Спосіб діагностики синдрому гострого пошкодження легень у новонароджених

1. Спосіб діагностики синдрому гострого пошкодження легень у новонароджених шляхом ви значення специфічних маркерів синдрому гострого запалення легень у конденсаті повітря, що видихається, який відрізняється тим, що як маркер використовують визначення рівня протеолітичної активності. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що синдром гострого пошкодження легень у новонароджених діагностують при колагенолітичній активності легеневого експірату за показником лізису азоколу більше ніж 0,46 мкмоль/мл год. Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме педіатрії, неонатології, перинатології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії та може бути використаний для діагностики дебюту гострого респіраторного дистрес-синдрому у новонароджених при критичних станах. Однією із серйозних проблем в неонатальній практиці є синдром гострої дихальної недостатності паренхіматозного типу у новонароджених, який часто стає причиною смерті хворих. Згідно із сучасними уявленнями, під гострим респіраторним дистрес-синдромом розуміють тяжку, загрозливу життю форму гострої дихальної недостатності, що розвивається як неспецифічна реакція інтактних легень на ряд критичних станів (велика крововтрата, гіповолемія, шок, сепсис, деякі інтоксикації, важкі неврологічні розлади та інші) [Bernard G.R., Artigas A., Brighman K.L. et al. The AmericanEuropean Concensus Conference on ARDS: definition, mechanisms, relevant outcomes, and clinical trial coordination // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 1994. N149. - P. 818-824; Nistor N., Dimitriu A.G., Russu G. Etiological, clinical and pathomorphological aspects of acute respiratory distress syndrome in children // Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. lasi. - 1998. - V. 102, N 34. - P. 96-99]. Існуючі літературні дані про патогенез синдрому гострого пошкодження легень (ГПЛ) доводять, що основою неспецифічної дисемінованої запальної реакції є активація та виділення великої кількості біологічно активних речовин (цитокіни, молекули адгезії, компоненти гуморальних систем організму та інші фактори). Важлива роль у розвитку легеневого пошкодження відводиться нейтрофілам, які зазнають під впливом біологічно активних речовин морфофункціональних змін (адгезія, агрегація, еміграція за межі мікросудин, дегрануляція) [Заяць Л.М. Роль нейтрофілів у розвитку синдрому гострого пошкодження легень при експериментальному перитоніті // Галицький лікарський вісник. - 2004, Т.Н. - №1. - С 51-54]. Активовані нейтрофіли вивільнюють лізосомальні ензими еластазу, колагеназу, що підсилює пошкодження легеневої тканини. Разом з тим, секретують медіатори запалення, що підсилює надходження клітин фагальної системи до легеневої паренхими [Garden D., Xiao F., Moak С et al. Neutrophil elastase promotes lung micro vascular injury and proteolysis of endothelial cadherins // Am. J. Phisiol. - 1998. - Vol. 275, N2, Pt 2. - P. 385-392]. Існуючі методи діагностики синдрому гострого пошкодження легень базуються на вивченні різних речовин у конденсаті повітря, що видихається. Слід відмітити, що в сучасних літературних джерелах відсутні дані відносно вивчення активності протеолізу конденсату видихуваного повітря (КВП) у новонароджених дітей, які мають клінічні прояви респіраторного напруження. Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки. Прототипом корисної моделі є спосіб со ю 00 CD О) 6853 діагностики гострого пошкодження легень шляхом визначення специфічних маркерів синдрому гострого запалення легень у конденсаті повітря, що видихається [Рябов Г.А., Чилина Т.Ю., Дорохов С И . Современные бронхологические методы исследования в системе диагностики синдрома дыхательных расстройств взрослых // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - №3. - С. 27-31]. У якості специфічних маркерів в способі-прототипі використовується дослідження в бронхолегеневому змиві фібринопептиду-А, який утворюється при патологічному протеолітичному розщепленні фібриногену. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу діагностики синдрому гострого пошкодження легень у новонароджених шляхом використання в якості маркерів пошкодження легень показників необмеженого протеолізу для забезпечення об'єктивного неінвазивного визначення порушення гомеостазу у новонароджених. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі діагностики гострого пошкодження легень у новонароджених шляхом визначення специфічних маркерів синдрому гострого запалення легень у конденсаті повітря, що видихається, згідно до корисної моделі, в якості маркеру використовують рівень протеолітичної активності. Спосіб за п. 1, в якому згідно до корисної моделі, синдром гострого пошкодження легень у новонароджених діагностується при колагенолітичній активності легеневого експірату за показником лізису азоколу понад 0,46 мкмоль/мл год. Спосіб за п. 1, в якому згідно до корисної моделі, визначення рівня протеолітичної активності використовують для моніторингу стану новонароджених із синдромом гострого пошкодження легень. Спільними ознаками прототипу та способу, що заявляється, є використання для діагностики гострого пошкодження легень у новонароджених визначення специфічних маркерів у конденсаті повітря, що видихається. