Спосіб діагностики імплантаційної толерантності альвеолярного відростка верхньої щелепи

Реферат: UA 75857 U UA 75857 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме стоматології, і може бути застосована для діагностики стану кісткової тканини альвеолярного відростка верхньої щелепи для виконання імплантаційної операції. В сучасній стоматології проведення планового оперативного втручання з приводу деформації щелепно-лицьової ділянки - рентгенологічні дослідження займають одне з провідних місць. У той же час рентгенологічна діагностика стану кісткової тканини проводиться у переважній більшості випадків вибірково, чим обумовлена відсутність детальної інформації про стан кісткової тканини та її мінеральну щільність (1). Найбільш близьким аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб визначення стану кісткової тканини за допомогою комп'ютерної томографії, що включає проведення комп'ютерної томографії, заснованої на виділенні зрізів у той чи іншій площині шляхом сканування лицьового скелета та проведенні денситометричного дослідження, за результатами якого проводиться діагностика стану кісткової тканини (2). Але цей спосіб не дозволяє отримати детальну інформацію щодо мінеральної щільності щелепових кісток, оскільки за допомогою нього проводять діагностику зон, які є дещо близькими до періодонтальної щілини, а отже результати даного способу не можна використати для проведення робіт по плануванню реконструктивних операцій на щелепно-лицьовій ділянці. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу визначення стану кісткової тканини, імплантаційної толерантності альвеолярного відростка за допомогою комп'ютерної томографії у пацієнтів зі зубощелепними аномаліями, придатного для планування імплантаційного лікування альвеолярного відростка шляхом розробки нової схеми діагностики, що дозволить забезпечити визначення зон підвищення та пониженої мінеральної щільності кісткової тканини для планування реконструктивних операцій. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики імплатаційної толерантності альвеолярного відростка верхньої щелепи за допомогою комп'ютерної томографії, згідно з корисною моделлю, пацієнту виконують внутрішньовенне введення урографіну у дозі 10 мл на 50 кг маси тіла, після чого проводять комп'ютерну рентгенографію верхньої щелепи та дна 2 гайморової пазухи на томограмах апертурою квадратної форми, площею 0,4 мм проводять гістографічний аналіз рентгенівської щільності кісткових структур пародонта, підраховують значення мінеральної щільності губчатої кістки ЕН і при значенні її 800±65 ЕН, що відповідає нормальній мінеральній щільності губчатої кістки, визначають доцільність проведення субперіостальної імплантації, а при значенні показника щільності кісткової тканини 650±35 ЕН встановлюють атрофічний процес, при показниках мінеральної щільності 900±50 ЕН і вище гіпертрофічну форму процесу, при яких проведення субперіостальної імплантації може призвести до серйозних ускладнень у післяопераційному періоді. Спосіб виконують наступним чином. Пацієнту для діагностики імплантаційної толерантності альвеолярного відростка виконують внутрішньовенне введення урографіну у дозі 1 амп., після чого проводять комп'ютерну рентгенографію верхньої щелепи та дна гайморової пазухи на томограмах апертурою квадратної форми за заявленим способом. Підраховують щільність губчатої кістки за показниками КТ: при значенні щільності 800±65 ЕН констатують нормальну щільність губчатої кістки; зниження щільності до 650±35 ЕН характеризує атрофічний процес, а щільність, що дорівнює 900±50 ЕН - гіпертрофічний процес. Виявлені особливості типу атрофії альвеолярних відростків кістки вказують на раціональність виконання субперіостальної імплантації альвеолярного відростка верхньої щелепи. Застосування заявленого способу ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Відомим способом (найближчий аналог) обстежено 28 пацієнтів віком 18 років з запальними, дистрофічно - запальними та дистрофічними захворюваннями пародонта. У 6 (21,4 %) з них діагностовано ранні прояви остеопорозу альвеолярного відростка. Приклад 2. Із 52 пацієнтів, які не мали рентгенологічних ознак остеопорозу, 26 чоловік пройшли рентгенівське комп'ютерне томографічне обстеження за заявленим способом. Остеопороз альвеолярного відростка діагностований у 16 (62,4 %) осіб. Таким чином, заявлена корисна модель, що включає комп'ютерну томографію верхньої щелепи для визначення типу атрофії альвеолярного відростка, дозволяє з високим ступенем чутливості діагностувати остеопороз альвеолярного відростка та запальні, дистрофічно запальні та дистрофічні захворювання пародонту, визначати можливість проведення субперіостальної імплантації, досягнути значного скорочення термінів протезування (до 3-5 місяців). 60 1 UA 75857 U 5 Джерела інформації: 1. Пат. 40188 Україна, МПК (2006): А61В 6/14, опубл. 2001р. Бюл. №6,2001. 2. Пат. 21345 Україна, МПК (2006): А61В 6/14, опубл. 13.03.2007. Бюл. №3, 2007. 3. Ортопедична стоматологія / Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н., Бичков В.А., Аль-Хаким // М. МЕДПресс - інформ, 2003.-496с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб діагностики імплантаційної толерантності альвеолярного відростка верхньої щелепи за допомогою комп'ютерної томографії, який відрізняється тим, що пацієнту виконують внутрішньовенне введення урографіну у дозі 10 мл на 50 кг маси тіла, після чого проводять комп'ютерну рентгенографію верхньої щелепи та дна гайморової пазухи на томограмах 2 апертурою квадратної форми, площею 0,4 мм проводять гістографічний аналіз рентгенівської щільності кісткових структур пародонта, підраховують значення мінеральної щільності губчатої кістки ЕН і при значенні її 800±65 ЕН, що відповідає нормальній мінеральній щільності губчатої кістки, визначають доцільність проведення субперіостальної імплантації, а при значенні показника щільності кісткової тканини 650±35 ЕН - встановлюють атрофічний процес, при показниках мінеральної щільності 900±50 ЕН і вище - гіпертрофічну форму процесу, при яких проведення субперіостальної імплантації може призвести до серйозних ускладнень у післяопераційному періоді. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2