Спосіб лікування хворих з рецидивним герпесом

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значним поширенням у сучасних умовах захворюваності на рецидивний герпес (РГ), що потребує розробки раціональних способів лікування даної патології. Існує спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення хворим противірусного препарату метисазону (Беляев Н.В., Лечение рецидивирующего генитального герпеса у мужчин метисазоном// Вестник дерматологии и венерологии. -1980.-№1.-С.59-61). Однак у частини хворих цей спосіб недостатньо ефективний і не забезпечує швидкого одужання. Крім того, введення метисазону протипоказано при наявності супутньої патології печінки та шлунково-кишкового тракту, яка, на жаль, у сучасних умовах досить часто зустрічається у хворих, особливо в умовах великих промислових регіонів, де відмічається екологічно несприятливе забруднення довкілля ксенобіотиками (хімічно шкідливими речовинами). Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення препарату противірусної дії ацикловіру (зовіраксу), який блокує синтез вірусної ДНК і тому попереджує подальшу реплікацію вірусу простого герпесу (Ха халин Ф.Н. Ацикловир в лечении острых и рецедивирующих герпесных заболеваний // Клиническая фармакология и терапия. - 1995. - №4. - С.78-81). Однак, ацикловір при вживанні усередину всмоктується лише на 20%. Крім того, при введенні ацикловіру у хворих нерідко виникають диспептичні розлади - нудота, блювання, а також головний біль та шкіряні алергічні реакції, підвищена стомленість, а у частини хворих - ураження печінки з підвищенням рівня білірубіну та активності амінотрансфераз, тобто розвиток токсичного медикаментозного гепатиту. Існує спосіб лікування хворих з РГ за допомогою використання валінового аналога ацикловіру - валацикловіру (комерційна назва - валтрекс) для лікування РГ (Семенова Т.Б., Губанова Е.Н. Клиническая эффективность валтрекса в терапии генитального герпеса // Клиническая фармакология и текрапия. - 1998. -№1.-С.77-80). Валтрекс добре всмоктується при вживанні всередину, але цей спосіб також недостатньо ефективний, оскільки клінічний досвід показує, що при використанні даного способу лікування хворих з РГ можуть відмічатися такі ж несприятливі побічні реакції, як при вживанні ацикловіру, тому що обидва препарати дуже близькі за хімічною структурою. Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення хворим противірусного препарату рибавіріну (віразолу), який гальмує синтез ДНК вірусу простого герпесу в клітинах (Машковский М.Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей. - 14-е изд. - Т.2. - М.: Новая Волна, 2000. - С.333-334). До недоліків цього способу відноситься те, що у частини хворих при вживанні рибавіріну виникає біль у шлунку, метеоризм, ураження печінки, що проявляється у вигляді порушення функціональних проб печінки (підвищення рівня білірубіну, активності амінотрансфераз, тощо). Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення препарату рослинного походження флакозиду усередину по 0,1-0,2г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-10 діб поспіль (Фролов В.М., Фролов А.Ф., Шаповалова И. А. Оценка эффективности препарата растительного происхождения флакозида при лечении рецидивных форм герпеса // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної Імунології: 36. на ук. праць. Київ; Луганськ; Харків, 1998. -Вип.6(20).- С.120-128). Але і цей спосіб недостатньо ефективний, тому що флакозид не має значної протизапальної ефективності, тому у частини хворих тривало зберігаються місцеві запальні процеси на шкірі або слизових оболонках у тих ділянках, де локалізуються елементи герпетичного висипу. Тому був запропонований спосіб лікування хворих з РГ шляхом використання препарату протизапальної, анальгезивної та інтерфероніндукуючої дії - мефенамової (мефенамінової) кислоти (Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції - МПК7 А61К31/196, А61К35/78 № заявки на винахід 2003043752 від 23.04.2003. - Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України від 27.10.2003. Вих. №21834/а Український інститут промислової власності від 27.10.2003). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих та обраний нами в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що мефенамова кислота у частини хворих викликає диспептичні явища. Тому потрібне удосконалення існуючого способу та підвищення його ефективності. Задачею винаходу було підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих з РГ, скорочення терміну лікування, попередження розвитку подальших рецидивів та зменшення можливості диспептичних проявів. Ця задача досягається шляхом введення в якості засобу з протизапальною, анальгезивної та інтерфероніндукуючою дією нового українського препарату амізону. Наша пропозиція щодо введення при лікуванні хворих з РГ в якості препарату з протизапальною, знеболюючою, жаропонижуючою та інтерфероніндукуючою дією амізону базується на вперше встановленій авторами заявки закономірності, що амізон, крім протизапальної, анальгезуючої та жарознижуючої дії, володіє також противірусною активністю, що пов'язано зі стимулюючим впливом даного препарату на продукцію ендогенного інтерферону. Встановлені в експериментальних умовах, та потім підтвердженні в клініці дані про противірусну дію амізону, яка пов'язана з його інтерфероніндукуючою активністю, були підставою щодо пропозиції використання даного препарату в лікуванні хворих з РГ. Заявлений спосіб здійснюється таким чином Хворому з РГ призначають в якості препарату з протизапальною, анальгезивною, жаропонижуючою та інтерфероніндукуючою дією амізон усередину по 0,25г (1 таблетці) після вживання їжі 3-4 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з РГ - основна (62 особи) та гр упа зіставлення (63 особи), переважно молодого віку (16-30 років). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, локалізацією герпетичних уражень (шкіра носа - h. nasalis, червона облямівка губ - h. labialis, слизова оболонка роту - герпетичний стоматит; шкіра та слизова оболонка зовнішніх статевих органів - h. genitalis), тяжкістю клінічного перебігу РГ та загальною тривалістю захворювання. Хворі основної групи одержували лікування за допомогою амізону (відповідно до заявленого способу), хворі з групи зіставлення - мефенамову кислоту (відповідно до способу-прототипу). В обох групах відмічали тривалість збереження загальнотоксичного синдрому та місцевого герпетичного висипу, а потім - в періоді диспансерного нагляду - також частоту виникнення РГ протягом 1 року після завершення лікування. У результаті проведених клінічних досліджень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування хворих з РГ в основній групі прискорюється термін ліквідації як симптомів загального токсикозу (слабкість, нездужання, пропасниця, головний біль, зниження апетиту та працездатності), так і місцевих уражень на шкірі або слизових оболонках, тобто елементів герпетичного висипу (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що тривалість збереження загальної слабкості у хворих основної групи (яка отримувала лікування РГ стосовно заявленого способу) скорочувалася в середньому на 2,0±0,1 доби (Р