Спосіб діагностики активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу

Реферат: Спосіб діагностики активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу включає визначення рівня основного медіатора ангіогенезу в сироватці крові. Крім того, визначають функціональний стан ендотелію і при рівні фактора росту ендотелію судин у практично здорових осіб: молодого віку >195 пг/мл; похилого віку >238 пг/мл; та прирості показника мікроциркуляції при проведенні проби з реактивною гіперемією у практично здорових осіб: молодого віку >265 %; похилого віку >215 % діагностують достатню активність фізіологічного компенсаторного ангіогенезу. UA 73561 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ АКТИВНОСТІ ФІЗІОЛОГІЧНОГО КОМПЕНСАТОРНОГО АНГІОГЕНЕЗУ UA 73561 U UA 73561 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології і може бути використана для діагностики активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу у практично здорових осіб різного віку та у хворих на гіпертонічну хворобу. Актуальність винаходу зумовлена тим, що процес старіння асоціюється з погіршенням функціонування органів та систем організму. Одним із важливих механізмів розвитку системних вік-залежних змін є зниження кількості функціонуючих капілярів на одиницю площі тканини та зменшення їх діаметру, що сприяє зниженню кровопостачання тканин, розвитку та прогресуванню тканинної гіпоксії та виникненню синдрому капіляротрофічної недостатності. Відомо, що стан капіляризації тканин в значній мірі визначається активністю фізіологічного компенсаторного ангіогенезу, рівень якого з віком майже не досліджений. В більшості досліджень враховується тільки рівень факторів росту, в той же час як з'ясовано, що ключовим моментом в активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу відіграє функціональний стан ендотелію, а саме NO-синтазна активність. Тому визначення рівня активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу з врахуванням функціонального стану ендотелію є важливим для своєчасного прогнозування можливості розвитку судинних захворювань, характеру їх перебігу та ризику розвитку гострих ішемічних подій. На сьогоднішній день в медицині використовується кілька способів діагностики активності ангіогенезу. Прикладом цього може бути «Способ ультраструктурной оценки перфузионной способности капилляров миокарда» (Патент Росії № 2108744), в якому оцінюється як кількість відкритих та закритих капілярів, так і візуально - стан ендотелію. Однак недоліком даного способу є те, що не визначається рівень фактора росту ендотелію судин і немає інформації щодо подальших перспектив розвитку колатералів. Крім того, зазначений спосіб є трудомістким, оскільки потребує спеціальної підготовки матеріалу для дослідження (мікропрепарату) і використання цього способу в клінічній практиці дуже обмежене необхідністю проведення біопсії. Відомий винахід «Способ определения ангиогенеза глиомы» (Патент Росії № 2203620) заснований на тому, що проводять томографічні дослідження головного мозку з подальшою рентгенометрією пухлини та всього вогнища патологічних змін в чотирьох напрямках на зрізах, що виконані в сагітальній та горизонтальній площині. При цьому досліджують коефіцієнт (К) активності ангіогенезу по співвідношенню середніх значень діаметру пухлини та діаметру вогнища патологічних змін і якщо К=0,8 - ангіогенез у гліомі вважається активним, якщо К>0,8 ангіогенез вважається неактивним. Однак цей спосіб дозволяє лише посередньо оцінити активність ангіогенезу і не може бути використаний у практично здорових людей без наявності у них пухлинних утворень. Найбільш близьким до запропонованого способу є «Спосіб діагностики порушень метаболізму факторів росту судин у хворих на гіпертонічну хворобу» (Патент України № 67489А), що полягає у лабораторному дослідженні плазми крові та визначенні вмісту в ній васкулоендотеліального фактора росту та ендотеліну-1, який відрізняється тим, що додатково визначають вміст ангіотензину-ІІ та соматотропного гормону одночасно в одній пробі плазми крові, завдяки чому діагностують порушення метаболізму факторів росту судин у хворих на гіпертонічну хворобу. Недоліком даного способу є те, що не визначається NO-синтазна активність ендотелію, в той час як саме від неї залежить активність фізіологічного компенсаторного ангіогенезу. В основу дійсної корисної моделі покладене завдання створення більш досконалого способу діагностики активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу у практично здорових осіб різного віку та у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом визначення рівня основного медіатору ангіогенезу - фактора росту ендотелію судин з урахуванням функціонального стану ендотелію. Спосіб здійснюється наступним чином: У обстежуваного визначають рівень фактора росту ендотелію судин (VEGF) в сироватці крові та функціональний стан ендотелію шляхом дослідження NO-синтазної активності ендотелію (% ПМ - процент приросту показника мікроциркуляції при проведенні проби з реактивною гіперемією). Нами встановлено, що для забезпечення достатньої активності фізіологічного компенсаторного ангіогенезу слід вважати: - рівень фактора росту ендотелію судин в сироватці крові: у практично здорових осіб молодого віку - >195 пг/мл; у практично здорових осіб похилого віку - >238 пг/мл. - процент приросту показника мікроциркуляції при проведенні проби з реактивною гіперемією: у практично здорових осіб молодого віку - >265 %; у практично здорових осіб похилого віку - >215 %. 1 UA 73561 U 5 10 15 Приклад 1. У практично здорової людини 26 років рівень фактора росту ендотелію судин 207,3 пг/мл, % приросту показника мікроциркуляції - 270,5 %. При зазначеному рівні активності ангіогенезу у практично здорових людей молодого віку кількість функціонуючих капілярів на одиницю площі тканини складає 12,3. Приклад 2. У практично здорової людини 67 років рівень фактора росту ендотелію судин 251,2 пг/мл, % приросту показника мікроциркуляції - 218,4 %. Згідно отриманих даних, у обстежуваного спостерігається помірне зниження рівня фактора росту ендотелію судин на фоні незначного погіршення NO-синтезуючої функції ендотелію, що призводить до помірного зниження кількості функціонуючих капілярів - 9,5. Приклад 3. У хворого на гіпертонічну хворобу 64 років рівень фактора росту ендотелію судин - 224,1 пг/мл, % приросту показника мікроциркуляції - 160,3 %. Згідно отриманих даних, у обстежуваного спостерігається значне зниження рівня фактора росту ендотелію судин на фоні вираженого погіршення функціонального стану ендотелію, що призводить до зниження кількості функціонуючих капілярів до 6,2. Запропонований спосіб був застосований у 70 практично здорових осіб молодого та похилого віку, а також у 50 хворих літнього віку з гіпертонічною хворобою (табл. 1). Табл. 1. Практично здорові особи молодого віку (20-29 років) (n=35) Показник Рівень фактора росту ендотелію судин (VHGF) в сироватці крові, мг/мл Процент приросту показника мікроциркуляції (% ПМ) Кількість функціонуючих капілярів на одиницю площі тканини Практично здорові особи похилого віку (60-74 роки) (n=35) 204,15±9,25 246,23±8,33 274,3±10,4 225,6±10,5 12,1±0,4 9,7±0,3 Примітки: * - Р 195 пг/мл; похилого віку >238 пг/мл; та прирості показника мікроциркуляції при проведенні проби з реактивною гіперемією у практично здорових осіб: молодого віку >265 %; похилого віку >215 % діагностують достатню активність фізіологічного компенсаторного ангіогенезу. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2