Антимікробна полімерна композиція та спосіб захисту недійних корів в період яловості

Номер патенту: 73618

Опубліковано: 15.08.2005

Автори: Екнойен Майкл, Ерхард Джозеф А., Вінчі Альфредо

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Композиція для нанесення на дійку ссавця шляхом її занурення, для використання в період яловості ссавця і котра містить:

(І) розчин плівкоутворюючої суміші полімерів, яка містить перший полімерний компонент, який являє собою органічний, розчинний в розчиннику, заздалегідь одержаний термопластичний поліуретан, що не містить реакційноздатні ізоціанатні групи, і другий полімерний компонент, який являє собою гідрофільний полі(N-вініллактам), причому зазначена суміш є здатною витримувати вплив води без помітного змивання зазначеного гідрофільного полі(N-вініллактаму) в кількостях, достатніх для утворення водостійкої плівки при локальному нанесенні на шкіру ссавця; при цьому зазначена суміш містить близько 10-80%мас. першого полімеру в комбінації з прийнятним з огляду на дерматологічні властивості розчинником, а також близько 1-15%мас. другого полімеру; і

(ІІ) принаймні один протимікробний агент у кількості, достатній для лікування і захисту шкіри ссавця від інфекції.

2. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що зазначений протимікробний агент вибирають з групи, до якої належать йод, хлоргексидин, бронопол та триклозан.

3. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що зазначений протимікробний агент являє собою водний розчин йоду, котрий містить полівінілпіролідон-йод, або ж елементарний йод та йодисті солі, або ж елементарний йод, йодистоводневу кислоту та поверхнево-активну речовину.

4. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що зазначений протимікробний агент являє собою водний розчин хлоргексидину, котрий містить 50-99%мас. води і 1,0-50%мас. солей хлоргексидину.

5. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що зазначений поліуретан одержують з ароматичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу або ж з аліфатичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з ароматичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу, або з аліфатичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу.

6. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що полі(N-вініллактам) являє собою водорозчинний гомополімер полівінілпіролідон або ж гомополімер полі(N-вінілкапролактам).

7. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що додатково містить принаймні один додатковий сумісний з нею полімерний компонент, котрий являє собою гомополімер або співполімер принаймні одного мономера, що його вибирають з групи, до якої належать альфа-олефін, вінілхлорид, вініліденхлорид, гідроксіетилметакрилат, акрилова кислота, метакрилова кислота, вінілацетат, вініловий спирт та вініловий етер.

8. Композиція за п. 1, яка відрізняється тим, що додатково містить принаймні один агент, що його вибирають з групи, до якої належать кондиціонери для шкіри, барвники, ароматизатори, репеленти та загусники.

9. Спосіб захисту дійки ссавця від інфікування в період яловості, який включає:

(І) нанесення на дійку ссавця композиції, що містить розчин плівкоутворюючої суміші полімерів, котра містить перший полімерний компонент, який являє собою органічний, розчинний у розчиннику, заздалегідь одержаний термопластичний поліуретан, що не містить реакційноздатні ізоціанатні групи, другий полімерний компонент, який являє собою гідрофільний полі(N-вініллактам), причому зазначена суміш є здатною витримувати вплив води без помітного змивання зазначеного гідрофільного полі(N-вініллактаму), в кількостях, достатніх для утворення водостійкої плівки при локальному нанесенні на шкіру ссавця, прийнятний з огляду на дерматологічні властивості леткий розчинник, а також протимікробний агент у кількості, достатній для лікування і захисту шкіри ссавця від інфекції, при цьому зазначена суміш містить близько 10-80% мас. зазначеного першого полімеру в комбінації з зазначеним розчинником і близько 1-15% мас. зазначеного другого полімеру; і

(ІІ) випарування розчинника із зазначеного розчину, при цьому на зазначеній дійці ссавця утворюється захисна водостійка плівка, яка є еластичною.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що розчинник вибирають з групи, до якої належать етиллактат, діацетоновий спирт, хлористий метилен, трихлоретилен, N-метилпіролідон і прості ефіри моно- та діетиленгліколю, етанол, пропанол, ізопропанол, пропілен, метанол та їх комбінації.

11. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що протимікробний агент вибирають з групи, до якої належать йод, хлоргексидин, бронопол та триклозан.

12. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що протимікробний агент являє собою водний розчин йоду, котрий містить полівінілпіролідон-йод, або елементарний йод та йодисті солі, або ж елементарний йод, йодистоводневу кислоту та поверхнево-активну речовину.

13. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що протимікробний агент являє собою водний розчин хлоргексидину, котрий містить 50-99%мас. води і 1,0-50%мас. солей хлоргексидину.

14. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що зазначений поліуретан одержують з ароматичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу або ж з аліфатичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з ароматичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу, або ж з аліфатичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу.

15. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що полі(N-вініллактам) являє собою водорозчинний гомополімер полівінілпіролідон або ж гомополімер полі(N-вінілкапролактам).

16. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що містить принаймні один додатковий сумісний полімерний компонент.

17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що зазначений додатковий полімерний компонент являє собою гомополімер або співполімер принаймні одного мономера, що його вибирають з групи, до якої належать альфа-олефін, вінілхлорид, вініліденхлорид, гідроксіетилметакрилат, акрилова кислота, метакрилова кислота, вінілацетат, вініловий спирт та вініловий етер.

18. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що композиція додатково містить принаймні один агент, що його вибирають з групи, до якої належать кондиціонери для шкіри (відновники), барвники, ароматизатори та репеленти.

19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що зазначений кондиціонер для шкіри вибирають з групи, до якої належать гліцерин, гліколі, поліоли, ланолін, алое справжнє та вітаміни.

20. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що зазначена композиція додатково містить загусник, що його вибирають з групи, до якої належать діоксид кремнію та камедь ксантану.

