Спосіб оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій

Реферат: UA 68928 U UA 68928 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до офтальмології, та призначена для оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій. Як відомо, повіки відносяться до допоміжного апарату органу зору та є захисним апаратом очного яблука. Захисна функція повік здійснюється завдяки рефлекторному миготливому рефлексу та можливості зімкнути повіки в момент негативних дій на око зовнішніх факторів. Миготливі рухи сприяють видаленню потрапивших в око сторонніх тіл, регуляції потоку світла на сітківку, а також рівномірному розподілу сльозової рідини по поверхні очного яблука, захищаючи його, таким чином, від пересихання. Крім того, повіки здійснюють сльозопродукуючу функцію, за рахунок допоміжних сльозових залоз, які приймають участь в секреції сльозової рідини, а також сльозовідвідну функцію, за рахунок певного типу руху повік. Повіки мають велике значення в естетиці. Вони визначають та підкреслюють форму очної щілини, відіграють певну роль у вираженні емоцій, формуванні контурів середньої третини обличчя і зовнішності в цілому (1). Анатомічно повіки являють собою дві шкірно-м'язові складки, які випинаються вперед очним яблуком та жировою клітковиною орбіти та підтримуються ними в стані певного напруження. Межею верхньої повіки вважають брови, нижньої - нижній край орбіти. Висота повік різна: для верхньої повіки дорослої людини вона складає 22-25 мм, нижньої - 11-13 мм. Верхня повіка відрізняється від нижньої більшою складчастістю та рухомістю, що обумовлено особливостями прикріплення м'яза, піднімаючого повіку (3). Топографо-анатомічно в повіках розрізняють дві пластини: шкірно-м'язову та кон'юнктивально-хрящову. Вільні краї повік завтовшки 2 мм мають передні та задні ребра, міжреберний (інтермаргінальний) край. Переднє ребро містить вії, між якими розташовані видозмінені потові залози. В інтермаргінальний простір відкриваються вивідні протоки залоз хряща (мейбомієві залози). Шкіра повік дуже тонка, еластична, бідна на підшкірну клітковину. Під шкірою знаходиться коловий м'яз повіки, під яким знаходиться тар зальна пластинка. З внутрішнього боку повіки покриті кон'юнктивою. З'єднуючись у зовнішньому та внутрішньому куті зв'язками, повіки утворюють очну щілину (2). Вказані анатомо-топографічні параметри повік мають індивідуальні особливості та залежить від багатьох факторів. Тому їх оцінка дуже важлива при плануванні офтальмопластичних операцій. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб оцінки топографо-анатомічних особливостей повік при плануванні оперативних втручань з використанням схеми Flowers, при якому вимірюють положення та асиметрія брів, вираженість мімічних зморшок, надлишок та асиметрія шкіри повік, ступінь випинання жирової клітковини, положення повік, ступінь птозу, ширина очної щілини, форма та величина латерального кута, положення вій, гіпертрофія колового м'яза, наявність слізної борозни (4). Проте при такому способі оцінки стану повік не враховуються багато анатомофункціональних параметрів повік, важливих з позицій офтальмопластичних реконструктивновідновних операцій. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у більш детальній оцінці стану повік з позицій реконструктивної офтальмопластики за рахунок врахування індивідуальних анатомо-функціональних параметрів. Технічний результат від поставленої задачі буде полягати в підвищенні ефективності офтальмопластичних операцій на повіках та покращенні функціонально-естетичного ефекту оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій, що передбачає визначення анатомофункціонального стану повік (стану періорбітальної області з врахуванням положення та асиметрії брів, вираженість мімічних зморшок, надлишок та асиметрії шкіри повік, ступінь випинання жирової клітковини, положення повік, ступінь птозу, ширини очної щілини, форми та величини латерального кута, положення вій, гіпертрофії колового м'яза, наявність слізної борозни), згідно з корисною моделлю додатково враховують колір, набряк шкіри повік, наявність новоутворень, частоту та амплітуду руху повік, стан орбіто-пальпебральної складки, чутливість повік, стан інтермаргінального краю, мейбомієвих залоз, тарзальних пластинок, наявність пошкоджень повік, їх дефектів та деформацій, стан очної щілини і при наявності цих ознак оцінюють стан повік. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є врахування кольору, набряку шкіри повік, наявності новоутворень, частоти та амплітуди руху повік, стану орбіто-пальпебральної складки, чутливості повік, стану інтермаргінального краю, мейбомієвих залоз, тарзальних пластинок, наявності пошкоджень повік, їх дефектів та деформацій, стану очної щілини. За відомими літературними даними такий спосіб оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій не відомий. Спосіб, що пропонується, здійснюється наступним чином. 1 UA 68928 U 5 10 15 20 25 Перед проведенням офтальмопластичних операцій оцінюють стан повік з врахуванням індивідуальних анатомо-функціональних параметрів повік пацієнта. Оцінюють положення та асиметрію брів, вираженість мімічних зморшок, надлишок та асиметрію шкіри повік, її колір, набряк, наявність новоутворень, ступінь випинання жирової клітковини, положення повік, частоту та амплітуду руху повік, чутливість повік, ступінь птозу, стан очної щілини, форму та величину латерального а медіального кутів очної щілини, положення вій, стан інтермаргінального краю, мейбомієвих залоз, тарзальних пластинок, гіпертрофію колового м'яза, наявність слізної борозни, стан орбіто-пальпебральної складки, наявність пошкоджень повік, їх дефектів та деформацій. За період з грудня 2007 по грудень 2011 в клініці офтальмології НМУ імені О.О. Богомольця за запропонованим способом було обстежено 1378 пацієнтів з різними вадами та пошкодженнями повік. Досягнуто значного покращення результатів хірургічного лікування обстежених за запропонованим способом, зокрема встановлено покращення функціональноестетичного ефекту оперативного втручання у 82 % пацієнтів. Більш ефективне лікування патології повік у пацієнтів, обстежених за запропонованим способом, що заявляється, можна пояснити використанням методу оцінки стану повік, який базується на врахуванні індивідуальних анатомо-функціональних параметрів повік пацієнта. Це дозволяє в багатьох випадках вдосконалити функціонально-естетичний ефект оперативного втручання та покращити якість життя пацієнтів з різними вадами та пошкодженнями повік. Тому запропонований спосіб оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій є доцільним у використанні. Джерела інформації: 1. Грищенко С.В. Эстетическая хирургия возрастных изменений век. - М: ОАО "Издательство "Медицина", 2007. - 216 с. 2. Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. Очні хвороби. - К.: "Здоров'я", 1999. - 310 с. 3. Короев О.А. Офтальмология: придаточные образования глаза / О.А. Короев. - Ростов-наДону: Феникс, 2007. - 413 с. 4. Блефаропластика / под ред. Р.Л. Моя, Э.Ф. Финчера; ред. серии Дж.С. Доувер; пер. с англ. под общей редакцией В.А. Виссарионова - М.: ООО "Рид Элсинев", 2009 - 156 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб оцінки стану повік при плануванні офтальмопластичних операцій, що передбачає визначення анатомо-функціонального стану повік, який відрізняється тим, що додатково визначають колір, набряк шкіри повік, наявність новоутворень, частота та амплітуда руху повік, стан орбіто-пальпебральної складки, чутливість повік, стан інтермаргінального краю, мейбомієвих залоз, тарзальних пластинок, наявність пошкоджень повік, їх дефектів та деформацій, стан очної щілини і при наявності цих ознак оцінюють стан повік. Комп’ютерна верстка А. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2