Спосіб створення сортів редиски посівної

Реферат: UA 76369 U UA 76369 U 5 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до селекції створення нових скоростиглих, стійких до стеблування, продуктивно-якісних сортів редиски. Стандартна (традиційна) схема селекційного процесу включає наступні розсадники: колекційний (дослідження проводяться 3 роки), гібридизації (1), гібридів F1-F3 (3), селекційний F4-F7 (4), контрольний (3), попереднього (3) і стаціонарного (2) сортовипробувань та розмноження (3 роки). Недоліком цієї схеми є подовжений селекційний процес, тобто нову модель сорту однорічних рослин можна отримати за 22 роки у класичних 13 розсадниках (схема 1). Крім того за такою схемою не можливо поєднати скоростиглість, стійкість до стеблування та продуктивність [1-3]. 10 Схема 1 Створення скоростиглих стійких до стеблування сортів редиски посівної (стандартна) № п/п Розсадники Роки послідовності 1 Колекційний 1-3 2 Гібридизації 4 3 Гібридний F1 5 4 Гібридний F2 6 5 Гібридний F3 7 6 Селекційний F4 8 7 Селекційний F5 9 8 Селекційний F6 10 9 Селекційний F7 11 10 Контрольний 12-14 11 Попереднього сортовипробування 15-17 12 Стаціонарного сортовипробування 18-19 13 Розмноження 20-22 15 20 25 30 В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає у скороченні традиційної схеми селекційного процесу, що дозволить значно знизити витрати та час на створення нових скоростиглих, стійких до стеблування, високоврожайних сортів редиски посівної овальної форми з комплексом господарсько-цінних ознак. Поставлена задача вирішується тим, що шляхом вільного природного схрещування двох батьківських форм скоростиглого рожево-червоного різновиду та пізньостиглого строкатого різновиду з овальною формою коренеплоду отримують гібрид F1, з якого добирають рослини за модельованими параметрами, штучно примусово самозапилюють під ізоляторами протягом трьох років, вихідні інбредні лінії схрещуються між собою вільно на природному фоні, від яких отримують вирівняну стабільну за комплексом ознак популяцію, яку включають у розсадник сортовипробування і досліджують протягом двох років, а потім розмножують. У перший рік запропоновано проведення добору похідних (батьківських) форм (скоростиглого рожево-червоного різновиду та пізньостиглого строкатого різновиду з овальною формою коренеплоду), їх залучення до гібридизації та отримання гібридів F1, які відзначаються пізньостиглістю, стійкістю до стеблування, високою урожайністю та овальною формою коренеплоду. Надалі (у другий рік) відбувається вивчення одержаних гібридів F1, та їх інцухтування (самозапилення). Протягом наступних трьох років проводять подальше інцухтування ліній І1-І3 з добором їх за визначеною моделлю. У шостий та сьомий роки досліджень - гібридизація ліній І1-І3 між собою (І1×І2×І3) та добір за визначеною моделлю (скоростиглі, стійкі до стеблування, високоврожайні, овальної форми коренеплоди). Це дозволяє створити скоростиглі сорти із запрограмованими ознаками. Потім сорти на два роки передають у сортовипробування, після чого на десятий рік досліджень їх розмножують (схема 2). 35 1 UA 76369 U Схема 2 Створення скоростиглих стійких до стеблування сортів редиски посівної (скорочена) № п/п Розсадники Роки послідовності 1 Добір похідних форм 1 2 Гібридизація ♀×♂ 1 3 Гібридний 2 4 Інцухтування доборів І0 з F1 2 5 Добір за моделлю з І0 3 6 Інцухтування доборів І1 3 7 Добір за моделлю І1 4 8 Інцухтування доборів І2 4 9 Добір за моделю І2 5 10 Інцухтування доборів І3 5 11 Добір за моделлю І3 6 12 Гібридизація І1×І2×І3 6 13 Добір за моделлю І1×І2×І3 7 14 Сортовипробування 8-9 15 Розмноження 10 5 10 15 Таким чином вищенаведена (скорочена) схема створення скоростиглих, стійких до стеблування сортів редиски з комплексом продуктивно-корисних ознак дозволяє, порівняно зі стандартною схемою, виключити такі етапи селекції, як розсадники гібридів F2-7 (6 років), контрольний (3) і попереднього (3) випробування. Тобто сорти створюють за 10 років, а не за 22. На основі такого способу створено сорти редиски Базис, Богиня, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Список джерел: 1. Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур / [за ред. Т.К. Горової, К.І. Яковенка]. - Харків, 2001. - С. 213-242. 2. Методические указания по селекции сортов и гетерозисных гибридов корнеплодных растений (морковь, сельдерей, редька и редис). - М.: ВАСХ-НИЛ, 1987. - 48 с. 3. Хангильдин В.В. О принципах моделирования сортов интенсивного типа / В.В. Хангильдин // Сб. науч. трудов «Селекция овощных культур». - 1989. - С. 87-92. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб створення сортів редиски посівної, який відрізняється тим, що шляхом вільного природного схрещування двох батьківських форм скоростиглого рожево-червоного різновиду та пізньостиглого строкатого різновиду з овальною формою коренеплоду отримують гібрид F1, з якого добирають рослини за модельованими параметрами, штучно примусово самозапилюють під ізоляторами протягом трьох років, вихідні інбредні лінії схрещуються між собою вільно на природному фоні, від яких отримують вирівняну стабільну за комплексом ознак популяцію, яку включають у розсадник сортовипробування і досліджують протягом двох років, а потім розмножують. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2