Текст

Ефективне управління великими стадами молочної худоби, успішне збереження цих стад і виробництво молочних продуктів стало основним досягненням у сільському господарстві. При збереженні великих стад проблемою є здоров'я окремих тварин. Одну з пов'язаних із здоров'ям проблем, яка спричинює значні економічні труднощі, являє собою мастит. Фермер, що розводить молочну худобу, стикається з маститом, що викликається двома різними типами інфекції: контагіозним маститом та екзогенним маститом. Контагіозний мастит передається в процесі доїння при контакті тварини з доїльною апаратурою, котра може містити джерело збудників маститу. Екзогенний мастит викликається контамінацією (забрудненням) шкіри тварини речовинами, що знаходяться в атмосфері скотного двору, в полі, в хліву тощо, у разі знаходження тварини в цій атмосфері. До патогенів, що викликають мастит, належать Е. coli, Streptococcus uberis, klebsiella та інші. З контагіозним маститом простіше усього боротися, використовуючи розчини герміцидних (бактерицидних) речовин для миття дійки після доїння. Такі герміцидні розчини вбивають бактерії, котрі можуть потрапити на шкіру тварини з доїльної апаратури. Екзогенний мастит найкраще лікувати за допомогою захисної плівки, яка оберігає чутливі тканини від контамінації. Якщо казати конкретніше, один з класів композицій, що їх застосовують для лікування та профілактики маститу, отримують з водних систем для покриття. Такі плівки зменшують ризик інфікування тварини завдяки наявності активного біоциду. Однак ці сполуки (розчини) легко видаляються з дійки. Наприклад, розчини на основі полівінілового спирту не забезпечують достатньої стійкості до води. А саме, при контактуванні з водою ці плівки змиваються приблизно за 3-4 години. Без надійної захисної плівки молочна тварина є схильною до впливу екзогенних патогенів, які викликають мастит у стаді. Інший клас матеріалів для покриття характеризується утворенням захисної плівки на поверхні шкіри, що дозволяє запобігти контактуванню чутливих тканин із оточуючим середовищем. Багато які протимікробні речовини є несумісними з деякими з цих плівкоутворюючих або полімерних матеріалів. Наприклад, протимікробні речовини не можна застосовувати з латексом, оскільки вони врешті-решт випадають з латексу. Крім того, латекс не забезпечує створення довготривалого покриття на поверхні шкіри ссавців. У результаті останніх робіт в цій галузі одержали такі продукти, які забезпечують створення покриття для шкіри дійки, тобто які утворюють захисні плівки і містять протимікробні агенти. Такі покриття містять солюбілізуючі рідини, полівінілпіролідон та інші вінілові полімери, білковий гідролізат, природні та синтетичні смоли, воду, етанол, метанол, ізопропанол, розчинні полімери, ненасичені жирні олії, похідні целюлози, акрилові полімери тощо. Важливою частиною програми з боротьби з маститом є терапія недійних корів. Терапія недійних корів являє собою лікування протягом приблизно 4¸10-тижневого періоду безпосередньо перед народженням теляти. Цей період також називають періодом яловості або відсутності лактації. Хоча протягом періоду яловості ссавець не контактує з можливою контамінацією з доїльної апаратури, від сорока до п'ятдесяти відсотків випадків інфікування дійки трапляється саме протягом періоду яловості ссавців. Така висока частота випадків інфікування пояснюється тим, що імунна реакція у ссавців слабшає саме в період яловості. Крім того, в період яловості дійка розширяється, що сприяє проникненню мікробів у молочну залозу; отже, якщо не викликати лактацію, ймовірність інфікування зростає. Таким чином, лікування молочної тварини в період яловості зменшує частоту випадків інфікування. Крім того, існують інші переваги лікування корів протягом періоду яловості порівняно до лікування протягом періоду лактації. Наприклад, тканину вимені можна піддавати впливу препарату протягом тривалого періоду, оскільки цей препарат не треба видаляти до часу доїння. До того ж якщо здоров'я корови відновляється протягом періоду яловості, корову можна не піддавати лікуванню протягом періоду лактації, що дозволяє зменшити ймовірність контамінації молока медичними