Засіб для місцевого лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин

Засіб для лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин, що містить гель, який являє собою декаметоксин на крохмально-гліцериновій основі із вмістом декаметоксину 0,05-0,5 % мас., який відрізняється тим, що додатково містить анестезин, метилурацил та окис цинку і має такий склад (мас.%): метилурацил 4,5-5,5 анестезин 0,9-1,1 окис цинку 4,5-5,5 гель до 100,0. Винахід відноситься до медицини та фармацевтичної промисловості, зокрема до створення, виробництва та застосування лікарських засобів (мазей), що мають антимікробну, протизапальну, знеболюючу, імуномодулюючу та ранозагоюючу дію для місцевого лікування гнійних ран. Відомий лікарський засіб "Левомеколь" у формі мазі для лікування гнійних ран - найбільш проста форма в групі багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі включає (мас.%): левоміцетин - 0,75; метилурацил - 4,0; поліетиленоксид 1500 19,05; поліетиленоксид 400 -76,2. Відомий лікарський засіб "Діоксіколь" у формі мазі для лікування інфікованих ран в першій фазі ранового процесу має слідуючий склад (мас.%): діоксидин - 1,0; тримекаїн - 4,0; метилурацил - 4,0; поліетиленоксид 1500 - 18,2; поліетиленоксид 400 - 72,8. Відомий лікарський засіб "Йодметриксид" у формі мазі з антимікробною дією для лікування інфікованих ран включає (мас.%): йодопірон - 15,0; тримекаїн - 5,0; метилурацил - 5,0; поліетиленоксид 1500 - 15,0; поліетиленоксид 400 - 60,0. Відомий лікарський засіб "Метрокаїн" у формі мазі для лікування ран, інфікованих анаеробною інфекцією має слідуючий склад (мас.%): метронідазол - 2,0; левоміцетин - 1,0; тримекаїн - 4,0; поліетиленоксид 1500 - 18,6; поліетиленоксид 400 74,4. Відомий лікарський засіб "Нітацид" у формі мазі для лікування гнійних ран включає (мас.%): нітазол - 2,5; стрептоцид - 5,0; проксанол-268 20,0; поліетиленоксид 400 29,0; 1,2пропиленгліколь - 43,5. Відомий лікарський засіб - мазь мірамістину оригінальний вітчизняний препарат слідуючого складу (мас.%): мірамістин - 0,5; динатрієва сіль етилендіамінтетрауксусної кислоти (трілон-Б) - 0,5; проксанол-268 - 19,5; 1,2-пропіленгліколь - 45,9; поліетиленоксид 400 - 30,6; вода очищена - 3,0]. Найбільш близьким до заявляемого є лікарський засіб - "Палісепт" - мазь для лікування інфікованих ран містить (мас.%): антисептик декаметоксин [1,10-декаметилен-біс (N,N диметилментоксикарбонілметил) амонію дихлорид] - 0,05-0,5; крохмально-гліцеринова основа (19) UA (11) 75446 (13) C2 (21) 2004031554 (22) 03.03.2004 (24) 17.04.2006 (46) 17.04.2006, Бюл. № 4, 2006 р. (72) Палій Гордій Кіндратович, Желіба Микола Дмитрович, Превар Анатолій Петрович, Палій Віктор Гордійович, Когет Тамара Олександрівна, Ковальчук Валентин Петрович, Крижановська Алла Володимирівна (73) Палій Гордій Кіндратович (56) UA A 41122 15.08.2001 SU A1 1806731 07.04.1993 SU A1 1804830 30.03.1993 3 75446 4 решта. Володіє бактерицидним та фунгіцидним редків гнійного запалення (реінфекції), а гідрогеефектом. лева крохмально-гліцеринова основа забезпечує До причин, що перешкоджують у прототипі добре вивільнення лікарських речовин, підсилює їх одержанню технічного результату, якого досягапротимікробну та репаративну дію, створює помірють у заявляемому винаході, слід віднести недоний рівень дегідратації в рані. Мазь активно захистатньо високий рівень репаративної, знеболюющає рану від висихання, попереджує вторинне чої та імуномодулюючої дії. інфікування, стимулює ріст грануляційної тканини, В основу винаходу поставлено завдання ствопроявляє імуномодулюючу дію, сприяє очищенню рення комбінованого лікарського засобу, який за рани і має слідуючий склад (мас.