Спосіб проведення пункції міжпередсердної перетинки

Реферат: UA 75856 U UA 75856 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме до кардіології, аритмології, кардіохірургії, і може бути використана для лікування серцевих аритмій - фібриляції передсердь, лівосторонніх додаткових шляхів, проведення вимірювання тиску в лівому передсерді. Відомий спосіб транссептальної пункції був уперше розроблений С. Соре і співавторами і модифікований Е. Brockenbrough і Е. Braunwald (1). Він полягає в тому, що під місцевою анестезією проводилась пункція правої стегнової вени за Сельдингером. У просвіт правої стегнової вени встановлювали інтродьюсер діаметром 8F, через який проводили довгий провідник і розташовували у порожнині правого передсердя (ПП). Вказаний інтродьюсер замінювали довгим інтродьюсером, який проводили у порожнину ПП. Через транссептальний інтродьюсер проводили транссептальну голку, після чого сформовану таким чином систему позиціонували в області овальної ямки. Далі під флюороскопічним контролем виконувалась пункція міжпередсердної перетинки (МПП). Підтвердженням вдалої пункції служило рентгенівське контрастування порожнини лівого передсердя (ЛП). Після цього голку видаляли і в порожнину ЛП вводили необхідні електроди (2). Однак вказана методика недостатньо забезпечує спеціаліста необхідною інформацією щодо розташування транссептальної голки, що вкрай важливо при хірургічному лікуванні фібриляції передсердь, крім того, збільшується час флюороскопії і можливий ризик виникнення ускладнень даної процедури, таких як: пункція аорти, гемоперикард у результаті пункції вільної стінки правого передсердя та ін. Найбільш близьким аналогом до заявленого способу є сучасний стандарт пункції МПП (3), який поєднує в собі флюороскопічний та ехокардіографічний контроль виконання процедури, знижує час флюороскопії та ризик виникнення ускладнень. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення існуючого способу проведення транссептальної катетерної пункції шляхом використання низьковольтної радіочастотної енергії, що дозволить проводити дані процедури у пацієнтів зі структурно зміненою міжпередсердною перетинкою й дозволить значно знизити ризик виникнення хірургічних ускладнень для даної групи пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб проведення пункції міжпередсердної перетинки при хірургічному лікуванні фібриляції передсердь шляхом флюорографічного і ехографічного контролю виконання процедури, згідно з корисною моделлю, після вибору оптимальної зони катетеризування на транссептальну голку, встановлену в базову позицію для виконання пункції, подають низьковольтний радіочастотний струм частотою 960 кГц, потужністю 60 Вт трьома аплікаціями по 15 секунд з інтервалом між ними 10-12 секунд під контролем ЕхоКГ та рентгеноскопії. Спосіб виконують наступним чином. Під місцевою анестезією проводять пункцію правої та лівої стегнової вени за Сельдингером. У просвіт правої стегнової вени встановлюють інтродьюсер діаметром 8F. У ліву стегнову вену встановлюють інтродьюсер 1 IF. Через інтродьюсер діаметром 1 IF під рентгенологічним контролем в ПП проводять ультразвуковий датчик AcuNav. Через інтродьюсер діаметром 8 F, встановлений у правій стегновій вені, проводять довгий провідник, який розташовують у порожнині правого передсердя (ПП). Інтродьюсер діаметром 8F замінюють довгим інтродьюсером, який проводять в порожнину ПП. Через трансептальний інтродьюсер проводять транссептальну голку. Далі сформовану таким чином систему позиціонують в області овальної ямки чи тонкої частини МПП. Наступним етапом до транссептальної голки підключають генератор низьковольтної радіочастотної енергії з параметрами, налаштованими на режим різання, потужністю 60 Вт, робочою частотою струму 960 кГц. Окрім звичайної флюороскопії на даному етапі з навігаційною метою використовують внутрішньосерцеве ехокардіографічне дослідження (ВС ЕхоКГ). Позиційований в ПП ультразвуковий датчик обертали навколо своєї осі (за