препаратами. До засобів для лікування ялових корів, котре є стандартним для цієї галузі, належать композиції розчинів для миття дійки, які містять активні розчинники, наприклад, тетрагідрофуран. Такі розчинники є цитотоксичними і спричиняють подразнення шкіри, очей та дихальних шляхів. Подразнення шкіри характеризується такими симптомами, як почервоніння, висип, утворення тріщин та біль. Крім того, тетрагідрофуран характеризується шкідливою дією при проковтуванні та інгаляції. Часта обробка тетрагідрофураном або обробка високими дозами тетрагідрофурану може викликати пошкодження печінки або нирок і може негативно впливати на легені та центральну нервову систему. Крім того, тетрагідрофуран є надзвичайно горючою рідиною і може утворювати вибухові пероксиди. Отже, одна із задач цього винаходу полягає, крім іншого, у створенні розчину антибактеріальної, здатної діяти протягом тривалого часу захисної плівки для дійки, в котрому використовують прийнятні з огляду на дерматологічні властивості розчинники. Зокрема ці розчинники є нетоксичними і не подразнюють шкіру ссавця. Даний винахід охоплює композиції розчинів для промивання дійки ссавця, що їх можна застосовувати протягом періоду яловості у ссавців. При оброблення шкіри ссавців така композиція утворює залишкову еластичну плівку, котра є міцною протягом тривалого часу і водостійкою. Композиція характеризується захисними та антибактеріальними властивостями проти патогенів, які викликають мастит, що дозволяє оберігати ссавця від екзогенних патогенів. Композицію можна видаляти, знімаючи плівку. Композиція містить розчин плівкоутворюючої суміші полімерів і принаймні одного протимікробного агента. Полімерна суміш складається переважно з двох полімерних компонентів. Один із полімерних компонентів являє собою органічний, розчинний в розчиннику, заздалегідь одержаний термопластичний поліуретан, що не містить реакційноздатні ізоціанатні групи. Цей полімер разом із використовуваним розчинником складає близько 10-80% (мас.) від маси композиції. Іншим полімерним компонентом є гідрофільний полі(N-вініллактам). Цей полімер складає близько 1-15% (мас.) від маси композиції. Така полімерна суміш є здатною витримувати контактування з водою без істотної втрати гідрофільного полі(Nвініллактаму). Поліуретан для цієї суміші полімерів можна одержувати з ароматичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з аліфатичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з ароматичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу, або ж з аліфатичного поліізоціанату і складного поліефірполіолу. Полі(N-вініллактам) у полімерній суміші являє собою водорозчинний гомополімер полівінілпіролідон або гомополімер полі(N-вінілкапролактам). Прикладами антибактеріальних (протимікробних) агентів є йод, хлоргексидин, бронопол та триклозан. В одній з рецептур йод-вмісним протимікробним агентом є водний розчин полівінілпіролідон-йоду (PVP-I2). В іншій рецептурі йодним протимікробним агентом є водний розчин елементарного йоду та йодистих солей. Ще в одній рецептурі йод-вмісним протимікробним агентом є водний розчин елементарного йоду, йодистоводневої кислоти та поверхнево-активної речовини. Ступінь іонізації поверхнево-активної речовини може змінюватися в широкому діапазоні, включаючи відсутність іонізації. Протимікробний агент на основі хлоргексидину може являти собою водний розчин солей хлоргексидину. Полімерна суміш може містити принаймні один додатковий сумісний полімерний компонент. Додатковий полімерний компонент може являти собою гомополімер або співполімер принаймні одного мономера, що його вибирають з групи, до якої належать альфа-олефін, вінілхлорид, вініліденхлорид, гідроксіетилметакрилат, акрилова кислота, метакрилова кислота, вінілацетат, вініловий спирт та вініловий етер. Композиція може також містити водорозчинний або здатний диспергуватися у воді кондиціонер (відновник) для шкіри, такий як гліцерин, гліколі, поліоли (наприклад, поліетиленгліколь), ланолін, алое справжнє (aloe vera) та вітаміни. Композиція може також містити барвники, ароматизатори та репеленти проти комах. Композиція може також містити загусник, такий як діоксид кремнію або