Спосіб діагностики спроможності або неспроможності клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени

Реферат: Спосіб діагностики спроможності або неспроможності клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени належить до медицини, а саме до судинної хірургії, та може бути використаним для хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок з попереднім визначенням спроможності клапанного апарату та визначенням місця неспроможних сегментів вени методом прямої флеботонометрії та проби з надлишковим тиском. UA 72901 U (12) UA 72901 U UA 72901 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до судинної хірургії, та може бути використана для хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок з попереднім визначенням спроможності клапанного апарату та визначенням місця неспроможних сегментів вени методом прямої флеботонометрії та проби з надлишковим тиском. Для оцінки спроможності венозного клапанного апарату використовують різноманітні клінічні проби, такі як: проба Троянова-Тенделенбурга, проби Пратта, триджгутові проби, проба Гакенбурха, що також надають можливість визначити неспроможні перфорантні вени та їх локалізацію клінічним методом [Флебология: Руководство для врачей / под ред. Савельева B.C. - М: Медицина, 2001. - 664 с]. Недоліки відомих способів оцінки стану клапанного апарату вени в головному пов'язані з тим, що не дають змоги достовірно визначити локалізацію вен з неспроможним клапанним апаратом та визначити спроможність певного венозного клапану, завдяки чому інтраопераційно може бути визначений об'єм втручання. Достовірно визначити анатомо-морфологічні зміни венозного русла та відповідно обрати адекватний об'єм лікування дозволяє спосіб ультразвукового дуплексного ангіосканування з кольоровим кодуванням токів крові [Флебология: Руководство для врачей / под ред. Савельева B.C. - М.: Медицина, 2001. - 664 с]. Даний спосіб діагностики анатомо-морфологічних змін клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени є найбільш близькими до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є те, що метод є непрямим, а значить має певну похибку, недоліками також є залежність оцінки анатомо-морфологічних змін від досвіду оператора, що обумовлює суб'єктивність інтерпретації отриманої ультразвукової картини, а також від розподільної здатності ультразвукового сканеру та від анатомо-конституціальних особливостей пацієнта [Клиническая ангиология: Руководство / Под ред. А.В.Покровского. В двух томах. - Т. 1. - М.: ОАО "Издательство "Медицина", 2004. - 808 с]. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності діагностики спроможності або неспроможності клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени шляхом проведення прямої інтраопераційної проби з надлишковим тиском. Задача, яка поставлена в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі діагностики спроможності або неспроможності клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени, який включає визначення анатомо-морфологічних змін венного русла, згідно з корисною моделлю, проводять венотомію, просвіт вени канюлюють паралельно її осі канюлею з діаметром, рівним діаметру судини, у ретроградному напрямку, при цьому протилежний край канюлі через стерильну систему сполучають з 3-ходовим краном, який, у свою чергу, з'єднують з флеботонометром Вальдмана через іншу стерильну систему, виконують флеботонометрію, після проведення флеботонометрії та визначення тиску 3-ходовий кран перемикають з можливістю введення в міжклапанний сегмент вени струменево шприцом 50 мл фізіологічного розчину, після введення розчину потік крові знов перемикають на флеботонометр для вимірювання тиску і при різкому венозному поверненні та різкому підйомі тиску клапан сегмента розцінюють як спроможний, а при поступовому, незначному чи відсутності підйому тиску в міжклапанному сегменті клапан визначають як неспроможний. Технічний ефект корисної моделі обумовлений синергізмом заходів, що заявляються. Спосіб дозволяє визначати ділянку венозного сегменту, що підлягає збереженню чи видаленню. Спосіб виконують наступним чином. Після підготовки операційного поля в паховій області