%): рахунок якісного і кількісного складу компонентів метилурацил - 4,5-5,5; анестезин - 0,9-1,1; має більш високий рівень і широкий спектр специокис цинку - 4,5-5,5; палісепт до 100,0. фічної активності (антимікробна, протизапальна, Дослідження антимікробних властивостей болезаспокійлива, ранозагоююча та імуномодукомбінованої мазі проводили на музейних та клінілююча) при лікуванні інфікованих ран і таким чичних штамах грампозитивних та грамнегативних ном покращити результати лікування гострих небактерій, які мали типові видові морфологічні, тінкспецифічних гнійних процесів м'яких тканин. торільні, культуральні та біохімічні властивості. Поставлене завдання здійснюється тим, що Антимікробні властивості запропонованої нами засіб для лікування інфікованих ран, який містить багатокомпонентної мазі вивчали за допомогою антисептик декаметоксин, згідно з винаходом дометоду послідовних серійних розведень препарату датково включає анестезин, який володіє місцевоу рідких поживних середовищах, які елективними анестезуючим ефектом, окис цинку, як в'яжучий і для даного мікроорганізму, згідно загальноприйняпідсушуючий матерал. Враховуючи необхідність тої методики [1]. репаративної та імуномодулюючої дії, до складу Дані щодо антимікробної активності наведені у мазі ми ввели метилу рацил. Антисептик дозволяє табл. 1. ефективно пригнічувати можливе виникнення осеТаблиця1 Антимікробна активність багатокомпонентної мазі. Види мікроорганізмів S.aureus Е. соlі S. faecalis P. aeruginosa Кількість штамів 50 15 10 10 Мінімальна бактеріостатична концентрація M+m 0,85±0,12 3,9±0,6 1,9 31,25 Як свідчать результати, наведені в табл. 1, мазь проявляє високу бактерицидну дію на стафілококи, кишкову паличку, паличку синьозеленого гною, фекальний стрептокок. Крохмальна основа та інші компоненти не впливають на протимікробну активність та забезпечують консистентні властивості. Засіб використовують методом накладення мазевих пов'язок на ранову поверхню після механічного очищення від гнійно-некротичних мас та туалету ранової поверхні розчином антисептику (декасан або хлоргексидину біглюконат) терміном один раз на добу. При масивних серозногнійних виділеннях з рани пов'язку змінюють по мінімальна бактерицидна концентрація M+m 1,8±0,25 7,6+0,3 3,9 62,5 мірі потреби. Тривалість терапії - до повного загоєння рани. Такий засіб для лікування інфікованих ран застосовують на базі кафедри загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова з початку 2003 року у хворих з гострою хірургічною інфекцією м'яких тканин. Результати клінічних, мікробіологічних, морфологічних досліджень свідчать про високу терапевтичну активність запропонованої нами багатокомпонентної мазі на гідрогелевій основі для місцевого лікування ран. Ефективність лікування приведена в табл.2; 3. Таблиця 2 Розподіл хворих по нозологіям Діагноз 1 Абсцес Мастит Панарицій Фурункул Карбункул Основна група абс. кількість 2 5 3 3 18 5 % 3 7,8 4,7 4,7 28,1 7,8 Контрольна група абс. кількість % 4 5 7 15,6 1 2,2 2 4,4 11 24,4 6 13,3 5 75446 1 Флегмона інфікована рана нагноєна гематома Всього 2 22 3 5 64 6 Продовження таблиці 2 3 34,4 4,7 7,8 100 4 8 5 5 45 5 17,8 11,1 11,1 99,9 Таблиця 3. Ефективність лікування гнійних процесів м'яких тканин Кількість Групи хворих Основна групи Контрольна група ч n 39 26 Вік хворих Ж % 61 58 n 25 % 39 34,81+0,65 19 42 38,71±0,86 Вирішення задачі винаходу ілюструють наступні конкретні приклади. Клінічний приклад№1: хворий М., 38 p., історія хвороби №7312, поступив в клініку загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова 04. 09. 