камедь ксантану. Даний винахід також охоплює спосіб захисту дійки ссавця від інфекції, зокрема, захисту дійки ссавця протягом періоду яловості. В цьому способі передбачено нанесення композиції за запропонованим винаходом на дійку ссавця і випаровування з композиції розчинника з утворенням захисної водостійкої плівки. Композиції та плівки за даним винаходом дозволяють створити такі розчини для обробки дійки, котрі характеризуються підвищеною резистентністю до передчасного змивання. Отже, якщо тварину випускають на волю, композиція залишається стійкої до дії води, що міститься в оточуючому середовищі. На відміну від рецептур на основі полівінілового спирту, які змиваються приблизно за 3-4 години, композиції за цим винаходом залишаються стійкими до впливу води протягом 3-7 діб. Крім того, композиції є прийнятними з огляду на їх дерматологічні властивості. Зокрема композиції не є цитотоксичними і не подразнюють шкіру ссавця, на відміну від тих композицій розчинів для промивання дійки, в котрих використовують такі розчинники, як тетрагідрофуран. Ці та інші переваги запропонованого винаходу стануть зрозумілими з наведених далі за текстом детального опису і прикладів. Детальний опис і приклади дозволяють краще зрозуміти запропонований винахід, але жодним чином не обмежують його обсяг. Даний винахід стосується композицій розчинів для змочування дійки ссавця, котрі можна застосовувати протягом періоду яловості у ссавця. При нанесенні на шкіру ссавця композиція утворює плівку, котра щільно обволікає шкіру. Плівки захищають дійку від інфекції, запобігаючи контактуванню шкіри тварини з мікроорганізмами, які містяться у навколишньому середовищі або ж на інших тваринах. Цей винахід також стосується способів захисту шкіри ссавця від інфекції за допомогою композицій, запропонованих за цим винаходом. Композиції та способи за цим винаходом в оптимальному варіанті застосовують протягом періоду яловості у тварини. Період яловості у ссавців триває від чотирьох до десяти тижнів до народження потомства. Композиції містять розчин полімерної суміші і принаймні один протимікробний агент. Полімерна суміш міститься в композиціях у кількості, достатній для утворення водостійкої залишкової еластичної плівки при локальному нанесенні на шкіру ссавця. В полімерній суміші (суміші полімерів) містяться два полімерні компоненти. Один полімерний компонент являє собою органічний, розчинний в розчиннику, заздалегідь одержаний термопластичний поліуретан, що не містить реакційноздатні ізоціанатні групи. Кількість цього полімеру разом із розчинником складає близько 10-80% (мас.) від маси композиції. Краще нижнє граничне значення цього діапазону становить близько 20, 30, 40, 50, 60 або 70% (мас.) від всієї композиції, у той час як краще верхнє граничне значення цього діапазону становить близько 60, 70 або 75% (мас.) від маси всієї композиції. Іншим полімерним компонентом є гідрофільний полі(N-вініллактам). Кількість цього полімеру складає близько 1-20% (мас.) від маси композиції. Краще нижнє граничне значення цього інтервалу складає близько 2, 3, 4 або 5% (мас.) від маси всієї композиції; і краще верхнє граничне значення цього інтервалу складає близько 7, 8, 10 або 15% (мас.) від маси всієї композиції. Поліуретан для цієї суміші полімерів можна одержувати з ароматичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з аліфатичного поліізоціанату та простого поліефірполіолу, або ж з ароматичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу, або ж з аліфатичного поліізоціанату та складного поліефірполіолу. Полі(N-вініллактам) у полімерній суміші являє собою водорозчинний гомополімер полівінілпіролідон або гомополімер полі(N-вінілкапролактам). Ці суміші характеризуються властивостями, котрі є проміжними між властивостями поліуретанового компонента і властивостями полі(N-вініллактаму). Ці суміші в кращому варіанті переважно містять поліуретановий компонент і є відносно твердими, але все ж таки змочуваними. Суміші, що містять переважно гідрофільний компонент полі(N-вініллактам), легко адсорбують вологу, стаючи м'якими та слизькими. Вплив води на композиції за даним винаходом (навіть протягом тривалого часу) не