проекційним розрізом виділяють стовбур великої підшкірної вени (ВПВ). Після венотомії в ділянці устя ВПВ розміром до 5 мм просвіт судини канюлюють паралельно її осі циліндричним провідником з діаметром, що приблизно є рівним діаметру вени, так, щоб канюля була направлена у ретроградному напрямку. До канюлі під'єднують стерильну систему, на іншому кінці якої знаходиться 3-ходовий кран. Також до 3-ходового крану під'єднують другу стерильну систему, що іншим краєм з'єднана з флеботонометром в нестерильній зоні. Після канюлювання вени 3-ходовий кран перемикають на флеботонометр та прямим способом вимірюють тиск в міжклапанному сегменті вени. Потім 3-ходовий кран перемикають на вільний хід, в який шприцом вводять 50 мл фізіологічного розчину струминно. Виконавши навантаження об'ємом, оператор знов перемикає кран на флеботонометр та оцінює пробу за зміною тиску в системі. При різкому венозному поверненні та різкому підйомі тиску клапан сегмента розцінюють як спроможний, а при поступовому, незначному чи відсутності підйому тиску в міжклапанному сегменті клапан визначають як неспроможний. Якщо клапан є неспроможним, тоді крізь нього канюлю просувають до 1 UA 72901 U 5 10 15 20 25 наступного міжклапанного сегменту та також виконують пробу. Процедуру можна повторювати до зустрічі із спроможним клапанним сегментом, тоді попередні сегменти вени, що визнані неспроможними, видаляють в залежності від довжини ураженої ділянки венекстрактором чи венектомією за Норатом. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Приклад Хворий Б., 52 роки, звернувся зі скаргами на наявність варикозно розширених вен, наявність венозних тяжів на правій нижній кінцівці в області внутрішньої поверхні гомілки, що переходили на стегно. Після проведення клініко-лабораторних та інструментальних досліджень був встановлений діагноз: варикозна хвороба нижніх кінцівок. Хронічна варикозна недостатність 3 ст. Враховуючи дані УЗД, за якими у хворого визначилась неспроможність сафенофеморального сполучення, під місцевою анестезією була виконана кросектомія в паху праворуч. Перед виконанням видалення стовбуру ВПВ та її притоків виконали пряму флеботонометрію та пробу з надлишковим тиском наступним чином: після проведеної венотомії канюлювали просвіт вени у ретроградному напрямку, при цьому інший край канюлі сполучався з 3-ходовим краном, що, у свою чергу, сполучався з флеботонометром Вальдмана. Венозний тиск склав 105 мм вод. ст. Після проведення флеботонометрії та визначення тиску 3-ходовий кран перемикнули та ввели в міжклапанний сегмент вени 50 мл (найменший систолічний об'єм) фізіологічного розчину. Після проведення проби тиск залишався в межах 105-115 мм вод. ст. короткий час та знов зменшився до позначки 100 мм вод. ст. Після чого міжклапанний сегмент ВПВ був визнаний неспроможним та видаленим. Накладання швів на операційну рану. Мініфлебектомія притоків. Доцентрово еластичне бинтування кінцівки. При контрольному огляді через 1 рік рецидиву варикозної хвороби на правій нижній кінцівці не відмічалося. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 Спосіб діагностики спроможності або неспроможності клапанного апарату стовбура великої підшкірної вени, який включає визначення анатомо-морфологічних змін венного русла, який відрізняється тим, що проводять венотомію, просвіт вени канюлюють паралельно її осі канюлею з діаметром, рівним діаметру судини, у ретроградному напрямку, при цьому протилежний край канюлі через стерильну систему сполучають з 3-ходовим краном, який, у свою чергу, з'єднують з флеботонометром Вальдмана через іншу стерильну систему, виконують флеботонометрію, після проведення флеботонометрії та визначення тиску 3ходовий кран перемикають з можливістю введення в міжклапанний сегмент вени струминно шприцом 50 мл фізіологічного розчину, після введення розчину потік крові знов перемикають на флеботонометр для вимірювання тиску і при різкому венозному поверненні та різкому підйомі тиску клапан сегмента розцінюють як спроможний, а при поступовому, незначному чи відсутності підйому тиску в міжклапанному сегменті клапан визначають як неспроможний. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2