годинниковою стрілкою). У цьому положенні, як правило, візуалізується аортальний клапан, правий шлуночок й легенева артерія. Подальше провертання датчика дозволяло візуалізувати МПП. Основним ультразвуковим критерієм стійкого контакту даної системи з овальною ямкою вважають прогинання МПП у сторону ЛП - так званий натяг (tenting) перетинки. На фіг. 1, 2 представлена візуалізація МПП (tenting) та розташування електродів. Після успішного позиціонування під флюороскопічним та ехокардіографічним контролем вмикають подачу коагуляційної енергії з вищенаведеними параметрами та виконують прокол МПП у зоні овальної ямки чи тонкої частини МПП. Подача коагуляційного стуму відбувалась епізодично в середньому 3 рази під час процедури по 10-15 с. Підтвердженням вдалої транссептальної пункції є рентгено- та ехоконтрастування порожнини лівого передсердя при 1 UA 75856 U 5 болюсному введенні рентгеноконтрастної рідини (10 мл візвпак-320) і візуалізація транссептальної голки методом ВСЕхоКГ у порожнині ЛП. Після цього голку витягують й в порожнину ЛП вводять необхідні електроди. Запропонованим способом прооперовано 42 хворих з ефективністю 100 %. Порівняння способів створення блокади проведення по перешийку представлено в таблиці. Таблиця Заявлений спосіб Стандартний спосіб 10 15 20 25 30 К-ть аплікацій 4±2 Час процедури, хв 5±2 0 Час флюороскопії, хв Ускладнення, % 5±2 2.2 12±6 12±6 3.6 Приклад конкретного виконання способу. Хворий З., 65 років, хворів на хронічну форму фібриляції передсердь протягом 6 років. Частота нападів складала в середньому 2-4 на рік. Профілактична антиаритмічна терапія, що включала призначення кордарону, соталолу, пропафенону, етацизину в адекватних дозуваннях була неефективна. Напади фібриляції передсердь медикаментозно не знімалися, супроводжувалися порушенням гемодинаміки. У 10 випадках було потрібно проведення електроімпульсної терапії. У травні 2004 р. хворому проведена процедура ізоляції легеневих вен методом катетерної радіочастотної абляції. У 2010 р. хворий госпіталізований з рецидивом фібриляції передсердь, з частотою пароксизму до 1 на місяць. Під трансторакальною ЕхоКГ було виявлено фіброзні зміни на МПП у зв'язку з попередньою катетеризацією лівих відділів серця. Спочатку було проведено пункцію МПП за стандартною методикою, яка не дала необхідного результату. Надалі використовувався запропонований метод пункції МПП з використанням низьковольтної радіочастотної енергії потужністю 60 Вт, робочою частотою струму 960 кГц. Ускладнень при проведенні процедури не було. В порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб є більш ефективним за рахунок виконання пункції міжпередсердної перетинки з використанням низькочастотної енергії, що дозволяє знизити кількість ускладнень, термін виконання операції і рентгенівського опромінювання хворого і персоналу, покращити якість життя хворого. Джерела інформації: 1. Соре С. Technique for transseptal catheterization of the left atrium: preliminary report. J Thorac Surg 1959; 37:482-486. 2. Ross J., Braunwald E., Morrow A.G. Transseptal left atrial puncture: new technique for the measurement of left atrial pressure in man. Am J Cardiol 1959; 3:653-655. 3. Brockenbrough E.C., Braunwald E. A new technic for left ventricular angiocardiography and transseptal left heart catheterization. Am J Cardiolal960; 6:1062-1064. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб проведення пункції міжпередсердної перетинки при хірургічному лікуванні фібриляції передсердь шляхом флюорографічного та ехокардіографічного контролю виконання процедури, який відрізняється тим, що після вибору оптимальної зони катетеризування на транссептальну голку, встановлену в базову позицію для виконання пункції, подають низьковольтний радіочастотний струм частотою 960 кГц, потужністю 60 Вт трьома аплікаціями по 15 секунд з інтервалом між ними 10-12 секунд під контролем ЕхоКГ та рентгеноскопії. 2 UA 75856 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3