призводить до будьякого помітного змивання гідрофільного компонента полі(N-вініллактаму), можливо, завдяки його асоціації з поліуретановим компонентом і переплетенню ланцюгів, або ж завдяки обом згаданим факторам. У реальній практиці - незалежно від того, чим вона пояснюється - ця властивість є важливим внеском у здатність композиції залишатися на поверхні шкіри молочних тварин, незважаючи на тривале контактування з екзогенної вологою (водою). Протягом приблизно 7 діб не спостерігається помітного змивання композиції. Помітне змивання (втрата) композиції є небажаним явищем, оскільки при цьому композиція втрачає свої захисні властивості. Оскільки поліуретан являє собою полімер, що не містить реакційноздатні ізоціанатні групи, він є стійким у розчині впродовж невизначеного часу. Таким чином, полімерні продукти за даним винаходом при необхідності можуть легко утворюватися в місці нанесення при простому випаровуванні будь-якого(-их) розчинника(-ів), з яким(-ими) вони можуть з'єднуватися. Така універсальність робить композиції за запропонованим винаходом особливо зручними для застосування в якості покриття. Полімерна суміш може містити принаймні один додатковий сумісний полімерний компонент. Додатковим сумісним полімерним компонентом є такий полімерний компонент, котрий не погіршує захисні (і не шкідливі для шкіри) властивості композиції. Додатковим полімерним компонентом може бути гомополімер або співполімер принаймні одного мономера, що його вибирають з групи, до якої належать альфа-олефін, вінілхлорид, вініліденхлорид, гідроксіетилметакрилат, акрилова кислота, метакрилова кислота, вінілацетат, вініловий спирт та вініловий етер. Ці плівкоутвррюючі композиції є прийнятними з огляду на їх дерматологічні властивості і при нанесенні на шкіру ссавця утворюють плівку, яка щільно обволікає шкіру і не викликає подразнення. Плівки є гнучкими (тобто є стійкими щодо утворення тріщин), еластичними, стійкими до впливу рідин, непроникними для патогенів та нелипучими, причому зберігаються протягом тривалого часу. Зокрема плівки за цим винаходом є вельми стійкими до впливу води. Вони можуть зберігатися на поверхні шкіри ссавців до семи діб, незважаючи на вплив атмосферної (екзогенної) вологи, наприклад, дощу, роси, води ставків, бруду тощо. Після видалення композицію можна нанести знову. Крім того, крізь такі плівки легко проникають пари вологи. Композиції за даним винаходом зручно наносити на поверхню шкіри у вигляді розчинів у прийнятному з огляду на його дерматологічні властивості леткому розчиннику. Прийнятні з огляду на дерматологічні властивості розчинники, що їх застосовують за цим винаходом, є нетоксичними і не подразнюють шкіру ссавців. Прикладами таких розчинників є етанол, ізопропанол, етиллактат, діацетоновий спирт, хлористий метилен, трихлоретилен, N-метилпіролідон та простий ефір моно- та діетиленгліколю. Кращими розчинниками є етанол та ізопропанол. Для прискорення висушування, зменшення розчинювальної здатності щодо конкретних субстратів і т.п. можна додавати інші розчинники, при умові, що такі розчинники відповідають задачам створення цих композицій. Таким чином, можна використовувати розчинники, котрі є нетоксичними, не подразнюють шкіру ссавців і не погіршують протимікробні та захисні властивості композиції. Протимікробний агент міститься в композиції в кількості, достатній для захисту шкіри ссавця від інфікування типовими контагіозними та екзогенними патогенами, що викликають мастит, і/або для лікування шкіри ссавця. Захист шкіри ссавця від інфекції включає зниження ймовірності інфікування. Лікування шкіри ссавця включає зниження тяжкості запалення та/або інфікування шкіри. Таким чином, достатньою кількістю протимікробного агента є така кількість, котра знижує ймовірність інфікування або знижує тяжкість запалення та/або інфікування, якщо інфікування мало місце. Прикладами протимікробних агентів, застосовуваних у композиціях за цим винаходом, є йод, хлоргексидин, бронопол та триклозан. Одним з кращих протимікробних агентів є водний розчин йоду. Один із препаратів такого водного розчину може містити 50-98,9% (мас.) води, 0,1-49% (мас.) елементарного йоду і 1-49% (мас.) солей