Спосіб лікування підлітків, хворих на повторні ангіни змішаної вірусно-бактеріальної етіології

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування підлітків, хворих на ангіни змішаної вірусно-бактеріальної етіології (ВБЕ). Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значним поширенням в сучасних умовах ангін змішаної ВБЕ у підлітків в умовах екологічно неблагоприємних регіонів з високим рівнем забруднення навколишнього середовища ксенобіотиками або радіонуклідами. Вплив екологічно несприятливих факторів обумовлює імунодепресію і зниження показників природньої антиінфекційної резистентності, у зв'язку з чим у підлітків виникають вторинні імунодефіцитні стани. На цьому фоні істотно зростає частота захворюваності підлітків на повторні ангіни. У той же час відомі способи лікування хворих підлітків з даною патологією не завжди ефективні, крім того, повторне проведення курсів антибіотикотерапії сприяє розвитку дисбактеріозу та селекції штамів мікроорганізмів, що резистентні до антибактеріальних препаратів. Тому доцільна розробка раціональних способів лікування підлітків з повторними ангінами змішаної ВБЕ. Існує спосіб лікування підлітків з повторними ангінами змішаної ВБЕ шляхом введення хворим антибактеріальних, антигістамінних та жарознижуючих препаратів, зокрема аспірину (Ляшенко Ю.И. Ангина. -Л.: Медицина. 1986. -С.96-104). Однак цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує зменшення у підлітків кількості повторних ангін змішаної ВБЕ з тривалим перебігом. Тому розроблений спосіб лікування ангін, що включає поряд з антибактеріальними та антигістамінними препаратами додаткове введення в якості протизапального та інтерфероніндукуючого препарату амізону (Патент України №40248. - МПК7 G07D213/20, А61К35/14. Спосіб лікування ангін. -Опубл. 16.07.2001р. -Бюл. №6). Але у частини хворих з наявністю імунодефіцитних станів тривалий перебіг хвороби. Цей спосіб також не у всіх хворих забезпечує швидкий клінічний ефект, оскільки у більшості виникнення ангін ВБЕ пов'язано із зниженням природної антиінфекційної резистентності і активацією резидентної мікрофлори на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції. Відомий також спосіб лікування підлітків, що хворіють на повторні ангіни змішаної ВБЕ шляхом призначення хворим підліткам антибактеріальних, антигістамінних препаратів, амізону та протефлазіду (Спосіб лікування ангін змішаної вірусно-бактеріальної етіології у підлітків. -МПК7 А61К35/78 № заявки на винахід 2003043750 від 23.04.2003. - Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України від 22.10.2003. Вих. №21832/9 Український інститут промислової власності від 27.10.2003). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини підлітків після завершення лікування зберігаються помірні явища перенесеної хвороби при наявності синдрому так званого "метаболічного" токсикозу, що сприяє можливості виникнення повторних ангін та формуванню бактеріоносійства патогенних збудників у піднебінних мигдаликах. Таким чином даний спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею винаходу було підвищення ефективності відомого способу лікування ангін змішаної ВБЕ у підлітків, скорочення терміну лікування та зниження можливості виникнення повторних ангін та бактеріоносійства патогенних збудників у піднебінних мигдаликах. Вказана задача реалізується шляхом додаткового введення підлітків, що хворіють на повторні ангіни змішаної ВБЕ, нового вітчизняного препарату глутаргіну. Глутаргін - новий препарат українського виробництва, що містить у своєму складі сіль двох амінокислот - глутамінової кислоти и аргініну. Глутаргін володіє аміакнейтралізуючим, антиоксідантним та мембраностабілізуючим ефектами (що реалізується шляхом пов'язування аміаку глутаміновою кислотою з утворенням глутаміну), а також активною імуномоделюючою дією, що обумовлено хімічною подібністю препарату до тимогену. Наша пропозиція щодо додаткового включення глутаргіну в комплекс лікування підлітків, що хворіють на повторні ангіни змішаної ВБЕ, базується на вперше встановленої авторами заявки на винахід клінічним шляхом закономірності, яка полягає в тому, що введення глутаргіну додатково до антибактеріальних, антигістамінних препаратів, амізону та протефлазіду сприяє швидкому зниженню синдрому "метаболічного" токсикозу, в патогенетичному плані сприяє нормалізації концентрації так званих "середніх молекул" та циркулюючих імунних комплексів, в тому числі найбільш патогенної середньомолекулярної фракції, а в клінічному плані забезпечує прискорення одужання хворих та зменшує частоту розвитку повторних ангін після завершення курсу лікування. