Спосіб визначення конфігурації пілонідального абсцесу

Реферат: UA 74906 U UA 74906 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме загальної, невідкладної та амбулаторної хірургії, і може бути використана при визначенні конфігурації абсцесу у хворих на пілонідальну кісту крижово-куприкової ділянки, ускладнену формуванням пілонідального абсцесу. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб відкритої ревізії абсцесу, вибраний як прототип, що включає виконання розкриття абсцесу над місцем найбільшої флуктуації та визначення з допомогою пальцевої ревізії форми, розміру абсцесу та наявності гнійних кишень [1]. Недоліками способу-прототипу є: травматичність втручання, після якого залишається грубий післяопераційний рубець; спосіб потребує виконання анестезії (загальної, спинномозкової чи інфільтраційної); відкрита ревізія може супроводжуватися кровотечею та крововтратою; при виконанні відкритої ревізії порожнини пілонідального абсцесу можуть залишитися непоміченими, через інтраопераційну кровотечу, гнійні кишені та ходи; спосіб є суб'єктивним та не може бути задокументований; отримані дані, щодо конфігурації пілонідального абсцесу, не дозволяють застосувати малоінвазивні хірургічні технології в подальшому лікуванні хворого. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу визначення конфігурації пілонідального абсцесу, який дозволяє виконати процедуру малотравматично без застосування додаткового знеболення, не супроводжувався кровотечею та дозволяє визначити та задокументувати (об'єктивізувати) виявлені особливості конфігурації порожнини пілонідального абсцесу. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, полягає у можливості визначення конфігурації порожнини пілонідального абсцесу без розсічення тканин та додаткового знеболення, збільшенні інформативності обстеження, а також дозволяє задокументувати отримані результати. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення конфігурації пілонідального абсцесу, який включає визначення його розмірів, форми та наявності гнійних кишень, згідно з корисною моделлю, конфігурацію порожнини абсцесу визначають шляхом пункційної абсцесоскопії: пункція абсцесу, евакуація гною, промивання порожнини абсцесу розчином антисептика, введення в порожнину абсцесу водорозчинного контрасту, рентгенологічна абсцесоскопія. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок використання пункційних технологій та рентгеноскопії для визначення конфігурації порожнини абсцесу процедура проводиться малотравматично та дозволяє задокументувати (об'єктивізувати) отримані дані. Спосіб виконують наступним чином: Проводять пункцію пілонідального абсцесу в місці найбільшої флуктуації за допомогою товстої пункційної голки. За допомогою шприца евакуюють гнійний ексудат з порожнини абсцесу, проводять промивання порожнини абсцесу розчином антисептика. Після евакуації ранового ексудату через пункційну голку вводять водорозчинний контраст до повного заповнення порожнини абсцесу. Виконується рентгеноскопія крижово-куприкової ділянки та визначається конфігурація порожнини абсцесу та гнійних кишень. З метою документування отриманої інформації виконують рентгенівські знімки в найбільш інформативних проекціях. Спираючись на отримані результати пункційної абсцесоскопії, вибирається методика подальшого оперативного лікування. Спосіб має наступні переваги: методика є малоінвазивною, що дозволяє проводити наступне лікування з використанням малотравматичних доступів; не потребує виконання додаткової анестезії, оскільки після пункції та евакуації гною хворий відмічає значне зменшення больового синдрому, обумовленого внутрішньотканинною гіпертензією; спосіб не супроводжується кровотечею та крововтратою; спосіб є більш інформативним, порівняно зі способом-прототипом, оскільки дозволяє виявити всі особливості просторової конфігурації пілонідального абсцесу при тугому заповненні його контрастною речовиною; спосіб є об'єктивним, оскільки базується на результатах інструментального методу дослідження, а також дозволяє задокументувати отримані дані; спосіб дає можливість вибрати диференційовану тактику подальшого ведення хворого з використанням сучасних малотравматичних технологій. Приклад: хворий В., 24 роки звернувся зі скаргами на гіпертермію, біль, припухлість, почервоніння в міжсідничній складці. Встановлено діагноз: гострий абсцес пілонідальної кісти. Хворому було виконано пункційну абсцесоскопію, згідно з корисною моделлю, з використанням 1 UA 74906 U 5 10 15 20 25 йодорозчинного контрасту тріамбраст. Виявлено, що основна порожнина абсцесу розташовується зліва від міжсідничної складки, має розміри 2,5 на 3,0 см та еліпсоїдну форму з рівними контурами. Також виявлено гнійну кишеню по серединній лінії в проекції первинного епітеліального куприкового ходу. Остання має неправильну форму з нерівними краями, розмірами до 1,0 см. Враховуючи вищезазначені знахідки, вирішено виконати малотравматичне хірургічне втручання. В проекції основної порожнини пілонідального абсцесу під місцевою інфільтраційною анестезією виконано розріз 0,8 см паралельно та на 2 см латеральніше міжсідничної складки. Сановано порожнину абсцесу з допомогою монополярного хвилеводу ультразвукового генератора Sonoca 190 (Soring, Німеччина). В проекції міжсідничної складки через первинний епітеліальний куприковий хід виконано розріз 0,7 см, розкрита гнійна кишеня, видалено волосся з пілонідальної кісти, виконано ультразвуковий кюретаж пілонідальної кісти. Післяопераційний період гладкий, рани загоїлася вторинним натягом за рахунок крайової епітелізації. Лікування проводилося амбулаторно, тривалість тимчасової непрацездатності 8 днів. Запропонований спосіб застосовувався при діагностиці та лікуванні у 11 пацієнтів з абсцесом пілонідальної кісти. В усіх випадках вдалося вірно визначити конфігурацію пілонідального абсцесу, що дало змогу у 10 хворих провести лікування малотравматично в амбулаторних умовах. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, Головного військово-медичного клінічного центра МО України та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації:. 1. Шаповал С.Д. Гнійно-септична хірургія: навч. посібник / С.Д. Шаповал. - Запоріжжя: Видво "Орбіта-Юг", 2007.-191 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб визначення конфігурації пілонідального абсцесу, що включає визначення його розмірів, форми та наявність гнійних кишень, який відрізняється тим, що конфігурацію порожнини абсцесу визначають шляхом пункційної абсцесоскопії: пункція абсцесу, евакуація гною, промивання порожнини абсцесу розчином антисептика, введення в порожнину абсцесу водорозчинного контрасту, рентгенологічна абсцесоскопія. 35 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2