йоду. Інший препарат цього водного розчину може містити 50-97,9% (мас.) води, 0,1-48% (мас.) елементарного йоду, 1-48,9% (мас.) йодистоводневої кислоти і 1-48,9% (мас.) поверхнево-активної речовини. Поверхневоактивна речовина може бути катіонною, аніонною, неіонною або будь-якою комбінованою. Йод можна додавати також у вигляді порошку полівінілпіролідон-йоду (PVP-I2). Водний розчин, утворюваний з PVP-I2, може містити 50-80% (мас.) води і 20-50% (мас.) PVP-I2. Іншим кращим протимікробним агентом за даним винаходом є водний розчин хлоргексидину. Препарат такого розчину може містити 50-99% (мас.) води і 0,1-50% (мас.) солей хлоргексидину. У деяких варіантах даного винаходу застосовують буферизуючі агенти. Ці агенти містять кислотну форму і основну сіль органічної або неорганічної кислоти в такому співвідношенні, щоб значення рН одержаної композиції становила близько 4-8. Кращий інтервал значень рН становить близько 5-7. Значення рН композиції коригують за допомогою бікарбонату натрію. Композицію наносять на поверхню шкіри молочної тварини різними способами. Речовину можна розбризкувати у вигляді спрея або наносити щіткою; чутливі місця можна змазувати або поливати. Одним із типових способів нанесення композиції є нанесення шляхом занурення. Композицію наливають у невеличку посудину, форма якої є пристосованою до форми дійки. Після цього дійку занурюють у посудину, заповнену композицією. У кращому варіанті реалізації інтервал значень в'язкості композиції за даним винаходом становить 5005000сП (мПа·с). Такий діапазон значень в'язкості дозволяє зберігати на дійці ссавця адекватну кількість композиції; при цьому в'язкість не є надто високою, тобто не утруднює нанесення композиції способом занурення або іншими способами. Композиція може містити різні підсилювачі (енхансери) в'язкості, або загусники. Загусник дозволяє забезпечити прилипання водних композицій до поверхні шкіри тварини і запобігає їх небажаному витрачанню через надмірне стікання. Таким чином, композиція залишається на місці до висихання і до утворення захисного шара. До загусників, прийнятних для використання в композиціях за даним винаходом, належать природні смоли (наприклад, камедь ксантану (Keltrol TF, Keltrol)) або діоксид кремнію. Кращим загусником є оброблений силаном діоксид кремнію. Після нанесення на дійки ссавця композиції за даним винаходом, одержаний шар залишають висихати до утворення твердої плівки, що щільно обволікає дійку. Зазвичай певна частина речовини, що залишається рідкою, стікає вниз до кінчика дійки, де утворюється осад, що нагадує пробку. Цей осад також висихає, утворюючи плівку, що щільно обволікає дійку. Ця пробка здатна герметизувати канал дійки. Композиція також може містити водорозчинні або здатні диспергуватися у воді кондиціонери (відновники) або зволожувачі для шкіри, котрі не погіршують захисні властивості. У кращому варіанті такі агенти містяться в композиції в кількості 0,05-10%. Прикладами таких компонентів є гліцерин, гліколі, поліоли (наприклад, поліетиленгліколь), ланолін, алое справжнє (aloe vera) та вітаміни (наприклад, Е, С та А). Такі агенти служать для пом'якшення та підтримання необхідної вологості шкіри. До складу композиції також можуть бути включені барвники, ароматизатори та репеленти, що відстрашують комах (наприклад, цитронела). Приклади Наведені нижче приклади ілюструють практичне застосування цього винаходу і жодним чином не обмежують його обсяг. Якщо не зазначено інше, всі наведені значення у відсотках відповідають відношенню вага/об'єм. Приклад 1 У кращому варіанті композиція за даним винаходом містить розчин полімеру, аліфатичного поліуретану, розчиненого в етиловому спирті (концентрація близько 50%). Кількість цього розчину становить близько 10-80% від сумарної маси композиції. Композиція також містить полі(N-вініллактам) у кількості близько 1-15% від сумарної маси композиції. Композиція містить ефективну кількість противомікробного агента з широким спектром дії. Для підвищення в'язкості і забезпечення водостійкості плівки до композиції додають оброблений силаном діоксид кремнію в кількості близько 0,5-3% (мас.) від сумарної маси композиції. Приклад 