Спосіб лікування залишкових явищ після перенесених ангін бактеріальної етіології у дорослих хворих

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значною розповсюдженістю ангін бактеріальної етіології (АБЕ) в сучасних умовах, поперед усього серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, та високою частотою наявності залишкових явищ (ЗЯ) перенесеної ангіни в періоді реконвалесценції, що патогенетично пов'язано, поперед усього, з формуванням персистуючої бактеріальної інфекції на тлі зниження імунітету та природньої антиінфекційної резистентності (ПАР) та формування вторинного імунодефіциту. Наявність ЗЯ перенесеної ангіни особливо характерно для хворих, які постійно мешкають в умовах екологічно несприятливих промислових регіонів, з високим ступенем забруднення довкілля ксенобіотиками, що входять до складу відходів підприємств горнометалургійної, хімічної, вугільної промисловості, або радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Тому потрібна розробка досить ефективних способів лікування хворих з наявністю ЗЯ після перенесених АБЕ. Існує спосіб лікування ЗЯ після перенесених АБЕ шляхом введення хворим з наявністю ЗЯ у останній день перебування в інфекційному стаціонарі з приводу ангіни антибактеріального препарату пеніцілінового ряду, а саме біціліну-5 в кількості 1,5млн. ОД, що забезпечує профілактику загострення персистуючої бактеріальної інфекції в піднебінних мигдаликах протягом 27-28 діб (Ляшенко Ю.И. Ангина. - Л.: Медицина. 1986. -С.126-130). Однак цей спосіб лікування ЗЯ АБЕ недостатньо ефективний, оскільки у значної частини хворих ЗЯ після перенесених АБЕ терміново зберігаються, і після завершення періоду дії біціліну-5, коли його концентрація у крові падає нижче ніж бактеріостатична, відмічається загострення АБЕ, оскільки у цих хворих зберігається вторинний імунодефіцит та зниження факторів ПАР. Відомий також спосіб лікування ЗЯ після перенесених АБЕ, коли поряд з біціліном-5 вводять препарати, що посилюють імунітет, поперед усього левамізол, оскільки цей імуноактивний препарат сприяє підвищенню імунітета та зменшує можливість загострення запального процесу у піднебінних мигдаликах (Дифференциальная диагностика и лечение ангин: Методич. рекомендации /Фролов В.М. и соавт. - Киев; Луганск, 1991. -45с.). Однак левамизол у частини хворих з наявністю ЗЯ після перенесених АБЕ, посилює вираженість аутоімуних реакцій, а також сприяє підвищенню можливості розвитку алергій на введення біціліну. Найбільш ефективний з існуючих є спосіб лікування ЗЯ після перенесених АБЕ шляхом призначення хворим біціліну-5 та в якості імуноактивного препарату циклоферону (Деклараційний патент №60129 А МПК7 А61К31/00 Україна. - Спосіб лікування залишкових явищ ангін бактеріальної етіології у дорослих хворих. - Опубл. 15.09.2003. Бюл. №9). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у хворих з наявністю ЗЯ АБЕ тривалий час зберігаються явища так званого "метаболічного" токсикозу. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею винаходу було підвищення ефективності лікування ЗЯ після перенесених АБЕ у хворих, скорочення терміну лікування та зниження можливості виникнення повторних ангін та бактеріоносійства патогенних збудників у піднебінних мигдаликах. Ця задача досягається шляхом додаткового введення хворим з ЗЯ після перенесених АБЕ нового українського препарату глутаргіну. Глутаргін - новий вітчизняний препарат, що має з себе сіль двох амінокислот: аргініна та глутамінової кислоти, який володіє антиоксидантною, гепатозахисною та детоксикуючою дією, нормалізує білковий, вуглеводний та ліпідний обмін. Важливий механізм дії глутаргіну заключається