Спосіб ранньої діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Спосіб ранньої діагностики функціонального стану геному гранулоцитів периферійної крові у 3 геному непрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, який включає цитологічне дослідження клітин крові з виявленням в них ядерних структур, при цьому додатково проводять цитогенетичний аналіз непрофільних гранулоцитів крові з визначенням індексів хроматизації (співвідношення ядер з перевагою еухроматину до ядер з гетерохроматином), ядерцевого, гетеропікнотичної Х-хромосоми та морфологічно змінених ядер. За рахунок такого підходу збільшення компактизації хроматину менше ніж 0,94-0,93 умовних одиниць може бути маркером прогностично несприятливого перебігу ХОЗЛ. Найбільша активність ядерцевого апарату встановлена при легкому перебігу (І стадії) захворювання, що засвідчує можливість зворотних компенсаторних змін на клітинному рівні. При помірному і важкому перебігу захворювання вірогідні статеві відмінності ступеня конденсації хроматину і активності ядерцевого апарату нівелюються. При цьому доведено порушення контролю оптимальної експресії генів на основі репресії регуляторних сайтів Х-хромосоми в усіх обстежених пацієнтів, що проявлялося зменшенням індексу статевого хроматину в жінок і його збільшенням у чоловіків. Включення в комплексне обстеження пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень цитогенетичного аналізу показників функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів крові дає змогу оцінити клітинні механізми порушення метаболізму, визначити критерії зворотних змін і на основі отриманих базових показників оцінювати ефективність лікування. Даний спосіб проводять наступним чином. Під спостереженням знаходились 126 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, з них 71 (56,35%) чоловік і 55 (42,65%) жінок. За тяжкістю перебігу ХОЗЛ пацієнтів розподілено наступним чином: 34,13% - з легким (І стадія), 59,72% - з помірним (II стадія) і 6,35% - з тяжким (III стадія) перебігом. Контрольну групу склали 60 здорових людей. Дослідження проводили за розробленою програмою з ретельною оцінкою загальноклінічних, лабораторних показників, результатів інструментальних методів обстеження. Діагностика хронічного обструктивного захворювання легень проводилась згідно Наказу МОЗ України №433. Стадію захворювання оцінювали за клінічними, лабораторними, біохімічними показниками, даними комп'ютерної спірометрії. Для цитогенетичного дослідження виготовляли мазки крові, які після висушування доставлялись у генетичну лабораторію ЦНДЛ. Забарвлення ядер здійснювали за Фьольгеном у модифікації Л.Є. Ковальчук і співавт. Функціональну активність геному встановлювали за морфологічними особливостями інтерфазних ядер нейтрофільних гранулоцитів. Комплексний 26789 4 аналіз чотирьох індексів їх каріограми (хроматизації, ядерцевий, гетеропікнотичної Ххромосоми, морфологічно змінених ядер) проводили за розробленою нами методикою. Препарати досліджували методом світлової мікроскопії за допомогою оптико-електронного комплексу Метаскан-2. У кожному препараті вивчали по 100 інтерфазних ядер з наступною оцінкою їх структурних характеристик. Індекс хроматизації вираховували за співвідношенням ядер з перевагою неконденсованого хроматину (еухроматину) до ядер, у яких переважали ділянки конденсованого гетерохроматину. Ядерцевий або нуклеолярний індекс, який свідчить про загальний метаболізм клітини, визначали за співвідношенням ядер, що мали ядерця, до всіх вивчених ядер у відсотках. За такою ж методикою встановлювали індекс статевого хроматину - відсоток клітин з гетеропікнотичною Х-хромосомою. Реєстрували частоту патологічних ядер за співвідношенням кількості нормальних ядер до таких зі зміненою структурою каріоплазми або каріолеми. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою персонального комп'ютера і програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel. Використовували tкритерій Ст'юдента, реалізований у пакеті «STATISTICAL». Проведений порівняльний аналіз цитогенетичних характеристик нейтрофільних гранулоцитів крові у хворих на ХОЗЛ дозволив виявити в них зміни всіх компонентів транскрипційно-трансляційного апарату. Першочергово визначали індекс хроматизації НТК, що вказує на активність транскрипції -початкового етапу реалізації спадкової інформації. Співвідношення еу- та гетерохроматину в ядрі змінюється залежно від ступеня диференціації клітин, факторів віку і статі особини, впливу ендо- і екзогенних факторів. У випадку патологічного процесу може відбуватися надмірна експресія невластивих для даного типу клітин генів або репресія життєво необхідних генів, які обов'язково функціонують у кожній клітині. Саме тому цитологічним відображенням функції геному є стан компактизації хроматину. Корисна модель забезпечує отримання об'єктивної оцінки функціональної активності генів на різних етапах реалізації спадкової інформації та її залежність від важкості перебігу захворювання.