Спосіб лікування гінекологічних запальних захворювань

Реферат: UA 76050 U UA 76050 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до консервативної гінекології, і може бути використана у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки неспецифічної та специфічної етіології. Збереження репродуктивного здоров'я жінки на сьогоднішній день становить надзвичайно актуальну медичну, соціально-економічну та демографічну проблему в Україні, оскільки воно тісно пов'язане з процесами відтворення населення. Один з важливих аспектів ефективного розв'язання цієї проблеми - з'ясування структури, етіологічних чинників, методів діагностики та лікування в сучасних умовах саме тих гінекологічних захворювань, які найбільше впливають на репродуктивну систему жінки. У широкому спектрі гінекологічної патології жінок фертильного віку переважають гострі запальні захворювання придатків матки (ГЗЗПМ), які є основним чинником неплідності та ектопічної вагітності. Частка ГЗЗПМ залишається високою і має стійку тенденцію до зростання. Деякі дослідники відзначають, що кількість гострих запальних захворювань органів малого таза має тенденцію до зменшення, однак частота негонококових бактерій як етіологічних чинників ГЗЗПМ зростає. Результати бактеріологічних досліджень переконливо свідчать, що найважливішу роль у виникненні ГЗЗПМ відіграють збудники інфекції, які передаються статевим шляхом. Однак розвиток і вдосконалення методик бактеріологічного дослідження дали змогу виявляти досі мало відомі неклостридійні анаеробні бактерії (НАБ), вивчення яких значно розширило уявлення про спектр етіологічних чинників запальних процесів геніталій. Усі ці мікроорганізми характеризуються чітким анаеробіозом, чутливістю до токсичної дії кисню, відсутністю спор, складними вимогами щодо метаболізму. Більшість представників НАБ є умовно-патогенними мікроорганізмами, які переважають у нормальній мікрофлорі людини. Перебуваючи в іммобілізованому стані, НАБ здатні обмінюватися плазмідами з іншими представниками мікрофлори, набуваючи при цьому стійкості до антибактерійних препаратів. Патогенні штами цих мікроорганізмів можуть спричинити розвиток різноманітних запальних захворювань статевих органів у жінок, зокрема цервіциту, ендометриту, патології органів малого таза й передусім придатків матки. За даними деяких досліджень, у хворих на гострий і хронічний аднексит з маткових труб висівають анаеробно-аеробні комплекси. Виключно анаероби виявлено у 82-86 % хворих на гострий сальпінгіт і в 93 % хворих на піосальпінкс. Прикметним є те, що неклостридійні анаеробні бактерії не виявляють органного тропізму, тому клінічна картина анаеробної інфекції не має специфічності. Аналізуючи етіологічний чинник ГЗЗПМ, а також умови виникнення та розвитку цих захворювань, не можна обминути увагою значення наявності вагінальної інфекції. Аналогом способу, що заявляється, є винахід Грищенко А.В. и соавт. "Возможности применения препарата Йодоксид с целью санации влагалища у пациенток с неспецифическими воспалительными заболеваниями влагалища и шейки матки, а также в составе комплексной терапии фоновых процессов эктоцервикса". Недоліками аналога є метод лікування застосування вагінального супозиторію Йодоксид, механізм дії якого полягає у взаємодії з амінокислотами білків, які мають сульфгідрильні групи і гідроксигрупи, в результаті чого змінюється четвертинна структура білка, втрачається його каталітична і ензимна активність. В основному, йод порушує структури бактеріальних трансмембранних білків і бактеріальних ферментів, які не мають мембранного захисту, що є недоцільним у застосуванні при виявленні різних збудників. Застосування Йодоксиду є допоміжним препаратом і аж ні в якому разі не базовою терапією у лікуванні запальних гінекологічних захворювань. Прототипом є спосіб лікування гнійно-запальних захворювань у жінок репродуктивного віку (В.Б. Авдеева "Эффективность применения экстракорпоральной фармакотерапии в комплексном лечении гнойно-воспалительных заболеваний гениталий у женщин репродуктивного возраста" // Здоровье женщины.-2006, № 1(25). - С. 194-197). Спосіб - прототип полягає у використанні антибактеріального препарату цефтриаксону. Недоліками прототипу є використання цефтриаксону, який не має подвійного компенсаторного шляху виведення, високого профілю безпечності і широкого терапевтичного коридору (тобто, можливості варіювати добовою дозою від мінімальної 2,0 г на добу до 12,0 г на добу); високої клінічної і мікробіологічної ефективності. З метою ліквідації вищезгаданих недоліків в основу корисної моделі поставлена задача підбору медикаментозного методу лікування запальних гінекологічних захворювань, який має високу ефективність та мінімальними негативними діями та не є рутинним у застосуванні. Поставлена задача вирішується тим, що для лікування запальних гінекологічних захворювань запропоновано методику направленого транспорту лікарських речовин екстракорпоральну фармакотерапію (ЕФТ) з антибіотиком цефоперазоном (Гепацеф). Перевагою такого способу введення антибіотика є: вибіркове накопичення і створення високої концентрації в ураженій зоні, зниження токсичності і ризику побічних реакцій з боку організму, 1 UA 76050 U 5 10 можливість обійти природні бар'єри організму, можливість зменшити терапевтичну дозу і кратність введення в 6-8 разів, подовження періоду напіввиведення і середнього часу утримання препарату в крові. Методика антибактеріальної ЕФТ полягає в наступному: в асептичних умовах проводиться ексфузія крові пацієнтки (5-7 мл/кг) в стерильний флакон з глюгіциром, після чого проводять центрифугування флакона з кров'ю з метою отримання клітинної маси; потім в клітинну масу вводять вищу разову дозу розчиненого антибактеріального препарату (Гепацеф 2,0 г) з додаванням 0,5-2 мл АТФ; клітинну завись інкубують з антибіотиком протягом 20-25 хв. при температурі 22-25 °C, після чого з дотриманням всіх правил переливання крові проводять аутогемотрансфузію. Повторюють сеанси ЕФТ з антибіотиком кожні 3-5 днів в залежності від стану пацієнтки. Введення антибіотика шляхом ЕФТ сприяло зменшенню добової дози цефоперазону в два рази при збереженні її ефективності. В 2010-2012 р. в КУ МКПБ №1 проведено комплексне лікування методом антибактеріальної ЕФТ 20 пацієнткам із запальними захворюваннями жіночих статевих органів. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб лікування гінекологічних запальних захворювань, що включає застосування екстракорпоральної фармакотерапії з використанням антибактеріальних препаратів, який відрізняється тим, що як антибактеріальний препарат застосовують антибіотик цефоперазон (Гепацеф). Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2