Пристрій для моделювання реакції організму на фізичне навантаження

Пристрій для моделювання реакції організму на фізичне навантаження, який містить плаваль Корисна модель стосується медицини, зокрема медичного науково-дослідного обладнання, і може бути застосована в експериментальній медицині при дослідженні мобілізації провідних функціональних систем організму на фізичне навантаження на фоні психоемоційного перенапруження. Відомий пристрій для моделювання реакції організму на фізичне навантаження, який включає плавальний басейн у вигляді резервуару з вертикальними стінками [1]. Відомий пристрій у вигляді наповненого водою резервуару при вміщенні в нього лабораторних тварин, наприклад, білих щурів, забезпечує умови для перебування їх на плаву впродовж необхідного часу і відтворення у такий спосіб реакції організму тварин на фізичного навантаження у комплексі з психоемоційним збудженням, яке посилюється неспроможністю тварин самостійно вибратися з резервуару з водою завдяки відносно високим вертикальним стінкам. Недоліком відомого пристрою є недостатня ефективність, що випливає з технологічної, а отже методичної обмеженості пристрою до відтворення керованих умов психоемоційного подразнення. Так, відомий пристрій забезпечує як фактор психоемоційного впливу лише неможливість самостійно вибратися тваринам з басейну через вертикальність його стінок. Цей недолік посилюється ще й тим, що поведінка тварин під час знаходження тварин на плаву у воді в недостатній мірі підлягає регулюванню з боку оператора-експериментатора. Крім того, власне, плавання тварин у басейні в недостатній мірі мобілізує нервові механізми, а ний басейн у вигляді резервуара з вертикальними стінками, який відрізняється тим, що вертикальні стінки басейну виконані з діелектричного матеріалу, а по їх внутрішньому периметру на 10-25 мм вище умовного рівня води прокладена електродна шина з можливістю вмикання її у електричне коло від автономного джерела електричного живлення в момент дотикання тварин у воді до електродної шини під час їх плавання у басейні. саме умовно-рефлекторні компоненти реакції організму тварин на стресовий подразник, чим суттєво обмежує методичні можливості пристрою, знижує точність і рівень інформативності експериментального дослідження. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відомий пристрій, в якому шляхом введення додаткових конструктивних елементів, спрямованих на забезпечення керованого відтворення психоемоційного перенапруження лабораторних тварин досягають підвищення його технологічності, точності і інформативності дослідження. Поставлене завдання вирішують тим, що у пристрої для моделювання реакції організму на фізичне навантаження, який включає плавальний басейн у вигляді резервуару з вертикальними стінками, відповідно до корисної моделі вертикальні стінки басейну виконані з діелектричного матеріалу, а по їх внутрішньому периметру на 1025 мм вище умовного рівня води прокладена електродна шина з можливістю вмикання її у електричне коло від автономного джерела електричного живлення в момент дотикання тварин у воді до електродної шини під час їх плавання у басейні. Пристрій складається з плавального басейну у вигляді резервуару 1 (креслення) з виконаними із діелектричного матеріалу вертикальними стінками 2, по внутрішній поверхні яких по периметру на рівні, що на 10-25 мм нижче умовного рівня води З, прокладена електродна шина 4, виконана з оголеного металічного дроту, з можливістю вмикання у електричне коло від автономного джерела елек О) 7173 тричного живлення (на кресленні не показано) таким чином, що між шиною і водою (за допомогою зануреного у воду вугільного електроду, який на кресленні непозначений) утворюється різниця електричного потенціалу як умовно-рефлекторний подразник тварин, який діє на тварин у момент замикання електричного кола під час проведення експериментального плавання. Пристрій працює таким чином. Під час плавання лабораторної тварини у наповненому водою басейні - резервуарі 1 до умовного рівня 3 і підключеним до джерела електричного живлення попередньо зануреним у воду вугільним електродом і встановленою на вертикальних стінках 2 резервуару 1 електропровідною шиною 4 в момент торкання твариною останньої внаслідок замикання електричного кола відбувається електричне подразнення тварини, внаслідок чого остання різко відпливає від вертикальної стінки 2 басейну, продовжуючи більш інтенсивні плавальні м'язові рухи. На фоні одночасного формування умовного рефлексу, індукованого електричним подразненням, відбувається наростання генералізації нервових імпульсів у корі і підкоркових центрах з одночасною мобілізацією нейроендокринних регуляторних систем загальної неспецифічної адаптації до стресового подразнення. Морфо-функціональні зміни в організмі тварини при цьому значно адекватніше, ніж при використанні відомого пристрою, відображають з відомим ступенем екстраполяції комплексні процеси адаптаційного спрямування в організмі людини, що мають місце в реальних умовах дії екстремальної ситуації, чим, власне, забезпечується підвищення рівня технологічності і розширення методичних можливостей запропонованого пристрою. Приклад 1. Перед початком експерименту в резервуар басейну набрали води до попередньо визначеного рівня, що на 10 мм був нижче закріпленої по внутрішньому периметру електропровідної шини. На дно резервуару опустили вугільний електрод з виведеним ізольованим провідником. Електропровідну шину і вугільний електрод з'єднали з автономним джерелом електроживлення, зокрема автомобільним акумулятором з постійною напругою 12 В, і за допомогою електричного індикатора у вигляді стрілочного вольтметра переконалися в існуванні постійної напруги між водою і електропровідною шиною. При виключеній напрузі в резервуар запустили пару дорослих щурів - самців, масою 230 г і 245 г. Після 1хвилинної адаптації і намокання волосяного покрову тварин здійснили вмикання електричного джерела: при наближенні по воді щурів до краю басейна в момент торкання мордочкою електро провідної шини тварини зазнавали електричного подразнення і відразу повертали у зворотний бік, де знову отримували електричне подразнення і т.д. При цьому, щоб утримуватися на плаву, тварини впродовж необхідної відповідно до завдання експерименту тривалості часу змушені були виконувати інтенсивні рухи лапками і тілом. Отримані в результаті фізичного навантаження при плаванні лабораторних тварин в басейні морфофункціональні зміни в їхньому організмі визначали за відповідними методиками експериментального дослідження. Приклад 2. Ефективність пристрою визначали експериментальне на 45 білих щурах, поділених на 4 групи за приблизно однією масою і віком, для чого визначали і реєстрували масу особин контрольної групи (8 особин), та у трьох дослідних (відповідно 12, 12 і 13 тварин). Порівнювали приріст маси дослідних тварин з різною тривалістю фізичного навантаження у процесі експериментального плавання у басейні, порівняно з контрольними тваринами (табл.). З наведених у табл. даних видно, що найбільший приріст маси виявлено у щурів з тривалішим фізичним навантаженням, ніж, зокрема, при 60 с плавання і в контролі. Так, після 12 сеансів плавання з тривалістю одного сеансу 90 с маса тварин зросла на 22%, а при сеансі в 120 с показник маси зріс на 18,3% (Р 0,05