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що в якості маркера використовуються визначення рівня протеолітичної активності. Теоретичне підґрунтя для використання способу. Проведені нами дослідження показали, що у новонароджених дітей в критичних станах мають місце порушення в системі гомеостазу. В основі розвитку синдрому гострого пошкодження легень значне місце посідає стан рівноваги локального протеолізу на рівні альвеоло-бронхіолярного простору. Дослідження протеолітичної активності легеневого експірату доцільно використовувати як діагностичний маркер ГПЛ, а також в якості клінічного моніторингу при веденні дітей з синдромом гострого пошкодження легень. Так чутливість діагностичного тесту дослідження показника колагенолітичної активності легеневого експірату (діагностична межа лізису азоколу 0,46 мкмоль/мл год.) складає 50%, специфічність -85,7%. Позитивна передбачуваність цінність даного тесту 85,7%, негативна 50%. Ризик наявності ГПЛ у дитини з підвищеним показником лізису колагену в легеневому експіраті складає 50%, відносний ризик - 3,5 (95% ДІ: 0,52 23,4). Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Легеневий експірат (конденсат повітря, що видихається) у хворих, які знаходилися на штучній вентиляції легень збирають з дихального контуру (на видосі). В контрольній групі КВП збирали за методом Г.І. Сидоренко та співавт. [АС № 627820, М.Кл. А 61 В 5/08, бюл. №38 від 15.10.78] з використанням модифіцированого приладу. Стан необмеженого протеолізу оцінюють за лізисом азоальбуміну (лізис низькодисперсних білків), азоказеїну (лізис високомолекулярних білків) та азоколу (лізис колагену) за допомогою реактивів фірми "Simko Ltd.", Україна), використовуючи колорогенні сполуки з реєстрацією екстинції на фотокалориметрі КФК-2 [Кухарчук О.Л. Патогенетична роль та методи корекції інтегративних порушень гормонально-месенджерних систем регуляції гомеостазу натрію при патології нирок: Автореф. дис ... д-ра мед. н: 14.03.05 / Одеський мед. ін-т. - Одеса, 1996. - 37с]. Таким чином, дослідження рівню протеолітичної активності конденсату повітря, що видихається, можна використовувати як маркер синдрому гострого пошкодження легень у новонароджених при критичних станах, а також в якості неінвазивного методу моніторингу даного синдрому. Суть корисної моделі пояснюється конкретними прикладами застосування способу. Приклад 1. Дитина Н., 17 діб, № історії хвороби 3718/583, лікувався в ВІТН ОДКЛ з 20.11.03 р. по 1.12.03 року. Клінічний діагноз: Вроджена вада серця (ДМІІІП), аномалія провідної системи, напад пароксизмальної тахікардії, синдром WPW. Поступив в лікарню у ВІТН з діагнозом пароксизмальна тахікардія з розвитком поліорганної невідповідності (ЦНС, дихальної, серцевої, ниркової). На штучній вентиляції легень (F1O2 0,3, SpO2>90%) з 20.11 по 26.11.03. Дослідження конденсату видихаємого повітря 21.11.03: колагенолітична активність за лізисом азоколу 0,259 мкмоль/мл год. Таким чином, у хворого визначено дихальний дистрес нелегеневого походження. Приклад 2. Дитина Д., вік перша доба, № історії хвороби 1111, лікувався в ВІТН ОДКЛ з 19.03.04 року по 30.03.04 року. Клінічний діагноз: Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, поліорганна недостатність. Поступив у відділення 19.03.04 з діагнозом гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, СДР змішаного типу, ризик ВУІ. На штучній вентиляції легень з 20.03 по 27.03.04 (тривала резистентність до кисню). Дослідження конденсату видихаємого повітря 20.03: колагенолітична активність за лізисом азоколу 0,49 мкмоль/мл год. За цими даними у дитини діагностовано дихальний дистрес на фоні синдрома гострого пошкодження легень. Таким чином, використання способу, що заявляється, дозволяє з високою чутливістю підтверджувати ризик виникнення у новонароджених дітей в критичних станах синдрому гострого пошкодження легень. Це, за умови простоти і доступності способу, дає можливість його використання в якості метода первинного скринінга у новонароджених, перш за все в критичних станах з респіраторними розладами, що забезпечить своєчасне вирішення питання про напрямки лікувальної так 5 6853 6 тики, а також моніторингу й ефективності зитивного економічного ефекту в процесі Тх медиЦим забезпечується позитивний вплив на стан чного обслуговування здоров'я новонароджених, а також отримання по Комп'ютерна верстка Г Паяльніков Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601