Спосіб лікування гнійних ран методом вакуумної санації

Реферат: Спосіб лікування гнійних ран включає тривалу аспірацію ранового вмісту, механічну санацію, розташування поролонової губки в рані з перфорованим дренажем, під'єднання до вакуумуючого пристрою зовнішнього кінця дренажу, підтримування від'ємного, виконання заливки рани рідким сорбентом з його наступною аспірацією. UA 73017 U (12) UA 73017 U UA 73017 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі практичної медицини, зокрема хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з гнійними ранами. Відомий спосіб лікування ран м'яких тканин у хворих з гнійною хірургічною інфекцією [Герич І. Д., Барвінська А. С, Мельников В.А., Яремкевич Р.В. // Патент № 46346 опублікований 10.12.2009 р. Бюл. № 23], що включає використання адсорбуючого губчатого дренажу, який відрізняється тим, що як губчатий дренаж використовують пінополіуретанову губку, яку спочатку формують за об'ємним контуром рани, при цьому товщина пінополіуретанової губки повинна бути на 1/3 вища за максимальну глибину рани, та стерилізують у 10 % розчині повідон-йоду впродовж 24 год., а безпосередньо перед використанням вміщують попередньо відтиснений адсорбуючий губчатий дренаж в стерильний фізіологічний розчин на 10 хв., потім накладають повторно відтиснений адсорбуючий губчатий дренаж на ранову поверхню та прикривають дреновану рану асептичною марлевою пов'язкою з подальшою фіксацією пов'язки бинтом або лейкопластиром в режимі дозованої компресії. Недоліком запропонованого способу є те, що даний метод не забезпечує постійної санації та аспірації вмісту рани, може бути використаний для лікування ран з незначною ексудацією. Використання цього методу не забезпечує адекватного очищення ранової поверхні впродовж доби. Як найближчий аналог обрано спосіб лікування гнійних ран та трофічних виразок [Велігоцький М.М., Маді Хаміді Махмуд // Патент № 63646 А опублікований 15.01.2004 р. Бюл. № 1], який включає лікування гнійних ран та трофічних виразок шляхом обробки рани вакуумом, який відрізняється тим, що попередньо на рану накладають пористий матеріал з відкритою клітинною структурою, зверху укладають дренажну трубку з бічними отворами, рану закривають прозорою клейкою мембраною, через другий кінець дренажної трубки подають вакуум. Недоліками найближчого аналогу є те, що при його використанні не проводиться санація порожнини рани рідким сорбентом, крім того немає диференціації у виборі розміру пор губки залежно від стадії ранового процесу. Виведення дренажу безпосередньо через рану, на нашу думку, не забезпечує її ефективний герметизм. В основу корисної моделі поставлена задача покращити результати хірургічного лікування гнійних ран шляхом постійної евакуації ранового ексудату та промивання рідкими сорбентами. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування гнійних ран, який передбачає тривалу аспірацію ранового вмісту, який відрізняється тим, що після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск 0,1-0,2 атм, впродовж доби, з метою кращої санації рани кожні 24 години виконують заливку рани рідким сорбентом з його наступною аспірацією. Спільними ознаками найближчого аналогу та рішення, що заявляється, є використання вакуумної терапії. Корисна модель відрізняється від найближчого аналогу тим, що кожні 24 години виконується заливка рани рідким сорбентом з наступною аспірацією, виведенням дренажу через окремий розтин. Запропонований спосіб використовується наступним чином: після хірургічної обробки рани та промивання порожнини антисептичними препаратами, в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонова губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, який розташовується всередині губки. Зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск на рівні 0,1-0,2 атм. Ступінь розрідження визначається стадією перебігу ранового процесу. Пористість губки має значення, розмір пор залежить від характеру ранового ексудату. На початку лікування перевагу віддавали губкам з розміром пор 1500 мікрометрів, що дозволяє евакуювати залишки некротизованих тканин. В стадії проліферації, коли ексудація з рани мінімальна і з'являються грануляції доцільно змінювати на губки з меншим розміром пор (500 мікрометрів), що не пошкоджує грануляційну тканину. З метою кращої санації рани пропонується проводити заливки рідким сорбентом на 1 годину з наступною 23 годинною аспірацією. Дренаж виводили через окремий розтин шкіри на віддаленні від країв рани, що дозволяє краще герметизувати порожнину. Рана закривається ззовні клейкою плівкою для досягнення повної герметичності. Використання запропонованого способу лікування гнійних ран має ряд переваг, що вигідно відрізняють його від запропонованих раніше. По-перше, виведення дренажу через контрапертуру дозволяє краще герметизувати рану. По-друге, запропонована методика покращує санацію та прискорює очищення рани, зменшує мікробну контамінацію. По-третє, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. 1 UA 73017 U Технічний результат: використання запропонованого способу прискорює очищення ран, зменшує мікробну контамінацію, стимулює розвиток грануляційної тканини та прискорює процеси епітелізації. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування гнійних ран, який передбачає тривалу аспірацію ранового вмісту, який відрізняється тим, що після механічної санації в рані розташовують змодельовану до її форми та розмірів поролонову губку (розмір пор 500-1500 мікрометрів) з перфорованим дренажем, зовнішній кінець дренажу під'єднують до вакуумуючого пристрою, що дозволяє підтримувати від'ємний тиск 0,1-0,2 атм, впродовж доби, з метою кращої санації рани кожні 24 години виконують заливку рани рідким сорбентом з його наступною аспірацією. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2