Спосіб ранньої діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з хронічним панкреатитом

Реферат: Спосіб ранньої діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з хронічним панкреатитом включає вимірювання критеріїв пошкодження. Додатково в зразках периферичної крові досліджують аутосенсибілізацію лімфоцитів по відношенню до антигенів здорових тканин та вміст спонтанних аутологічних розеток, підвищення вмісту спонтанних аутологічних розеток до 40-55 % при активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації 10-12 % є показником розвитку аутоімунних ушкоджень легень. UA 72902 U (12) UA 72902 U UA 72902 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використаною для ранньої діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) в поєднанні з хронічним панкреатитом. Перебіг хронічних неінфекційних захворювань внутрішніх органів характеризується формуванням вторинного імунодефіциту та розвитком аутоімунних реакцій. Виникаючі аутоімунні реакції в організмі супроводжуються втягуванням до патологічного процесу багатьох органів та систем, що ускладнює перебіг захворювань. Це свідчить, що розробка критеріїв раннього прогнозування органних ушкоджень у хворих з ХОЗЛ, що перебігає в сукупності з хронічним панкреатитом, є актуальною задачею у сучасній медицині, так як дозволить оптимізувати схеми лікування, вторинну профілактику та покращити прогноз захворювань. Діагностика ХОЗЛ зазвичай включає реєстрацію клінічних ознак, таких як задишка, кашель, виділення мокротиння, підвищення температури тіла, приступи задухи. Клінічним досвідом доведено, що спірометричне дослідження є найважливішим етапом у діагностиці різних легеневих захворювань, включаючи ХОЗЛ. Його застосовують для оцінки ступеня тяжкості захворювання, підбору індивідуальної терапії, оцінки ефективності її проведення, уточнення прогнозу перебігу захворювання тощо [Исследование функции внешнего дыхания / В.Л. Баранов, И.Г. Куренкова, В.А. Казанцев, М.А. Харитонов. - С.-Пб.: Элби Санкт-Петербург, 2002.-302 с.]. Ступінь пошкодження легень характеризує при цьому функція зовнішнього дихання, яку оцінюють за провідними її показниками: життєвою ємністю легень (ЖЄЛ), об'ємом форсованого видиху за 1 сек. (ОФВ1) та індексом Тіффно (ОФВ1/ЖЄЛ). Даний спосіб діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком прототипу є те, що дослідження реєструє вже органне ушкодження легень та порушення їх основної функції. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу ранньої діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з хронічним панкреатитом ще до появи органних та функціональних пошкоджень легень. Задача, яка поставлена в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі діагностики пошкодження легень у хворих на ХОЗЛ, що включає вимірювання критеріїв пошкодження, згідно з корисною моделлю, для ранньої діагностики пошкодження легень у хворих, у яких ХОЗЛ перебігає на тлі хронічного панкреатиту, в зразках периферичної крові досліджують аутосенсибілізацію лімфоцитів по відношенню до антигенів здорових тканин та вміст спонтанних аутологічних розеток (CAP), підвищення вмісту САР до 40-55 % при активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації 10-12 % є показником розвитку аутоімунних ушкоджень легень. Технічний ефект корисної моделі, а саме раннє діагностування розвитку аутоімунних реакцій у хворих ХОЗЛ та хронічним панкреатитом, обумовлений тим, що аутоімунні захворювання розвиваються в тих випадках, коли в організмі з'являються антитіла (AT) або клони реактивних Т-клітин, які в змозі взаємодіяти з власними антигенами (Ag) і тим самим руйнувати клітини та тканини, які несуть ці антигени. Аутоімунний процес - явище в значній мірі хронічне, що призводить до довгострокового пошкодження тканин. Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що аутоімунна реакція постійно підтримується тканинними Ag. Як ayтоAg можуть виступати білки, нуклеїнові кислоти, фосфоліпіди, цукри, стероїди тощо. Визначення в сироватці крові аутоАТ має часом вирішальне діагностичне значення, тісно пов'язано з активністю захворювання [СВ. Лапин, А. А. Тотолян Лабораторная диагностика аутоиммунных заболеваний // Terra medica. 2002. - № 3]. Спосіб виконують наступним чином: Виготовляють мазки з венозної крові (5 мл), яку набрано з трилоном Б для попередження механічного злипання еритроцитів. Препарати фарбують за Паппенгеймом. При світловій мікроскопії підраховують окремо кількість нейтрофільних гранулоцитів та лімфоцитів, що утворили розетки з аутологічними еритроцитами, які приходяться на 200 клітин. Спонтанна ауторозетка складається з лейкоциту (нейтрофільного гранулоциту чи лімфоциту) та не менш трьох тісно контактуючих еритроцитів. Крім визначення загального вмісту ауторозеток та їх різновидів для попередження можливого впливу індивідуальних коливань на оцінку результатів дослідження підраховують величину співвідношення кількості ауторозеток з зонами екзоцитарного лізису еритроцитів та без них. Визначення рівня аутосенсибілізації лімфоцитів щодо нормальних антигенів тканин людини проводять в реакції бласттрансформації з підрахунком кількості проліферуючих лімфоцитів на 1 UA 72902 U 5 10 15 20 100 клітин з визначенням відсотка проліферації. Інкубацію проводять протягом 5 діб. Використовують водно-сольовий тканинний антиген, отриманий з трупної тканини людини 1(0) групи крові загиблого від випадкової травми. Приготування антигену здійснюють загально прийнятим методом. В реакції використовують концентрацію антигену 1,5 %. При цьому проводять контроль антикомплементарних, комплементарних і гемотоксичних властивостей антигену. Використовують антигени з тканин легень Підвищення вмісту CAP до 40-55 % при активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації 10-12 % є показником розвитку аутоімунних ушкоджень легень. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Хворий Т., 49 років, перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: ХОЗЛ в стадії загострення, 2 стадія, ДН 2 ст. Хронічний панкреатит, больова форма з порушенням екскреторної функції підшлункової залози в стадії неповної ремісії. Набрано венозну кров та проведено визначення вмісту САР та реакції бласттрансформації лейкоцитів (РБТл) за вказаними методами. При підрахунку визначено вміст CAP-60 % та РБТл антиген легень -11 %. Отримані результати свідчать про розвиток аутоімунного ушкодження легень. Приклад 2. Хворий С, 61 рік. Діагноз: ХОЗЛ в стадії загострення, 3 стадія. Хронічний панкреатит з порушенням екскреторної функції підшлункової залози в стадії неповної ремісії. Набрано венозну кров та проведено визначення вмісту САР та РБТл за вказаними методами. При підрахунку визначено вміст CAP-30 % та РБТл антиген легень - 1,2 %. Отриманні результати свідчать про відсутність розвитку аутоімунного ушкодження легень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб ранньої діагностики пошкодження легень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в поєднанні з хронічним панкреатитом, що включає вимірювання критеріїв пошкодження, який відрізняється тим, що в зразках периферичної крові досліджують аутосенсибілізацію лімфоцитів по відношенню до антигенів здорових тканин та вміст спонтанних аутологічних розеток, підвищення вмісту спонтанних аутологічних розеток до 4055 % при активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації 10-12 % є показником розвитку аутоімунних ушкоджень легень. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2