Спосіб підвищення ефективності продуктивного використання небілкового азоту в організмі худоби

Спосіб підвищення ефективності продуктивного використання небілкового азоту в організмі ху 43151 жомових і силосних раціонах шляхом включення до їхнього складу буферної кормової добавки для великої рогатої худоби, яка називається бікарбонат-карбонатним продуктом (БКП), що є побічним продуктом при виробництві бікарбонату партію (харчової соди) і складається з бікарбонату натрію (до 85,0%) і карбонату натрію (до 15,0%) [4]. Підвищення ефективності засвоєння азоту раціонів, в тому числі небілкового, в організмі худоби та зростання її м’ясної продуктивності досягається також шляхом обробки грубих кормів каустичною (NaOH) і кальцинованою (Na2СО3) содою внаслідок чого не тільки підвищується поживність грубого корму, але й покращується використання азоту в біосинтетичних процесах організму та зниження його втрат з сечею на нейтралізацію кислих продуктів обміну, особливо на фоні так званих "кислих" (жомових, силосних, висококонцентратних) раціонів [5]. Відомий також спосіб підвищення продуктивності великої рогатої худоби при відгодівлі на дефіцитних за перетравним протеїном жомових і силосних раціонах за допомогою мінерально-амонійних препаратів МП-15, МП-30, до складу яких входять бікарбонат натрію, як джерело катіону Na+ та бікарбонатного аніону НСО3, а також діамонійфосфат і сечовина, як джерела небілкового азоту, та ряд макро-ї мікроелементів (магній, цинк, марганець, кобальт), що дає можливість не тільки поповнювати відповідно 15,0 і 30,0% дефіциту перетравного протеїну в раціонах, але й посилювати засвоєння азоту в біосинтетичних процесах організму тварин та знижувати його втрати з сечею на нейтралізацію кислих продуктів обміну [6]. Перелічені методи посилення продуктивного використання азоту раціонів, в тому числі небілкових його форм, в організмі худоби та підвищення її м’ясної продуктивності вибрані нами як аналоги винаходу. Недоліком цих методів є те, що за допомогою бікарбонату натрію та розробленого на його основі способу підвищення продуктивності тварин і птахів [3], а також при використанні "Буферної кормової добавки для великої рогатої худоби" [4], каустичної (NaOH) та кальцинованої (NаСО3) соди [5] можна лише посилювати продуктивне засвоєння азоту раціонів, в тому числі небілкового азоту синтетичних азотовмісних сполук, але самі ці лужні мінеральні добавки не являються джерелами небілкового азоту, і вони не можуть поповнювати дефіцит перетравного протеїну в раціонах. За допомогою мінерально-амонійних препаратів МП-15 і МП-30 можна одночасно поповнювати дефіцит перетравного протеїну в раціонах та посилювати продуктивне використання небілкового азоту в організмі тварин, але внаслідок дефіциту діамонійфосфату, бікарбонату натрію (харчова сода) та сірчанокислих солей магнію, що входять до їхнього складу, та високої вартості ці мінеральноамонійні препарати в даний час практично не виробляються і не використовуються [6]. Відомий також, вибраний як прототип, метод поповнення до норми дефіциту перетравного протеїну за допомогою сечовини (NН2)2CO в дозі 0,1-0,2 г на 1 кг живої маси яка є джерелом небілкового азоту [7]. Загальними суттєвими ознаками відомого та способу, є балансування раціонів за перетравним протеїном за допомогою небілкового азоту синтетичних азотовмісних сполук. Недоліком цього методу є те, що за допомогою сечовини можна лише поповнювати дефіцит перетравного протеїну в раціонах, тому, при цьому ефективність продуктивного використання небілкового азоту сечовини значно нижча, ніж ефективність продуктивного використання азоту рослинних кормів. В основу винаходу поставлена задача підвищення ефективності продуктивного використання небілкового азоту в організмі худоби при відгодівлі на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах з кислотними властивостями шляхом балансування раціонів за перетравним протеїном за допомогою небілкових синтетичних азотовмісних сполук. Поставлена задача вирішується тим, що для поповнення до норми дефіциту перетравного протеїну небілковим азотом і посилення його продуктивного засвоєння в організмі тварин в раціонах застосовують нітрат натрію (NаNО3) в дозі 0,2-0,3 г на 1 кг живої маси, як азотовмісну і антиацидозну мінеральну кормову добавку. Застосування пропонованого способу дає можливість за допомогою нітрату натрію не тільки поповнювати дефіцит перетравного протеїну в раціонах, але й посилювати ефективність його продуктивного використання в організмі тварин. Біохімічний механізм посилення процесів засвоєння азоту в організмі худоби і підвищення її м’ясної продуктивності під впливом нітрату натрію при відгодівлі на дефіцитних за перетравним протеїном силосних і жомових раціонах з великим вмістом органічних кислотних еквівалентів пояснюється тим, що, являючись одночасно азотовмісною і лужною (антиацидозною) мінеральною кормовою добавкою, нітрат натрію, поповнюючи дефіцит перетравного протешу в раціонах за рахунок небілкового