Било

Даний винахід стосується била роторного подрібнювана, що містить корпус, який встановлений з можливістю обертання навколо відповідної осі, і ніж, що знімно закріплений на виступній частині, яка є у корпуса. Подібні била використовуються як ударний інструмент у роторних подрібнювачах, призначених для подрібнення, наприклад, пластмаси, дерева й інших матеріалів. З DE 3545708 С2 відоме било, виконаний у ви гляді зуба змінний ніж якого кріпиться наявним у нього хвостовиком у відповідному посадковому гнізді. Для такого кріплення використовується гвинт, який проходить через отвір у корпусі і через хвостовик. Хвосто вик обладнаний на кінці виступним кутиком, який зачіпляється за виступ у посадковому гнізді. Крім цього хвостовик має виступний фасонний елемент, який входить у фасонне заглиблення у посадковому гнізді, яке доповнює його за формою. Завдяки цьому зуб надійно утримується в зафіксованому положенні навіть при прикладанні до нього значних зусиль. У била подібної конструкції знос його вершини звичайно виявляється в утворенні кромки уздовж напрямку обертання. Описане в вказаній публікації било через його складну конструкцію і форму є тр удомістким у виго товленні. З DE-OS 2943456 відомий пристрій для подрібнення кори й однолітніх рослин. Цей пристрій має ротор, поблизу периферії якого з можливістю повороту розташовані била. Кожне таке било складається з корпуса, який одним його кінцем з'єднаний з можливістю повороту з ротором, і ножа, розташованого на передній у напрямку обертання поверхні била. Ці ножі знімно кріпляться до відповідних бил, завдяки чому такі ножі, оскільки в процесі експлуатації пристрою вони піддані інтенсивному зносу, можна замінити новими без необхідності заміни при цьому усього била. Недолік обох розглянути х вище пристроїв полягає в тому, що при необхідності заміни зношеної вершини била замінювати доводилося весь ніж, наслідком чого є спрямування у відхід порівняно великої кількості матеріалу і тим самим його неекономічне використання. В основу даного винаходу була покладена задача розробити било з легко замінним ножем такої конструкції, яка забезпечувала б гранично можливу економічну витрату матеріалу. Ще одна задача винаходу полягала в розробці простого у виготовленні била. Задача винаходу полягала також у розробці била, конструкція якого забезпечувала б ефективну передачу зусиль на корпус, які сприймаються ножем. У відношенні била вказаного в обмежувальній частині п.1 типу ці задачі вирішуються відповідно до винаходу завдяки тому, що на передній у напрямку обертання поверхні виступної частини корпуси била сформований виступний фасонний елемент, на який установлюється ніж, що прилягає до нього з геометричним замиканням. Тим самим за рахунок такого геометричного замикання забезпечується оптимальна передача зусиль на корпус била. Звичайно в процесі подрібнення матеріалу на ніж і через нього на корпус била впливають значні зусилля, спрямовані в різні сторони. З'єднання ножа з корпусом била з геометричним замиканням забезпечує ефективне сприйняття цим корпусом не тільки зусиль, спрямованих перпендикулярно до напрямку руху ножа, але і зусиль, які діють на ніж з боку подрібнювального матеріалу у всіх інших напрямках. При цьому кріпильні елементи, такі як гвинти або інші кріпильні засоби, не піддаються надлишковому навантаженню. На ножі також виконаний фасонний елемент, наприклад заглиблення, форма якого відповідає формі фасонного елемента на корпусі, який спряжується з ним. Завдяки такій конструкції вдається зменшити габарити ножа і відповідно витрату матеріалу, що йде на його виготовлення. Відповідно до одного з переважних варіантів здійснення винаходу фасонний елемент на корпусі виконаний у формі виступної зрізаної піраміди, основа якої лежить в одній площині з передньою поверхнею виступної частини корпуса. Фасонний елемент такої форми є простим у виготовленні і дозволяє відповідно знизити витрату матеріалу, що йде на виготовлення ножа. Кількістю бічних граней подібної зрізаної піраміди визначається кількість різних положень, у яких ніж його поворотом можна закріпити на корпусі. Крім цього