Спосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від генотипу

Реферат: Спосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від генотипу шляхом визначення клінічних, ЕКГ та допплер-ЕхоКГ даних. Додатково індивідуально визначається I/D поліморфізм гена АСЕ та T894G поліморфізм гена eNOS. При цьому носіїв "несприятливих" D-алеля гена АСЕ, Т-алеля гена eNOS відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи ексцентричних чи концентричних моделей гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. UA 76714 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНОТИПУ UA 76714 U UA 76714 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме патологічної фізіології, і може бути використана з метою профілактики гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). ГЛШ - ключовий прояв ураження серця як органа-мішені у хворих на АГ. На думку експертів, ГЛШ є самостійним незалежним чинником ризику серцево-судинних ускладнень, пов'язаних із АГ, ішемічною хворобою серця (ІХС) (нестабільною стенокардією, гострим інфарктом міокарда), мозковим інсультом, хронічною серцевою недостатністю та раптовою серцевою смертю [ESC, ESH, 2009-2012; Сіренко Ю.М., 2011, 2012]. Тому структурно-функціональний стан лівого шлуночка (ЛШ), рання діагностика ГЛШ має важливе значення для оцінки стадії захворювання, визначення класу ризику пацієнта, прогнозу, профілактики прогресування даного стану та контролю ефективності лікування. Прототипом корисної моделі є спосіб прогнозування виникнення ГЛШ у хворих на АГ [Радченко Г.Д. Гіпертрофія лівого шлуночка: визначення, методи оцінки, можливості регресування / Г.Д. Радченко, Ю.М. Сіренко / Артериальная гипертензия, 2010. - № 4 (12). - С. 45-56], в якому прогнозування проводиться на підставі клінічних та інструментальних (електрокардіографії (ЕКГ) та ультразвукових (ехокардіографії - ЕхоКГ, допплерографії) даних із наступним виділенням груп ризику. Недоліком прототипу є недостатня ефективність прогнозування, як результат пізньої діагностики ГЛШ (тільки за наявності скарг, чи появи ускладнень), а також не враховується генетична компонента впливу на формування ГЛШ у таких хворих, яка опосередковано визначає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової (РААС) та NO систем. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб прогнозування появи ГЛШ залежно від генотипу, при якому досягається підвищення прогностичної цінності на основі об'єктивних даних наявності "несприятливого" індивідуального гаплотипу поліморфізму двох генів-кандидатів АГ, які визначають активність РААС та NO-систем. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі прогнозування ГЛШ проводять шляхом визначення клінічних, ЕКГ та допплер-ЕхоКГ даних, згідно з корисною моделлю, додатково індивідуально визначається I/D поліморфізм гена АСЕ та T894G поліморфізм гена eNOS, причому носіїв "несприятливих" D-алеля гена АСЕ, Т-алеля гена eNOS відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи ексцентричних чи концентричних моделей ГЛШ у хворих на АГ. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є прогнозування можливого виникнення ГЛШ на підставі клінічних, ЕКГ та допплер-ЕхоКГ даних. Корисна модель відрізняється від найближчого аналога тим, що: Прогнозування як виникнення, так і прогресування ГЛШ у хворих на АГ проводиться з урахуванням I/D поліморфізму гена ангіотензин-перетворювального ферменту (АСЕ) та T894G поліморфізму гена ендотеліальної оксиду азоту синтази (eNOS). Технічний результат, який досягається при здійсненні корисної моделі, полягає у тому, що застосування запропонованої корисної моделі дозволить прогнозувати виникнення та особливості прогресування ГЛШ у хворих на артеріальну гіпертензію з урахуванням індивідуального гаплотипу, що дозволить вчасно проводити її профілактику. Таблиця Порівняльна