2 Випробування стійкості: Дійки чотирьох корів (тобто шістнадцять фрагментів вимені) занурюють у композицію за даним винаходом протягом періоду яловості, при цьому на фрагментах вимені утворюється шар (покриття). Перед зануренням дійки піддають санітарній обробці в розчині для попереднього занурення, котрий містить 0,5% йоду, і висушують за допомогою полотняного рушника. Корів випускають на пасовисько. Покривний шар на кінці дійки кожного фрагмента вимені досліджують через кожні 12 годин. Результати досліджень наведено нижче в таблиці. У другому стовпчику показано кількість фрагментів, у котрих через деякий час спостерігається змивання (втрата) покриття. У третьому стовпчику наведено (у відсотках) кількість втраченого покриття у фрагменті, в котрому визначено втрату (змивання) покриття. Таблиця Кількість фрагментів Утрата з втратою покриття покриття (в %) 12-24 0 0 24-36 1 6 36-48 5 31 48-60 2 13 60-72 4 25 Більше за 72 4 25 Час (години) Результати цього експеримента свідчать про те, що композиція за запропонованим винаходом зберігається на поверхні дійки корови протягом тривалого часу - при тому, що корова зазнає впливу екзогенної води (вологи). Приклад 3 Аналіз цитотоксичності на верхньому (м'якому) шарі агару Аналіз цитотоксичності на верхньому (м'якому) шарі агару здійснюють на вибірці зразків композицій за даним винаходом. Зразок не індукує цитотоксичність через двадцять чотири години. Зокрема, ступінь реактивності через двадцять чотири години становив нуль при позитивному контролі, що дорівнює 4. Таким чином, результати цього експеримента свідчать про те, що композиції за запропонованим винаходом не є цитотоксичними. Приклад 4 Тест на подразнюваність Здійснюють оцінку подразнення шкіри під впливом композиції. В тест-системі використовують кроликівальбіносів із застосуванням моделі, запропонованої у щорічнику ASTM Standard (Volume 13.01) і CFR (Volume 50, number 188, Rules and Regulation), для оцінки дермального подразнення тестованими речовинами. Нижче наведено опис тест-системи. Для оцінки композиції за даним винаходом використовують трьох (3) здорових новозеландських білих кроликів. Композицію наносять на пластирі, що їх накладають на інтактну і гладку (очищену) шкіру (шкурку) кроликів. Прилеглі зони необробленої композицією шкіри (шкурки) кожної тварини служать в якості контрольних. Через 24 години пластирі видаляють, і кроликів досліджують на предмет наявності еритеми і набряку через 1 годину після зняття пластиру, а також через 24 години, 48 годин та 72 години після зняття пластиру. Значення коефіцієнта первинного подразнення шкіри кроликів, що її піддають впливу композиції за даним винаходом, становить 0,13. Це значення свідчить про вельми слабке подразнення шкіри. Таким чином, результати цього експеримента підтверджують той факт, що композиції за цим винаходом не викликають подразнення шкіри ссавців. Приклад 5 В одному з варіантів композицію за даним винаходом приготовляють у такий спосіб. Приблизно десять грамів полівінілпіролідону (Polyvinyl Pyrrolidone К 90) додають до 70г розчину аліфатичного поліуретану в етиловому спирті із змістом твердої речовини близько 31%. Після розчинення в цьому розчині диспергують 1,5г порошку діоксиду кремнію (CARBO-SIL), діоксиду кремнію, обробленого силаном, при перемішуванні за допомогою змішувача з високим зсувом. Після цього в розчині розчиняють 0,2г триклозану і 0,5г харчового бірюзового барвника. Розчин доводять до 100%, додаючи 18,1г етанолу.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Antimicrobial polymer composition and method for protection of cows during dry period

Назва патенту російською

Антимикробная полимерная композиция и способ защиты коров в период яловости

МПК / Мітки

МПК: A01N 25/24, A01P 1/00

Мітки: період, недійних, яловості, захисту, композиція, полімерна, спосіб, корів, антимікробна

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-73618-antimikrobna-polimerna-kompoziciya-ta-sposib-zakhistu-nedijjnikh-koriv-v-period-yalovosti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Антимікробна полімерна композиція та спосіб захисту недійних корів в період яловості</a>

Подібні патенти