Спосіб патолого-морфологічної діагностики ступеня пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом

Реферат: Спосіб патолого-морфологічної діагностики ступеня пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом, належить до медицини, а саме до патологічної анатомії. UA 72903 U (12) UA 72903 U UA 72903 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до патологічної анатомії, і може бути використаною для патолого-морфологічної діагностики ступеня пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом. Відомо, що ембріональний період розвитку найбільш чутливий до внутрішніх та зовнішніх пошкоджуючих факторів. Це, зокрема, стосується плодів та новонароджених від матерів, хворих на цукровий діабет. Цукровий діабет вагітних - захворювання, в патогенезі якого лежить абсолютна чи відносна нестача інсуліну в організмі, яка викликає порушення обміну речовин і патологічні зміни в різних органах і системах. Останнього часу відслідковується тенденція до збільшення числа вагітних, хворих на цукровий діабет. Число пологів у жінок з цукровим діабетом із року в рік збільшується, складаючи 0,1-0,3 % від загального числа. Існує думка, що із 100 вагітних приблизно у 2-3 є порушення вуглеводного обміну. Проблема цукрового діабету та вагітність знаходяться в центрі уваги акушерів, ендокринологів та неонатологів, так як ця проблема пов'язана з великим числом акушерських ускладнень, високою перинатальною захворюваністю та смертністю і несприятливими наслідками для здоров'я матері та дитини. Найбільш частими ускладненнями є самовільне передчасне переривання вагітності, пізні токсикози, багатоводдя, запальні захворювання сечовивідних шляхів. Частота самовільного переривання вагітності коливається від 15 до 30 %, частіше спостерігаються пізні викидні в терміні 20-27 тижнів. Діти, які народилися від жінок з цукровим діабетом, мають відмітні особливості, так як в терміні внутрішньоутробного розвитку знаходяться в особливих умовах - гемостаз плоду пошкоджений внаслідок гіперглікемії у матері, гіперінсулінемізму та хронічної гіпоксії у плода. Новонароджені відрізняються за своїм зовнішнім виглядом, адаптаційними можливостями та особливостями метаболізму. Характерною особливістю є велика маса тіла при народжені, не відповідаюча терміну внутрішньоутробного розвитку. Є зміни внутрішніх органів, гіпертрофія островків підшлункової залози, збільшення розмірів серця, зменшення ваги мозку тощо. У функціональному відношенні новонароджені відрізняються незрілістю органів та систем, часто спостерігається незрілість гепатобіліарної системи, найважливішим органом якої є печінка [Федорова М.В. Сахарный диабет, беременность и диабетическая фетопатия / М.В. Федорова, В.И. Краснопольский, В.А. Петрухин. - М.: Медицина, 2001.-288 с.] Печінка дорослої людини є найбільш великою залозою травлення (вага приблизно 1,5 кг). Вона розташована у верхній частині черевної порожнини, більша частина праворуч. Морфоструктурні та морфофункціональні властивості печінки людини закладаються в утробі матері і формуються під впливом особливостей протікання вагітності та пологів. Діагностика результатів цього впливу є важливим розділом патологічної анатомії. Відомі способи патолого-морфологічної діагностики стану органів та систем людини передбачають ряд технологічних операцій, серед яких розтин трупів, витягання органокомплексу, його підготовка до дослідження, дослідження органу, виявлення ознак його відмінності від норми та постановка діагнозу [Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. - М.: Медицина, 1995.-688 с.]. Даний спосіб патолого-морфологічної оцінки стану органів та систем є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу патолого-морфологічної оцінки стану печінки померлих плодів та новонароджених, які були народжені від матерів з цукровим діабетом. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі патолого-морфологічної діагностики стану органів та систем людини, який включає розтин трупа, витягання органокомплексу, підготовку органу до дослідження, дослідження органу, виявлення ознак його відмінності від норми та постановка діагнозу, згідно з корисною моделлю, ступінь пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджений від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом, оцінюють за станом оптичної щільності імуногістохімічних реакцій в печінці і її пошкодження під впливом цукрового діабету матері в період ембріонального розвитку плоду діагностують при реєстрації наростання оптичної щільності колагену І та III типів інтерстиції печінки, а також збільшенні вмісту колагену IV типу в базальних мембранах судин та жовчних протоків, достовірному збільшенні оптичної щільності фібронектину печінки та експресії ендотеліну-1 в судинах печінки починаючи з легкого ступеня тяжкості материнського цукрового діабету, при цьому І ступінь пошкодження печінки діагностують при 1,178±0,04 ендотеліну-1 та 2,230±0,05 фібронектину ум. од. опт. щільн., II ступінь - при 1,234±0,03 ендотеліну-1 та 1 UA 72903 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2,312±0,02 або 2,345±0,03 фібронектину ум. од. опт. щільн., а III ступінь - при 1,278±0,04 ендотеліну-1 та 2,398±0,05 або 2,405±0,04 фібронектину ум. од. опт. щільн. Технічний ефект корисної моделі, а саме ефективна патолого-морфологічна діагностика ступеня пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом, обумовлений синергізмом технологічної операції способу, що заявляється. Спосіб виконують наступним чином: труп плода чи новонародженого від матері, вагітність якої була ускладнена цукровим діабетом, розтинають, витягають печінку і підготовлюють її до дослідження, орган досліджують для виявлення ознак його відмінності від норми та постановка діагнозу. Ступінь пошкодження гепатобіліарної системи оцінюють за станом оптичної щільності імуногістохімічних реакцій в печінці. Пошкодження печінки під впливом цукрового діабету матері в період ембріонального розвитку плода діагностують при реєстрації наростання оптичної щільності колагену І та III типів інтерстиції печінки, а також збільшенні вмісту колагену IV типу в базальних мембранах судин та жовчних протоків, достовірному збільшенні оптичної щільності фібронектину печінки та експресії ендотеліну-1 в судинах печінки, починаючи з легкого ступеня тяжкості материнського цукрового діабету, при цьому І ступінь пошкодження печінки діагностують при 1,178±0,04 ендотеліну-1 та 2,230±0,05 фібронектину ум. од. опт. щільн., II ступінь - при 1,234±0,03 ендотеліну-1 та 2,312±0,02 або 2,345±0,03 фібронектину ум. од. опт. щільн., а III ступінь - при 1,278±0,04 ендотеліну-1 та 2,398±0,05 або 2,405±0,04 фібронектину ум. од. опт. щільн. Постановку імуногістохімічної реакції здійснюють за стандартним протоколом з використанням моноклональних антитіл, системи візуалізації. Використовують позитивні й негативні контролі. Одержують мікрофотографії зразків тканини на збільшенні 200х за допомогою мікроскопу й цифрової камери. Фотозйомку проводять після настроювання освітлення за Келлером, з повним закриттям апертурою діафрагми, при піднятому конденсаторі. Подальше кількісне дослідження проводять за допомогою програми комп'ютерного аналізу зображення. Поширеність експресії досліджуваних маркерів оцінюють за показником відносної площі кадру (відношення площі, зайнятої імунопозитивними структурами, до загальної площі кадру, %); інтенсивність експресії за показником оптичної щільності (А), що розраховується за формулою: А = -ln(І/І0), де І інтенсивність світлового потоку, що пройшов через шар світлопоглинаючої речовини в області локалізації імунопозитивних структур; Іо - інтенсивність падаючого світлового потоку (інтенсивність світлового потоку, який пройшов через імунопозитивні ділянки цитоплазми). Оптичну щільність вимірюють при різних довжинах хвиль для вибору оптимальної довжини хвилі для найкращої різниці імунопозитивних і імунонегативних структур, а також імунопозитивних структур різної інтенсивності забарвлення. Статистичну обробку даних проводять з використанням методів описової статистики. Для оцінки міжгрупових розходжень застосовують t-критерій Стьюдента, критерій Манна-Уітні, ранговий дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса й медіанний тест. При порівнянні частотних 2 величин використовують χ - критерій Пірсона й двосторонній точний критерій Фішера. Залежність між кількісними ознаками оцінюють за допомогою рангового коефіцієнта кореляції Спірмена. Статистичну обробку виконують з використанням програми Statistica for Windows, 60. Ефективність способу ілюструють наступні приклади. Приклад 1. Печінка