Спосіб управління дробильно-подрібнювальним комплексом

Реферат: Спосіб керування дробильно-подрібнювальним комплексом включає представлення його у вигляді моделі послідовно з'єднаних дробильних і подрібнювальних агрегатів, а також керування їх продуктивністю на основі сформованої моделі. Модель дробильноподрібнювального комплексу представляють у вигляді багатоступінчастої структури з розподіленими параметрами функції скорочення крупності руди, кожна ступінь якої характеризується областю оптимальної продуктивності, питомим енергоспоживанням і ресурсоємністю. Найменші енерговитрати на одиницю вихідного продукту дробильноподрібнювального комплексу досягаються шляхом керування його продуктивністю і ступенем скорочення крупності кожної ступені. UA 72410 U (54) СПОСІБ УПРАВЛІННЯ ДРОБИЛЬНО-ПОДРІБНЮВАЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ UA 72410 U UA 72410 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб може бути реалізований у гірничо-видобувній та гірничо-збагачувальній промисловості, на підприємствах, які здійснюють розробку залізної руди відкритим способом. Відомий спосіб керування дробильно-подрібнювальним комплексом, відповідно до якого зміна продуктивності дробарки по вихідній руді здійснюється шляхом вимірювання потужності, споживаної двигуном дробарки та зміною подачі матеріалу в дробарку за величиною відхилення виміряного значення потужності від заданого значення для зміни числа хитання конуса. [Б.И.Рыбалко, Ε.К.Бабец - Способ автоматического управления производительностью дробилки. А.с СССР № 1052262. 1982 г]. Недоліком такого способу є низька ефективність керування, тому що рівень виміряної потужності, що споживається двигуном дробарки залежить від фізико-хімічних властивостей вихідної руди і містить у своєму спектрі збурюючи впливи, що спотворюють дійсні характеристики завантаження та продуктивності дробарки. Також зміна частоти хитань конуса призводить до більш швидкого його зносу. Відомий спосіб керування дробильно-подрібнювальним комплексом, відповідно до якого завантаження рудою кульових млинів реалізує принцип стабілізації витрат руди, що подається за завданням оператора або за сигналами від систем автоматичного керування технологічної лінії збагачення. [Дмитриев В.И. Система автоматического управления загрузкой железной рудой шаровых мельниц. 13-а міжнародна конференція з автоматичного управління, автоматика - 2006, стр.245., м. Вінниця]. Недоліком такого способу є низька ефективність керування, тому що рівень завантаження млина постійно змінюється і не забезпечує максимальну продуктивність млина по готовому класу крупності на його виході. Найпростішим і найбільш поширеним є спосіб оцінки витрат пісків з використанням вимірів активного струму або потужності приводного електродвигуна спіралей гідравлічного класифікатора. Однак похибка його становить більше 30 % на інтервалі експлуатаційних характеристик через наявність збурень, що не дозволяє рекомендувати його для широкого застосування. Найбільш близьким рішенням, обраним як прототип, є спосіб керування дробильноподрібнювальним комплексом, що включає представлення його у вигляді моделі послідовно з'єднаних дробильних і подрібнювальних агрегатів. [П.Д.Певзнер, В.Г.Костиков, О.А.Петтиев Математическая модель процесса подготовки измельченной руды. Горный информационноаналитический бюллетень №2 2010г., стр. 186-195]. Недоліком способу є використання для математичного опису гранулометричного складу руди за допомогою рівняння Розіна-Раммлера в загальному вигляді, так як цьому рівнянню притаманний принциповий недолік - воно не відповідає крайовим умовам. Задачею корисної моделі є удосконалення способу керування дробильно-подрібнювальним комплексом за критерієм мінімального питомого енергоспоживання за рахунок його представлення у вигляді структури з розподіленими параметрами функції скорочення крупності руди, що перероблюється, що в свою чергу дозволяє поліпшити якість оптимізування технологічного процесу і зменшити питомі енерговитрати на виробництво кінцевого продукту. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що дробильно-подрібнювальний комплекс представляється у вигляді моделі послідовно з'єднаних дробильних і подрібнювальних агрегатів. Згідно корисної моделі дробильно-подрібнювальний комплекс представляють у вигляді багатоступінчастої структури з розподіленими параметрами функції скорочення крупності руди, кожна ступінь якої характеризується областю оптимальної продуктивності, питомим енергоспоживанням і ресурсоємністю. Спосіб реалізується наступним чином. В плані енергоємності процеси подрібнення переважають процеси дроблення. Тому для підвищення загальної енергоефективності дробильно-подрібнювальний комплекс розглядається, як єдиний об'єкт керування. Перерозподіл навантажень за продуктивністю та зміною крупності (тобто параметра функції скорочення крупності сировини) між окремими складовими цього комплексу у відповідності з поточними характеристиками руди, що переробляється, і стану технологічного обладнання дозволяє домогтися зниження енергоспоживання. Найбільш інформативним параметром, що характеризує якість роботи дробильно-подрібнювального комплексу є гранулометричний склад руди, що переробляється, тобто розподіл її часток по крупності. Знання цієї характеристики для вихідного та кінцевого продукту дробильних і подрібнювальних агрегатів дозволяє сформувати ефективну оцінку їх роботи. Оскільки процеси дроблення, подрібнення і класифікації носять виключно випадковий характер і в будь-який момент часу характеризуються перехідними ймовірностями, а сам дробильно-подрібнювальні комплекс займає велику територію і територіально розподілений у 1 UA 72410 U 5 10 просторі, доцільно розглядати його як систему з розподіленими параметрами функції скорочення крупності сировини, що переробляється. Особливістю такого підходу є необхідність формування просторово-часових управлінь на базі просторово розподіленого контролю стану об'єкта, використання відповідних сигналів зворотних зв'язків та регуляторів з просторово-розподіленими керуючими впливами. Таким чином спосіб керування дробильно-подрібнювальним комплексом представляється у вигляді моделі послідовно з'єднаних дробильних і подрібнювальних агрегатів. Модель дробильно-подрібнювального комплексу представляють у вигляді багатоступінчастої структури з розподіленими параметрами функції скорочення крупності руди. Найменші енерговитрати на одиницю вихідного продукту дробильно-подрібнювального комплексу досягаються шляхом керування його продуктивністю і ступенем скорочення крупності кожної ступені. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб керування дробильно-подрібнювальним комплексом, що включає представлення його у вигляді моделі послідовно з'єднаних дробильних і подрібнювальних агрегатів, а також керування їх продуктивністю на основі сформованої моделі, який відрізняється тим, що модель дробильно-подрібнювального комплексу представляють у вигляді багатоступінчастої структури з розподіленими параметрами функції скорочення крупності руди, кожна ступінь якої характеризується областю оптимальної продуктивності, питомим енергоспоживанням і ресурсоємністю, а найменші енерговитрати на одиницю вихідного продукту дробильноподрібнювального комплексу досягаються шляхом керування його продуктивністю і ступенем скорочення крупності кожної ступені. 25 Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2