характеристика ознак корисної моделі та прототипу Ознака Клінічні дослідження Інструментальні дослідження (ЕКГ, допплер-ЕхоКГ) Поліморфізм I/D гена АСЕ Поліморфізм T894G гена eNOS Прогностична цінність позитивного результату Ефективність прогнозування 45 Спосіб-прототип Наявні Наявні Відсутній Відсутній Нижча 80,0 % Розроблений спосіб Наявні Наявні Наявний Наявний Вища 94,5 % Клінічний приклад: Хворий М. 1959 року народження, амбулаторна карта № 341, звернувся в КМУ міської поліклініки № 1 21.12.2011 р. зі скаргами на відчуття тривожності, стискуючі болі в ділянці серця, пульсуючий біль у голові та набряки на гомілках. Хворіє впродовж 9 останніх років, коли вперше з'явилися вище означені симптоми і було діагностовано гіпертонічну хворобу (ГХ). Рідна сестра (60 років) хворіє на артеріальну гіпертензію вже 15 років, батько помер 10 років тому від 1 UA 76714 U 5 10 15 20 25 гострого інфаркту міокарда, у матері теж присутні вищеозначені симптоми, перенесла ішемічний інсульт в анамнезі. У двох доньок 30 і 34 років теж діагностують ГХ І-ІІ стадій. Об'єктивно при звертанні: артеріальний тиск 175/100 мм рт. ст., частота серцевих скорочень 104 уд/хв., ліва межа серця на 1,0 см назовні від лівої середньоключичної лінії, цукор крові 4,9 ммоль/л, загальний холестерол сироватки 6,2 ммоль/л, креатинін сироватки 88 мкмоль/л, на ЕКГ ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. Було підтверджено діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертензивне серце II ступеня, високий ризик. Проведено генеалогічне дослідження генетичний імпринтинг, за яким встановлено передачу ознак ГХ по материнській лінії хворого у трьох поколіннях. Виконано забір венозної крові для проведення загально-клінічних лабораторних аналізів та виявлення генетичного поліморфізму двох генів. Також проведено ЕКГ та допплер-ЕхоКГ дослідження. Виявлено наступні генотипи у хворого: ID-гена АСЕ і 894ТТ- гена eNOS. У сестри і однієї з доньок - DD-гена АСЕ і гетерозиготне носійство за геном eNOS. Носійство вищеозначених гаплотипів супроводжувалось наявністю ГЛШ. У іншої доньки виявили ID-генотип гена АСЕ і 894TG-гена eNOS, які співпадали з материнськими (дружини пацієнта), при цьому діагностували концентричне ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), що є свідченням структурної перебудови міокарда. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що ГХ носить спадковий полігенний характер, супроводжується ураженням органа-мішені - серця (виявлено ГЛШ). Таким чином, можна прогнозувати погіршення ремоделювання міокарда (розвиток концентричної чи ексцентричної ГЛШ) у даного пацієнта, його сестри та однієї з доньок, у зв'язку з обтяженою спадковістю за носійством "патологічних" гаплотипів генів АСЕ (DD-), та eNOS (894TT-). Окрім того, ознаки ГХ та ГЛШ у доньок почалися раніше, ніж у батька та його сестри, відповідно; перебігатиме хвороба агресивніше і ймовірність кризів та появи ускладнень понад 65 %. На підставі отриманих результатів було призначено індивідуальне профілактичне тривале лікування ГХ для протекції органів-мішеней з урахуванням генотипу і рекомендовано більш "агресивніше" лікування для сестри із наступним щоквартальним контролем клініко-лабораторних показників. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб прогнозування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від генотипу шляхом визначення клінічних, електрокардіографії (ЕКГ) та допплерехокардіографії (ЕхоКГ) даних, який відрізняється тим, що додатково індивідуально визначається I/D поліморфізм гена АСЕ та T894G поліморфізм гена eNOS, причому носіїв "несприятливих" D-алеля гена АСЕ, Т-алеля гена eNOS відносять до груп із високою прогностичною цінністю позитивного результату появи ексцентричних чи концентричних моделей гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2