мертвонародженого від матері з цукровим діабетом легкого ступеня тяжкості при макроскопічному дослідженні має тонку напівпрозору блискучу капсулу, тканина печінки еластична на дотик. На розрізі печінка червоно-коричневого кольору, однорідна, печінкові вени розвинені правильно, нерівномірно повнокровні. Мікроскопічно в печінці збережена балково-радіарна будова, центральні, портальні вени та синусоїди частіше повнокровні. Показники оптичної щільності (в умовних одиницях оптичної щільності) імуногістохімічних реакцій в печінці мертвонародженого наступні: оптична щільність колагенів 1,092 (І тип), 2,001 (III тип), 0,880 (IV тип); оптична щільність світіння ендотеліну-1 1,182; оптична щільність фібронектину 2,280. Співставлення одержаних вимірів з контрольними (аналогічні виміри печінки мертвонародженого від матері з фізіологічною вагітністю) дає змогу діагностувати пошкодження печінки І ступеня. Приклад 2. Печінка мертвонародженого від матері з цукровим діабетом середнього ступеня тяжкості при макроскопічному дослідженні має тонку напівпрозору блискучу капсулу, тканина печінки щільно-еластична на дотик. На розрізі печінка жовто-коричневого кольору, дрібнозерниста, печінкові вени розвинені правильно, нерівномірно повнокровні. Мікроскопічно в печінці відмічається порушення гістоархітектоніки у вигляді дискомплексації балково-радіарної 2 UA 72903 U 5 10 15 будови, проліферація портальної строми. Показники оптичної щільності (в умовних одиницях оптичної щільності) імуногістохімічних реакцій в печінці мертвонародженого наступні: оптична щільність колагенів - 1,098 або 1,1П (І тип), 2,508 або 2,632 (III тип), 0,98 (IV тип); оптична щільність світіння ендотеліну-1 1,264; оптична щільність фібронектину 2,332 або 2,375. Співставлення одержаних вимірів з контрольними (аналогічні виміри печінки мертвонародженого від матері, вагітність якої протікала фізіологічно) дає змогу діагностувати пошкодження печінки II ступеня. Приклад 3. Печінка мертвонародженого від матері з цукровим діабетом важкого ступеня тяжкості при макроскопічному дослідженні має тонку напівпрозору блискучу капсулу, тканина печінки щільна на дотик. На розрізі печінка жовтуватого кольору, зерниста, печінкові вени розвинені правильно, частіше повнокровні. Мікроскопічно в печінці відмічається грубе порушення гістоархітектоніки у вигляді дискомплексації балок та масивного розростання портальної строми. Показники оптичної щільності (в умовних одиницях оптичної щільності) імуногістохімічних реакцій в печінці мертвонародженого наступні: оптична щільність колагенів 1,135 або 1,130 (І тип), 2,829 або 3,028 (III тип), 1,017 або 2,005 (IV тип); оптична щільність світіння ендотеліну-1 1,318; оптична щільність фібронектину 2,448 або 2,445129. Співставлення одержаних вимірів з контрольними (аналогічні виміри печінки мертвонародженого від матері, вагітність якої протікала фізіологічно) дає змогу діагностувати пошкодження печінки III ступеня. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб патолого-морфологічної діагностики ступеня пошкодження гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена цукровим діабетом, який включає розтин трупа, витягання органокомплексу, підготовку органу до дослідження, дослідження органу, виявлення ознак його відмінності від норми та постановка діагнозу, який відрізняється тим, що ступінь пошкодження оцінюють за станом оптичної щільності імуногістохімічних реакцій в печінці і її пошкодження під впливом цукрового діабету матері в період ембріонального розвитку плоду діагностують при реєстрації наростання оптичної щільності колагену І та III типів інтерстиції печінки, а також збільшенні вмісту колагену IV типу в базальних мембранах судин та жовчних протоків, достовірному збільшенні оптичної щільності фібронектину печінки та експресії ендотеліну-1 в судинах печінки починаючи з легкого ступеня тяжкості материнського цукрового діабету, при цьому І ступінь пошкодження печінки діагностують при 1,178±0,04 ендотеліну-1 та 2,230±0,05 фібронектину ум. од. опт. щільн., II ступінь - при 1,234±0,03 ендотеліну-1 та 2,312±0,02 або 2,345±0,03 фібронектину ум. од. опт. щільн., а III ступінь - при 1,278±0,04 ендотеліну-1 та 2,398±0,05 або 2,405±0,04 фібронектину ум. од. опт. щільн. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3