завдяки наявності у зрізаної піраміди орієнтованих у строго заданих напрямках бічних граней відпадає необхідність у точному регулюванні положення різальної кромки ножа. Згідно із ще одним преважним варіантом ніж била має дві різальні кромки, які розташовані дзеркально-симетрично відносно площини, яка проходить по дотичній до кола, що описується точкою била при його обертанні, яка лежить в цій площині. Однак у ножа можна також передбачити і більшу кількість різальних кромок. У випадку чотирикутної зрізаної піраміди ніж також може мати чотири різальні кромки. При виконанні зрізаної піраміди з великим числом бічних граней відповідно можна збільшити і кількість різальних кромок ножа. Подібне конструктивне виконання ножа, тобто наявність у нього декількох різальних кромок дозволяє його використовува ти багатократно. При цьому після зношення однієї з різальних кромок ножа необхідно лише послабити його кріплення, повернути ніж на деякий кут, який визначається геометрією взаємно сполучених поверхонь, тобто в даному випадку кількістю бічних граней зрізаної піраміди, і потім знову затягти кріплення. Тим самим додатково забезпечується економічне використання матеріалу, з якого виготовлений ніж, і економія часу, який витрачається на заміну зношеної різальної кромки новою. Згідно із ще одним варіантом здійснення винаходу ніж пригвинчений до корпуса гвинтом, який проходить по центрі через цей ніж і фасонний елемент корпуса. Разом з тим для з'єднання ножа з корпусом била можуть використовуватися і будь-які інші способи кріплення, оскільки в запропонованого у винаході била зусилля, головним чином бічні, сприймаються вже не гвинтом, а фасонним елементом. Корпус переважно має на тильній у напрямку обертання поверхні його кінцевої частини заглиблення, у яке заглиблена нагвинчена на гвинт гайка. Завдяки цьому вдається зменшити навантаження на гайку й уникнути її пошкодження. Крім цього наявність такого заглиблення дозволяє використовувати гвинт меншої довжини. Згідно із ще одним варіантом ніж також може мати на його передній у напрямку обертання поверхні виїмку, у яку принаймні частково заглиблюється головка гвинта. У результаті відповідно вдається знизити навантаження на головку гвинта і зменшити небезпеку її пошкодження. З метою досягти оптимального різального ефекту і одночасно знизити небезпеку пошкодження корпуса і зменшити його знос далеку від осі обертання поверхню ножа переважно виконувати скошеною. При закріпленому на корпусі ножі ця його поверхня розташовується на одній лінії із скошеною далекою від осі обертання поверхнею корпуса. Тим самим вдається мінімізувати знос корпуса. Різальну кромку ножа для збільшення терміну її служби переважно піддавати загартуванню. Різні розглянуті вище й інші варіанти здійснення винаходу представлені в залежних пунктах формули. У наступному описі з посиланням на додані креслення більш докладно розглянутий один з варіантів здійснення винаходу. Короткий опис креслень На доданих кресленнях показано: на Фіг.1 - вигляд у перспективі обертового била з корпусом і пригвинченим до нього ножем, на Фіг.2 - вигляд у перспективі показаного на Фіг.1 обертового била без ножа і на Фіг.3 - зображення показаного на Фіг.1 обертового била в розрізі. Опис варіанта здійснення винаходу На Фіг.1 показане обертове било, позначене загальною позицією 10. Це било 101 має корпус 12 і пригвинчений до нього гвинтом 14 ніж 16, який утворює вершину била. Корпус 12 складається з порожнистого циліндра 18, який має можливість обертання навколо осі 20. До цього порожнистого циліндра 18 приформована виконана за одне ціле з ним виступна частина 22. Ця виступна частина 22 має в основному східчасту форму, при цьому "сходинка" має поверхню 24, до якої прилягає ніж 16. Поверхня 24 повернена у напрямку обертання била, позначеному на Фіг.1 стрілкою 26. Тим самим ця поверхня утворює передню поверхню корпуса 12. Ніж 16 прилягає до корпуса 12 з геометричним замиканням, тобто сполучені поверхні ножа і корпуса мають взаємно узгоджену форму. Корпус 12 за рахунок його східчастого виконання охоплює ніж 16 із двох сторін, і разом ці корпус і ніж