Спосіб оцінки стану вегетативної нервової системи при високоенергетичних травмах опорно-рухового апарату

Реферат: Спосіб оцінки стану вегетативної нервової системи при високоенергетичних травмах опорнорухового апарату включає реєстрацію ритму серця з наступною обробкою результатів. Як фізіологічну пробу проводять компресійно-ішемічний тест шляхом створення компресії в нижній третині плеча за допомогою нагнітання повітря в манжету тонометра до 200 мм рт. ст. протягом однієї хвилини. Після чого проводять контроль виміру пульсу та обробляють дані. UA 77048 U (12) UA 77048 U UA 77048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб належить до медицини, а саме до травматології та ортопедії, та призначений для підвищення ефективності діагностики патологічних вегетативних реакцій при високоенергетичних травмах кінцівок. Відомий спосіб оцінки стану вегетативної нервової системи по Дан'їні-Ашнеру, узятий нами як прототип [1]. Даний спосіб полягає в наступному: після 15 хвилинного лежання в спокої записують електрокардіограму (ЕКГ) протягом 1 хвилини з подальшим підрахунком частоти серцевих скорочень (ЧСС) за 1 хвилину. Потім подушечками пальців надавлюють на очні яблука до появи легкого болючого відчуття. Через 15-20 секунд за допомогою ЕКГ реєструють ЧСС і перераховують на 1 хвилину. По спеціальній формулі та таблиці вираховують вегетативну реакцію пацієнта. Недоліками даного способу є: неможливість уніфікування інтенсивності нанесеного механічного тиску (суб'єктивна оцінка дослідника відносно сили нанесеного роздратування), необхідність попередньої адаптації пацієнта протягом 15 хвилин у положенні лежачи, затруднення в інтерпретації результатів при різнонаправлених зрушеннях частоти серцевих скорочень та артеріального тиску (патологічні типи реакцій), однобічний характер отриманої інформації про вегетативну реактивність, засновану на дослідженні тільки парасимпатичної частини вегетативної нервової системи, при цьому стан симпатичної ланки залишається не вивченим. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу оцінки стану вегетативної нервової системи, у якому забезпечують підвищення точності оцінки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки стану вегетативної нервової системи, що включає реєстрацію ритму серця з наступною обробкою результатів, згідно з корисною моделлю проводять компресійно-ішемічний тест шляхом створення компресії в нижній третині плеча за допомогою нагнітання повітря в манжету тонометра до 200 мм ртутного стовпчика (рт. ст.) протягом однієї хвилини, після чого проводять контроль виміру пульсу та обробляють дані. Спосіб здійснюють таким чином: проводять компресійно-ішемічний тест (КІТ) - хворому після нетривалого перебування в спокої протягом рівно однієї хвилини припиняють приплив артеріальної крові до дистальних відділів верхньої кінцівки при нагнітанні повітря в манжету тонометра, надягнуту на нижню 1/3 плеча, до тиску рівно 200 мм рт. ст. Даний рівень нагнітання тиску є єдино оптимальним, оскільки тиск більше заявленого викликає патологічне посилення вегетативної реакції, а тиск менше 200 мм рт. ст дає недостатньо адекватну реакцію. Те ж стосується і часу проведення КІТ - при експозиції більше однієї хвилини вегетативна реакція неадекватно підсилюється, а при меншому часі проведення дослідження одержують недостатню реакцію. Після цього роблять контрольну пульсоінтервалографію, результати якої піддають комп'ютерній обробці, що дозволяє аналізувати інтервали між найбільш високими піками пульсових хвиль по даних оптичної плетизмограми. Пульсоінтервалографія містить докладну інформацію про функціональний стан різних рівнів регуляції ритму серця, взаємодію симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи, адекватності вегетативних порушень у цілому. До таких показників відносять: коефіцієнт варіації, індекс вегетативної рівноваги (ІВР), вегетативний показник ритму (ВПР), індекс напруги (ІН), дихальні хвилі (ДХ), повільні хвилі 1-го та 2-го порядку (ПВ1 та ПВ2). Клінічні приклади: Приклад 1. Хвора Г., 59 років, була прийнята в НДІ травматології та ортопедії з діагнозом: закритий перелом середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий скалковий перелом лівої великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки в середній третині її зі зміщенням, травматичний шок І-II ступеня важкості. З метою вивчення особливостей вегетативної реактивності хворій було проведено пульсоінтервалографічне обстеження із застосуванням компресійного ішемічного тесту. Після використаного функціонального навантаження було зафіксовано