2003р. з діагнозом: флегмона правої гомілки і ступні. 04. 09. 2003р. проведена операція - розкриття флегмони, некректомія. В післяопераційному періоді була призначена антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія, місцеве - пов'язки з левомеколевою маззю після санації рани антисептиками. Але, не дивлячись на призначену терапію, процес прогресував. 12.09. 2003р. проведена повторна некректомія. З ранової поверхні висіяли золотистий стафілокок, який був чутливий лише до препаратів фторхінолонового ряду. Проведено зміну антибіотика, місцеве -пов'язки із запропонованою нами комбінованою маззю. Дефект шкіри після повторної некректомії по медіальній поверхні гомілки становив 16х4 см, 5х3 см, по медіальній поверхні гомілки 8х3 см, 9х6 см. Шкіра на тильній поверхні стопи була відсутня повністю. Завдяки вищеозначеній терапії нам вдалося зупинити прогресування процесу та добитися позитивної динаміки. Через десять днів рани повністю очистились, появились поодинокі грануляції. Хворому була запропонована аутотрансплантація шкіри, від якої він категорично відмовився. 29.09.2003р. хворий був виписаний на амбулаторне лікування під час якого проводили перев'язки з вищеозначеною маззю. При огляді хворого через три місяці відмічається повна епітелізація ранових поверхонь. Призначено ЛФК та фізіотерапевтичне лікування. Клінічний приклад №2: хворий М.,30 р., історія хвороби №8320 поступив в клініку загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова 07.10.2003р. з діагнозом: Флегмона правого передпліччя, кисті, інфекційно-токсичний шок у вкрай важкому стані. Критерії оцінки перебігу ранового процесу (доба, М+ n) Ліжкодень поява грану- початок епітелінекролізис ляцій зації 2,77+0,67 4,6±0,37 6.73±(),57 8,1 ±0,36 5,06±0,52 7,02+0,32 10,06+0,68 12.8±0.6 07.10.2003р. проведена операція - розкриття та дренування флегмони, призначена антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія, але стан хворого не покращувався, процес поширився на плече. 09.10.2003р. проведена повторна операція - некректомія, розкриття флегмони плеча. Хвороба прогресувала, 11.10 2003р.-повторна некректомія. З рани ми висіяли Proteus vulgaris, який виявився чутливим лише до фторхінолонів. Проведена корекція в лікуванні дала позитивний результат. Місцеве ми застосували комбіновану мазь на гідрогелевій (крохмально-гліцериновій) основі після санації ранових поверхонь палісаном. Поступово рани очистились від некротичних тканин. Спочатку появились поодинокі рожеві грануляції, кількість яких збільшувалась з кожним днем, потім появилась крайова епітелізація. В комплекс лікування було включено курс баротерапії. Сеанси баротерапії проводили після перев'язок, гідрогелева основа мазі не була протипоказом. 04.11.2003р. хворий виписаний в задовільному стані на амбулаторне лікування. Рекомендовано пов'язки з запропонованою нами маззю до повного загоєння ран. Хворого оглянули через 1.5 місяці. Рани епітелізувались. Призначено курс ЛФК. Таким чином, запропонований засіб для місцевого лікування інфікованих ран є високоефективним, має більш високу специфічну активність і широкий спектр терапевтичної дії при використанні в комплексній терапії гнійно-запальних захворювань м'яких тканин, може бути застосований як в стаціонарних так і в амбулаторних умовах, не є протипоказом для проведення кисневої терапії, дає можливість досягти економічного ефекту. Препарат не токсичний і не дає побічних ефектів. Література: 1. Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам // Приказ МЗ СССР №250 от 13.03.1975..г.Москва. 7 Комп’ютерна верстка М. Клюкін 75446 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601