утворюють по суті "суцільну" конструкцію, яка не має зазорів, у які міг би проникати подрібнюваний матеріал. Ніж 16 має постійну по всій його довжині трапецієподібну в поперечному перерізі форму. Менша із взаємно паралельних поверхонь трапецієподібного в перерізі ножа 16 утворює його тильну сторону 26, яка прилягає до передньої поверхні 24 корпуса 12. Передня частина 28 ножа 16 піддана загартуванню. Таке загартування дозволяє сповільнити зношення різальних поверхонь ножа. Ніж можна також виконати складеним із двох з'єднаних між собою частин, а саме, із загартованої передньої частини і не загартованої задньої частини. Передня частина 28 ножа має дві різальні кромки 30 і 32, які розташовані з протилежних сторін ножа паралельно одна до одної. В інших варіантах може бути передбачено чотири різальні кромки, з кожної сторони ножа, і в цьому випадку суміжні різальні кромки будуть розташовуватися під кутом приблизно 90° одна до одної. Різальні кромки 30 і 32 дещо виступають вперед. У результаті і кожна з поверхонь 34 і 36, яка відходить від відповідної різальної кромки, має деякий кут нахилу. Завдяки такій формі різальної частини ножа забезпечується оптимальний різальний ефект. Для надання ножу досить високої міцності середня частина 38 його передньої поверхні, розташована між різальними кромками 30 і 32, виконана прямою, тобто проходить паралельно до тильної поверхні 26 ножа. Різальні кромки виконані на їх кінцях 40 і 42 дещо притупленими за рахунок притуплення гострих кутів трапеції, форму якої в поперечному перерізі має ніж. Такі притуплені кінці різальних кромок показані також на Фіг.3. Тильна поверхня корпуса 12, а також його далека від осі обертання поверхня 44 виконані не абсолютно плоскими. Завдяки такій формі цих поверхонь вдається дещо зменшити опір обертанню била з боку подрібнюваного матеріалу. Далека від осі обертання поверхня 44 виконана такої форми, щоб у місці її стику з бічною поверхнею 46 ножа 16 не було гострих кромок. На Фіг.2 окремо показаний корпус 12 без ножа. На передній поверхні 24 корпуса 12 сформований фасонний виступ 50, який має форму зрізаної піраміди. У цій зрізаній піраміді 50 передбачений отвір 52 під гвинт 14. Взаємно протилежні бічні грані 54 піраміди утворюють між собою кут у 90°, а ребра, розташовані в місці перетину двох з цих бічних граней з основами піраміди, проходять паралельно до різальних кромок 30 і 32 (Фіг.3). Ніж 16 має на його тильній стороні заглиблення, яке доповнює за формою фасонний виступ 50. При такій формі наявного в корпуса фасонного виступу і наявного в ножа заглиблення цей ніж 16 можна тільки в чотирьох різних положеннях пригвинтити до корпуса або яким-небудь іншим способом закріпити на ньому. При цьому не потрібно точне регулювання положення ножа. У розглянутому варіанті ніж 16 можна закріпити на корпусі в одному з двох можливих положень, у кожному з яких обидві різальні кромки 30 і 32 проходять паралельно до осі 20 обертання била й одна з них є робочою. При необхідності замінити робочу різальну кромку, яка затупилася внаслідок зносу, потрібно послабити гвинт 14, повернути ніж на 180° і знову затягти гвинт 14. У результаті цієї операції на місці різальної кромки, яка затупилася, виявляється ще не зношена гостра різальна кромка. При наявності різальних кромок з кожної сторони ножа 16 його можна встановлювати в чотири, а не в два, можливих положення. При необхідності передбачити в ножа більшу кількість різальних кромок відповідно потрібно збільшити кількість бічних граней зрізаної піраміди 50. З тильної сторони корпуса 12 передбачене заглиблення 60. У це заглиблення виступає гвинт 14, пропущений крізь отвір 62 у ножі 16 і отвір 52 у корпусі. На виступний у заглиблення 60 кінець гвинта 14 нагвинчена розташована в цьому заглибленні гайка 64. Завдяки такій системі кріплення ножа до корпуса в отворах 52 і 62 немає потреби виконувати різь, що, у принципі, також можливо. За рахунок заглиблення головки гвинта і гайки у відповідні заглиблення вдається повністю захистити їх від пошкодження подрібнюваним матеріалом, або звести до мінімуму таке їх пошкодження подрібнюваним матеріалом.