різке підвищення симпатичної активності, що виразилося в зменшенні коефіцієнта варіації з 6,1 до 3,8 (при нормі N=3,2), збільшенні індексу вегетативної рівноваги з 295 до 618 (N=515), індексу напруги з 154 до 582 (N=560). При цьому відзначалося порушення нормальної хвильової структури серцевого ритму з пригніченням потужності всіх типів хвиль і перевагою повільних хвиль другого порядку. Виявлений патологічний характер вегетативної реактивності становить нейрофізіологічну основу розвитку у хворої Г. вегетосудинних порушень. Рекомендовано приймання вегетомодулюючих препаратів, що в кінцевім рахунку сприяло оптимізації строків консолідації переломів. Була досягнута повна реабілітація постраждалої. Приклад 2. Хворий P., 32 року, був прийнятий у НДІ травматології та ортопедії з діагнозом: закритий скалковий перелом середньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням, закритий 1 UA 77048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 скалковий перелом лівої великогомілкової та малогомілкової костей лівої гомілки в середній третині її зі зміщенням, травматичний шок І-II ступеня важкості. Результати компресійного ішемічного тесту, що оцінювалися за допомогою методу пульсоінтервалографії, виявили у хворого схильність до надлишкових симпатичних реакцій. Так коефіцієнт варіації зменшився з 5,9 до 3,2 (N=3,2). Вегетативний показник ритму збільшився з 6,85 до 14,5 (N=17,5). Потужність дихальних хвиль знизилася з 38,3 до 12,4 (17,8). У цілому, збільшився ступінь централізації керування серцевим ритмом. Інформація, отримана в процесі даного дослідження, була врахована при призначенні хворому медикаментозного лікування, яке сприяло нормалізації процесів мікроциркуляції та репарації. Лікування перебігало без ускладнень. Відмітними рисами описаного способу дослідження розладів вегетативної реактивності є простота, зручність проведення, добра переносимість і мінімальні витрати часу на його проведення. Максимальна тривалість дослідження, що включає комп'ютерну обробку результатів, не перевищує 3 хвилини. Спосіб, який заявляється, дозволяє моделювати умови, що провокують розвиток патологічних порушень у вегетативній нервовій системі при високоенергетичних травмах опорно-рухового апарату для оцінки адекватності вегетативних реакцій і попередження розвитку патологічних станів на основі своєчасного приймання відповідних вегетотропних препаратів, відрізняється доступністю, простотою, можливістю кількісної оцінки сили та тривалості розвиненої вегетативної реакції. Вивчення можливостей нового способу дослідження стану вегетативної реактивності при високоенергетичних переломах кісток кінцівок з використанням КІТ і математичної обробки серцевого ритму, що є предметом даної корисної моделі, проводилося в клінічних умовах. Протікаючі при проведенні КІТ вегетативні порушення обумовлені дією трьох факторів, облігатно віддзеркалюваних на стані вегетативної регуляції: ішеміцією тканин, вдавленням судин, дозованим болючим роздратуванням. Одночасна представленість компонентів психоемоційного та фізичного стресу з розвитком психовегетативних реакцій визначає подібність пропонованої моделі з патогенетичними механізмами вегетативної реакції, що найбільш часто зустрічається, при високоенергетичних травмах опорно-рухового апарату. У зв'язку з цим провокація вегетативних реакцій представляється найбільш адекватною та діагностично значимою. Ця обставина є істотною перевагою даного способу дослідження вегетативної реактивності організму перед прототипом. Вибрана експозиція (1 хвилина) є безпечною для обстежуваного, але в той же час забезпечує необхідний ефект впливу зазначених факторів. Стандартний тиск у манжеті (200 мм рт. ст.) визначає дозований характер надаваного впливу. Цей тиск свідомо перевищує систолічний тиск обстежуваного, що дозволяє не проводити попереднього виміру артеріального тиску. Джерела інформації: 1. Вейн А.М., Вознесенская Т.Г., Голубева В.А. и др.// Под ред. A.M. Вейна // Заболевания вегетативной нервной системы. - М.: Медицина, 1991. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб оцінки стану вегетативної нервової системи при високоенергетичних травмах опорнорухового апарату, що включає реєстрацію ритму серця з наступною обробкою результатів, який відрізняється тим, що як фізіологічну пробу проводять компресійно-ішемічний тест шляхом створення компресії в нижній третині плеча за допомогою нагнітання повітря в манжету тонометра до 200 мм рт. ст. протягом однієї хвилини, після чого проводять контроль виміру пульсу та обробляють дані, й при коефіцієнті варіації менше норми (