нітратного (NO3–) азоту, одночасно, завдяки своїм лужним властивостям, пов’язаних з катіоном натрію, підвищує співвідношення між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів в раціонах, і як наслідок збільшується також співвідношення між лужними і кислотними еквівалентами та вміст бікарбонатів (лужних резервів) в тканинах тварин, яке обумовлюється цим співвідношенням, в результаті чого посилюється інтенсивність тісно пов’язаних між собою реакцій карбоксилювання і фіксації азоту в процесах біосинтезу та знижуються втрати азоту, в першу чергу в формі амонію, на нейтралізацію кінцевих продуктів обміну в сечі з кислотними властивостями. Результати досліджень. Науково-господарський дослід по вивченню ефективності використання нітрату натрію (NaNO3) як азотовмісної мінеральної кормової добавки з лужними властивостями провели в Григорівському міжгосподарському підприємстві Обухівського району Київської області на трьох групах бичків-аналогів чорно-рябої породи та її помісях з абердин-ангусами (по 8 голів в кожній), з яких І група тварин була контрольного, а II та III групи - дослідними. Схема проведення досліду приведена в табл. 1. Тривалість зрівнювального періоду - 30, головного - 90 днів. В зрівнюваний період досліду тварини всіх трьох груп одер 2 43151 жували однаковий основний (силосно-жомовий) раціон - ОР. В головний період досліду тварини І (контрольної) групи продовжували одержувати основний раціон (ОР), II (дослідної)–ОР+сечовину в дозі 30 г на 1 голову на добу, що поповнювало 16,0% (97 г) дефіциту перетравного протеїну в раціоні, тварини III (дослідної) групи–ОР+нітрат натрію в дозі 85 г на 1 голову на добу, що в розрахунку на азот також поповнювало 16,0% (97 г) перетравного протеїну в раціонах. Добова доза нітрату натрію на 1 кг живої маси тварин становила лише 0,28 г або в перерахунку на нітрат - лише 0,2 г на 1 кг живої маси, що абсолютно безпечно як для здоров’я тварин так і для людей при споживанні продуктів від цих тварин, оскільки допустимий рівень нітратів в раціонах при відгодівлі великої рогатої худоби становить біля 0,3 г на 1 кг живої маси. Склад раціонів та їх поживність в головний період досліду згідно проведених нами аналізів кормів приведені в табл. 2. До складу основного раціону входили висівки пшеничні, січка соломи озимої пшениці, силос кукурудзяний, кислий жом, меляса та кухонна сіль. Дефіцит перетравного протеїну в основному раціоні в головний період становив 16,0%. В табл. 3 приведені вміст та співвідношення в раціонах тварин контрольної й дослідних груп мінеральних лужних та кислотних грам-еквівалентів, а також органічних кислотних грам-еквівалентів, оскільки останні також мають істотний вплив на стан кислотно-лужної рівноваги та інтенсивність протікання процесів продуктивного засвоєння азоту, в тому числі небілкового, в організмі тварин. Відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах тварин І та II груп було однаковим і рівнялось 1,55, а в раціонах тварин III групи, яким згодовували нітрат натрію - 1,75, або на 13,2% вище. Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів в розрахунку на 1 кормову одиницю у раціонах тварин І та II груп становив 0,48, а у тварин III Групи - 0,6 або на 37,5% вище. З врахуванням органічних кислотних грамеквівалентів (вільні органічні кислоти, що входили до складу кислого жому і силосу) відношення суми лужних мінеральних грам-еквівалентів до суми кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів в раціоні тварин І та II груп рівнялось 1,08, а у тварин III групи (за рахунок нітратної солі натрію) 1,22, тобто на 13,0% більшим. При цьому в загальній сумі кислотних, мінеральних і органічних грам-еквівалентів органічні кислотні грам-еквіваленти становили 30,9%. Надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних і органічних грамеквівалентів в розрахунку на 1 кормову одиницю в раціонах тварин І та II груп становив 0,10, а в раціонах тварин ІIІ групи - 0,28. Показники кислотно-лужної рівноваги (КЛР) в крові бичків контрольної й дослідних груп в зрівнювальний період досліду приведені в табл. 4. Встановлено, що піддослідні бички в зрівнювальний період за величиною рН, яка рівнялась 7,307,31 од., перебували в стані субкомпенсованого ацидозу, хоча відношення між сумою лужних і кис лотних мінеральних грам-еквівалентів в основному раціоні становило при цьому 1,55, тобто було вищим від верхньої межі рекомендованої до цього часу норми, яка рівняється 1,1-1,4 (1). Останнє свідчить про те, що з метою підтримання стану КЛР в організмі тварин в межах фізіологічної норми відношення між лужними і кислотними мінеральними грам-еквівалентами в раціонах з кислим жомом і силосом повинно бути значно вищим від існуючої норми. Показники КЛР крові бичків контрольної й дослідних груп в головний період досліду та результати їх статистичної обробки приведені в таблиці 5. Встановлено, що згодовування бичкам II групи сечовини на фоні силосно-жомових раціонів вірогідно підвищило рН їх крові з 7,29 до 7,31 од. (р