; АС. СРСР №1510116 А01К61/00; С07Д309/30]. Способи включають внесення мікродобрив у рибогосподарські водойми в період початку розвитку фітопланктону в залежності від кліматичної зони. Недоліком способів є те, що вони не передбачають створення селективного доступу до штучно го корму і штучний корм поїдається в першу чергу, а природні корми використовується не повністю. Крім того, внесення мікродобрив у водойми сприяє не тільки розвитку фітопланктону, але і вищої рослинності, яка погіршує умови вирощування риб. Відомий спосіб боротьби з вищою водною рослинністю біологічним шляхом - посадкою білого амура у водойми які заростають рослинністю [Виноградов В.К., Золотова З.К. Влияние белого амура на экосистему водоемов //Гидробиологический журнал.- 1974, Т. 10, №2.-С.90-96]. Недоліком способу є те, що при вирощуванні риби на штучних кормах, білий амур, знаходячись в одній водоймі з іншими видами риб активно переключається на штучні корми, чим погіршує рибоводні показники. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб покращення живлення вирощуваної риби шляхом облаштування кормових місць [І.М.Шерман, М.В.Гринжевський, Ю.О.Желтов Годівля риб. - Київ; "Вища освіта", 2001.- С.179-180, 225-232]. Спосіб включає підготовку кормових місць і використання автогодівниць. Відомий спосіб забезпечує нормовану годівлю риби, контроль за поїданням кормів. Недоліком відомого способу є те, що відсутність селективного доступу вирощуваної риби до штучного корму знижує його ефективність, оскільки риби менших розмірів програють в конкуренції за штучні корми і як наслідок не досягають товарної ваги, в той час як риби більших розмірів переходять на штучні корми і не використовують природні корми. Білий амур переходить на живлення штучними кормами і не поїдає водну рослинність. CM ю 00 О) 6852 Запропонований нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує підвищення ефективності використання кормів вирощуваною рибою на 16%, а також економить 10 людино-днів на обкошування та видалення рослинності зі ставу В основу корисної моделі покладено завдання створити новий ефективний спосіб підвищення ефективності використання кормів вирощуваною рибою, зручний у застосуванні, економічно вигідний для рибних господарств, в яких вона використовується Технічний результат досягають тим, що на кормових місцях водойм з вирощуваною рибою додатково встановлюють загороджуючі пристрої, а селективний доступ риби до корму здійснюють, регулюючи розміри отворів пристроїв Регулюючи розміри отворів загороджуючих пристроїв, створюють можливість селективного доступу до кормів вирощуваної риби тих розмірів, які потребують одержання корму у першу чергу При цьому враховують, що розміри отворів для затримки риби мають бути наступні для коропів вагою від 20 до 25 г отвори повинні бути не більше 1см "20" "50" "" 2,5" "50" "75" "" 2,7м для білих амурів вагою до 100 г отвори повинні бути не більше 2,5см від 100 "150 "" "2,7" від 150 "200""' "" "2,9" Розміри наведені для прикладу для коропа та білого амура Такі співвідношення встановлені на підставі масових зважувань коропів і білих амурів різної ваги Отже регулювання доступу риби до кормів забезпечує найефективніше використання природних і штучних кормів рибою що вирощується При цьому риби більших розмірів різних видів краще поїдають природні корми планктон, бентос та вищу водну рослинність, яка росте у ставу Таким чином, використання заявленого способу забезпечує підвищення ефективності використання кормів вирощуваною рибою на 16% в порівнянні з прототипом На викошуванні та видаленні із 1 га ставу водної рослинності економиться 10 людино-днів При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником і авторами знайдено технічне рішення, яке містить найбільшу КІЛЬКІСТЬ суттєвих ознак, спільних із заявленим спосіб включає улаштування кормових місць кормовими столиками, однак [І М Шерман, М В Гринжевський, Ю О Желтов, Ю В Пилипенко, М І Волченко, 11 Грициняк //Годівля риб// Київ "Вища освіта" -2001- С 265] Однак наявність зазначених спільних з прототипом ознак Недостатньо для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали з ознаками заявленого технічного рішення - не виявлено Це дозволяє зробити висновок про ВІДПОВІДНІСТЬ заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "новизна" В джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено відомостей про спосіб підвищення ефективності використання кормів виро щуваною рибою, які би містили ознаки, що відрізняють заявлену корисну модель від прототипу на кормових місцях водойм встановлюють загороджуючі пристрої, а селективний доступ вирощуваної риби до корму здійснюють регулюючи розмір отворів пристрою Отже заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про ВІДПОВІДНІСТЬ заявленого способу критерію винаходу (корисної моделі) "винахідницький рівень" Заявлений спосіб відноситься до галузі рибництва, зокрема до способів вирощування різнорозмірних, різновікових та риб різних видів на штучних кормах в умовах однієї водойми, а саме до способів підвищення ефективності використання кормів вирощуваною рибою, а тому відповідає критерію корисної моделі - "промислова придатність" Таким чином заявлене технічне рішення є новим, промислове придатним і має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентноспроможності винаходу (корисної моделі) ВІДПОВІДНО до статті 7, розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (№1771Ш,2000р) Заявлений спосіб здійснюють наступним чином 1) У водоймі на кормових місцях (місцях внесення корму) встановлюють загороджуючі пристосування (для прикладу металеві, пластикові, дерев'яні чи з іншого матеріалу сітки), які унеможливлюють проникнення до корму риб певних розмірів чи тілобудови Разом з тим, вказані пристосування дають можливість рибам інших розмірів чи тілобудови проникати до корму всередині вказаних пристосувань 2) Годівля риби відбувається згідно інструкцій з ГОДІВЛІ різних вікових груп риби Внесення корму у пристосування проводять як вручну, так і з використанням кормороздатчиюв, а також автогодівниць Ефективність заявленого способу, і його переваги перед прототипом підтверджені прикладами конкретного виконання способу Дослід проводили у фермерському господарстві "Короп" Жовківського р-ну, Львівської обл у двох вирощувальних ставах Стави були зариблені з однаковою ЩІЛЬНІСТЮ Кормові місця обох ставів були облаштовані, а в ставі №2 на кормових місцях додатково були встановлені загороджувальні пристрої з шириною вічка 25 мм Розміри вічка були підібрані таким чином, щоб короп при досягненні ним максимально необхідної наважки (у нашому випадку 50г) міг проникати на кормові місця, а білий амур на початок внесення корму у стави (через ЗО днів після зариблення) досягав наважки більше 100г і вже не міг проникати на кормові місця Корма вносили строго на кормові місця КІЛЬКІСТЬ штучного корму, який задавався рибі та КІЛЬКІСТЬ природнього корму у обох ставах була однаковою Ефективність використання кормів і рибопродуктивність ставів визначили після ОСІННІХ обловів Одержані дані наведені в таблиці 1. 6852 Таблиця 1 Посаджено Виловлено Однорічок Білий амур Коропа № Личинок амура ставу коропа, Рибопр % % ви- масою, Рибопродукмасою, масою, екз /га екз /га одукг г виходу ходу г тивн їсть кг/г тивність кг/г 693 84,7 №1(К) 30000 320 80 60,8 38 740 200 47 864 №2(Д) 30000 320 80 61,3 83,1 650 173 розрахунок зроблений на 1га ставу №1(К)- контрольний (прототип), площа 0,7га, №2(Д)- дослідний, 1,3га, стави Дослідний І контрольний стави на 90% заросли вищою водною рослинністю Дволітки білого амура у контрольному ставі №1 мали вільний доступ до штучних кормів, тому менш інтенсивно поїдали водну рослинність і як наслідок близько 30% водної рослинності залишилось до ОСІННІХ обловів Контрольними обловами контрольного ставу у кишечниках білого амура виявлено залишки штучних кормів та вищої рослинності Оскільки у дослідному ставі №2 білому амуру був обмежений доступ до штучних кормів і він жи Комп ютерна верстка Д Шеверун Рибоп родуктивність кг/г Затрати корму кг/кг 893 1037 4,3 3,7 вився тільки вищою водною рослинністю, вона була повністю виїдена до середини серпня За даними контрольних обловів дослідного ставу у кишечниках білого амура не виявлено залишків штучних кормів, а тільки рештки вищої рослинності, тоді як у цьоголіток коропа були наявні залишки як природного, так і штучного корму Отже приведений приклад показує, що заборона доступу білого амура до штучних кормів за допомогою пропонованого способу дав можливість збільшити рибопродуктивність на 118,4кг/га, а також зекономити на одному гектарі ставу 10 людино-днів на викошуванні та видалені зі ставу вищої водної рослинності Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601