в тому, що він суттєво знижує рівень аміаку, який він зв'язує та перетворює на нетоксичні речовини - сечовину та глутамат. Наша пропозиція щодо додаткового введення глутаргіну при лікуванні хворих з ЗЯ після перенесених АБЕ базується на вперше встановленої нами в клінічних умовах закономірності, яка полягає в тому, що введення глутаргіну додатково до біціліну-5 та циклоферону сприяє швидкому зниженню явищ "метаболічного" токсикозу, а тому в патогенетичному плані забезпечує відновлення імунологічного та метаболічного гомеостазу, що забезпечує досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання. Заявлений спосіб виконується таким чином. При наявності ЗЯ перенесеної АБЕ, після завершення основного курсу лікування хворому вводять біцілін-5 в кількості 1,5млн ОД одноразово внутрішньом'язово, циклоферон у вигляді 12,5% розчину внутрішньом'язово по 2мл 1 раз на добу через день, усього 7-10 ін'єкцій препарату, та додатково глутаргін усередину по 0,25-0,5г (1-2 таблетці) 3 рази на день протягом 15-20 днів поспіль. Наш клінічний досвід показує, що введення глутаргіну добре переноситься хворими, не викликає яких-небудь небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, та не має протипоказань. При розробці заявленого способу лікування ЗЯ після перенесених АБЕ у дорослих хворих нами було обстежено 2 групи пацієнтів в періоді ранньої реконвалесценції після перенесеної АБЕ з наявністю в них ЗЯ. Основна група включала 92 хворих, які лікувалися за допомогою заявленого способу, група зіставлення - 84 хворих, що отримували лікування згідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи обстежених хворих були рандомізовані за віком, статтю, вираженістю ЗЯ після перенесених АБЕ та тривалістю захворювання. Клінічні прояви ЗЯ після перенесених АБЕ в обох групах до початку лікування були однотипові. Хворі скаржилися на загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності та апетиту, почуття саднення у глотці, помірний головний біль, підвищену стомленість, наявність субфебрілітету, переважно у вечірній час. При огляді було встановлено наявність гіпертрофії піднебінних мигдаликів, їхньої розпушеності, збільшення підщелепних лімфовузлів та їхньої чутливості при пальпації. При бактеріологічному обстеженні у частини хворих з виділяємого лакун піднебінних мигдаликів виділена патогенна мікрофлора (Strept. pyogenes або Staph. aureus), що свідчило про наявність активного місцевого вогнища бактеріальної інфекції в піднебінних мигдаликах. Курс лікування ЗЯ після перенесених АБЕ, як правило, призначався в амбулаторних умовах при проведенні диспансерного нагляду за перехворілими на АБЕ. При цьому вивчали динаміку клінічних, бактеріологічних та деяких імунологічних показників. При проведенні клінічних обстежень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування ЗЯ АБЕ сприяє прискоренню ліквідації ЗЯ перенесеної ангіни стосовно основної групи хворих, які додатково отримували глутаргін (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування ЗЯ АБЕ на клінічні показники (М±m) Клінічні показники загальної слабкості нездужання зменшення працездатності зниження апетиту головного болю підвищеної стомленості субфебрілітету неприємного почуття в ротоглотці гіпертрофії піднебінних мигдаликів розпушеності мигдаликів збільшення підщелепних лімфовузлів чутливості регіонарних лімфовузлів Групи хворих з ЗЯ АБЕ основна (n=92) зіставлення (n=84) Термін збереження (діб): 7,2±0,3 13,1±0,5 7,5±0,3 13,3±0,6 8,0±0,35 15,1±0,9 5,8±0,2 9,7±0,4 4,3±0,3 6,9±0,5 8,2±0,3 15,7±0,8 5,2±0,25 8,5±0,6 5,6±0,4 11,8±0,6 13,6±0,6 20,7±0,9 11,3±0,5 17,5±0,6 10,6±0,5 17,7±0,8 5,2±0,6 11,7±0,7 Р