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Підліткам, що хворіють на повторні ангіни змішаної віруснобактерільної етіології призначають антибактеріальні, антигістамінні препарати, амізон і протефлазід у середньо терапевтичних дозах та додатково глутаргін у вигляді 4% розчину по 15-20мл 2 рази на день протягом 3-5 діб до суттєвого зниження "метаболічного" токсикозу та покращення стану хворих, потім переходять на пероральний прийом препарату по 0,25г (1 таблетці) 3 рази на день протягом 5-7 днів. При розробці заявленого способу нами було обстежено 200 підлітків (90 хлопчиків та 110 дівчинок), хворих на ангіни ВБЕ, віком від 14 до 17 років, з яких було сформовано дві групи, рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю та тривалістю перебігу хвороби. Підлітки основної групи (88 осіб) отримували лікування відповідно до заявленого способу, підлітки групи зіставлення (112 осіб) - відповідно до відомого способу-прототипу. До початку лікування усі хворі на ангіни ВБЕ підлітки в обох групах були у фазі гострого патологічного процесу. Клініка ангіни у обстежених підлітків була типовою та характеризувалася синдромом інфекційного токсикозу (слабкість, нездужання, головний біль, зниження чи повна відсутність апетиту, підвищення температури тіла в межах 38,240,5°С, що відповідало важкості перебігу захворювання) і місцевими запальними змінами у ротоглотці (гіперемія і набряк піднебінних мигдаликів, наявність гнійних фолікулів при фолікулярній ангіні, гнійних нальотів на поверхні та в лакунах мигдаликів при лакунарній ангіні), а також збільшенням і болючістю регіонарних (підщелепних) лімфатичних вузлів. У 188 (94%) підлітків, крім цього, були наявні ознаки у вигляді риніту, ринокон'юктивіту, ринофарингіту, що дозволяло запідозрити вірусно-бактеріальну етіологію ангіни; у 12 (6%) мала місце клініка герпангіни (висипи подібні з герпетичними висипами на піднебінних мигдаликах і слизовій оболонці піднебіння). Діагноз бактеріальної етіології ангіни підтверджувався шляхом виділення збудника з гнійних нальотів або виділень піднебінних мигдаликів за допомогою загальноприйнятих бактеріологічних методів, вірусної етіології - за допомогою серологічного методу, переважно імуноферментного аналізу (ІФА) з відповідними тест-наборами. З бактеріальних збудників у обстежених хворих обох груп найчастіше виділяли гемолітичний стрептокок (Str. pyogenes), золотистий стафілокок (Staph. aureus), або комбінацію цих двох збудників. З вірусних агентів за даними серологічного обстеження за допомогою ІФА найчастіше етіологічне значення мали віруси грипу A2 та аденовіруси, особливо в осінньо-зимовий період досліджень. Підлітки групи зіставлення одержували лікування відповідно до відомого способу-прототипу, а саме антибактеріальні препарати для перорального або внутрішньом'язового застосування (ампіцилін, оксацилін, цефалексин, бісептол), антигістамінні препарати (супрастін, піпольфен), амізон та протефлазід у середньотерапевтичних дозах. Підлітки основної групи додатково до загальноприйнятого лікування отримували глутаргін. Глутаргін призначали у вигляді 4% розчину по 15-20мл 2 рази на день протягом 3-5 діб до суттєвого зниження явищ "метаболічного" токсикозу та покращення стану хворих, потім переходять на пероральний прийом препарату по 0,25г (1 таблетці) 3 рази на день протягом 5-7 днів поспіль. При динамічному обстеженні підлітків, хворих на повторні ангіни ВБЕ, які були під наглядом, встановлено, що в основній групі хворих підлітків, які додатково отримували глутаргін, відмічалася більш швидка позитивна динаміка клінічних показників, що у цілому характеризувалася скороченням тривалості збереження інтоксикаційного синдрому і прискоренням ліквідації місцевих запальних змін у ротоглотці, а також зникненням симптоматики риніту чи ринокон'юнктивіту (табл.1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів на клінічні показники у обстежених підлітків, хворих на повторні ангіни змішаної ВБЕ (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (днів): загальної слабкості нездужання головного болю зниження апетиту зниження працездатності болю в горлі лихоманки гіперемії мигдаликів гнійних фолікулів нальотів на лакунах астенічного синдрому гіпертрофії мигдаликів Підщелепні лімфовузли: збільшення болючість при пальпації Заявлений спосіб Відомий спосіб (n=88) (n=112) Різниця між групами Р 4,2±0,2 4,3=0,15 2,2±0,05 2,4±0,05 4,2±0,15 2,4±0,05 2,4±0,05 4,7±0,2 3,8±0,1 4,0±0,1 6,2±0,1 6,3±0,1 6,8±0,1 6,9±0,1 4,3±0,05 5,5±0,1 7,5±0,1 4,3±0,05 3,8±0,05 6,9±0,1 5,7±0,05 5,4±0,05 9,6±0,2 9,3±0,2 2,6±0,1 2,6±0,1 2,1±0,05 3,1±0,1 3,1±0,1 1,9±0,03 1,4±0,03 2,2±0,05 1,5±0,04 1,4±0,03 2,4±0,05 3,0±0,05